Минулий тиждень, як і позаминулого, почалася з протестів підприємців. Щоправда, понеділкова акція, яка майже стала традиційною, була нечисленною: за даними її організаторів - Харківських міськорганізації профспілки підприємців і профспілки таксистів, - у мітингу взяли участь близько 300 осіб. Учасники заходу тримали традиційні плакати: "Кабмін - у відставку, кодекс - на смітник!", "Антинародним реформам - ні, Податковому кодексу - ні!", "Податковий кодекс - убивця малого бізнесу", - і один плакат менш традиційний: "Азаров, Тигипко имеют всех гибко".
У вівторок президент заявив, що наклав вето на Податковий кодекс. Правда, вето було умовним: Віктор Янукович не відкинув кодекс повністю а повернув його до Верховної Ради, забезпечивши головний фіскальний документ країни своїми поправками. Поправки торкнулися найбільш суперечливих моментів - посилення вимог до єдиноподатників і розширення повноважень податкової. Так, з волі гаранта з Податкового кодексу зникли обмеження для тих, хто працює на єдиному податку, і збережений існуючий порядок речей: підприємці-фізособи (оборот до 500 тис. грн., не більше 10 найнятих працівників) та юрособи (оборот до 1 млн . грн., до 50 співробітників) залишені на колишній системі оподаткування. Правда, президент залишив у силі норму про те, що підприємство, яке знаходиться на загальній системі оподаткування, не може відносити до валових витрат ті суми, які платить підприємцю, який працює на єдиному податку. На думку деяких оглядачів, це дистанціює малий і середній бізнес, але з іншого боку - виключить більшу частину схем з переведення в готівку коштів.
У частині взаємовідносин бізнесу і податкової також відбулися серйозні зміни. Головне з них - підставою для проведення перевірки може послужити тільки отримана в установленому законом порядку інформація, а не будь-які відомості, які вважатиме підставою для перевірки податковий інспектор. Окрім того, президент повернув до кодексу презумпцію невинності, тобто свою правоту повинен доводити перевіряючий, а не той, кого перевіряють. Іншими словами, доти, доки податковий інспектор не довів факт порушення, порушення немає. Ще один цікавий момент - платник податків може відмовитися давати пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. Первісна версія кодексу містила норму про те, що платник податку при перевірці зобов'язаний давати пояснення з питань оподаткування перевіряючим.
По суті, Віктор Янукович врахував усі вимоги «підприємницького майдану», крім одної - написати новий кодекс із чистого аркуша. Зробити цього президент ніяк не міг: повний перегляд Податкового кодексу означав би, що Кабмін із завданням не впорався, і за логікою після цього має послідувати відставка всіх членів економічного блоку уряду на чолі з прем'єр-міністром. Про те, що президент має намір істотно перетрусити Кабмін, багато політиків і оглядачів говорять уже давно. Однак, найімовірніше, якщо це і станеться, то не зараз і не найближчийм часом: якщо б у Януковича були такі плани, то кращого приводу, ніж різка критика Податкового кодексу, не знайти.
Наклади президент повноцінне вето, для його подолання знадобилося б 300 голосів нардепів. А після того як Янукович кодекс просто не підписав, для прийняття нової редакції документа була необхідна проста більшість, яка у Верховній Раді, звичайно, знайшлася. У четвер, 2 грудня, парламент, недовго думаючи, прийняв Податковий кодекс із урахуванням поправок, народжених в Адміністрації президента. Презентувала ці поправки у Верховній Раді Ірина Акімова, яка популярно пояснила депутатам, чого хоче президент. Депутати Акімовій повірили і без зайвих питань проголосували кодекс. Хоча питання могли виникнути.
Наприклад, незрозуміло, чому президентові не сподобалася норма про підвищення ренти за газ, який видобувається в Україні, на 40%, хоча підприємці, які виступають проти Податкового кодексу, проблемами газовиків стурбовані не були і жодних вимог про зниження ренти не висували. Загалом, ця пропозиція Януковича виглядає як результат лобістських зусиль, причому лобі це не змогло пробитися через Кабмін і діяло через Адміністрацію президента. Розібратися у цій ситуації ніхто з депутатів не побажав.
У п'ятницю президент підписав кодекс. Здавалося б - фініта ля комедія. Але підприємці, які живуть у наметовому містечку, замість того щоб подякувати президенту за мудрість і роз'їхатися по домівках, вирішили залишитися на площі і, як і раніше, висувати вимоги відставки уряду і навіть перевиборів Верховної Ради. Влада, очевидно, чимало розсерджена чорною невдячністю підприємців, просто прибрала протестуючих з очей геть: рано вранці в п'ятницю наметове містечко підприємців на Майдані в Києві було розібране за допомогою спецпідрозділів МВС. До 5.00 Майдан оточили чотирма кордонами співробітників міліції. У руках вони тримали шоломи і були озброєні гумовими кийками. На Майдані були присутні також не менш 16 автобусів з міліцією та "Беркутом" і понад 500 міліціонерів і співробітників "Беркута".
