Минулого тижня стало відомо, що колишні орендарі ЗАТ "ТЕЦ-3" повернули до міськбюджету 11400 тисяч гривень боргу за оренду міської території. ТЕЦ-3 була повернута у власність громади на початку цього року, причому - за рішенням суду. Борги комерційної структури, що орендувала ТЕЦ, теж виплачені не з доброї волі, а в результаті судового розгляду, крапку в якому поставив Верховний суд України. Фірма, яка брала ТЕЦ-3 в оренду, називається ЗАТ "Теплоелектроцентраль-3" і за інформацією деяких ЗМІ контролюється структурами екс-губернатора Арсена Авакова.
З боргами орендарів місту, здається, розібралися, але залишилася заборгованість НАКу "Нафтогаз Україна". Йдеться про 340 мільйонів гривень. Хто буде відшкодовувати цей борг? Спочатку "Нафтогаз" запропонував зробити це харківській владі, під контролем якої тепер перебуває ТЕЦ. Мер Геннадій Кернес з таким варіантом не погодився: борги наростила приватна структура, яка керувала ТЕЦ, і громада їх погашати не повинна. Минулого тижня в НАКу вже не були настільки категоричні в питанні погашення боргу: голова правління "Нафтогазу" Євген Бакулін заявив, що фахівці столичної компанії вивчають історію боргу ТЕЦ-3 і розглядають різні варіанти його погашення. Бакулін висловив упевненість, що найближчим часом "Нафтогаз" і керівництво Харківської області вирішать, що робити із заборгованістю харківської теплоцентралі.
Найімовірніше, повертати гроші будуть усе ж таки орендарі. Перша і головна причина цього - елементарний здоровий глузд. Уявімо, що комерційна структура А бере в оренду обладнання у фірми Б, а потім це ж обладнання переходить на баланс структури В. Хіба повинна при цьому структура У відповідати за боргові зобов'язання структури А? Друга причина - Арсен Аваков, без малого 10 років контролював ТЕЦ-3, зі зміною влади в Україні не просто втратив посаду губернатора, але і позбувся політичного впливу, а значить, уже не зможе пролобіювати рішення питання з боргом. Тому віддавати гроші доведеться. Звичайно, це буде нешвидко: напевно спочатку питання пройде всі судові інстанції, проте навряд чи якийсь суд встане на сторону орендарів.
Утім, можливий ще один варіант розвитку подій. "Нафтогаз" разом з обласною адміністрацією все ж таки знайде формулу погашення боргу, яка влаштує всіх, у тому числі й екс-орендаря - ЗАТ "Теплоелектроцентраль-3". Наприклад, може йтися про реструктуризацію боргу шляхом розтягування його погашення на дуже довгий термін або про те, що частину боргового тягаря все ж візьме на себе обласна або міська влада. Звичайно, це буде зроблено не з любові до екс-губернатора, а в обмін на щось вагоме - наприклад, на активи групи "Інвестор". Додатком до цієї угоди може бути обіцянка Арсена Авакова відмовитися від будь-якої опозиційної діяльності. Так що питання з боргом ТЕЦ-3 має шанси перерости з господарського в політичне.
Ще одне господарське питання, яке могло б перейти в політичну площину, - можлива відставка нинішнього губернатора Михайла Добкіна. У середу, 9 березня, на засіданні Кабінету міністрів Микола Азаров доручив підготувати пропозиції про звільнення керівників регіонів, що мають найбільші борги за енергоносії. За словами прем'єра, загальна заборгованість за нинішній опалювальний сезон склала приблизно 11 мільярдів гривень, а найгірша ситуація - у Донецькій, Закарпатській, Луганській та Харківській областях. Ця новина викликала великий резонанс у ЗМІ: моментально поповзли чутки про можливу відставку Михайла Добкіна. Ситуацію підігрів рейтинг губернаторів журналу "Коментарі", в якому харківський губернатор посів третє місце з кінця. Незважаючи на те що видання не розповіло про спосіб обліку показників діяльності губернаторів, цей рейтинг активно тиражувався в засобах масової інформації.
