З початком осені в Харкові, як завжди, загострилася проблема боргів за газ. Це означає, що загострилася і проблема роботи традиційно найбільших боржників "Нафтогазу України" і за сумісництвом найбільших постачальників тепла і гарячої води до будинків харків'ян - ТЕЦ-5 і ТЕЦ-3. Зараз обидва ці підприємства простоюють, залишивши значну частину міста без гарячої води - її немає у квартирах і на ХТЗ, і на Холодній горі, і в центрі, і в районі Одеської, та частково на Салтівці. Гаряча вода з кранів не тече, незважаючи на запевнення тепловиків у тому, що у відключенні ТЕЦ немає нічого страшного, а щоб постачити місто гарячою водою, вистачить і котелень. Звичайно ж, це неможливо, що і підтвердив віце-губернатор Валентин Дулуб: за його словами, котельні "споконвічно не були розраховані на те, щоб задовольняти потреби всього міста в гарячій воді".
Правдивість заяв наших теплоенергетиків - це взагалі окреме питання. Коли в останні дні липня відключили ТЕЦ-5, після чого зникла гаряча вода в наближених до неї районах міста, жодних коментарів журналісти взагалі не дочекалися. А коли за місяць відключили газ і ТЕЦ-3, то представник "Харківських тепломереж", не червоніючи, заявив, що жодної проблеми взагалі немає - просто ТЕЦ зупинили на плановий тритижневий ремонт. І це незважаючи на те, що факт припинення подачі газу на ТЕЦ мимохіть, але підтвердили газовики. Три тижні, до речі, зараз якраз спливають, і про відновлення роботи ТЕЦ та подачі гарячої води ніхто не говорить: тепер нам обіцяють запустити все до початку опалювального сезону для об'єктів соціальної сфери, тобто до 1-го жовтня (житло починають опалювати двома тижнями пізніше).
Питання боргів підприємств теплокомуненерго за газ також повністю виведене з публічної площини. Ще минулого року підприємство "Газ України" ("дочка" "Нафтогазу", що відповідає за газопостачання) регулярно публікувало зведення по областям про суми заборгованості та рівні оплати, публічно загрожувало не дати лімітів на газ злісним неплатникам і оприлюднило списки підприємств, якому збирається відключати подачу газу. Зараз подібної інформації у вільному доступі просто немає: ні про розміри боргів, ні про отримані/неодержаниі ліміти на опалювальний сезон не відомо взагалі нічого. Про те, що в цьому питанні все погано і, може, навіть гірше, ніж завжди, можна судити лише за непрямими даними. Наприклад, за заявами керівництва області про те, що проблеми ТЕЦ потрібно вирішувати на державному рівні, за інсайдерською інформацією про постійні закриті для преси наради, які проводяться в органах влади, і, власне, за відсутністю гарячої води в кранах. Адже в останні роки подібних відключень не було: без води харків'яни залишалися суворо згідно з графіком ремонту тепломереж. Ну, була ще не дуже чітка інформація Мінрегіонбуду про те, що з розрахунками теплоенергетиків за газ усе погано, а Харківська область - серед аутсайдерів.
Коротше кажучи, газовики, не особливо сподіваючись на повернення боргів, просто вирішили хоч трохи заощадити перед початком опалювального сезону і на місяць-другий відключили боржників. Адже забезпечити своєчасний пуск опалення все одно доведеться: це вже питання політики, а не економіки, особливо перед парламентськими виборами. Але проблема неефективної роботи теплоенергетики залишається, і її якось треба вирішувати. Чергове підвищення тарифів на тепло для населення навряд чи чимось допоможе - найімовірніше, це тільки збільшить неплатежі. Місцева влада натякає, що оптимізувати роботу можна було б, створивши єдине комунальне підприємство (тобто підпорядкувавши ТЕЦ-5, що залишається в держвласності, "Харківським тепловим мережам"). У держави на цей рахунок інша думка: ТЕЦ-5 цього року посилено готують до приватизації, а найбільш, мабуть, проблемний великий об'єкт теплоенергетики області - ТЕЦ-2 "Есхар" - уже віддали в концесію. Втім, чи вирішить щось передача галузі в приватні руки в умовах, коли комунальна енергетика - це в значній мірі поки політика, - теж питання.
У "політично-пенітенціарному" житті минулого тижня спочатку все було стабільно. Київський райсуд Харкова, який уже кілька місяців не може почати судити Юлію Тимошенко у справі ЄЕСУ, звично переніс засідання. Затягування цієї справи, схоже, влаштовує і владу, і опозицію: одні сподіваються, що рішення Європейського суду з прав людини у першій справі Тимошенко зробили другу неактуальною, інші - що це саме друга справа навпаки буде запасним варіантом для того, щоб залишити екс-прем'єра за ґратами.