Лідери опозиції тут же назвали цю акцію «цинічним наступом на демократію» та іншими відповідними до нагоди епітетами. Хоча драматизувати ситуацію, здається, не варто. Справа в тому, що влада, як це не парадоксально, по суті, надала підприємцям послугу. Протестуючі, не розібравши наметове містечко відразу після того, як був прийнятий Податковий кодекс, поставили себе в досить безглузде становище: продовжувати мітингувати було безглуздо, а добровільно припинити акцію після озвучування пакета вимог космічного масштабу і космічної ж дурості (наприклад, про розпуск Верховної Ради) означало б визнати свою поразку. А так - всі вийшли із ситуації з честю: протестуючі залишили Майдан, голосячи про свавілля влади, а влада прибрала неприємний подразник у вигляді наметового містечка на головній площі країни, причому зробила це дуже технічно: містечко було згорнуте за півтори години, при цьому ніхто з протестуючих не постраждав.
Звичайно, організатори «підприємницького майдану» заявили про прийдешні масові акції протесту у відповідь на ліквідацію наметового містечка. Щоправда, дуже сумнівно, що ці акції будуть дійсно масовими. Головна причина - підприємці переважно добилися того, чого хотіли. А хотіли вони уникнути пресингу малого бізнесу і приборкати податкову. Всі політичні вимоги, висунуті на «підприємницькому майдані», стали наслідком вимог суто економічних, які були задоволені поправками Януковича.
Крім того, підприємці так і не змогли висунути зі своїх лав харизматичних лідерів і організуватися в скільки-небудь значущу політичну силу. А прибитися до наявної опозиції протестуючі не побажали (у чому, до речі сказати, їх важко дорікнути). Провести без організуючого почала масові акції протесту можна тільки на хвилі народного гніву, але хвиля ця втратила силу, розбившись об поступки, на які пішов Янукович. Так що масовість майбутніх акцій протесту - під великим сумнівом.
Про тяжке становище харківських комунальних підприємств часто говорили місцеві чиновники, а минулого тижня на засіданні колегії Харківської облдержадміністрації й активу області заступник мера Олександр Кривцов розповів про всі проблеми відразу. За його словами, заборгованість "Харківських теплових мереж" за спожитий природний газ становить 590 млн. грн. Причина - підприємство купує газ за новою ціною, а тепло продає як і раніше за старою. Борг КП "ВТП "Вода" за електроенергію - 35 млн. грн., причина - відсутність економічно обгрунтованих тарифів, з узгодженням яких тягне НКРЕ. Ще одне проблемне підприємство – КП "Міськелектротранс", яке винне своїм співробітникам 18,7 млн. грн. і 30,4 млн. грн. - до Пенсійного фонду. Причина боргів - та ж, що і рік тому: держава не компенсує перевезення пільгового контингенту.
За допомогою у вирішенні цих проблем Кривцов звернувся до губернатора. Михайло Добкін пообіцяв віце-меру підтримку в Києві з кожного проблемного питання, яке є у міської влади, але важелів, які дає посада губернатора, для вирішення всіх перелічених Кривцовим проблем явно не достатньо. У цьому могло б допомогти «харківське лобі» в Києві, якби таке існувало. Але його немає і в найближчому майбутньому не буде.
У п'ятницю керівництво Харківської облдержадміністрації встановило максимальну надбавку на продукти харчування для торгових мереж. Відповідний пункт міститься в меморандумі взаєморозуміння, який підписали харківські виробники продуктів харчування, власники мереж супермаркетів міста, керівництво обладміністрації і представники державних органів контролю. Органи контролю були представлені Державною інспекцією з контролю за цінами в Харківській області, Харківським облуправлінням у справах захисту прав споживачів і тервідділення Антимонопольного комітету. Мережі супермаркетів, що погодилися обмежити торгову надбавку, - це "Таргет", "Клас", "Посад", "Сільпо", "Рост", "АТБ", "Восторг", "Велика кишеня" та "Дігма".
Згідно меморандуму, розмір надбавки до оптових цін виробників макаронних виробів, круп та цукру не повинен перевищувати 10%, на ковбасні вироби, вершкове масло, молоко, сметану і соняшникову олію - не більше 10% для торговельних мереж міст області і не більше 15% для магазинів у сільській місцевості. Надбавка на тверді сири і яйця в торгових мережах міста не повинна перевищувати 12%, у сільських магазинах - 15%. Вартість м'яса не повинна бути вище 10% оптової ціни виробників.
Міра ця правильна, але чи буде вона ефективною - велике питання. "Про деякі питання ціноутворення на окремі види товарів для основних соціальних і демографічних груп населення", яке змінює механізм обмеження торгових надбавок на широкий перелік споживчих товарів. Тоді експерти й учасники ринку засумнівалися в ефективності запропонованих заходів. Одна з причин полягає в тому, що подібні пропозиції виникали не раз, тому давно розроблений шлях обходу таких обмежень шляхом збільшення кількості оптовиків у ланцюжку, тобто до схеми вводяться фіктивні оптові фірми, які накручують ціну. У тому, що харківські власники торгових мереж не відмовлять собі в можливості заробити на сплеску попиту напередодні новорічних свят, сумнівів немає. А отже, цілком можливо, будуть запущені обхідні схеми, і обмеження торгових надбавок виявиться тільки красивою декларацією.