Мер Харкова та голова Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов виступив проти запровадження під час війни експериментального механізму залучення іноземних працівників до України.
Він вважає, що держава має насамперед зосередитися на працевлаштуванні українців, зокрема переселенців та військовослужбовців, які після служби повертатимуться до цивільного життя.
Приводом для заяви став , який передбачає нову процедуру підтвердження кваліфікації іноземців та осіб без громадянства, які хочуть працювати в Україні за затребуваними спеціальностями.
Документ опублікували для громадського обговорення. Поки що це лише пропозиція, а не чинне законодавство.
Як Мінекономіки пропонує залучати іноземних працівників
Головна ідея проєкту — створити експериментальний механізм, який дозволить залучати з-за кордону фахівців і робітників тих професій, яких не вистачає українській економіці.
Для цього держава щорічно визначатиме перелік спеціальностей, потребу в яких можна задовольнити за рахунок імміграції. Для кожної професії встановлюватимуть вимоги до кваліфікації кандидатів.
Формувати перелік пропонуватиметься Державному центру зайнятості на підставі інформації від роботодавців, їхніх об’єднань, центральних органів виконавчої влади та регіональних центрів зайнятості.
До 1 жовтня роботодавці та їхні об’єднання зможуть повідомляти державі, яких фахівців їм не вистачає. Центральні органи влади надаватимуть прогнози кадрових потреб, а регіональні центри зайнятості — інформацію про ситуацію на місцевих ринках праці.
На підставі цих даних планується визначати професії, за якими нестачу кадрів можна компенсувати залученням іноземців. Перелік із вимогами до кваліфікації пропонується формувати щорічно до 31 грудня та публікувати на офіційному сайті.
Таким чином, нова процедура не поширюватиметься автоматично на всіх іноземних претендентів: скористатися нею зможуть кандидати, чиї професії включені до переліку та які відповідають встановленим вимогам.
Хто перевірятиме іноземних фахівців
Основним органом перевірки стане Державний центр зайнятості. При цьому до процесу залучатимуться інші установи залежно від характеру перевірки.
Зокрема:
- Міністерство освіти і науки перевірятиме документи про освіту.
- Міністерство цифрової трансформації — професійні компетенції кандидатів за спеціальностями у сфері ІТ.
- Служба безпеки України — наявність обставин, які можуть загрожувати національній безпеці, громадському порядку, суверенітету або територіальній цілісності України.
Тобто проєкт передбачає перевірку не лише освіти та досвіду роботи, а й потенційних ризиків для безпеки держави.
Скільки часу займе процедура
Згідно з проєктом, Державний центр зайнятості розглядатиме документи протягом 20 календарних днів.
Після позитивного рішення центру Мінекономіки повинно буде протягом 10 календарних днів видати документ про підтримку заяви на отримання дозволу на імміграцію.
Експеримент пропонується проводити протягом дії воєнного стану та ще трьох місяців після його припинення або скасування, але не довше двох років з дня набрання постановою чинності.
Чому Терехов виступив проти ініціативи
Мер Харкова заявив, що в пояснювальних матеріалах до проєкту детально описані переваги для іноземних працівників, однак наслідки для українських претендентів окремо не оцінені.
«Дуже своєрідна кадрова політика: вигоди для іноземних працівників розписали, а наслідки для українців навіть окремо не оцінили», — заявив Терехов.
На його думку, державі насамперед необхідно допомагати українцям, які втратили роботу після ліквідації підприємств, вимушено переїхали в інші регіони або готові освоїти нову професію, але потребують підтримки.
«Спочатку варто розібратися з оплатою праці»
Терехов також вважає, що розмови про нестачу кадрів не повинні звільняти роботодавців від відповідальності за зарплати та умови праці.
Якщо люди не погоджуються на запропоновану оплату, спочатку необхідно розібратися з причинами, а не шукати працівників за кордоном, вважає мер.
Окремо він звернув увагу на працевлаштування військовослужбовців після повернення до цивільного життя. За його словами, державі вже зараз необхідно готувати програми перепідготовки та створювати робочі місця, адаптовані для людей, які отримали поранення або втратили працездатність.
«Трудове майбутнє наших військових має бути державним пріоритетом уже під час їхньої служби», — підкреслив Терехов.
Мер також вказав на міграційні ризики
Як приклади Терехов згадав Сеуту та Лампедузу — території, що стикалися з міграційними кризами. На його думку, досвід інших країн показує, що міграційні процеси можуть створювати серйозні виклики, а Україна в умовах війни не повинна легковажно ставитися до додаткових ризиків.
«Моя позиція чітка: експеримент із залучення трудових мігрантів під час війни потрібно зупинити», — заявив мер.
Він закликав Мінекономіки приділяти більше уваги можливостям працевлаштування українців, зокрема громадян, яких держава прагне повернути з-за кордону.
При цьому проєкт постанови поки що перебуває на стадії громадського обговорення. Запропонований механізм ще не набрав чинності, а його положення можуть змінитися. Детальніше про проєкт — у нашому матеріалі.
