У Харкові розробили нову схему держфінансування культури, яку запропонують Мінфіну

"Схема державного фінансування галузі культури потребує модернізації", - заявив "SQ" начальник Головного управління культури і туризму Харківської облдержадміністрації Дмитро Кузнєцов. За його словами, зараз деякі установи культури повністю фінансуються з держбюджету, крім того, є ще одержувачі бюджетної підтримки. Їхні потреби фінансуються з держбюджету повністю. "Зараз є проблема з розмірами цієї фінансової підтримки. Ми готуємо лисат до Міністерства фінансів з проханням пояснити ситуацію з розрахунком бюджетного фінансування", - зазначив Д.Кузнєцов.

За його словами, фінансові надходження на галузь культури розраховуються від кількість мешканців області. У 2011 р. вийшло близько 75 млн.грн. Місцеві фінансисти відразу віднімають від цієї суми те, що повинно піти на держбюджетні установи - музеї, бібліотеки. У результаті залишається сума на бюджетну підтримку театрально-концертних установ, і з цієї статті є досить серйозний дефіцит. "Раніше ми просто повідомляли Мінфіну, що грошей не вистачає і що треба збільшити фінансування, але це не давало належного ефекту. Зараз ми включили в листування з Мінфіном обгрунтування необхідності зміни усталеної практики. Адже в Україні тільки в шести регіонах (Дніпропетровськ, Донецьк, Київ , Львів, Одеса і Харків) є театри опери та балету. Але принципове питання в тому, що в Харківській області на фінансування театру опери та балету доводиться третя частина всього бюджету культури області. Це велике фінансове навантаження, яке цілком може "перевернути човен" бюджету культури. В інших областях немає оперних театрів і немає таких значних витрат. У цих регіонах можуть і поповнювати бібліотечний фонд, і ремонтувати клуби та опалювальні системи в них, і в результаті виходити за цими показниками на перші місця. А у нас в області половина опалювальних систем у сільських закладах культури не працює, і як нас засуджувати за це, якщо ми третю частину бюджету віддаємо одній установі?" - зазначив Д.Кузнєцов.

За його словами, наприклад, Львівський національний оперний театр отримує з держбюджету близько 50 млн.грн. на рік. Харківський національний академічний театр опери та балету ім.Лисенка згідно нового Бюджетного кодексу фінансується з обласного бюджету. "У зверненні до Мінфіну ми будемо просити, щоб структура фінансування галузі культури містила і формульну частину, і ще одну частину, яку виділять на кожну область без формульного розрахунку (10-15 млн.грн. - скільки держава вважатиме за потрібне). Це буде більш зрозуміла й логічна модель", - зазначив начальник облуправління культури.

Д.Кузнєцов повідомив, що крім оптимізації держбюджетного фінансування управління ставить завдання підвищення рівня менеджменту в закладах культури. "Є усталені відсоткові відносини власних прибутків установ культури і фінансової підтримки від держави. З точки зору творчості всі колективи Харківщини чудово працюють. Але якщо один адміністратор домагається рівня власних прибутків у 14% обсягу держпідтримки, а інший - 3,5%, то потрібно розібратися, чому так. З кожною установою потрібно працювати окремо, тому що скрізь є своя специфіка. Наприклад, у ХНАТОБу частка власних прибутків складає близько 5%, великі й витрати", - зазначив начальник управління.

За його словами, ще одна проблема полягає в тому, як зацікавити колективи збільшувати прибутковість своїх постанов. "Наприклад, велику роботу в цьому напрямку проводить Харківська обласна філармонія, але на зарплатах співробітників поліпшення економічних показників практично не відбивається. Ми хочемо вибудувати таку модель роботи установ культури, щоб вони самі хотіли поліпшити свої фінансові показники, без нагадування з боку влади. При цьому не повинні страждати виховна та соціальна функції цих установ", - зазначив Д.Кузнєцов.

Начальник управління культури відзначив, що найзбалансованішим театром зараз є Харківський театр ляльок ім.Афанасьева. "Зал цього театру постійно заповнюється на 90%, самоокупність наближається до 40%. А найскладніше становище - у Харківському академічному театрі музкомедії. Але проблема з цим театром не в менеджменті, а в тому, що у театру немає свого приміщення, а використовується узяте в оренду. Керівник театру говорить, що чим більше він буде інвестувати в інфраструктуру театру, тим відчутніше орендар буде підвищувати вартість оренди. Тому виходить, що театр працює з ККД паровоза, хоча творчий потенціал колективу високий. Спільна робота менеджменту театру та управління культури призвела до того, що навіть у цих умовах театр за 2010 р. у півтора рази збільшив свої фінансові показники", - зазначив Д.Кузнєцов.