Харківські фармацевти готові включитися в держпрограму імпортозаміщення ліків - експерт

"Харківські фармацевти готові включитися в держпрограму імпортозаміщення ліків, проект якої виставлений Міністерством охорони здоров'я на громадське обговорення", - заявив "SQ" головний науковий співробітник Державного наукового центру лікарських засобів (ДНЦЛЗ) Віктор Георгієвський. За його словами, ДНЦЛЗ в рамках майбутньої програми (якщо вона буде прийнята) готовий дати багато пропозицій, основними виконавцями програми також стануть Харківський національний фармацевтичний університет та НТК "Інститут монокристалів" (Харків).

Як зазначив В. Георгієвський, в рамках майбутньої програми можливі напрями імпортозаміщення серцево-судинних препаратів, препаратів для лікування шлункових захворювань, а також протитуберкульозних препаратів та інших, наприклад, анестетиків. "Якщо цю програму приймуть, то для нашого ДНЦЛЗ буде забезпечений хороший обсяг робіт. Ми подали, зокрема, пропозиції щодо виготовлення комбінованих протитуберкульозних препаратів. У програму боротьби з туберкульозом включаться також

"Прийняття такої програми диктує саме життя. Росія, наприклад, ухвалила план розвитку фарміндустрії на 2010-2020 рр. І там чітко записано, що якщо препарат (від субстанції до готового лікарського препарату) випускається в Росії, то ці препарати завозитись на територію країни не будуть. Це підтримка виробника. Але якщо вітчизняні заводи не можуть освоїти виробництво якихось життєво важливих для населення препаратів, то закордонним їх виробникам будуть надавати пільги при ввезенні препаратів в Росію", - зазначив В. Георгієвський.

За його словами, якщо Кабмін після громадського обговорення програми прийме її і введе в дію, то більше 200 препаратів підуть в роботу на наших заводах. "Зараз вони не можуть бути впроваджені, тому що немає грошей для впровадження препарату на початковій стадії. У Росії, наприклад, на першій стадії розробки (до клінічних випробувань) роботу оплачує держава. А починаючи з клінічного застосування препарату, коли вже відомо, що препарат працює як треба, подальші витрати з впровадження препарату в життя несе виробник. Він проводить клінічні випробування і організовує виробництво. У міру того, як препарат надходить у продаж, виробник віддає державі гроші, які вона вклала на початковій стадії виробництва препарату. Потім виробник стає власником препарату", - зазначив В. Георгієвський.

За його словами, в Україні в минулі роки була реалізована схема, при якій всі розробки ДНЦЛЗ Мінохоронздоров'я передав заводам безкоштовно, після чого заводи були приватизовані. "Вони нам ні копійки не заплатили і продовжують виробляти цю продукцію, а держава на це дивиться крізь пальці", - зазначив В. Георгієвський.