Дослідники НТУ «ХПІ» працюють над технологією, яка дозволить відстежувати, як людина ходить на протезі, і в реальному часі аналізувати навантаження на нього. За даними пресслужби вишу, проєкт «Цифрова траєкторія реабілітації при протезуванні нижніх кінцівок» поєднує носиму сенсорну систему та комп'ютерне моделювання протеза — аби зробити реабілітацію точнішою та ефективнішою. 

На тіло людини й на сам протез кріпляться бездротові датчики. Вони фіксують, як людина рухається, чи є асиметрія у ході, де і як розподіляється навантаження на протез. Ці дані передаються в режимі реального часу. Паралельно науковці будують комп'ютерні моделі системи «кістка–імплант–протез», щоб розуміти, де виникають перевантаження і як вони впливають на кістку та з'єднання. Такий підхід може допомогти лікарям та інженерам-протезистам налаштовувати протез індивідуально під кожного пацієнта — і запобігати ускладненням ще до того, як вони виникнуть.

Авторами проєкту є науковці кафедри промислової і біомедичної електроніки Михайло Шишкін, Олександр Андросов, Олександр Зуєв, а також дослідники з інституту комп'ютерного моделювання ХПІ Олексій Ларін, Олександр Сітенко та Денис Лавінський.

Розробку представили 23–24 жовтня на міжнародній науково-практичній конференції «Відновлення функції втраченої кінцівки: від сучасного протезування до остеоінтегративного протезування, біоніки та реабілітації» у Львові. Захід зібрав фахівців з України, Швеції, Нідерландів та Австралії. Під час візиту дослідники ХПІ також провели зустрічі з представниками Львівської політехніки щодо можливої наукової співпраці.

Подібні розробки активно ведуться у світі. Зокрема, дослідники вже валідували носимі системи з кількох інерційних датчиків, які оцінюють якість ходи у людей з ампутованими кінцівками та формують індивідуальний «індекс якості ходьби». Наступний крок у світовій практиці — перенести моніторинг у домашні умови та додати біозворотний зв'язок, що сигналізує про відхилення в русі в реальному часі, пише Electronics For U. Поєднання сенсорики з біомеханічним моделюванням, яке розвиває ХПІ, є одним із перспективних напрямків у цій галузі.

Це не перша участь кафедри у профільних заходах: наприкінці 2025 року дослідники вже представляли розробки на конференції з лікування та реабілітації бойових пошкоджень опорно-рухової системи під егідою Харківського інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка.