Інформаційне агентство "STATUS QUO" запускає спеціальний проект для випускників шкіл "День відкритих дверей on-line". Цей проект організований за підтримки Головного управління освіти і науки Харківської облдержадміністрації, Департаменту освіти Харківської міськради та Харківського регіонального оцінювання якості освіти.
"День відкритих дверей on-line" - це унікальна можливість для майбутніх абітурієнтів безпосередньо поспілкуватися з керівниками найпопулярніших харківських ВНЗ, задати їм питання, що цікавлять та отримати вичерпні відповіді. Цей проект буде корисний для тих випускників, які ще не визначилися з вибором майбутньої професії або сумніваються, з якою саме сферою діяльності зв'язати свою долю. У цілому ж проект розрахований на учнів віком від 15 років, які цікавляться варіантами вступу і якістю навчання в різних ВНЗ, а також на їхніх батьків. Передбачається, що ректори або проректори 10-15 харківських вишів протягом квітня-травня на спеціальних прес-конференціях у прес-центрі ІА "STATUS QUO" будуть відповідати на запитання присутніх у залі журналістів і майбутніх абітурієнтів, а також охочих поставити запитання інтернет-користувачів. Щоб інформація була всебічною, всеосяжною й об'єктивною, крім керівників ВНЗ у проекті братимуть участь декани різних факультетів, студенти і випускники ВНЗ, директори та вчителі шкіл.
Щоб зробити проект максимально корисним і доступним для якомога широкої аудиторії, ІА "SQ" у ході його реалізації буде використовувати різні сучасні технології. Так, окрім того, що інтернет-користувачі зможуть задавати гостям питання в інтерактивному режимі, також плануються прямі відео-або аудіовключенія за допомогою програми "Skype" з випускниками шкіл, студентами першого і п'ятого курсів того чи іншого ВНЗ, студентами, які мешкають у гуртожитках, випускниками вишів, які працюють за фахом, або відомими людьми, які навчалися в цьому ВНЗ.
Першим гостем прес-центру ІА "STATUS QUO" у рамках проекту "День відкритих дверей on-line" буде ректор Харківського національного педагогічного університету ім. Г.Сковороди Іван Прокопенко. Його прес-конференція відбудеться 11 квітня (початок- о 15.00).
Усi прес-конференції транслюватимуться в онлайн-режимі на сайті http://www.sq.com.ua
Графік проведення on-line прес-конференцій
11 квітня, 15.00
Ректор Харківського національного педагогічного університету ім. Г.Сковороди Іван Прокопенко.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.Сковороди (ХНПУ) заснований 1811 р. До 1994 р. - Харківський державний педагогічний інститут, у 1994 - 2004 рр. - Харківський державний педагогічний університет імені Г.Сковороди, в 2004 р. університету присвоєне звання національного.
В університеті працює 16 факультетів: історичний; економічний; музично-педагогічний; природознавства; української мови та літератури; дошкільного виховання; заочного навчання; з роботи з іноземними студентами; початкової освіти; психології і соціології; російської мови та світової літератури; фізико-математичний; фізичного виховання; юридичний; зарубіжної філології; художньо-графічний.
Підготовка фахівців ведеться з 52 спеціальностей. В університеті працюють понад 600 викладачів на 62 кафедрах.
ХНПУ бере участь у міжнародних проектах, семінарах, конференціях, отримує міжнародні гранти. Університет контактує з навчальними закладами Австрії, Англії, Білорусі, Угорщини, Німеччини, Ізраїлю, Ірану, Іспанії, Італії, Молдови, Польщі, Росії, США, Туреччини, Японії та інших країн.
Університет уклав договори співпраці з Хебейським педагогічним університетом (КНР), Британською Радою в Україні, університетом міста Нюрнберга, має тісні контакти з Гете-Інститутом, з посольствами Туреччини, КНР, Франції, Іспанії, США, Австрії, Японії, Ізраїлю, що дозволяє викладачам і студентам проходити мовне стажування в країнах, мови яких вивчаються в університеті.
Ректор ХНПУ - доктор педагогічних наук, професор, академік Академії педагогічних наук України, член Російської академії освіти, заслужений працівник народної освіти України Прокопенко Іван Федорович.
Відео та стенограма прес-конференції - тут.
13 квітня, 15.30
Ректор Харківського національного економічного університету Володимир Пономаренко
1930 року на базі факультетів Харківського інституту народного господарства було створено низку спеціалізованих вищих навчальних закладів, у тому числі і Харківський інженерно-економічний інститут, який готував інженерів-економістів для важкої промисловості України. У 1994 - 2004 рр. - Харківський державний економічний університет. З 2004 р. - Харківський національний економічний університет.
В університеті працює 7 факультетів, включаючи факультет довузівської підготовки, центри заочної та дистанційної, а також післядипломної освіти, 34 кафедри, наукові школи, спецради із захисту дисертацій, навчальні та науково-дослідні лабораторії, обчислювальний центр, наукова бібліотека, видавництво, спортивні комплекси .
Підготовка фахівців ведеться за 22 спеціальностями за такими напрямками: економіка і підприємництво, менеджмент, державне управління, комп'ютерні науки, видавничо-поліграфічна справа, туризм.
У ХНЕУ реалізуються дві програми, які дозволяють випускникам отримати два дипломи - Харківського національного економічного університету та Ліонського університету імені Люм'єра (Франція), а також ХНЕУ та Віденського технічного університету (Австрія). У найближчій перспективі подібна співпраця почнеться з університетом імені Масарика (Чехія) та університетом Манітоба (Канада).
У 2004 році ХНЕУ приєднався до "Magna Charta Universitatum" - Великої хартії університетів світу, у 2008 році вступив до Асоціації економічних університетів Південно-Східної Європи і Чорноморського регіону ASECU (Салоніки, Греція), у 2009 році був прийнятий до Європейської асоціації університетів (European University Association).
У 2009 році в університеті відкрилися Інформаційний центр Європейського Союзу та представництво Світового банку.
ХНЕУ є учасником низки міжнародних освітніх програм і проектів. Офіційними партнерами ХНЕУ стали університети В'єтнаму, Греції, КНР, Польщі, Туреччини, Франції. Студенти ХНЕУ мають можливість проходити стажування у провідних промислових, фінансових, консалтингових та інших компаніях країни.
Ректор ХНЕУ - доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордена "За заслуги" III ступеня Пономаренко Володимир Степанович.
Відео та стенограма прес-конференції - тут.
10 травня, 15.30
Ректор Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Леонід Товажнянський
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" - це перший технічний ВНЗ в Україні. Заснований 1885 р. як практичний технологічний інститут з двома відділеннями - механічним і хімічним. Організатором і першим директором інституту був відомий учений у галузі механіки та опору матеріалів В.Кирпічов.
У 1921 р. при інституті був відкритий перший в Україні робочий факультет. У 1930 р. на базі окремих факультетів інституту було створено п'ять самостійних ВНЗ: механіко-машинобудівний, електротехнічний, хіміко-технологічний, інженерно-будівельний, авіаційний.
У роки Великої Вітчизняної війни інститут не тільки продовжував підготовку інженерних кадрів, але і вирішував наукові проблеми, пов'язані зі зміцненням обороноздатності країни. Так, професор інституту Б.Носков за розробку сталі для танка Т-34 був удостоєний Державної премії СРСР, яку він вніс у фонд оборони.
У 1949 р. механіко-машинобудівний, хіміко-технологічний, електротехнічний та інститут цементної промисловості об'єднали, на їх основі був відновлений політехнічний інститут ім. В.І.Леніна.
За роки радянської влади інститут підготував понад 120 тисяч фахівців.
У квітні 1994 р. Кабінет міністрів України присвоїв Харківському політехнічному інституту статус державного політехнічного університету. У 2000 р. ХПІ отримав статус національного (НТУ "ХПІ").
НТУ "ХПІ" здійснює підготовку фахівців за 91 спеціальністю на денній та за 69 - на заочній формі навчання.