Ситуація пожвавилася, коли почався ще один суд, пов'язаний з діяльністю ЄЕСУ: Міноборони Росії, яке вело в 90-х якісь мутні справи з корпорацією в стилі цих років, раптом захотіло "збити" з української держави кругленьку суму за нібито гарантованим їм, державою, боргом. Смішно в цій ситуації те, що нинішня влада з політичної точки зору, можливо, і хотіла б визнати борги і заявити про черговий значний збиток, нанесений Юлією Тимошенко Україні. Однак платити за це реальні мільйони - недозволена розкіш, тому влада в цій справі виступає свого роду адвокатом Тимошенко, заявляючи, що державні гарантії російському міністерству наснилися.
Ще більше пожвавлення викликали результати обшуку в палаті Тимошенко, який провели тюремники. Вони заявили про виявлення схованки із забороненими для зеків пристроями. Взагалі життя в'язнів обмежене досить сильно і кожен з них мріє, наприклад, про мобільний телефон, замаскований серед продуктів передачі в палиці ковбаси. Такі знахідки в тюрмах - звичайне явище. Однак вилучені у Тимошенко пристрої виявилися зовсім не мобільниками, використовуючи які вона могла б намагатися підпільно керувати виборчою кампанією. Це були два дозиметри! За їх допомогою Юлія Володимирівна стежила, чи не опромінюють чи її нишком радіацією. Тут навіть складно щось коментувати... А може, владі все-таки варто випустити Тимошенко, поки не пізно? Адже супротивник зі зламаною психікою може бути подвійно небезпечним для них. І вже точно це буде не дуже добре для країни. Навіщо знущатися над жінкою? Адже коли тебе реально переслідують - це дуже благодатний ґрунт для розвитку манії переслідування...
Можна просто декриміналізувати ті горезвісні "сталінські" статті Кримінального кодексу, за якими "пресують" Юлію Володимирівну, і всім буде добре. Тимошенко вийде на свободу і зможе поправити здоров'я. Президент Віктор Янукович буде позбавлений від публічних порок, які йому при кожному зручному випадку влаштовують європейські та заокеанські політики. Остання сталася днями на Ялтинському форумі, який традиційно проводить Фонд Віктора Пінчука якраз з метою зближення з Європою. На ньому європейські політики вкотре намагалися пояснити Януковичу, що садити лідерів опозиції у в'язницю не можна, як би сильно цього не хотілося, а американка Кондоліза Райс просто публічно ігнорувала вітчизняного президента. А Україна зможе більш-менш спокійно провести парламентські вибори і почати кудись рухатися замість того, щоб усе глибше пов'язати у внутрішніх і зовнішніх розборках.
До речі, про парламентські вибори. Виборчий процес йде своєю чергою. Вкотре перетрушували склади виборчкомів (щасливчики з партій-фантомів, які виграли у лотереї місця у складах комісій, продають їх представникам "правильних" політсил). Кандидати без особливої ретельності агітують, а спостерігачі так само мляво фіксують порушення (в основному, традиційне використання адмінресурсу і підкуп виборців). А передвиборні розклади в мажоритарних округах Харкова стають усе більш нудними. Минулого тижня з передвиборних перегонів вибув усього один кандидат - єдиний у Харкові представник Народної партії Станіслав Косінов. Але зняття Косіновим кандидатури змінило картину в найбільш, як здавалося, непередбаченому окрузі міста - 169-м (Київський район). Цей округ усе одно залишається одним з найцікавіших - тут, окрім активно розкручуваної владою Бережної, є галасливий кандидат від опозиції Кірш і "герой-одинак" Білогрищенко, проте саме присутність Косінова, колись уже перемагав у цьому окрузі, створювала інтригу.
Своє сходження з дистанції Станіслав Косінов пояснив трьома причинами. Двома малопереконливими - невірою в ефективність парламенту (а раніше він у це вірив? Що змінилося?), а також бажанням займатися новонародженою дочкою, а не виборчою кампанією (до виборів якийсь місяць з невеликим, можна і потерпіти). І однією більш серйозною - перспективою нової роботи. Тобто реально влада просто пообіцяла небезпечному для неї конкуренту цікаву для нього посаду у виконавчих органах.
З відходом Косінова яскравих кандидатів, що представляють "третю силу" - не владу і не опозицію, - на семи харківських округах практично не залишилося. Інтерес виборча кампанія представляє лише у 173-му окрузі, де деяку роботу, спрямовану на власну популяризацію, ведуть розжалуваний з Партії регіонів екс-голова облради Салигін і тіньовий опозиціонер Порада. Правда, змагатися з регіоналом-будівельником Денисенком, який обставив весь округ новими лавочками та альтанками, їм важко. Та є ще 171-й округ, у якому регіоналу Святашу, який має чимало недоброзичливців, протистоїть багаторічний лідер харківських комуністів Александровська. А так у кожному окрузі є сильний кандидат від влади, далеко не завжди сильний - від опозиції, безликі представники "УДАРу", партії Королевської та деяких екзотичних партій да невідомі нікому самовисуванці. Парочка активних діячів лівого спрямування особливо на ситуацію не впливає. Нудьга, та й тільки.