Цього року області буде катастрофічно не вистачати грошей. Про це в понеділок, 10 січня, говорили на засіданні правління Харківського відділення Асоціації міст України, і не просто говорили, а навіть прийняли звернення до Верховної Ради з проханням переглянути держбюджет.
У зверненні йдеться, що бюджет-2011 лише на 25-30% забезпечує фінансування органів місцевого самоврядування Харківської області. Як заявили мери міст Харківщини, бюджет 2011 р. дозволяє органам місцевого самоврядування виділяти кошти тільки на зарплати та оплату енергоносіїв, і то не в повному обсязі. За словами селищного голови Сахновщини Віктора Сидоренка, на утримання органів місцевого самоврядування його селища виділено лише 30% необхідних коштів. Мер Люботина Володимир Теличко заявив, що виділених місту грошей вистачить, щоб півроку видавати зарплати й оплачувати енергоносії. За словами міського голови Ізюму Олександра Божкова, дефіцит бюджету в його місті становить близько 40 млн. грн.
Загалом, ситуація склалася непроста. Непроста ще й тому, що Верховна Рада навряд чи захоче перекроювати бюджет, почувши стогони з місць. По-перше, в даному випадку звернення до Верховної Ради трохи не за адресою: бюджет готував Кабмін, а значить, і зміни до нього, тим більше такі радикальні, як збільшення сум на утримання органів місцевого самоврядування, повинні вноситися на розгляд Верховної Ради урядом.
По-друге, ті, хто, готував бюджет, явно знали що роблять. Справа в тому, що найбільш радикального скорочення зазнали саме витрати на утримання управлінського апарату. За словами начальника Головного фінансового управління Харківської облдержадміністрації Наталії Каплуновської, витрати на освіту порівняно 2010 р. зменшено на 4%, охорону здоров'я - 3,2%, культуру - 4,8%, фізкультуру і спорт - 8,6%. Усі ці кілька відсотків - мільйонні суми, проте навряд чи подібне скорочення фатально відіб'ється на ситуації у сфері освіти чи охорони здоров'я. А от витрати на органи місцевого самоврядування зменшено на 42,4%. Чому так радикально?
Можливо, автори бюджету припускали, що реформа центральних органів влади, розпочата президентом наприкінці минулого року, переросте в реформу місцевих органів самоврядування і спричинить масові скорочення місцевих чиновників. Щоправда, економія коштів від скорочення чиновницького апарату може мати місце, тільки якщо звільнення відбудуться на початку року. В іншому випадку, а також з урахуванням необхідності виплачувати вихідну допомогу ніякої економії не вийде.
Ще один цікавий аспект, озвучений на засіданні регіонального відділення Асоціації міст, - держава не тільки забирає, але і дає. Планується, що близько 200 млн.грн., які раніше йшли до Києва, тепер буде отримувати обласний бюджет. Серед цих засобів - плата за користування надрами при видобутку корисних копалин. Щоправда, за повідомленням Каплуновської, ці кошти не надходять у повному обсязі, і заборгованість по даній статті становила 330 млн.грн.
І можна було б поспівчувати місцевим чиновникам, якби не одне "але". Чому утворилася заборгованість за користування природними ресурсами і чому чиновники замість того, щоб бити на сполох, називати організації, винні в освіті заборгованості, і людей, які за цими організаціями стоять, лише констатують факт надходження коштів у неповному обсязі? Адже з цього року недоотримувати гроші за статтею буде вже не державний бюджет, а місцевий.
Після інформації про плату за природні ресурси стає зрозуміла логіка авторів бюджету. Мабуть, вони міркували так: "Замість того щоб виділяти субвенції, ми дамо можливість збирати кошти на місцях, а вже як цією можливістю скористається місцева влада - це її, місцевої влади, проблеми". А наша влада, схоже, вирішила піти шляхом найменшого опору - просити грошей у Києва, а не вишукувати внутрішні резерви.
Не все гаразд і з бюджетом міським. У середу, 12 січня, мер Харкова Геннадій Кернес поскаржився на те, що через введення нового Податкового кодексу міський бюджет втратив понад 50 млн.грн. Це пов'язано насамперед зі скасуванням ринкового збору. Крім того, за словами директора Департаменту бюджету і фінансів Харківської міськради Тетяни Таукешевої, до 1 січня 2011 р. у Харкові діяло два види місцевих податків і шість видів місцевих зборів. Введення нового Податкового кодексу скоротило кількість зборів до трьох - за місця для паркування транспортних засобів, здійснення деяких видів підприємницької діяльності і туристичний збір. Податків залишилося два, але якщо раніше це були податок на рекламу і комунальний, то тепер - податок на нерухоме майно та єдиний податок.
