В останні роки ринок електронної комерції в Україні впевнено зростає. Не дивлячись на економічні кризи і спади, періоди політичної нестабільності, ситуацію з податковим кодексом та відсутність профільних законів. Щороку - стабільні 50-60% зростання. Це зростання забезпечується природними процесами: підприємці відкривають інтернет-магазини в ще незаповнених нішах, споживачі звикають купувати через мережу. Нескладно також і відстежити репутацію продавця або товару: форуми та відгуки на допомогу. Були б час і бажання шукати, аналізувати і приймати продумане рішення.
Загалом, ситуація виглядає дуже привабливо. Чи потрібно тут щось регулювати? Логіка законодавця зрозуміла: по-перше, потрібно контролювати надходження податків від учасників цього ринку, по-друге, необхідно демонструвати турботу про споживача. Проект закону "Про внутрішню торгівлю" присвячений не тільки інтернет-магазинам. Так звана "дистанційна торгівля" описана тільки в одній статті, але вона вносить помітні зміни в правила, за якими зараз працюють комерсанти в мережі. Законопроект уже зареєстрований у Верховній Раді, а представники бізнесу продовжують його обговорювати і критикувати.
Президент Української торговельної асоціації Ігор Баленко в кінці минулого тижня заявив, що цей закон призведе до здорожчання товарів широкого споживання і до закриття невеликих магазинів. Тому асоціація пропонує Кабінету міністрів сісти разом і заново пройтися по всіх пунктах закону. Глава Американської торговельної палати в Україні Хорхе Зукоскі кількома днями раніше виступив з такою ж заявою в своєму на сайті газети "Дело". Він був більш стриманий в оцінках, ніж його український колега, але все-таки згадав, що розробники закону не провели жодного публічного обговорення проекту з представниками ділового співтовариства. Тим часом, компанії-члени Американської торгової палати після попереднього аналізу виділили низку пунктів, які викликають у них побоювання. У цьому переліку є і восьма стаття законопроекту - "Особливості організації дистанційної торгівлі", що стосується інтернет-магазинів.
Головне нововведення: інтернет-магазини в разі прийняття законопроекту будуть зобов'язані мати офіс. Робота над законопроектом "Про внутрішню торгівлю" триває вже три роки, перші напрацювання з'явилися в Мінекономрозвитку ще 2008 р., за цей час редакції змінювалися кілька разів. У першому проекті, датованому червнем 2010 р., окрім офісу в інтернет-магазинів був також обов'язок мати склад. Навколо цих двох пунктів і виникла дискусія, яка триває досі.
У грудні минулого року до Держкомпідприємництва журналістам повідомили, що обидві ці норми виключили. Про це заявив пресі заступник голови Держкомпідприємництва Орест Сохар: "Ми прислухалися до представників бізнесу і вирішили прибрати цю норму із законопроекту, щоб стимулювати розвиток дистанційної торгівлі, але при цьому ринок запропонував створити реєстр інтернет-магазинів, сприяти прозорості даного ринку".
Але вже в лютому 2011 р. на розгляд Ради підприємців при Кабінеті міністрів був винесений інший текст проекту, в якому офіс залишився, а склад – ні. Якби законопроект ухвалили в колишньому вигляді, частини інтернет-підприємців довелося б для дотримання формальностей орендувати склад, який їм абсолютно не потрібний.
Великі інтернет-магазини з великими оборотами навряд чи помітили б зміни, офіси у них і так давно є, у деяких - навіть офлайнові точки, в яких продається практично той же асортимент, що й на сайті. Склад - хоча б невеликий - можна виділити в офісному приміщенні. Підприємець Віталій Гречко не бачить жодної проблеми в тому, щоб зняти офіс або склад. І не розуміє, чому в інтернеті розвели такий сир-бор навколо законопроекту.
Віталій Гречко, інтернет-підприємець, магазин "BeBeauty": "Це абсолютно ні на що не впливає. Скажуть нам зняти офіс - знімемо офіс, скажуть орендувати склад - орендуємо. А якщо зобов'яжуть пофарбувати двері офісу в зелений колір - не проблема, пофарбуємо. Справа в тому, що всі ці витрати все одно будуть включені в ціну товару. Так що на прибутках магазину це не позначиться. Та й на покупцях не відіб'ється. Ну, припустимо, якийсь магазин торгує телефонами. За день продає 10 штук. За місяць, виходить, 300. Офіс зніме за 300 доларів - по одному долару на кожен проданий телефон накине - було 200 доларів, стало 201. Покупець різниці не помітить навіть".