Буквально наступного дня Добкін спростував чутки про свою відставку. За словами губернатора, 9 березня в Каневі, де відзначалася 197-та річниця від дня народження Тараса Шевченка, з'ясувалося, що, говорячи про звільнення керівників, Азаров мав на увазі керівників теплопостачальних підприємств, що допустили найбільші борги за енергоносії.
Загалом, мабуть, чутки виявилися перебільшеними, і найближчим часом відставка губернатора області не загрожує. Однак від цієї ситуації залишився дуже неприємний осад. Заяви, подібні тим, що зробив прем'єр-міністр, не сприяють стабільності в регіонах. Навіщо погрожувати звільненням, якщо воно не відбудеться? Щоб давати опозиції на місцях привід укотре поговорити про "неефективне господарювання"? До того ж звільнення і призначення губернаторів - це компетенція президента, а не прем'єр-міністра. Все це тим більше дивно, що і прем'єр, і губернатори є частиною однієї команди, а погрожуючи звільненням керівників областей, Азаров дав громадськості привід засумніватися в їх компетентності. Це якось не узгоджується з трендом "єдиної вертикалі влади" і явно не сприяє формуванню іміджу монолітної владної команди.
Слідом за "підприємницьким" і "пенсійним майданом" в Україні може статися "майдан автомобільний": минулого тижня стало відомо, що автомобілісти мають намір провести всеукраїнську акцію протесту у разі введення урядом мита на імпортний бензин. Про це заявив юрист Харківського автоклубу Денис Журавель. За його словами, представники українських автоклубів з різних регіонів країни направили прем'єр-міністру Миколі Азарову листа з проханням не допустити введення мита.
Ідея підвищити мита на імпортний бензин народилася в надрах Міненерго, причому, найімоврініше, як результат лобістських зусиль власників вітчизняних нафтопереробних заводів. Підноситься це як захист вітчизняного виробника. Причому, можливо, вітчизняного виробника в даному випадку дійсно потрібно захищати. 18 січня Міністерство енергетики та вугільної промисловості України з власниками нафтопереробних заводів про стабілізацію з 1 лютого роздрібних цін на нафтопродукти. Так, у вітчизняних НПЗ з'явилися зобов'язання перед урядом, але при цьому у торговців імпортним паливом ніяких подібних зобов'язань немає. Кабмін спробував вплинути на них з допомогою Антимонопольного комітету, який справу за фактом різкого підвищення основними операторами ринку цін на бензин марок А-95 і А-92 в кінці 2010 і на початку 2011 років. АМКУ зробив низку гучних заяв, але, схоже, істотно вплинути на ситуацію не в змозі. А ось підвищення мит ударить по імпортерам бензину дуже сильно, й експерти говорять про різке здорожчання нафтопродуктів після підвищення мита.
"Автомобільний майдан" може стати дуже ефектною протестною акцією. Автомобілісти хочуть вдатися до тієї ж формі, що і в лютому 2009 р., коли в багатьох обласних центрах пройшли мітинги автолюбителів. Тоді вони протестували, не виходячи з автомобілів, що вкупі зі звуком десятків клаксонів зробило акцію дуже помітною. Крім того, "автомобільний майдан" може стати найуніверсальнішим за соціальним складом: серед власників машин є і підприємці, і пенсіонери, і робочі... До речі, за словами Журавля, під листом Азарову в інтернеті вже підписалося більше 10 тисяч осіб, і їх кількість постійно зростає. Так що крім ефектності і широкої соціальної презентабельності "автомобільний майдан" може стати дуже масовим.
Тепер усе буде залежати від реакції прем'єра. Якою вона буде - передбачити складно: з одного боку над ним тяжіє загроза чергових акцій протесту, з іншого - можливі зобов'язання перед власниками НПЗ і необхідність наповнювати бюджет.