Та й ці податки і збори вводяться не відразу. Наприклад, податок на нерухоме майно міг би стати істотною підмогою для місцевого бюджету: у Харкові достатня кількість житлової нерухомості, яка підпадає під оподаткування (квартири площею більше 120 кв.м і будинки площею понад 250 кв.м). Але цей податок, відповідно до Податкового кодексу, почне стягуватися тільки з 2012 року. А ось зі збором за парковку і туристичним збором вирішила почекати міська влада - туристичний збір не стягуватиметься до 2013-го, а паркувальний - до 2012-го.
З туристичним збором усе зрозуміло: Харків ніколи не був туристичною Меккою, а значить, надходження від цього збору будуть невеликими, але з іншого боку, Євро-2012 має в своєму розпорядженні до стимулювання туризму. Зі збором за парковку не все так однозначно: навіщо було влаштовувати податкові канікули організаторам паркінгів – незрозуміло.
Минулого тижня багатостраждальний "Міськелектротранс" отримав ще 9,6 млн. грн. для виплати зарплати. А прокуратура Харківської області почала нову перевірку фактів невиплати зарплати співробітникам КП "Міськелектротранс": прокурор області Геннадій Тюрін скасував прийняту раніше постанову прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи за фактами невиплати зарплати. Що розраховує накопати прокуратура – незрозуміло. Хіба що висунути звинувачення особисто Тимошенко в тому, що коли вона очолювала уряд, держава не компенсувала проїзд пільговиків. Адже звинувачувати у всьому Тимошенко - тренд цього політичного сезону.
Минулого тижня відбулася ще одна подія, пов'язана з громадським транспортом. Харківська міська влада підготувала два транші на погашення боргу за тролейбуси і трамваї, взяті містом у лізинг у 2006 р. За повідомленням директора ПП "ПЛ Лізинг" Юрія Свідзинського, перший транш у розмірі 99 тис. грн. був перерахований його фірмі ще в грудні, але гроші поки що не надійшли - "ніби як з вини казначейства". "Також мені відомо, що харківська влада готує наступний платіж у розмірі близько 1 млн. грн.", - повідомив Свідзинський. І взагалі, за словами кредитора, у другій половині січня він і інші представники "ПЛ Лізинг" збираються відвідати Харків, щоб взяти участь у переговорах з приводу реструктуризації боргу за лізинговий транспорт.
Нагадаємо, ця ситуація триває з жовтня 2007 р. Борги за лізинговий транспорт висіли над харківської міської владою дамокловим мечем, скандал то спалахував, то затухав, влада обіцяла попросити допомоги у держави, а ПП "ПЛ Лізинг" - відібрати узятий у лізинг рухомий склад. Зараз, здається, справа зрушила з мертвої точки. Щоправда, говорити про швидке вирішення конфлікту поки зарано: загальна заборгованість Харкова без штрафних санкцій складає 55 млн. грн., а сума ця для харківського бюджету дуже велика.
Минулого тижня відбулися дві події, пов'язані з комунальними підприємствами. Перше - КП "ВТП "Вода" об'єднали з КП "Харківкомуночиствод". Таке рішення було прийнято 12 січня на сесії міськради. Як сказано в пояснювальній записці до рішення, "реорганізація призведе до більш результативного використання об'єднаних ресурсів". Очолювати нове підприємство буде директор КП "Вода" Іван Корінько. Рішення про об'єднання цих КП було прийняте вже давно, а тому вердикт сесії не став несподіванкою.
Зате несподіванкою стало створення нового КП під назвою "Інженерні мережі". За словами директора Департаменту житлового господарства міськради Романа Нехорошкова, підприємство створено для інвентаризації існуючих телекомунікаційних мереж у будинках і "упорядкування роботи в цьому питанні". Мер Геннадій Кернес, коментуючи це рішення, сказав: "Ми проаналізуємо всі покрівлі будинків - наскільки павутина кабелів провайдерів заплела покрівлі та під'їзди. Ми створюємо це підприємство в тому числі для того, щоб провайдери брали участь у благоустрої під'їздів". Як саме створення КП може змусити провайдерів брати участь у впорядкуванні під'їздів - незрозуміло. Також незрозуміло й те, навіщо створювати КП для інвентаризації чужих телекомунікаційних мереж. Схоже, міська влада замість розробки ясних і чітких правил взаємовідносин міста і бізнесу створила чергову чиновницьку надбудову у вигляді КП.
І останнє: минулого тижня президент України своїми призначив голів трьох райдержадміністрацій Харківської області. Віктор Намчук очолив Первомайську райдержадміністрацію, Володимир Кужель - Коломацьку, а Андрій Хвесик - Кегичівську.
Володимир Кужель - соціаліст, єдиний представник цієї партії, що пройшов до облради. Причому балотувався він від Коломацького району, який тепер і очолив. Так що це призначення виглядає цілком логічним. Андрій Хвесик - теж депутат облради, обраний по округу, який знаходиться в очолюваному ним районі. А ось чому керівником Первомайської райдержадміністрації призначили представника забутою всіма СДПУ (о) Віктора Намчука, не зовсім зрозуміло.