 |
У святкові дні кореспондент «ВХ» зустрівся з почесним консулом Словенії в Харкові Анатолієм Бондаренком.
- Анатолію Михайловичу, з чого почалася історія Почесного Консульства Словенії в Харкові?
- Консульство в Харкові було урочисто відкрито в листопаді 2007 року. Цій події передувала, звичайно, велика підготовча робота. Важливим етапом стало підписання у червні 2007 року Меморандуму про співпрацю між Харківською областю і Словенією, в якому закріплені основні принципи співробітництва, визначено напрямки роботи.
- Скажіть, пане консул, а чому меморандум був підписаний саме зі Словенією - країною навіть за європейськими мірками невеликою?
- Наразі Словенія є членом ЄС, це одна з найстабільніших країн у Східній Європі. Основи нашого співробітництва закладалися ще в кінці 90-х років, коли було створено спільне словенської-українське підприємство «Моніс», що вийшло на наш ринок з новими тоді ще технологіями. Успішний досвід його роботи послужив своєрідним стимулом до розвитку контактів на різних рівнях, в тому числі і міждержавних. Словенська компанія «Іскрател», яка є співзасновником СП «Моніс», у цьому напрямку проробила досить велику роботу. Це наштовхнуло на думку про доцільність створення структури, яка могла б здійснювати реальний сприяння в реалізації спільних проектів в Україні і, зокрема, в Харківському регіоні.
- Що входить в компетенцію Консульства Словенії? Які завдання стоять перед Вашою організацією?
- Основний напрям діяльності - сприяння у встановленні контактів між харківськими і словенськими підприємствами в різних галузях промисловості і сільського господарства. Консультативну допомогу ми надаємо на всіх етапах роботи, починаючи від пошуку компетентних партнерів і закінчуючи вирішенням питань з організації переговорів та укладення контрактів.
- Це означає, що до Вас може звернутися будь-яке харківське підприємство?
- Безумовно! Ми працюємо з підприємствами різних форм власності, серед яких і великі державні концерни, і невеликі приватні фірми.
Велику допомогу і підтримку нам надає, звичайно, Посольство Словенії в Україні, Міністерство економіки Словенії, Торгово-промислова Палата в Любляні. Слід особливо відзначити співпрацю і з українсько-словенською бізнес-асоціацією, створеною в 2007 році за фінансової та організаційної підтримки Уряду Словенії.
Майже всі заходи, що проводяться Консульством Словенії в Харкові, спиралися на підтримку ХОДА або Харківської міської ради, дуже активно і плідно ми співпрацюємо з Європейською бізнес-асоціацією.
- Які проекти, крім «Моніс», були реалізовані в нашому регіоні з Вашою допомогою?
- Це і постачання лакофарбової продукції в Україну (HELIOS, BELINKA), і реалізація великого будівельного проекту в Харкові спільно з Фактор-Банком, і деякі інші. Крім того, спільно з Посольством Словенії протягом двох років було організовано два бізнес-форуми в Харкові, в яких взяли участь близько 50 харківських підприємств та понад 30 словенських компаній, а також зустріч у Торгово-промисловій палаті та бізнес-форум у Словенії навесні 2008 року. Безумовно, нам досить складно відстежити результативність подібних заходів, тому що контакти, встановлені під час їх проведення, можуть реалізовуватися у конкретні справи протягом тривалого часу.
- Як розвиваються контакти у науковій і вишівській сферах в галузі культури?
- Тут слід згадати хороший досвід НТУ ХПІ; інтерес до співпраці виявили ХНУ ім. В.Н. Каразіна, Харківський медичний університет, ІНЖЕК.
Ми також намагаємося активно підтримувати ініціативу з проведення культурних і просвітницьких заходів. За нашої підтримки відбулися виставка творів словенських художників «Сучасне словенське мистецтво» і виїзний пленер харківських художників «Словенія очима харків'ян» з наступною експозицією в рамках Міжнародного ярмарку туризму. До речі, ми відчуваємо непідробний інтерес харків'ян до невеликої, за нашими мірками, альпійської країні, до її культури, народу, традицій, економіки.
- До речі про економіку. Як відбилася світова криза на економіці Словенії?
- Словенія з населенням 2 млн осіб має обмежений ринок збуту. Тому її економіка орієнтована на експорт: з 51 млрд дол ВВП 2/3 продається за кордоном, більше 70% експорту країни призначено для ЄС. Але криза підштовхнула до розуміння, що експортний потенціал Словенії необхідно розвивати глобально, а не тільки у близькому географічному напрямку. Але я з оптимізмом оцінюю перспективи словенської економіки.
