Харківським конструкторам танків потрібні більш потужні двигуни - експерт

"Двигуни окремо не є озброєнням, але вони - серце бронетанкової техніки", - заявив 18 листопада на святкуванні 100-річчя двигунобудування в Україні колишній головний конструктор казенного підприємства "Харківське КБ з машинобудування ім.Морозова" Михайло Борисюк. За його словами, зараз у багатьох країнах експлуатуються харківські двигуни в складі танків Т-64 та їх модернізовані варіанти. Зокрема, двигуни потужністю 1 тис.к.с. експлуатуються на  танках Т80УД в Росії і в Пакистані, двигуни потужністю 1,2 тис.к.с. - у танках в Україні.

За словами М. Борисюка, бронетехніка розвивається, і як би не намагалися конструктори скоротити масу танка до 50 т, для забезпечення високого захисту машин зробити це неможливо. "Зараз розроблений у КБ танк "Оплот" має масу 51 т. І якщо ми думаємо підвищувати і захист, і вогневу міць, нам потрібен двигун потужністю 1,5 тис. к.с. І я хочу побажати, щоб вам усім вистачило здоров'я і сил створити і запустити у виробництво двигун 1,5 тис. к.с., який забезпечить нашій бронетехніці перші місця на світовому рівні", - зазначив М. Борисюк.

За словами заступника головного конструктора казенного підприємства "Харківське КБ з двигунобудування" (ХКБД) Олександра Грицака, у світі є всього 19 країн, у яких розвинене двигунобудування. "Одна з тих організацій, яка має можливість доводити, що Україна здатна розробляти двигуни і впроваджувати їх у виробництво, - це ХКБД. Наше КБ - потужний інженерний комплекс, який включає і виробничу базу. Тільки за останні 15 років розроблено дизелі 3ТД1 для модернізації силового відділення БТР-70, 3ТД2 - для БТР-50 і БМП-2, 3ТД4 - для БМП3, серія двигунів 5ТДФ - для танків "Булат", 5ТДФМА1 - для Т-72Б, а також 6ТД2Е - для танка "Оплот", - повідомив О. Грицак.

Він також зазначив, що розроблений поки що експериментальний дизель 6ТД3. "Це той дизель, про який говорив М. Борисюк. Його потужність складає 1,4 тис. к.с.", - заявив О. Грицак.

За словами генерального конструктора ХКБД Сергія Альохіна, кризова ситуація в дизелебудуванні закінчується, і очікується, що КБ почне стрімко розвиватися. "Зараз перед колективом ХКБД стоять завдання, до вирішення яких ми йшли протягом довгого і напруженого часу. Нам треба освоїти нові технології та вирішити нові серйозні проблеми, отже, ми запевняємо ветеранів, що двигунобудування в Харкові буде розвиватися", - зазначив С. Альохін.

За словами завідувача кафедрою "Двигуни внутрішнього згоряння" Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (ХПІ) Андрія Марченка, зараз успіхи харківської школи дизелебудування пов'язані з танкобудуванням. Стійкість харківського танкового двигуна до умов роботи в жаркому кліматі дозволила Україні отримати вагомий контракт на продаж за кордон високотехнологічної техніки, і це замовлення пов'язане з бронетехнікою виробництва ДП "Завод ім.Малишева".

Він також зазначив, що зародження дизелебудування в Харкові було пов'язано саме з Харківським політехнічним інститутом. Один із видатних випускників вузу Володимир Трохимович Цвєтков почав втілювати цю ідею в 1911 р. на Харківському  паравозобудівному заводі (зараз - завод ім.Малишева). "ХПІ продовжує брати участь у науковому забезпеченні моторобудування. Наші зарубіжні партнери визнають, що одна з найвідоміших шкіл з двигунобудування в СНД - це харківська школа", - відзначив учений.

За словами першого заступника голови Харківської облдержадміністрації Володимира Бабаєва, раніше ювілеї дизелебудування в Харкові ознаменовувалися врученням державних нагород і премій, але цього разу  ювілей відзначається скромніше. "Завдяки вашим умам, вашим рукам українське дизелебудування не вмерло і його і сьогодні добре знають за кордоном. Бажаю вам нових учнів - продовжувачів розпочатої вами справи, а також новітніх розробок, які будуть затребувані не тільки в нашій країні, але й в усьому світі" , - зазначив В. Бабаєв, звертаючись до ветеранів двигунобудування.