Харків перейматиме у Дебрецена досвід створення індустріальних парків — про це мер Ігор Терехов заявив ЗМІ після підписання угоди про побратимство. Розбираємося, що саме побудував Дебрецен за десять років, чому цей досвід є справді цінним і яку його частину Харкову не варто копіювати.
Привід для роздумів
16 вересня мери Харкова та Дебрецена Ігор Терехов і Ласло Папп підписали угоду про побратимство. Угода про співпрацю між містами існувала ще з 2016 року, але тепер з’явилися конкретні напрямки: окрім культурних обмінів та прийому харківських дітей на відпочинок, міста домовилися співпрацювати у сфері економіки та інвестицій. Окремо мер виділив індустріальні парки: «Цей досвід потрібно перейняти і Харкову, і Україні».
Щоб зрозуміти масштаб того, про що йдеться, варто поглянути на цифри.
Що таке індустріальні парки Дебрецена
Дебрецен — друге за величиною місто Угорщини, трохи більше 200 тисяч мешканців. Тобто майже втричі менше, ніж у довоєнному Харкові.
При цьому ще п’ять років тому загальна площа індустріальних парків Дебрецена становила менше 500 гектарів. Потім вона зросла майже вчетверо: за підрахунками міського агентства EDC Debrecen, зараз це 1862 гектари, з яких 565 вільні. У Євросоюзі всього 27 міст, у яких площа індустріальних парків перевищує 1500 гектарів, — і Дебрецен тепер одне з них.
Ключових майданчиків кілька.
Парк на вулиці Határ — найстаріший, офіційно Регіональний інноваційний науково-технологічний парк. Його розширювали поетапно з 1999 року, коли там почала будуватися компанія NI Hungary. Сьогодні тут працюють Richter, FAG-Schaeffler, автобусний завод ITK Holding, FlexiForce, RR Donnelley та Sensirion.
Південна економічна зона — близько 600 гектарів уздовж траси 47, яка отримала звання «Індустріальний парк року — 2021». Тут розмістилися німецькі компанії Krones, Deufol і Vitesco Technologies, китайська Semcorp інвестувала 65 млрд форинтів у виробництво сепараторних плівок для акумуляторів, а південнокорейська EcoPro BM — 264 млрд форинтів у завод катодних матеріалів. Для місцевого малого та середнього бізнесу в тій самій зоні створюється окремий SME-парк з тими самими умовами, що й у гігантів.
Північно-західна економічна зона — 621 гектар, розвиток якої розпочався у 2018 році, коли BMW оголосила про будівництво заводу на 400 гектарах.
Індустріальний парк Дебреценського університету — єдиний університетський індустріальний парк у країні, де поряд із дослідженнями, консалтингом та сервісом ведеться й практична частина навчання.
Головний результат: автомобільний кластер
Дебрецен зробив ставку не на окремі заводи, а на виробничий ланцюжок.
BMW відкрив тут завод, який став першим у світі виробничим майданчиком для електричної платформи Neue Klasse. Підприємство працює повністю без викопного палива, на 100% відновлюваної енергії, створило понад 2000 прямих робочих місць і залучило до співпраці регіональних постачальників, а разом із Дебреценським університетом та міським центром професійної освіти стало одним із найбільших центрів дуального навчання в країні. Це також перший завод BMW із власним складанням батарей Gen6, а навпроти постачальник EVE Energy будує виробництво акумуляторних елементів потужністю 30 ГВт·год на рік із запуском у 2027 році. Модель BMW iX3 з Дебрецена отримала титули «Світовий автомобіль року» та «Світовий електромобіль» 2026 року.
Поруч — завод китайської компанії CATL вартістю 7,6 млрд доларів, найбільша іноземна інвестиція в історії Угорщини, з планом вийти на 100 ГВт·год батарей на рік до 2030 року.
Загалом за 2015–2022 роки до Дебрецена надійшло понад 3 млрд євро оборотного капіталу та було створено понад 10 тисяч робочих місць.
Що з цього можна застосувати для Харкова
Місто як девелопер, а не як регулятор. У Дебрецені муніципальне агентство заздалегідь викуповувало та готувало землю: дороги, мережі, вода, енергія. Інвестор приходив на готовий майданчик. Українське законодавство про індустріальні парки надає учасникам податкові та митні пільги, але без підготовленої інфраструктури пільги самі по собі нікого не приваблюють.
Кластер замість розрізнених заводів. У Харкова є природна основа: енергомашинобудування, транспортне та оборонне машинобудування, приладобудування, сильне IT-середовище. Логічні напрямки — оборонні технології, енергетичне обладнання для відновлення країни, електротехніка.
Зв’язок з університетами. Дуальне навчання при BMW та університетський парк вирішують кадрове питання до, а не після запуску виробництва. Каразинський, ХПІ, ХНУРЕ — ресурс, який у Дебрецені був би предметом заздрості.
Майданчик для своїх. SME-парк у Південній зоні (майданчик для підприємств міста та околиць) — найреалістичніший для Харкова формат саме зараз: невеликі виробництва простіше розсіяти, захистити та швидко запустити.
Горизонт планування. Дебрецен почав продумувати економічне майбутнє міста разом із МЗС та національним агентством HIPA у 2014 році — за чотири роки до рішення BMW. Підготовка землі, документації та команди — та робота, яку можна робити зараз, не чекаючи на стабільну безпеку.
Чого не варто копіювати
Осінь 2026 року застала Дебрецен у розпалі екологічної кризи навколо тих самих парків.
У червні мер Ласло Папп пригрозив Semcorp судом і зупинкою виробництва після того, як влада виявила під майданчиком компанії забруднення ґрунтових вод, що перевищувало допустимі норми. На початку липня він прямо заявив представникам компанії, що вона більше не бажана в місті, і закликав провести рекультивацію та піти. У серпні CATL оштрафували на 10 млн форинтів за порушення умов екологічного дозволу, а держсекретар Жолт Таркані попередив, що на акумуляторні заводи чекають подальші жорсткі перевірки. На вересневих публічних слуханнях щодо EcoPro мешканці стверджували, що інспекторів не завжди пускали на територію підприємства, яке вже штрафували раніше. Місцеві ЗМІ при цьому зазначають, що про забруднення ґрунту та повітря біля Semcorp говорили роками, і різка реакція мерії виглядає як запізніла зміна тону.
Висновок для Харкова простий: екологічні вимоги та порядок моніторингу потрібно прописувати в договорах до початку будівництва, дані про викиди оприлюднювати, а слухання проводити заздалегідь. Довіра мешканців втрачається швидко, а відновлюється роками.
Другий урок — ризик залежності. Проєкт CATL відстає від графіка: виробництво модулів триває, а елементи в Дебрецені поки що не випускаються, і Mercedes-Benz отримує батареї з Китаю за рахунок постачальника. Один ключовий інвестор — це й потужний поштовх, і єдина точка відмови.
Головне обмеження
Дебрецен будував свої парки в країні ЄС: з доступом до єврофондів, державними субсидіями і, головне, у безпеці. Харків перебуває в зоні регулярних обстрілів, і майданчик на сотні гектарів під відкритим небом тут сьогодні неможливий.
Тому реалістична харківська версія угорського досвіду — це не копія, а адаптація: захищені та розрізнені майданчики, пріоритет оборонній галузі та виробництвам для відновлення. Плюс та сама робота «в стіл», яку Дебрецен розпочав за чотири роки до приходу BMW.