НТУ "ХПІ" надає 5,6 тис. місць на денній формі навчання, понад 4,5 тис. місць - на заочній. Державне замовлення становить 2,1 тис. місць на денному відділенні, 240 - на заочному.
В університеті діє 20 факультетів денної форми навчання, заочний факультет, факультет довузівської підготовки, центр підготовки іноземних громадян, міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації, три науково-дослідних і проектно-конструкторських інститути.
До складу НТУ "ХПІ" входять Гвардійський інститут танкових військ імені Верховної Ради України та верстатобудівний технікум.
Університет укомплектований професорсько-викладацьким складом- усього близько 1300 осіб. Серед них - 160 докторів наук, професорів, 760 доцентів, кандидатів наук, 19 заслужених діячів науки і техніки та заслужених працівників вищої школи України, 11 лауреатів державних премій, 3 академіка НАН України, 26 академіків галузевих АН України.
16 травня, 15.00 Ректор Харківської державної зооветеринарної академії Валерій Головко
Харківська державна зооветеринарна академія (ХГЗВА) - державний заклад освіти IV рівня акредитації. Підпорядкована Міністерству аграрної політики і продовольства України.
ХГЗВА є одним з найстаріших ВНЗ даного профілю в Україні. У 2011 р. їй виповнюється 160 років. Академія бере свій початок від кафедри скотолікування в Харківському університеті. 1851 р. повністю стала автономною установою. 1960 р. були об'єднані ветеринарний та зоотехнічний інститути та створено Харківський зооветеринарний інститут, а у 2001 р. - Харківську державну зооветеринарну академію. За час свого існування ВНЗ підготував близько 40 тисяч фахівців. У різний час його очолювали Ф.Пільгер, М.Галицький, В.Телегін, М.Книга, І.Калашник, Г.Богданов, І.Храбустовський, Є.Наймитенко, М.Карташов, В.Головко.
Сьогодні академія - це шість факультетів (факультет ветеринарної медицини, технологічний, менеджменту, біотехнології і природокористування, заочної освіти, з роботи з іноземними студентами), 29 кафедр, на яких навчається близько 5 тисяч студентів. Педагогічний колектив - 252 особи, у тому числі 23 професори, доктори наук, 141 доцент, кандидат наук.
Академією створені Інститут післядипломної освіти, Всеукраїнський центр птахівництва, Інститут конярства, Навчально-науковий центр рослинництва та тваринництва, Навчально-науково-виробничий консорціум "Європейський", куди увійшли низка науково-дослідних профільних інститутів, мережа технікумів і коледжів, міжкафедральна науково-дослідна лабораторія, відділ довузівської підготовки, Центр культури та фізичного виховання. Також в академії створено навчально-методичний інформаційно-бібліотечний центр. До складу центру увійшли бібліотека, відділ сучасних інформаційних технологій, редакційно-видавничий відділ, відділ патентної інформації та маркетингу.
Академія інтегрована в міжнародну систему освіти. ХДЗВА успішно реалізувала програму Європейського Союзу "Темпус" під назвою "Реформи ветеринарної освіти в Харкові, Україні". Академія є членом Всесвітнього консорціуму установ вищої аграрної освіти і досліджень у сільському господарстві.
Студенти ХДЗВА мають можливість отримати військове звання, проходити виробничу практику за кордоном: у Великобританії, Данії, Нідерландах, Польщі, США.
Матеріально-технічна база ХДЗВА включає в себе 12 навчальних корпусів, 5 гуртожитків, їдальню, медичний центр, музей, три стадіони (у т.ч. зі штучним покриттям), два спортивні зали, Будинок культури, тир, кінно-спортивний комплекс, навчально-науковий центр рослинництва і тваринництва, в якому містяться різні види домашніх, диких і екзотичних тварин і птахів. Усе це компактно розташоване у мальовничій лісопарковій зоні передмістя.
