Росіяни просунулися в районі села Синельникове у передмісті Вовчанська. Про це аналітичний ресурс Deep State.
Село знаходиться на західній околиці Вовчанська, до війни в ньому проживало понад 300 людей.
Згідно з картою Deep State, росіяни обійшли Синельникове із заходу та просунулися до села Симинівка. Вузький коридор довжиною близько 3 км до Симинівки перетворився на сіру зону.
Бої на Вовчанському напрямі
Бої на Вовчанському напрямку з 2022 року пройшли кілька ключових етапів: від окупації та звільнення до перетворення міста на руїни під час боїв у 2024–2025 роках.
Початок повномасштабного вторгнення (2022 рік)
Лютий 2022 року. Вовчанськ, розташований всього за кілька кілометрів від кордону з РФ, був окупований у перший же день вторгнення (24 лютого) практично без великих боїв.
Вересень 2022 року. У ході стрімкого Харківського контрнаступу ЗСУ місто було звільнено 13 вересня. Російські війська відступили за державний кордон.
2022 – початок 2024 року. Місто залишалося прифронтовим і зазнавало регулярних артилерійських обстрілів, але активні наземні бойові дії в самому місті не велися.
Новий наступ РФ (травень 2024)
10 травня 2024 року російські війська розпочали нову операцію в Харківській області, відкривши два напрямки удару: на Липці та на Вовчанськ.
До середини травня бої перемістилися до міської забудови. Північна частина міста перейшла під контроль РФ, тоді як південна (за річкою Вовча) утримувалася ЗСУ.
Вовчанськ став місцем вкрай інтенсивного застосування керованих авіабомб (КАБ), що призвело до майже повного знищення житлового сектора та адміністративних будівель.
Однією з найвідоміших точок зіткнення став Вовчанський агрегатний завод, який кілька місяців перебував в облозі.
Загострення та позиційне протистояння (2025 рік)
Протягом 2025 року бойові дії набули характеру затяжних боїв на виснаження.
Грудень 2024 – Січень 2025 року. Надходили повідомлення про просування російських сил до центральних районів, проте лінія фронту залишалася нестабільною і проходила по руїнах. Місто фактично перестало існувати як населений пункт - цивільне населення було повністю евакуйовано.
Поточна ситуація (січень 2026 року)
Станом на другу половину січня 2026 року ситуація залишається критичною та динамічною. Не зумівши повністю витіснити ЗСУ з міста лобовими атаками, російські війська змінили тактику. Наразі вони роблять спроби обійти Вовчанськ із заходу в районах населених пунктів Синельникове та Вільча.
За даними моніторингових груп (наприклад, DeepState), російські сили контролюють значну частину руїн міста, проте ЗСУ продовжують утримувати позиції у південних та східних околицях, а також перешкоджають створенню стійкого плацдарму для подальшого наступу на Великий Бурлук.
Вовчанськ перетворився на одну з найгарячіших точок фронту, порівнянну за масштабами руйнувань із Бахмутом чи Мар'їнкою. Основна мета РФ на цій ділянці зараз – ліквідація українського плацдарму та просування у бік Куп'янського напряму для з'єднання фронтів. ЗСУ тривалий час успішно обороняються на цій ділянці фронту.