- Які механізми пропонуються урядом для оздоровлення економіки країни?
- У банківському секторі уряд прийняв рішення про 100%-у гарантію, а також збільшив капітал у банках, де бере участь держава. Уряд намагається скорочувати дефіцит бюджету, хоча державний борг Словенії залишається значно нижче порогів, встановлених ЄС (60% ВВП). У порівнянні з деякими країнами, такими як Греція та Італія, де боргові рівні наближаються або навіть перевищують 100% ВВП, це виглядає не дуже погано. Нинішній уряд на чолі з Борутом Пахором думає про підйом пенсійного віку з 63 до 65 років і про скасування відмінностей в пенсійному віці для чоловіків і жінок, тим самим намагаючись знизити навантаження на керований державою фонд ZPIZ.
Дуже ефективним інструментом був і залишається SID - словенський банк заохочення експорту. Пропонований ним продукт дозволяє не лише проводити двосторонню страхування ризиків постачальника і покупця, а й використовувати широкі можливості фінансування за умови використання продукції та послуг словенських компаній.
- Незважаючи на кризу, у Словенії дуже високий рівень і якість життя (ВВП на особу становить 25 110,0 євро). У чому, на Ваш погляд, головний чинник успіху країни?
- Думаю, головною причиною успішності Словенії є позитивний інвестиційний клімат. На першому етапі становлення держави була створена якісна інфраструктура: модернізований залізничний транспорт, побудовані сучасні автобани. Крім того, місцеві мешканці (до речі, більшість словенців володіє, крім рідної, однією-двома іноземними мовами) дуже доброзичливо ставляться до всіх іноземців. Все це послужило гарним фундаментом для того, щоб до Словенії йшли іноземні інвестиції. А це робочі місця, знання, технології, платежі та бюджет.
- Розкажіть, будь ласка, детальніше про контакти на міждержавному рівні.
- Посольство Словенії в своїй роботі дуже активно використовує відкрився завдяки створенню в Харкові Почесного консульства потенціал розширення співпраці між нашими країнами. Слід зазначити, що традиційно керівники дипломатичної місії Словенії в Україні приділяють особливу увагу нашому регіону. Останній візит Тимчасового Повіреного Посольства Словенії в Україні пана Бориса Голе і першого секретаря Посольства Мілоша Пріслана у Харків в кінці квітня цього року - яскраве тому підтвердження. Під час переговорів з Головою ХОДА Михайлом Добкіним були обговорені конкретні варіанти можливої співпраці, у тому числі в плані реалізації в Харківському регіоні інвестиційних проектів у галузі сільського господарства, а також у сфері передачі знань і технологій в електронній та металообробної промисловості. Проводяться переговори і про використання досвіду словенської сторони при створенні технологічних парків.
- Скажіть, які ще напрями українсько-словенського співробітництва здаються Вам перспективними?
- Думаю, дуже великий потенціал криється в туристичному секторі. У цьому відношенні Словенія дійсно унікальна країна - на порівняно невеликій території можна відчути як привабливість гірських ландшафтів, так і ідилічний колорит словенської рівнини, середземноморський флер Адріатичного узбережжя і середньовічний характер міських вулиць і фортечних стін Любляни і Маріборі.
Обов'язково слід відзначити термальні джерела - одні з найвідоміших у Європі. Їх у Словенії безліч, і кожен термальний курорт має розвинену інфраструктуру європейського рівня.
- Як часто Ви буваєте в Словенії? Що Вам імпонує найбільше в цій країні? Які враження Ви привозите з собою з цих поїздок?
- Розповім лише коротко про останню поїздку - це був саміт Почесних консулів Словенії з усього світу, всього були присутні біля 50 дипломатів. У рамках цього заходу відбувся «круглий стіл» за участю президента Республіки Словенія Даніло Тюрка, прем'єр-міністра Борута Пахора мера м. Любляни Зорана Янковича; презентація словенської економіки в ТПП м. Любляна. Дуже цікавим і корисним вважаю обмін досвідом з колегами з різних країн.
- Якщо дозволите, питання особистого плану. Ви завзятий уболівальник?
- Не зовсім можу назвати себе завзятим уболівальником, але прорив словенської команди на фінальному етапі чемпіонату світу, звичайно, пробудив інтерес цієї збірної під час всіх матчів у ПАР. Шкода, що їм не вдалося пройти груповий турнір, але результат, показаний під час боротьби, вже гідний поваги.