До харківського «Фельдмана Екопарку» прибув павич, врятований у Покровську. Про це повідомили у прес-службі парку.

Волонтери евакуювали павліна із зони бойових дій. 

«На жаль, війна особливо болісно впливає на птахів. Гучні вибухи та постійний шум дезорієнтують їх, викликають сильний стрес і змушують покидати гнізда. Часто птахи отримують травми - від уламків, ударних хвиль або під час панічних спроб втекти», - йдеться в повідомленні парку.

Для таких випадків у Центрі порятунку тварин «Добрий дім Фельдман Екопарк» працюють реабілітаційні програми, які вже допомогли сотням тварин і птахів відновитися після травм та стресу. 

Врятований павлін поступово звикає до нових умов і перебуває під пильним наглядом орнітологів.

Птахи під час війни

Російська агресія проти України викликала глибоку екологічну кризу, яку фахівці називають екоцидом. Птахи, володіючи високою чутливістю до звуків та змін середовища, стали одними з найуразливіших жертв війни.

Фізичне знищення та акустичний стрес

Контузії. Птахи мають дуже чутливий слуховий апарат. Потужні вибухи викликають у них акустичні травми та контузії, які часто призводять до загибелі чи втрати здатності орієнтуватися.

Стресова линяння. Зафіксовано випадки, коли через сильний переляк від обстрілів птиці (наприклад, сірі ворони) миттєво втрачали частину оперення на крилах та хвостах.

Загибель під час обстрілів. Прямі попадання та пожежі у лісах та плавнях знищують цілі колонії, особливо у період гніздування.

Руйнування довкілля

Знищення лісів. Сотні тисяч гектарів лісів (включаючи унікальний Серебрянський ліс) випалені чи пориті окопами. Це позбавляє хижих птахів та лісових мешканців місць для гніздування.

Окупація заповідників. Унікальні території, такі як «Асканія-Нова» та Чорноморський біосферний заповідник, знаходяться у зоні бойових дій або під окупацією. Це призвело до припинення наукових програм та знищення інфраструктури охорони рідкісних видів.

Підрив Каховської ГЕС. Катастрофа 2023 року знищила унікальні водно-болотні угіддя у пониззі Дніпра, де гніздилися тисячі чапель, качок та куликів.

Порушення міграційних шляхів

Збільшення дистанції. Дослідження (наприклад, великого подорлика) показали, що через обстріл птахи облітають Україну, збільшуючи свій шлях у середньому на 85–100 км. Це виснажує їхні сили та знижує виживання.

Відмова від зупинок. Птахи перестали зупинятися у звичних місцях для відпочинку та годівлі в зонах бойових дій, що критично позначається на їхній здатності долетіти до місць гніздування.

Хімічне та техногенне забруднення

Забруднення ґрунтів. Залишки пороху, важкі метали від снарядів та фосфорні бомби отруюють екосистему. Птахи поглинають ці токсини через комах та рослини.

Незважаючи на трагедію, природа демонструє стійкість. У регіонах, де через війну заборонено полювання, орнітологи відзначають часткове відновлення популяцій деяких видів, які отримали перепочинок від людського чинника.