Головна новина минулого тижня - зміни до закону про місцеві вибори, які Верховна Рада прийняла з подачі "регіоналів". Основні приводи для звинувачення Партії регіонів і президента недемократичності усунуто: відповідно до прийнятих змін, знімаються обмеження в питанні участі у виборах місцевих організацій політичних партій, утворених пізніше, ніж за 365 днів до дня виборів. Крім того, змінено принцип формування територіальних виборчих комісій: до них будуть входити члени місцевих організацій не тільки парламентських партій, але і партій, не представлених у Верховній Раді. У кожному тервиборчкомі для них виділено три місця, а чиї представники їх займуть, визначить жеребкування.
У першу чергу прийняті зміни торкнулися "Фронту змін" Арсенія Яценюка і "Сильної України" Сергія Тігіпка, і керівники обласних організацій цих партій відразу заявили про готовність висунути кандидатів до всіх місцевих рад області. З одного боку, зміни в закон про вибори не застали їх зненацька: президент цей крок анонсував тижнів зо два тому. Так що цілком можливо і "Фронт змін", і "Сильна Україна" встигли підібрати людей. Щоправда, викликає серйозні сумніви, що ці кандидати володіють достатньою кваліфікацією і популярністю у своїх районах. Справа в тому, що найбільш розумних і харизматичних районних лідерів залучили або продовжують залучати на свій бік "регіонали". Звичайно, не всі районні лідери підуть за "регіоналами", але те, що переважна більшість з них вважатиме за краще партію влади сумнівній українській опозиції, - безсумнівно. Так що політсилам Тігіпка і Яценюка доведеться брати те, що залишилося. Втім, багато місць у радах вони все одно не отримають.
Поки, опинившись у грі, "Фронт змін" і "Сильна Україна" займалися пошуком кандидатів у депутати місцевих рад, політологи розмірковували про те, навіщо "регіонали" впустили у виборчий процес молоді партії.
Головна версія - розпорошення електорату опозиції. БЮТівці, а слідом за ними і деякі оглядачі стверджують, що через нові правила гри потенційний електорат "Батьківщини" значно зменшиться, оскільки багато протестно налаштованих виборців віддадуть голоси за "Фронт змін" і "Сильну Україну". Ця версія правильна лише почасти. Справа в тому, що розпилиться електорат не тільки "Батьківщини". "Сильна Україна" відкусить солідний шматок від електорального пирога "регіоналів", причому не тільки тут, на сході України, але і на заході, тому що з моменту входження Тігіпка до складу Кабміну він перестав сприйматися багатьма виборцями як самостійна фігура і все більше асоціюється з Партією регіонів. Та й його імідж "нового політика" вже неабияк потьмянів. Так що протестний електорат навряд чи сприйме його "Сильну Україну" як якусь альтернативу Партії регіонів.
Крім того, навіщо Партії регіонів це розпорошення? Яка, власне кажучи, "регіоналам" різниця, хто складе їм опозицію в конкретному раді - одна фракція, або дві, або три? Втім, можна буде ситуативно блокуватися з тими чи іншими. Це зручно. А з іншого боку, депутатів-перебіжчиків ніхто не відміняв, так що і блокуватися, може, не треба буде. Загалом, ніяких особливих преференцій "регіонали" для себе не отримали. БЮТу ця ситуація, звичайно, неприємна, тому що в деяких областях на його електоральному полі потопчеться Яценюк. Але для Партії регіонів це навряд чи буде мати вирішальне значення.
Політологи називали ще одну можливу причину внесення змін до закону про вибори - бажання Януковича виглядати демократом в очах Заходу. Ця думку ще більше сумнівна. На щастя, наші політики слідом за російськими стали розуміти, що Захід - це прагматизм, а всі розмови про демократичні цінності - мішура для досягнення власних цілей. Хоча як якийсь додатковий аргумент подібні доводи можна розглядати.
Ще одна причина, яку не наважувалися озвучити оглядачі, зате на повному серйозі озвучив Арсеній Яценюк, зводиться до того, що прийняття змін до закону про вибори - це заслуга особисто його, Яценюка, його політичної партії і взагалі опозиції. Ця версія взагалі не витримує ніякої критики. Заяви Яценюка, політика з досить низьким рейтингом, навряд чи могли налякати президента і Партію регіонів. І взагалі, багато політологів відзначали, що суспільство і політикум опозиційний досить мляво реагували на обмеження участі у виборах молодих партій. Можливо, це говорить про те, що слова про попит в суспільстві на нових політиків сильно перебільшені цими самими політиками.
Є ще одна причина, про яку ніхто не говорив. Можливо, справа в тотальному розчаруванні політиками в суспільстві, і це розчарування на виборах вилилося б у низьку явку виборців. Якщо б "Фронт змін" і "Сильну Україну" виключили з процесу, явка на цих виборах була б рекордно низькою. Партії влади це, звичайно, вкрай невигідно. Адже вибори - це в тому числі і легітимізація влади, вірніше, легітимізація діючої системи влади. Підсвідомо це не можуть не розуміти президент і Партія регіонів: вкрай складно представляти інтереси суспільства, яке здебільшого просто ігнорує народне волевиявлення. Це підриває інститут влади як такої. А участь у виборах усіх партій, звичайно, підніме явку, причому дуже істотно.
