У Харкові офіційно зареєстровано 210 тисяч вимушених переселенців. Проблема житла для них є не нагальною, а критичною, заявив міський голова Ігор Терехов в інтервʼю "Інтерфакс-Україна".

За словами мера, зараз для вирішення цього питання працюють тимчасові рішення, а не довгострокові. У місті 54 гуртожитки визначені як місця тимчасового проживання для переселенців. Там перебувають 7 тисяч осіб.

"Але це не вирішує проблему сотень тисяч людей, які змушені орендувати житло за ринковими цінами або жити у своїх близьких родичів", — підкреслив Терехов.

За його словами, у прифронтових регіонах іпотека практично недоступна. Формально державна програма існує, але банки майже не надають кредитів у прифронтових містах. Страхові інструменти теж не працюють.

Водночас все більше людей думає не про тимчасове перебування, а про вибір міста, де залишаться жити назавжди.

"Якщо людина не бачить перспективи з житлом у прифронтовому місті, яке постійно перебуває під обстрілами, якщо вона вимушена платити тут ринкову оренду, то вона рано чи пізно вирішить їхати глибше в тил, де більш безпечно і набагато простіше знайти житло і роботу. Тобто для прифронтових міст і громад це прямий ризик втратити людський капітал", — пояснив мер.

За його словами, Асоціація прифронтових міст і громад виступає за перехід до системної житлової політики для ВПО у прифронтових регіонах.
Йдеться про створення банку соціального та муніципального житла і довгострокову оренду за доступною платою, яка буде прив'язана до роботи. За словами мера, це забезпечить інтеграцію переселенців у суспільство та громаду.

Банк житла формуватиметься різними шляхами: будівництвом нового житла, реновацією та реконструкцією. Терехов наголосив, що він особисто за будівництво, бо це забезпечить зайнятість і є локомотивом економіки.

За офіційними даними, у Харкові зареєстровано 210 тисяч вимушених переселенців. З них близько 120 тисяч — це ті, хто переїхав одразу після початку повномасштабного вторгнення. У листопаді місто зафіксувало понад 1600 нових вимушених переселенців. Це переважно люди, які переїхали з Куп'янська, Борівської громади Харківщини та з Донецької області.