Валківська та Краснокутська громади Харківської області з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну дали притулок більше людям, які через війну були змушені залишити свої будинки. Про це повідомили у ХОВА.
"Найбільша кількість врахованих ВПО після 24 лютого знаходиться у Валківській громаї - понад 20 тис. осіб, Зміївській - приблизно 16 тис., Богодухівській - майже 15 тис., Краснокутській - 13 тис., Нововодолазькій - понад 10 тис.", - розповів на нараді у обладміністрації 14 липня Юрій Шпарага.
"Українське радіо Харків" , як живуть громади, які найбільше перейняли переселенців.
Валківська громада
Валківський міський голова Валерій Скрипниченко розповів, що із приїздом до громади понад 20 тис. осіб зросло навантаження на житлово-комунальну сферу, а медична сфера справляється.
"Зараз їдуть до нас переселенці з Дергачів, з Харкова виїхали і знову повертаються. Масового приїзду немає, але додаються щодня. Є й переселенці з Донецької та Луганської областей. Є певна проблематика з облаштуванням переселенців перед зимою: є мешканці навчальних закладів та медицини комунальної власності. У пікові місяці їх було понад 700 осіб, зараз – 290. З них – більшість людей, яким нема куди повертатися. Це і Балаклія, і Циркуни, з Попасного жінка живе", - розповів Скрипниченко.
За його словами, громада шукає, як залучити гроші, щоби розпочати будівництво житла для переселенців.
"Взяли участь у проекті, залучили 30 тис. євро від німецької сторони на реконструкцію закладу під житло для внутрішньо переміщених осіб. Розміщувалось 50 осіб, плануємо збільшити до 100 осіб", - каже Валерій Скрипниченко.
Вакансії для переселенців у громаді є, каже міський голова.
"У нас є комунальна установа з благоустрою, на яку ми вдвічі збільшили фінансування з громадських оплачуваних робіт. Планувалося залучення охочих працювати хоча б тимчасово. Не дуже багато охочих. Менш ніж 10 осіб. Центр зайнятості також пропонує вакансії", - поділився Скрипниченко.
"Щодо гуманітарної допомоги з "Червоним хрестом" співпрацюємо, польськими колегами, навіть із мексиканцями зустрічалися. Користуються попитом продукти харчування, засоби гігієни, речі, генератори, медикаменти, матраци, постільна білизна", - зазначив голова громади.
Краснокутська громада
За словами голови громади Ірини Карабут, донедавна тут перебувало 13 тисяч врахованих переселенців, тепер їх уже майже 14 тисяч, при цьому у самій громаді понад 26 тисяч місцевих мешканців.
"Дуже багато переселенців із Чугуївщини, із прикордонних сіл Золочівської громади, із Дергачів. У нас є стаціонарне відділення Краснокутського територіального центру для самотніх громадян. До нас зараз знову їдуть люди з Дергачів. Селимо людей з інвалідністю, літніх громадян. Їдуть і люди з окуп. , є з Куп'янська, з Вовчанської громади. Спілкувалася з жінкою з Чкалівської громади Чугуївського району. Розповідала жахи життя в окупації, зокрема це постійні обстріли, як сиділи у льохах, діти налякані", - розповіла Карабут.
За її словами, найбільшою проблемою громади є забезпечення переселенців гуманітарною допомогою.
"Працюємо з багатьма благодійними фондами. Іде назустріч Харківська обласна військова адміністрація. Завозимо твердий сир, олію, завезли у достатній кількості борошно. У нас працює гуманітарний штаб. З нами тісно співпрацює Церква порятунку, яка привезла близько 250 тонн гуманітарної допомоги за останні ", - поділилася голова громади.
Є проблеми із житлом для переселенців.
"До нас зараз приїхала дуже велика кількість лікарів. Зокрема, анестезіолог та рентгенолог із Харкова, чоловік та дружина, які вже працюють як у Харкові, так і у нас. Зараз вони шукають житло. Житло для переселенців на сьогоднішній день є проблемою. Взимку до нас приїхало дуже багато людей. Ми заселили дитячі садки та школи. Тепер потрібно готувати свої навчальні заклади до можливого початку навчання", - каже Ірина Карабут.
"Працюємо зараз над розвитком проекту – реконструкція нежитлової 4-поверхової будівлі поліклініки в житлову для переселенців більш ніж на 60 квартир. Готується проектно-кошторисна документація. Самим нам буде важко це здійснити. На це потрібно щонайменше 60 млн грн. Намагаємося все зробити, щоб реалізувати проект до початку опалювального сезону", - зазначила голова громади.
Працевлаштуватись переселенці можуть на місцевому сільськогосподарському підприємстві.
"У нас ягідний край. Особливо зараз, коли йде масовий збір малини. У нас є підприємець Олег Кудлай, який збирає екологічно чисту малину. Має домовленості з країнами Європейського Союзу. Має сухе заморожування малини, яке він туди відправляє, закуповуючи у людей. Для багатьох тут це - основний заробіток. Бачу, що щоранку люди йдуть на роботу, їх забирають автобусами на масовий збір малини. Переселенці, які мають бажання, долучаються також. Людина, яка має бажання, сама собі шукає роботу", - розповіла Ірина Карабут.