Санкції стали одним із найпомітніших інструментів, який впливає на економічну поведінку компаній та окремих осіб в Україні. Після початку повномасштабної агресії санкційний тиск значно зріс, а бізнес-середовище відчуло помітні зрушення. Зміни торкнулися як великих корпорацій, так і дрібніших структур, чиї зв’язки, власники та операційні моделі опинилися під пильним поглядом державних органів.
Що таке санкційний реєстр і які типи санкцій застосовуються
Санкції - це правові обмеження, які застосовують до фізичних або юридичних осіб, коли їхня діяльність створює загрози для держави. Україна використовує широкий набір інструментів, щоб впливати на тих, хто працює у зв’язці з державою-агресором або бере участь у підривній діяльності.
Типи санкцій зазвичай поділяють на кілька груп. Персональні поширюються на фізичних осіб і забороняють користування активами або обмежують фінансові операції. Економічні накладають обмеження на діяльність компаній. Секторальні спрямовані на окремі галузі чи сфери. Це дозволяє реагувати на загрози точково або системно, залежно від ситуації.
Галузі, які найбільше потрапляють під санкції
Хоч санкційний вплив відчувається в багатьох секторах, деякі галузі привертають до себе набагато більше уваги. Вони працюють на межі економічних, стратегічних і безпекових інтересів держави, а тому потрапляють під посилений моніторинг.
Енергетика стоїть у цьому переліку першою. Її підприємства мають доступ до критичних ресурсів, а тому можливі загрози тут розглядаються максимально серйозно. Поруч ідуть фінансові структури, які можуть бути каналами для сумнівних транзакцій. Оборонна система природно опиняється під прискіпливим поглядом через ризики співпраці. Щоб показати найпомітніші тенденції, розглянемо невеликий маркований список:
- Енергетичні компанії потрапляють до списків через зв’язки з російським капіталом.
- У фінансовому секторі санкції застосовують до банків і фондів, що брали участь у транзиті коштів.
- Оборонні підприємства обмежують, якщо вони співпрацювали з підрядниками на території РФ.
Ці галузі мають найбільшу кількість ризикових компаній, що підтверджується даними Clarity Project. На основі відкритих даних можна простежити, що окремі сектори стали більш вразливими до перевірок.
Як санкції впливають на участь у тендерах
Тендери дозволяють побачити, як санкції працюють у реальному часі. Якщо компанія потрапила до списку, її участь у закупівлях практично одразу змінюється. Але є нюанси: інколи підприємства продовжують подавати пропозиції через затримку оновлення даних або через те, що обмеження мають частковий характер.
У розмовах з аналітиками часто звучить, що реакція на санкції залежить від конкретної ситуації. Для одних компаній це миттєве блокування, для інших - поступове згортання активності.
Щоб пояснити типові сценарії, наведемо такі дані:
- Коли система ще не встигла оновити дані, компанія з обмеженнями може подати пропозицію.
- Підприємства з частковими санкціями іноді продовжують участь, доки обмеження не стають повними.
У підсумку ринок реагує достатньо швидко: щойно в системах з’являється позначка, позиції такої компанії у закупівлях різко слабшають. Деякі компанії, попри санкційний статус, намагалися брати участь у закупівлях, спираючись на юридичні нюанси або затримку оновлення даних у реєстрах.
Виявлення прихованих зв’язків із підсанкційними структурами
Окремий напрям роботи аналітиків - пошук прихованих зв’язків. Це дозволяє не лише побачити компанію в списку, а й зрозуміти, хто стоїть за нею та які мережі можуть продовжувати працювати. Типові ознаки, які свідчать про можливі зв’язки:
- Спільні засновники та бенефіціари - одна й та сама особа може володіти кількома компаніями, частина з яких має обмеження.
- Однакові телефони, що вказує на централізоване управління групою бізнесів.
- Одна адреса реєстрації, особливо коли йдеться про старі київські бізнес-центри, де історично реєстрували компанії з російським капіталом.
- Збіг електронних доменів та технічних реквізитів у документах.
Як знайти компанію або особу під санкціями через Clarity Project
Clarity Project став одним із головних джерел, де можна побачити, як санкції відображаються на практиці. Для багатьох це швидкий спосіб перевірити, хто стоїть за компанією, які в неї власники й чи має вона позначку про санкції.
Функціонал системи зручний тим, що доступні різні види пошуку: за назвою компанії, ЄДРПОУ, іменем, або конкретними словами, якщо користувач тільки здогадується про можливий зв’язок. Важливо й те, що біля кожної компанії, якщо це актуально, з’являється маркування про санкції.
Щоб показати логіку роботи профілю в Clarity Project, розглянемо таблицю:
|
Показник в профілі |
Що він означає |
|---|---|
|
Дата внесення |
Коли компанія або особа потрапила до списку |
|
Підстава |
Яким рішенням накладено обмеження |
|
Тип обмежень |
Персональні, економічні або секторальні |
|
Пов’язані суб’єкти |
Інші компанії чи особи з подібними даними |
У багатьох випадках цього достатньо, щоби зрозуміти не тільки статус, а й структуру зв’язків, які мають значення для оцінки ризиків.
У системі можна помітити, що профіль кожної компанії містить блок пов’язаних суб’єктів. Звідти випливає загальна структура мережі. Часто аналіз дає змогу помітити, що компанія, яка формально не має позначки, насправді належить до групи, де вже є учасники, внесені у санкційний реєстр.
Заключне слово
Санкції впливають на бізнес не лише як формальні обмеження, а й як фактор репутаційного тиску. Підприємства, що потрапили до списків або пов’язані з підсанкційними особами, втрачають можливості працювати на ринку держзакупівель, переживають фінансові обмеження й стикаються з проблемами у співпраці з партнерами. Санкції вже суттєво змінили український бізнес-простір. Компанії переосмислюють партнерства, а ринок держзакупівель адаптується до більш прозорих правил. Дані Clarity Project відіграють важливу роль у цих змінах, оскільки дозволяють бачити не лише сам факт обмежень, а й структуру зв’язків, які можуть бути ризиковими. У результаті формується більш захищене середовище, де компанії з небезпечними контактами або сумнівними схемами втрачають можливість ховатися.







