Основна подія минулого тижня - візит до Харкова прем'єр-міністра Миколи Азарова. Правда, інформприводами захід був не багатий: прем'єр-міністру показали кілька об'єктів, що є предметом гордості обласної та міської влади, Азаров відвідав протокольні заходи, всі виголосили належні з цього приводу слова... Загалом, звичайний робочий візит. Єдине, що, мабуть, заслуговує уваги, - кілька коментарів прем'єра на тему, яка, схоже, знову стає в Україні темою номер один. Йдеться про газові угоди з Росією.
У Харкові Микола Азаров, відповідаючи на питання, чи буде Україна звертатися до суду для розриву газових контрактів, зазначив, що він "не налаштований обговорювати тему газу в такому ключі". І висловився в тому сенсі, що є багато сфер співпраці з Росією, і вони можуть постраждати, якщо дійде до відкритого конфлікту з приводу газу. Правда, при цьому Микола Янович заявив, що уряд ставить завдання скоротити обсяги закупівлі газу в Росії в три рази. Крім того, прем `єр поскаржився, що коли газ став коштувати близько 400 доларів за тисячу кубометрів, не залишилося іншого виходу, окрім як переходити на те паливо, яке є в країні. При цьому Азаров закликав економити газ і навів як приклад харківське ТОВ "Кулиничі", яке на хлібозаводі в Полтавській області встановило енергозберігаюче обладнання. "Це обладнання скорочує частку газу в собівартості хліба. В усіх частка газу становить 15%, а у них - 4%. Якби всі так діяли, то ми б витрачали гроші не тільки на газ, а ще й на розвиток країни", - зазначив Азаров.
Усі ці заяви були продовженням якоїсь пристрілки, яку українська влада почала перед головним боєм - боротьбою за перегляд газових угод, укладених Юлією Тимошенко. Росія на ці випади української влади поки реагує спокійно. Втім, і українська сторона, говорячи про необхідність перегляду угод, закликаючи країну тугіше затягнути пояси і всіляко заощаджувати дорогий для України газ, не втомлюється нагадувати, що конфронтації зі стратегічним партнером не хоче, а існуючі домовленості буде виконувати.
Всі ці розшаркуваня довго тривати не могли, і минулого тижня Україна зробила перший справжній крок на стежку війни. Віктор Янукович доручив прем'єру до 1 жовтня підготувати проект програми реформування НАК "Нафтогаз України", забезпечивши його відповідним законопроектом. Азаров, коментуючи це рішення, говорив про необхідність наведення порядку в галузі, розробці нових газових родовищ і т.д. Хоча справжня причина такого кроку, найімовірніше, в іншому. Голова російського "Газпрому" Олексій Міллер ясно дав зрозуміти українській стороні, що єдиний шлях врегулювання питання з ціною на газ для України - злиття "Газпрому" і "Нафтогазу". Іншими словами, цю позицію можна позначити так: "Ви нам - вашу газотранспортну систему, ми вам - дешевий газ". Українська сторона зі зрозумілих причин сприйняла цю пропозицію з обуренням і, як видно, вирішила не допустити того, щоб "Нафтогаз" став предметом торгу з Росією. Метод для цього був обраний цілком логічний: знищення НАК "Нафтогаз України" шляхом його дроблення на безліч підприємств.
Утім, цілком можливо, українська сторона просто готується до великих торгів. Для цього теж набагато зручніше мати декілька газових підприємств. Так легше торгуватися - наприклад, "за 100 доларів знижки отримуєте трубу, за 150 - трубу плюс сховища, за 300 - трубу, сховища і родовища" і т.д. А віддавати весь "Нафтогаз" Росії, якими б не були умови "злиття", м'яко кажучи, нерозумно. Тому за будь-яких обставин вийде не злиття з "Газпромом", а поглинання "Газпромом" "Нафтогазу", що в кінцевому підсумку вдарить по суверенітету України.
Взагалі, ситуація з переглядом газових домовленостей - мабуть, найбільш серйозне випробування української влади у зовнішній політиці. Якщо президент і прем'єр зуміють домогтися перегляду ціни на газ з мінімальними для України втратами, то це, окрім суто матеріальних дивідендів, істотно зміцнить становище країни на міжнародній арені: Україну будуть сприймати як державу, з якою потрібно рахуватися. Якщо ж посунути Росію в ціні на газ не вийде, Україна залишиться в очах міжнародної громадськості, та й в очах мешканців двох країн, сателітною державою. Так що в певному сенсі керівництво країни, піднявши питання про перегляд ціни на російський газ, пішло ва-банк. Треба думати, в уряду є на руках козирі для ведення такої гри.
Але повернемося до справ харківських. Позаминулого тижня з'явилася інформація про те, що громадська організація "Зелений фронт" звернулася до керівника облорганізації "Батьківщини" Арсена Авакова із заявою, в якій поскаржилася на депутата міськради від "Батьківщини" Любомира Григорця. Останній, за твердженням керівництва "Зеленого фронту", вступив у конфлікт з активістами, відстоюючи земельну ділянку в центрі Лісопарку. Автор писав, що Арсен Аваков знаходиться перед вибором - підтримати активістів "Зеленого фронту" (які, до слова сказати, чимало зробили для того, щоб награти Авакову напередодні місцевих виборів політичних дивідендів) або стати на бік соратника, чия публічна прочуханка могла б негативно позначитися на моральному дусі оточення екс-губернатора.
Минулого тижня Арсен Аваков вибір зробив. Ні, він нічого не заявляв, та й взагалі ніяк не коментував ситуацію. Він просто промовчав. А красномовним мовчання Авакова зробив фігурант скандалу Любомир Григорець. Він виступив із заявою, в якій серед іншого зазначив: "Мене дивує той факт, що громадська організація, яку підтримує харківська "Батьківщина", замість цивілізованої форми з'ясування непорозумінь вибрала шлях безпідставних звинувачень". Окрім того, Григорець пригрозив "Зеленому фронту" судовим розглядом, якщо організація буде "намагатися зганьбити чиєсь ім'я, використовуючи для цього засоби масової інформації".
Якби ця заява залишалося заявою Григорця, ще можна було б поміркувати про "паршиву вівцю в отарі". Але ця заява була опублікована на сайті облорганізації "Батьківщини". Ніякої іншої інформації про ситуацію на ресурсі немає, і з цього можна зробити висновок, що харківське керівництво партії позицію Григорця підтримує. Це в свою чергу означає, що шляхи "Зеленого фронту" і обласної "Батьківщини" розходяться. Власне кажучи, цей союз не був міцним і рано чи пізно все одно розвалився б: зеленофронтівцям був зовсім не потрібен політичний "дах", який викликав у городян сумніви в щирості їхніх намірів, а Авакову у співтовариші, як виявилося, вже не потрібна група активістів-громадських діячів, схильних рубати правду-матку, незважаючи на чиїсь партквитки.
Утім, минулого тижня в Арсена Авакова були значніші проблеми, ніж втрата союзника в особі "Зеленого фронту". У вівторок, 30 серпня, в квартирі Геннадія Гайового - заступника голови наглядової ради АТ "Інвестор", фактичним керівником і власником якого є екс-губернатор, - був проведений обшук. Дізналася про це громадськість не з офіційної заяви і навіть не з підконтрольних Авакову медіа-ресурсів: про це Арсен Борисович повідомив на форумі свого персонального сайту і на сторінці в "Facebook". Цей "крик душі для своїх" екс-губернатора містив традиційні твердження про "правове свавілля", підкинуті документи і навіть відомості про стан дружини Гайового, у якої "виникли-таки серйозні проблеми зі здоров'ям за фактом спілкування з правоохоронцями". Загалом, звичайний набір із серії "Злочинна влада переслідує опозицію".
Міліція на цей раз не стала мовчати або пояснювати все туманними формулюваннями. Начальник слідчого управління Головного управління МВС України в Харківській області Зиновій Галаван заявив, що обшук у квартирі був проведений у рамках кримінальної справи про шахрайське заволодіння 700 га землі. У рамках цієї справи було проведено вже кілька обшуків, у тому числі в офісі АТ "Інвестор". За словами Галавана, "з'ясувалося, що до цих "оборудок" із землею має відношення низка осіб, які працюють у фірмах, що знаходяться на Сумській, 88, у тому числі і Гайовий". Окрім того, Зиновій Галаван спростував заяви Авакова про те, що документи на землю Гайовому підкинули. За словами начальника слідчого управління, Гайовий не зробив у протоколі обшуку відмітки про те, що йому щось підкинули (Аваков стверджував зворотне - що Гайовий і його адвокат зробили відповідні записи). Крім того, за словами Галавана, підкидати щось при обшуку і необхідності не було - "доказів того, що Гаєвий мав відношення до цих 700 га землі, і так достатньо". Але головне - Галаван сказав, що цього року справа піде до суду. Це означає, що до кінця року будуть відомі обвинувачувані. Навряд чи серед них виявиться Аваков, але навіть якщо до їх числа потрапить Гайовий, цей факт, враховуючи положення останнього в бізнес-структурах екс-губернатора, завдасть Авакову дуже суттєвого удару.
І останнє: минулого тижня стало відомо, що міліція порушила кримінальну справу за фактом хуліганства, скоєного групою осіб, стосовно лідера організації "Патріот України" Андрія Білецького. Нагадаємо, йдеться про акцію 26 серпня, коли активісти організації пройшлися від будівлі оперного театру до облуправління Служби безпеки України, кидаючи на землю димові шашки. Так вони вимагали відпустити членів організації, затриманих у Василькові за підозрою в тероризмі.
Лояльність міліції під час проведення акції дивує як і раніше (чому особи, що порушували громадський порядок, не були затримані відразу?), але зараз, принаймні, видно, що правоохоронці якось реагують на подію. Тепер усе питання в тому, чим закінчиться ця кримінальна справа. Якщо обвинувальним вироком, тим більше, пов'язаним із позбавленням волі, - значить, держава всерйоз вирішила викорінити радикалів. Якщо ж ні, то "Патріот України" і далі буде розкидати шашки на вулицях. Причому якщо в даному випадку, коли вина членів організації очевидна, кримінальна справа розвалиться, можна буде зробити висновок про те, що свою діяльність вони ведуть під заступництвом спецслужб. Страшного в цьому, загалом-то, нічого немає. Головне, щоб "куратори" пам'ятали, що історія знає випадки, коли "підшефні", вийшовши з-під контролю, приносили більше шкоди, ніж користі.