Де найкраще жити в Харкові? "SQ" вирішило порівняти райони Харкова, оцінивши, наскільки комфортно жити в кожному з них.
Рівень "комфортності" районів ми визначали з урахуванням думок політологів, перевізників, фахівців з нерухомості, екологів, брали до уваги міліцейську статистику, а також дані про кількість супермаркетів, ринків, розважальних і спортивних закладів зі спеціалізованих довідкових сайтів.
Межі 9 адміністративних районів, на які поділений Харків, найчастіше не мають нічого спільного з історичними, до яких звикли городяни. Приміром, Київський район - це і центр, і Салтівка, і сел. Жуковського, і Велика Данилівка - абсолютно різні за "духом" і рівнем інфраструктури. Тому ми вирішили порівнювати саме райони історичні.
Щоб визначити найбільш зручний і вигідний у господарському відношенні район, ми підрахували кількість ринків і великих продуктових супермаркетів, не беручи при цьому до уваги магазини крокової доступності, порахувати які неможливо.
Салтівку, мабуть, можна назвати найпривабливішим у цьому відношенні районом: практично в будь-якій її частині є і великі торговельні центри, і ринки. Особливо багато їх біля метро Героїв Праці (тут же один з найдешевших у місті ринків), на перетині пр. 50-річчя ВЛКСМ з пр. Тракторобудівників та вул. Гвардійців Широнінців, на перехресті вулиць Гвардійців Широнінців і Дружби Народів. Саме на Салтівці знаходиться і найбільший у Європі ринок "Барабашово".
Не менш привабливі у цьому відношенні Олексіївка (у районі пр. Перемоги відразу кілька супермаркетів сусідять з ринком) і Павлове Поле (особливо район вулиць Отакара Яроша і 23 серпня). Правда, Павлопольський ринок, мабуть, найдорожчий у місті.
Мешканцям ХТЗ також є, де робити покупки: крім великої кількості супермаркетів, тут є ще 2 великих ринки: біля станції метро "Пролетарська" і в самому центрі району, неподалік від храму. Тут же є окремий майданчик для торгівців сільгосппродукцією з районів області.
Території, прилеглі до станцій метро "Проспект Гагаріна" і "Холодна Гора", також не обділені в господарському плані. На Нових Будинках і Одеській найкращі в "продуктовому" відношенні райони - біля метро "Маршала Жукова" та на пр. Героїв Сталінграда (перехрестя з пр. Гагаріна) відповідно.
А от мешканцям Нової Баварії (р-н пр. Ілліча), Диканівки, Основи (вул. Достоєвського і Железнякова), Сортировка, Лисої Гори, Пилипівки, мікрорайону Горизонт до найближчих супермаркетів доводиться добиратися маршрутками або задовольнятися маленькими магазинчиками та кіосками. Одним з найбільш неблагополучних у цьому відношенні можна також назвати район Новожаново:
- Там взагалі немає жодного супермаркету. А я, наприклад, живу в Жовтневому районі недалеко від заводу Шевченка, й у нас тільки один супермаркет. Якщо порівняти із Салтівкою та Олексіївкою, де вони побудовані буквально один на одному, то диспропорції між інфраструктурою районів особливо помітні, - каже політолог Ігор Поліщук.
Залютіно також важко назвати забезпеченим районом, як і території, прилеглі до вулиць Котлова і Шевченка (великий продуктовий супермаркет є тільки біля станції метро "Київська").
Найлегше дістатися на Олексіївку
На думку автоперевізника Миколи Шевченка, в найбільш густонаселених районах міста немає нестачі в кількості громадського транспорту, і кращі в цьому відношенні - Павлово Поле та Олексіївка, особливо після відкриття станції метро "Олексіївська". Проблемою цього району він називає дорогу, що сполучає окружну з колом трамваїв. За спостереженнями перевізника, одні з найгірших у місті доріг - на Залютіно та на Іванівці.
- Я б, швидше, говорив не про те, що в якихось районах не вистачає маршруток - доїхати сьогодні можна практично в будь-яку частину міста. Інша справа, що місткість і кількість транспорту далеко не завжди відповідає кількості пасажирів. Великі нові автобуси часто їздять порожніми, а ось на найбільш завантажених напрямках люди в годину пік довго не можуть виїхати. Все тому, що рухомий склад розподілявся навмання, адже якісного, наукового дослідження пасажиропотоку в Харкові ніхто досі не проводив, - каже Микола Шевченко.
На думку професора Харківського автодорожнього університету Петра Горбачова, організацію маршрутів громадського транспорту на Салтівці важко назвати продуманою. Ті, хто мешкає далеко від станцій метро, насилу добираються до центру, на П'ятихатки, сел. Жуковського й Олексіївку, не кажучи вже про такі райони, як Велика Данилівка, Залютіно, Основа та ін.