Але найвірогідніша версія полягає в тому, що не було ніяких особливих причин для внесення до закону змін. Тобто спрацювали всі чинники, разом узяті, а той факт, що спочатку були прийняті одні правила гри, а потім - інші, говорить про те, що у Партії регіонів просто відсутня будь-яка виразна стратегія, а рішення приймаються з кондачка. Цей волюнтаризм набагато небезпечніше всіх "наступів на демократію" та інших гріхів, які намагаються поставити в провину "регіоналам". Адже Партія регіонів - повноцінна партія влади, і той факт, що рішення в цій партії приймаються без якого б то не було аналізу наслідків, не може не насторожувати.
Минулого тижня міліція вилучила листівки, спрямовані проти Михайла Добкіна і Геннадія Кернеса, причому зробила це досить оригінальним способом. Версія начальника Харківського міськуправління міліції Олександра Баранника виглядає так: надійшов сигнал про те, що на Салтівському шосе, 102 в ряду з чотирьох гаражів закладена бомба. На місце виїхала міліція, "швидка", вибухотехніки. В одному з гаражів були виявлені і вилучені мішки з вмістом із гострим запахом. Папір, який зберігався щільно набитим у мішки, міг бути просякнутий селітрою, а значить - становити небезпеку. Як виявилося пізніше, у мішках зберігалася агітаційна продукція без вихідних даних.
Вилучили листівки біля одного з членів громадської організації "Зелений фронт" Андрія Ільгова, який до того ж є засновником ініціативної групи з оптимістичним назвою "Прорвемося!". За його словами, вся ця комбінація була задумана з єдиною метою - вилучити листівки.
Версія міліції виглядає шитою білими нитками. Хоча б тому, що складно собі уявити, навіщо взагалі мінувати гараж, селітра не пахне, а "вміст із гострим запахом" ніяк не міг свідчити про те, що папір може "являти небезпеку". Звичайно, версія Ільгова виглядає більш достовірною.
У цій ситуації є два аспекти, на які хотілося б звернути увагу. Перший - дотепність міліціонерів. Вони провели обшук і вилучення фактично без будь-яких процесуальних документів. Якщо проводити обшук і вилучення за всією формою, то потрібна санкція суду або прокуратури. Крім того, не завадила б кримінальна справа. До того ж обшук - це поняті, присутність хазяїна ... А так - господаря виставили геть, забравши в міліцію, після чого вилучили, що хотіли, не залишивши після себе ніяких документальних слідів у вигляді акту. Можливо, вилучення шляхом "розмінування" стане новим модним трендом в цьому політичному сезоні.
Другий аспект - політичний. Міліція в даному випадку награла очок Ільгову. Ще кілька днів тому про його листівки не знав майже ніхто. Після історії з "замінуванням" ситуація як сніжний ком обросла подробицями, і всі хочуть дізнатися - а що ж було написано в цих папірцях, якщо їх вирішили знищити? Хоча і написано-то нового, а тим більше сенсаційного нічого там не було: звичайна чорнуха, якою сповнений інтернет, причому чорнуха, виконана на низькому рівні як за змістом, так і за якістю поліграфії.
Але міліція за два дні знову наступила на ті ж граблі, затримавши активістів з тими ж листівками. Це призвело до того, що в четвер, 2 вересня, прихильники Ільгова зібрали мітинг під будівлею обласного УВС. Причому мітинг з харківським мірками досить численний, представницький: там були і "Батьківщина", і "Зелений фронт", і ПРП, і "Народна самооборона" ... Ільгов став майже символом громадянського опору режиму, й образ цей йому створили харківські міліціонери. Навіть закралася підозра - вони взагалі на кого працюють?
Справа зниклого редактора газети "Новий стиль" Василя Климентьєва минулого тижня продовжувала розбурхувати громадськість. У четвер, 2 вересня, міліція провела обшук у квартирі В'ячеслава Ісмайлова, колеги Климентьєва. За словами Ісмайлова, міліціонери підкинули йому наркотики, які нібито "знайшли" у нього в квартирі. Це 5-10 г якоїсь речовини в целофановому пакеті. Ісмайлов також заявив: "У мене є постанова суду про заборону проводити слідчі дії у цій кримінальній справі. Правоохоронці не показують жодних документів. Слідчий вкусила за плече мого сина, нам завдали тілесні ушкодження. У мене вилучили ноутбук і системний блок комп'ютера".
Версія того, що відбувається від Ісмайлова насторожила вже тоді, коли, кажучи про заборону проводити слідчі дії у кримінальній справі, він відмовився уточнити, про яку кримінальну справу йдеться. Крапки над "і" розставило повідомлення облуправління міліції, згідно якого харківські міліціонери не мають відношення до цієї справи, а обшук не має відношення до справи про зникнення Климентьєва. Пізніше стало відомо, що кримінальну справу, за якою проводився обшук, порушено в Полтаві відносно сина Ісмайлова. Сайт МВС України повідомив, що Ісмайлов підозрюється в тому, що разом зі своїми двома синами і іншими мешкнацями Харкова незаконно заволодів підприємством, яке в подальшому використовувалося для проведення шахрайських дій з нерухомістю. А під час обшуку постраждали не члени сім'ї Ісмайлова, а міліціонери: слідчому нанесені удари по голові, а працівнику УДСБЕЗ дверима перебитий палець правої руки. Загалом, скандал з обшуком у квартирі Ісмайлова виявився "пустушкою". Більше того, ця ситуація змусила задуматися над колом спілкування Климентьєва, серед колег якого є такі персонажі, як Ісмайлов.