Правоохоронці встановили ще п'ятьох російських військових, причетних до розстрілу українських полонених на агрегатному заводі у Вовчанську Харківської області влітку 2024 року. Про це повідомили речник обласного управління СБУ Владислав Абдула та обласна прокуратура.

Чому це важливо. Слідчі повністю відновили ланцюг злочинних наказів: від командира батальйону до виконавців. Раніше один з учасників, Сергій Тужилов, отримав довічне ув'язнення.

Що відомо:

  • усі п'ятеро підозрюваних служили в 82-му мотострілецькому полку 69-ї мотострілецької дивізії РФ;
  • підозру оголошено за ч. 2 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством);
  • дії двох кваліфіковано як пособництво у злочині, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;
  • докази: протоколи допитів свідків, радіоперехоплення, огляди електронних носіїв та відео з БпЛА.

Хто підозрюється:

  • майор Олег Дорохов (позивний Єнот) — командир батальйону, який віддав наказ убити полонених;
  • рядовий Михайло Пасенко (Красавчік) — керівник групи на заводі, доводив накази до виконавців;
  • молодший сержант Георгій Тарнопольський (Кот) — особисто вбив двох українських захисників;
  • рядовий Руслан Кабанов (Коба) — забезпечував конвоювання та охорону;
  • рядовий Владислав Борцов (Вуду) — також забезпечував конвоювання та охорону.

Як це сталося:

  • у червні 2024 року на захопленій території заводу росіяни допитали українського військового, який потрапив у полон, і вистрілили йому в голову біля контрольно-пропускного пункту;
  • через два тижні в полон потрапили ще двоє українських бійців, яких привезли на завод, допитали та прив'язали до стовпів;
  • 3 липня 2024 року зв'язаних полонених відвели до приміщення насосної станції та розстріляли пострілами в потилицю.

Судовий контекст. Холодногірський районний суд Харкова засудив Сергія Тужилова («Алтай») до довічного ув'язнення. Він особисто вбив одного українського військового та допоміг організувати розстріл ще двох. Наразі триває апеляційний розгляд: захисник просить пом'якшити покарання.

Що далі. Слідчі продовжують комплексні заходи, щоб покарати всіх винних.

Розстріл військовополонених. Міжнародне право

Розстріл і будь-яке умисне вбивство військовополонених — це тяжкий воєнний злочин.

Міжнародні закони

Женевська конвенція від 12 серпня 1949 року (третя Конвенція про поводження з військовополоненими):

  • стаття 13 прямо визначає, що військовополонені повинні завжди перебувати під захистом, а будь-яка незаконна дія чи бездіяльність з боку держави, що утримує полонених, яка призводить до смерті або створює загрозу здоров'ю військовополоненого, забороняється та розглядається як серйозне порушення Конвенції.

Військовополоненим гарантуються життя, гуманне поводження та повага до їхньої особи й честі.

Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС):

  • відповідно до статті 8 Римського статуту, умисне вбивство осіб, які перебувають під захистом Женевських конвенцій (включно з комбатантами, що здалися в полон, і полоненими), кваліфікується як воєнний злочин.

Міжнародне гуманітарне право суворо забороняє віддавати накази не брати полонених або погрожувати цим. Особи, які склали зброю або залишилися без засобів захисту, автоматично потрапляють під захист закону.

Відповідальність

За вчинення цього злочину міжнародне право передбачає індивідуальну кримінальну відповідальність:

  • відповідальність несуть як безпосередні виконавці (ті, хто здійснює розстріл), так і командири/начальники, які віддали відповідний наказ або не запобігли його виконанню, знаючи про підготовку злочину.

Для таких воєнних злочинів немає строку давності — винних можуть притягнути до відповідальності в будь-який момент через роки й десятиліття.