- На Олексіївці рух організований значно краще, ніж в інших районах, - порівнює П.Горбачов.
Проблемними, за його словами, є також центр міста (через затори), проспект Гагаріна, а також занадто вузькі в'їзди і виїзди з житлових масивів, де важко проїхати в годину-пік (це специфіка радянської забудови і проблема всіх районів).
Згідно з опитуванням, проведеним серед харків'ян, найбільш проблемними в транспортному відношенні є Лідне (єдиний автобус № 209 - від Холодної Гори), Пилипівка, Основа, Велика Данилівка, Залютіне і Сортировка.
Найчистіші - Салтівка і Баварія
В обласному центрі гідрометеорології проби повітря на харківських вулицях беруть щодня. У середньому, рівень забрудненості повітря перевищує гранично допустимі норми в 2-3 рази, так що говорити про "чисті" місця міста можна лише відносно. Проте, одним з найсприятливіших районів з точки зору екології фахівці називають Салтівку: стабільно чисті проби повітря отримують у 607-му мікрорайоні, на околицях Сабурової дачі і навіть Салтівського шосе (не ближче, ніж у 50 м від магістралі). Тут же знаходиться Сосновий бор і Парк Перемоги.
Повітря на Баварії (Жовтневий район) також стабільно чисте. П'ятихатки виграють за рахунок Лісопарку, ХТЗ - за рахунок великої кількості зелених зон (парк уздовж Московського проспекту площею близько 80 га, Олександрівський сквер і т.д.).
На Олексіївці можна "дихати на повні груди" лише в районі лугопарку, а ось Павлово Поле, незважаючи на сусідство з ботсадом і Саржиним Яром, екологів не тішить. Наприклад, проби повітря, які беруть у лабораторіях на вул. 23 серпня (район Павлопольського ринку) і Сокольников (перехрестя вул. Дерев'янка та Бєлгородського шосе) - стабільно погані.
Найбрудніше повітря, відповідно до спостережень експертів, у Ленінському районі (вул. Пащенківська на Іванівці та вул. Єлізарова на Холодній Горі). Проблеми з забрудненням повітря є і на пр. Героїв Сталінграда (Комінтернівський район) - концентрація в повітрі пилу, оксиду вуглецю та формальдегіду тут зазвичай перевищує допустимі норми. А ось Нові Будинки, що входять до складу того ж Комінтернівського, а також Фрунзенського районів, екологи вважають цілком сприятливими для життя завдяки великій кількості зелених насаджень.
У кіно - на Салтівку
Зі зрозумілих причин більшість кафе і ресторанів розташовані в центрі, і порівнювати його в цьому відношенні з іншими районами некоректно. Всього в місті подібних закладів близько 200 (ми не беремо до уваги дрібні закусочні та кіоски біля метро з вивісками "кафе"). Якщо порівнювати за цим критерієм житлові масиви, то абсолютним лідером можна вважати Салтівку (32 ресторани, більшість з яких розташовані на вул. Героїв Праці, Академіка Павлова, проспектах 50-річчя ВЛКСМ і Тракторобудівників). На Павловому Полі їх 14, на Олексіївці - 8, але, враховуючи близькість цих районів до центру, нестачі в розважальних закладах тут немає. На Нових Будинках і Баварії ресторанів усього по 2, а в інших - в кращому випадку по одному (Залютіно, Одеська, сел. Жуковського, П'ятихатки, Іванівка, Журавлівка).
Кінотеатрів також найбільше на Салтівці (3). На Нових Будинках, Павловому Полі, в районі парку Горького, у старому центрі і на ХТЗ по одному. Іншим районам з кінотеатрами не пощастило.
- Те, що одні райони перенасичені ресторанами і кафе, а в інших немає навіть супермаркетів - не дивно. При СРСР такі заклади "розподілялися" в адміністративно-плановому порядку, і скрізь інфраструктура була приблизно однаковою. Сьогодні ж це залежить, насамперед, від купівельної спроможності мешкнаців кожного району. Немає сенсу відкривати ресторани, кінотеатри і нічні клуби там, де вони не будуть окупатися, - пояснює політолог Володимир Нікітін.
Де виховувати чемпіонів?
Можливості для активного відпочинку та занять спортом у мешканців різних районів теж відрізняються. Лідер за кількістю ковзанок - Салтівка: тут і нещодавно відкритий "Салтівський лід", і "Шато Ледо", й "Айсхол", і каток у "Каравані". В інших районах ситуація з "льодовими аренами" гірша. Наприклад, покататися на ковзанах у Палаці спорту (Нові Будинки) можна, але тільки... з півночі до 2 годин ночі - в решту часу тут тренуються спортивні секції. Ще одна ковзанка на Нових Будинках (перетин бульвару Юр'єва та вул. Харківських дивізій) працює тільки в холодну пору року. В центрі працює лише дві "сезонних" ковзанки: на площі Свободи і за Палацом ХПІ (на Пушкінській). Ковзанка є і на ХТЗ (вул. 12 квітня), але вона теж працює з жовтня до квітня.