З 2001 р. колектив академії очолює доктор ветеринарних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України, Заслужений діяч науки і техніки України В.Головко. Цього року обраний Кембриджським біографічним центром (Великобританія) до списку 100 видатних учених світу. В.Головко - фахівець у галузі вивчення інфекційних хвороб, він автор 403 наукових і навчально-методичних праць, з них 51 - монографії та підручники, 7 довідкових посібників, має 31 авторське свідоцтво та патенти. Під його керівництвом захищено 4 докторських і 14 кандидатських дисертацій, зараз він керує двома докторантами та сімома аспірантами. Є членом державної протиепізоотичної комісії при Кабінеті міністрів, консультує роботу багатьох агрофірм.
.jpg)
25 травня, 15.00 Ректор Національного фармацевтичного університету Валентин Черних.
Національний фармацевтичний університет (НФаУ) - єдиний в Україні вищий навчальний заклад фармацевтичного профілю. З НФаУ пов'язано зародження української фармацевтичної науки в напрямках хімічного синтезу біологічно активних речовин, фармакогностичних досліджень лікарських засобів, хіміко-токсикологічного аналізу, технології створення і виробництва лікарських засобів як синтетичного, так і природного походження, контролю якості лікарських препаратів, організації та економіки фармацевтичної галузі. За ініціативою одного із засновників ХФІ професора А.Д.Розенфельда був створений Науковий центр фармації - нині Державний науковий центр лікарських засобів.
НФаУ заснований 1805 р. У 1921 р. було відкрито перший і єдиний в Україні Харківський фармацевтичний інститут (ХФІ). У 1992 р. ХФІ був реорганізований в Українську фармацевтичну академію, 1999 р. навчальний заклад отримав статус Національної фармацевтичної академії України, а у 2002 р. - Національного фармацевтичного університету (НФаУ).
У НФаУ створено умови для підготовки висококваліфікованих фахівців для всіх сегментів фармацевтичної галузі: аптечних установ, фармацевтичних, парфюмерно-косметичних підприємств, державних установ з контролю якості лікарських засобів, а також для підготовки вчених. НФаУ - це навчально-науковий комплекс, колектив якого налічує більше 20 тисяч студентів і співробітників.
До складу університету входять 47 кафедр, а також низка інститутів і лабораторій. В університеті працює понад 750 науково-педагогічних працівників, серед них 101 доктор наук, 506 кандидатів наук, 1 член-кореспондент НАН України, 14 академіків галузевих академій наук України.
НФаУ є почесним членом Європейської асоціації фармацевтичних факультетів (EAFP) та Міжнародної асоціації фармацевтів (FIR). Серед медичних ВНЗ України НФаУ займає 3-е місце. В університеті сформована й успішно працює 21 наукова школа, постійно ведеться науково-дослідна робота. Вченими НФаУ розроблено 261 новий лікарський препарат широкого спектру фармакологічної дії. В активі університету - понад 1200 захищених об'єктів інтелектуальної власності.
За роки існування університет підготував понад 50 тис. фахівців. НФаУ має освітні та наукові зв'язки з 40 ВНЗ з 20 країн Центральної та Східної Європи, Америки, Азії, Близького Сходу, Африки. В університеті здійснюється підготовка науково-педагогічних кадрів для фармацевтичних факультетів ВНЗ, практичної фармації і зарубіжних країн. НФаУ має власний видавничий центр. Навчальний процес на 100% забезпечений навчально-методичною літературою на державному та іноземною мовами. Наукова бібліотека НФаУ налічує близько 1 млн. навчальних та наукових видань та 40 тис. примірників електронних наукових видань, має 10 читальних залів та 2 електронних читальних зали.
В університеті - 6 навчальних корпусів, 15 аудиторій для проведення лекційних занять, 17 спеціалізованих лабораторій, 26 комп'ютерних класів, ботанічний сад. НФаУ має 5 гуртожитків із загальною кількістю місць 2229. У всіх гуртожитках працюють комп'ютерні класи, спортивні зали, кафе. На сьогодні гуртожитками забезпечуються всі охочі.
У НФаУ особлива увага приділяється організації студентського побуту і дозвілля. У кожному навчальному корпусі працюють студентські їдальні загальною кількістю 700 посадкових місць. У спортивному комплексі НФаУ розташовані 7 спортивних залів, 5 тенісних кортів, тренажерні зали, працює 18 спортивних секцій.