Стратегія розвитку Харківської області має враховувати особливості нашого регіону- віце-губернатор В. Бабаєв

"У рамках проекту Стратегії розвитку Харківської області потрібно довести до фахівців Мінекономіки, які будуть узгоджувати проект, що область має свої особливості, і її не можна заганяти в стандартні рамки. Наприклад, неправильно, що в області нічого не залишається від видобутку на її території газу і нафти", - заявив 17 листопада під час круглого столу, присвяченого обговоренню проекту Стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області до 2020 р., перший заступник голови Харківської облдержадміністрації (ХОДА) Володимир Бабаєв.

За його словами, Мінекономіки не вимагає в проекті стратегії розвитку розглянути питання енергобалансу області. "У Мінекономіки не розуміють, що таке енергобаланс, але це не наша вина. Адже енергетика - це основа роботи промисловості області", - зазначив В.Бабаєв. За його словами, область готова впроваджувати проекти з енергозбереження, і це передбачено проектом стратегії, але потрібна підтримка міністерства на державному рівні: кошти, зекономлені в результаті впровадження таких проектів, повинні залишатися в області. За словами віце-губернатора, зараз варварськи витрачаються газ і електроенергія, тому що в будинках, побудованих до 2000 р., теплопровідність стін у два рази вище, ніж у побудованих після 2000 р. За рахунок впровадження технологій, які б дозволили усунути цей недолік, можна економити енергоресурси. Встановивши регулятори подачі тепла та електроенергії в установах, які працюють тільки в денний час, можна економити до 40% енергоресурсів. "Витрати на встановлення регуляторів складуть для шкіл області близько 3 млн.грн., але потрібна впевненість, що після того, як з'явиться економія, школам не уріжуть фінансування. Зараз же школам займатися енергозбереженням немає сенсу", - зазначив В.Бабаєв.

Як зазначив генеральний директор ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" Олександр Жданов, у проекті потрібно обов'язково визначити пріоритетні для області галузі, наприклад, авіабудування. "В Україні галузь авіабудування визнана пріоритетною, працює спеціальна програма, і потрібно зробити так, щоб обласна стратегія корелювала з державною програмою. Зокрема, заводам треба проводити технічне переозброєння, значить, у стратегії має бути розділ про проведення технічного переоснащення промисловості, оскільки це основа розвитку нашого міста. У стратегії мали бути визначені банки, які будуть давати кредити під низькі відсотки для переозброєння. За третій квартал 2010 р. наш завод сплатить 7,5 млн.грн. податків. І якби всі підприємства платили податки, то бюджет був би наповнений, і йшло щось на соціальний розвиток, про який йдеться в стратегії ", - зазначив О.Жданов.

За словами начальника Головного управління промисловості, транспорту і зв'язку Харківської облдержадміністрації Юрія Гуренка, одна з пропозицій управління - програма створення обласних промислових кластерів. Раніше в Україні велася робота зі створення концерну з енергомашинобудування, але вона не була завершена, оскільки потенційним учасникам концерну не сподобалася його занадто жорстка структура. Але якщо запропонувати створити не концерн, а кластер, то в ньому не буде жорсткої структури, і його потенційні учасники - ДП "Завод "Електроважмаш", ДП "Харківський приладобудівний завод ім.Шевченка" і ВАТ "Турбоатом" - не будуть перешкоджати створенню об'єднання .

За словами Ю.Гуренка, ще один потенційний кластер - у бронетехніці. "Це фактично буде асоціація ДП "Завод ім.Малишева", КП "Харківське КБ з машинобудування ім.Морозова", КП "Харківське КБ з двигунобудування" і Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Необхідність створення кластеру підтверджується ситуацією з іноземним контрактом на поставку БТР-4, під час виконання якого учасники (а це на 75% харківські підприємства) не можуть домовитися про ціни і терміни поставок, а якщо б був кластер, то була б інша ситуація", - зазначив Ю.Гуренко.

За словами начальника управління паливно-енергетичного комплексу ХОДА Василя Без'язичного, у сфері енергетики також подано пропозиції до проекту стратегії розвитку області. У рамках цих пропозицій загальний обсяг інвестицій в енергосфері складе близько 13,6 млрд. грн.