З басейнами більше за інші райони пощастило центру і Новим Будинкам: тут їх по 2. У районі Сокольників, Північної Салтівки, Іванівки і сел. Жуковського є по одному. Інші райони у цьому відношенні обділені.
За кількістю спортклубів лідирують Дзержинський (Павлово Поле, Олексіївка) і Київський (центр, частково Салтівка, сел. Жуковського) райони. На другому місці - Московський (Салтівка), Комінтернівський (Нові Будинки) і Ленінський (Холодна Гора), де їх наполовину менше. Мешканцям Жовтневого (Москалівка, Нова Баварія, Лідне, Основа) та Орджонікідзевського (частково ХТЗ, Горизонт, Рогань) так само не пощастило зі спортклубами, як і з розважальними закладами.
Спокійніше за все у "пролетарських" районах
Якщо вірити даним офіційної статистики ЦГЗ УМВС Харківської області за останніх 9 місяців, найспокійніше ходити вулицями у Ленінському (Павлівка, Залютіно, Холодна Гора) та Жовтневому (Нова Баварія) районах, де випадків хуліганства менше, ніж у середньому по місту. Грабежі найрідше відбуваються в Червонозаводському (частково центр, Москалівка), Комінтернівському (Нові Будинки) і тому ж Жовтневому районах. Найменше автомобілів викрадають у Комінтернівському, Ленінському та Орджонікідзевському (Рогань, Горизонт, частково ХТЗ) - 3-6 випадків. За кількістю квартирних крадіжок на останньому місці - Ленінський і Фрунзенський (частково Нові Будинки, Немишля) райони.
Виходить, уявлення про "пролетарські" райони як найбільш кримінальні давно застаріло - спокійніше живеться саме в Ленінському, Жовтневому та Комінтернівському районах. У той же час, "науково-інтелігентський" Дзержинський район (Павлово Поле, Олексіївка) лідирує за хуліганством, грабежів, квартирних крадіжок та угонів автомобілів. У ЦГЗ УМВС області пояснюють: статистику "псують" студенти, які мешкають у розташованих тут гуртожитках, і завсідники нічних клубів, яких у цьому районі найбільше. У Московському районі (Салтівка) показники злочинності навіть вищі, але тут усе зрозуміло: це найбільший у місті й один з найбільших в Україні районів з населенням понад 300 тис. мешканців (для порівняння: у Дзержинському мешкає близько 200 тис.).
 |
 |
 |
 |
Для "статусу" і життя
Мабуть, найбільш об'єктивно про рівень інфраструктури можна судити за тим, наскільки великий попит на житло в конкретному районі. Виявилося, наші висновки про "благополучність" і "неблагополучність" районів в основному збігаються з думкою експертів з нерухомості. Так, за словами президента Союзу ріелторів Наталія Шкільова (АН "Місто"), найбільший попит у харків'ян мають Павлово Поле (близькість до центру і ВНЗ, багато зелені), Олексіївка (молодий район з відносно новим житловим фондом), велика частина Салтівки, включаючи Північну (житловий масив з чудово розвиненою інфраструктурою, який можна назвати "містом у місті"). Також у лідерах попиту Нові Будинки і Холодна Гора - їх вибирають за зручні транспортні розв'язки і непогану інфраструктуру.
- Це райони масового попиту, пристосовані для життя. Центр, Нагорний район, проспект Леніна і Держпром - перспективні і затребувані, але це, скоріше, "статусне" житло, яке мало хто може собі дозволити , - говорить Н.Шкільова.
За її спостереженнями, житло на Основі, Павлівці, сел. Жуковського, Шишківці, П'ятихатках і в сел. Артема купують рідше і, в основному, корінні мешканці цих районів. Тут і транспортні розв'язки гірші, і від центру далі, і вибір ринків і супермаркетів зовсім не великий.
Серед районів, де житло майже не купується, Наталя Шкільова називає Баварію, Залютіно, Аеропорт, Новожаново, район заводу Шевченка, Лису Гору, Новоселівку й Основу. Причини низького попиту - погані дороги, віддаленість від центру, погано розвинута інфраструктура (відсутність супермаркетів та розважальних закладів).
Рогань, Горизонт, мікрорайон Сонячний цілком зручні для життя, але для покупців малопривабливі через те, що є "околицями" міста. Іванівка, район Цирку, Москалівка, Південна залізниця, Центральний ринок, хоч і знаходяться недалеко від центру, але популярністю у харків'ян також не користуються, причиною чому є старий житловий фонд, погані дороги, відсутність облаштованих дитячих майданчиків у дворах і невелика кількість зелених зон.