Але для нових гравців цього ринку (і для частини старих) склад та офіс дійсно не потрібні. Якщо інтернет-магазин є тільки майданчиком-посередником між покупцем і виробником, то функція менеджерів магазину - обробити замовлення, прийняти оплату і доставити покупку безпосередньо від постачальника до споживача. І ніяких складів. "Насправді нам поки що не потрібно окреме приміщення для зберігання товару, ми продаємо косметичні засоби: отримали у постачальника, відвезли покупцеві. Наша увага зосереджена на розвитку самого сайту інтернет-магазину, а не на складах і офісах. Добре, що скасували норму про склади, але якщо в законі залишиться вимога мати офіс, у кожного інтернет-магазину неминуче будуть додаткові витрати, які доведеться закласти в ціну товару", - вважає Катерина Острогляд, інтернет-підприємець, магазин "GirlsWillbeGirls".
У той же час у Європі наявність офісу у будь-якого інтернет-магазину - це нормальна практика, розповіла юрист компанії "Кібенко, Оника і партнери" Наталія Нестеренко: "На нашу думку, закон повинен посилити захист прав споживачів, адже сьогодні від продавців-шахраїв у мережі ніхто не застрахований. І способів їх знайти і покарати немає. Якщо звернутися до європейського досвіду в даному питанні, то я б відзначила, що ще у 2000 р. була прийнята директива ЄС, яка зобов'язала всіх суб'єктів, які ведуть діяльність через інтернет, мати фіксоване місце діяльності ("fixed establishment"). Таким чином забезпечили інформаційну прозорість діяльності інтернет-комерсантів. І, як бачимо, розвиток цього ринку директива не зупинила".
А чим керується не європейський, а український законодавець, вимагаючи офіс від інтернет-магазинів? Підприємець Юлія, яка попросила не називати її прізвище, вважає, що ця норма призведе до додаткових перевірок і корупційних схем. Є офіс - значить, є куди приїхати і податковій, і пожежникам, і санстанції: "Це придумано, щоб цю частину ринку можна було "відчувати", адже "віртуалів" зараз складніше проконтролювати і промацати. А якщо є офіс - можна легше розуміти ситуацію в цій ніші і її товарообіги. А значить - контролювати і відбирати собі, якщо є, що відбирати", - стверджує Юлія.
Від такого застосування закону не застраховані ні дрібні, ні великі магазини. Адже відповідно до останньої редакції законопроекту, всі вони тепер зобов'язані публікувати дані про фактичну адресу. І якщо інтернет-магазину з великими оборотами офіс і склад були потрібні і раніше, то раніше ніхто не зобов'язував їх повідомляти, де цей офіс і склад розташовані. У сьогоднішній редакції, яку зареєстрували у Верховній Раді, до статті "Дистанційна торгівля" додали цілий список відомостей, які продавець повинен повідомляти споживачу про себе. Також в останній редакції автори законопроекту змінили розмір штрафу за дистанційну торгівлю без офісу: спочатку автори пропонували стягувати 100 неоподатковуваних податком мінімумів, в іншій версії - від 300 до 500, до парламенту внесли все-таки проект із сумою штрафу в 100 мінімумів.
У серпні цього року стало відомо, що робоча група при Кабміні проаналізувала останній варіант законопроекту і в результаті вийшов пакет пропозицій і зауважень - 91 лист! До речі, весь законопроект містився спочатку лише на 17 сторінках. 12 жовтня Кабінет міністрів схвалив останній варіант законопроекту, за місяць документ подали до Верховної Ради, де зараз він очікує на розгляд. А у спільнотах, групах і форумах користувачі продовжують ставити запитання. Чи потрапляє під дію цього закону торгівля он-лайн контентом, для якого не потрібна доставка? Наприклад, продаж програм і звукових файлів? Як офіс допоможе захистити права покупців, якщо вони знаходяться в Ужгороді, а офіс магазину - в Донецьку? Чи вважаються суб'єктами дистанційної торгівлі інтернет-біржа або інтернет-аукціон? Відповіді на ці питання можуть бути зафіксовані в іншому законопроекті - "Про електронну комерцію", який регулює питання електронних договорів, платежів, доставки. Він акцентує увагу на створенні правил для документообігу в сфері електронної комерції, але явно не покликаний описати цю сферу повністю і відрегулювати всі її аспекти. Цей проект уже побував у Раді, але ще в квітні депутати відправили його на доопрацювання.
Довідка "SQ". Консалтингова компанія "Appleton Mayer" оцінює ємність українського ринку інтернет-комерції в 400-500 млн. дол. на рік. Останнє опитування на цю тему показало, що майже дві третини українців, які користуються інтернетом, мають досвід покупок через інтернет. Українці найчастіше купують в інтернеті комп'ютери та оргтехніку (44% всіх покупців), побутову техніку (37%), книги і журнали (35%). Також часто купують у мережі мобільні телефони та аксесуари (27%), користується популярністю бронювання/купівля квитків (22%), сувенірно-подарункова продукція (16%), їжа і напої (12%), товари для дітей (11%), мультимедійна продукція (9%), канцтовари (9%), фото- й аудіотехніка (8%).