ХТЗ, незважаючи на наявність хороших транспортних розв'язок, також мало хто вибирає. Тут досить багато супермаркетів, парків, дитячих майданчиків, але потенційних покупців відлякує велика кількість гуртожитків та ПТУ, а також те, що будинки тут в основному довоєнної та повоєнної будівлі.
Привабливість деяких районів за останні кілька років істотно зросла:
- Це проспект Гагаріна, площа Повстання і метро "Спортивна". У зв'язку з підготовкою до Євро-2012 ціни на житло тут стали просто зашкалювати. Адже в районах проводиться повна заміна дорожнього покриття та комунікацій, облаштовуються нові дитячі майданчики та зони відпочинку, повсюдно роблять ремонти в під'їздах і оновлюють фасади будинків. Те ж саме за останні 2-3 роки відбулося і з Олексіївка: як тільки стало зрозуміло, що станцію метро все ж добудують, ціни пішли вгору й знижуватися не збираються, тим більше що будується ще одна станція. Підвищити ліквідність району може і подія "місцевого масштабу". Приміром, на Салтівці, в 535-му мікрорайоні, на перехресті вулиці Блюхера та пр. Тракторобудівників недавно відкрився гіпермаркет "Клас". Після цього ціни на житло в цьому районі, нехай і не набагато, але зросли, - каже Н.Шкільова
Серед районів, які, навпаки, дешевшають щороку, Наталя Шкільова називає, наприклад, околиці ХТЗ, Аеропорт, Баварію і Стару Салтівку (вулиці Івана Камишева, Халтуріна). Тут основний житловий фонд - 2-3-поверхові будинки післявоєнної і навіть довоєнної споруди, термін експлуатації яких давно минув.
Думки експертів
"Харків ділили на райони за кількістю комуністів", - Ігор Лаврентьєв, головний архітектор інституту "Харківпроект"
- Харків почали ділити на адміністративні райони в 1930-х і при цьому не враховували ні географічний принцип, ні здоровий глузд. Наприклад, Салтівку, яка повинна бути одним районом, розділили між двома - Київським і Московським. Уся Нагірна частина від Клочківської до Харківських схилів (вул. Шевченка і прилеглі до неї території) географічно теж повинна належати до одного району, але вона розділена між різними. Навіть Сумська у нас належить до двох різних районів! Усе тому, що адміністративні території в Харкові "нарізали" за принципом "партійної доцільності". Найкращий приклад - майже анекдотична історія появи Фрунзенського району. В Орджонікідзевському комуністів було так багато, що їх вистачило б ще на одну революцію. Щоб розподілити "партійні кадри" рівномірно, з'єднали частину Орджонікідзевського та Київського районів - так на початку 1970-х з'явився Фрунзенський. І подібних прикладів по країні було безліч. Так партійне керівництво вирішувало завдання контролю, а звичайним громадянам створювало масу проблем, з якими ми живемо і сьогодні.
"Харкову потрібні всього 5 районів і 20 депутатів", - Ігор Поліщук, політолог
Величезні диспропорції між інфраструктурою є і залишаться доти, доки ми не відмовимося від нинішньої системи адміністративних районів. Думаю, в Харкові їх повинно бути не більше 5. Причому, потрібно скорегувати й географічні кордони, і кількість мешканців хоча б приблизно вирівняти, А кількість чиновників зменшити. У Чикаго, який за чисельністю населення такий же, як Харків, усього 20 місцевих депутатів - у нас же тільки в міськраді їх 100. Нинішня система задовольняє кон'юнктурні інтереси. Почни її реформувати доведеться - міняти, наприклад, і виборче законодавство: округи у нас теж прив'язані до адміністративних районах. Територіальна реформа потрібна, але на ній не заробиш додаткові голоси електорату, тому жодна влада і не хоче за неї братися.
"Реформа районів провалить вибори будь-якій команді", - Володимир Нікітін, політолог
- Система районів, яка дісталася нам у спадок від СРСР, давно віджила себе. У нас є маса прикладів, коли дорога, будинок або котельня знаходяться в одному адміністративному районі, обслуговувати їх повинні комунальники іншого, а крайніми залишаються, як правило, мешканці.
9 адміністративних районів для Харкова це багато - наприклад, у величезному Нью-Йорку їх усього 5. Територіальна реформа Харкову давно потрібна, як і іншим містам України. Але це настільки складний і болісний процес, що він може провалити вибори будь-якій команді, тому й наважаться на такий крок нескоро. Що залишається робити харків'янам? Розвивати самоврядування! Створювати квартальні організації, вуличні комітети, які здатні вирішити безліч господарських проблем. Треба бути більш активними, а не чекати, поки прийде "хороша влада" і все зробить.