Містом поширилися чутки, що їх поширюють у коментарях у пабліках та соціальних мережах, про те, що Харків може залишитися без води. Ця хвиля чуток пов’язана з тим, що сьогодні, 14 квітня, близько 10:45 росіяни випустили по Печенезькій дамбі 6 керованих авіабомб.

Погана новина. Печенізька дамба дуже важлива

Харків отримує воду переважно з двох основних джерел:

  • Печенезьке водосховище (побудоване в 1958–1962 роках спеціально для водопостачання Харкова) забезпечує понад 70 % (за різними даними — до 75 %) питної та технічної води міста. Вода забирається насосними станціями першого підйому, очищується на комплексі водопідготовки «Донець» (у селищі Кочеток) і подається п’ятьма магістральними водогонами (загальною довжиною понад 160 км). 
  • Краснопавлівське водосховище (на каналі Дніпро—Донбас, приблизно за 140 км від міста) — друге незалежне джерело, покриває решту (приблизно 20–25 %). 
  • Невелику частку (кілька відсотків) дають артезіанські свердловини. 

Водосховище створено саме для накопичення води з Сіверського Донця та стабільної подачі до міста. У разі прориву або значного пошкодження дамби:
Рівень води у водосховищі різко впаде (у 2022 році через пошкодження затворів вже втратили понад 100 млн м³ води). Забір води для очищення на комплексі «Донець» стане неможливим або сильно обмеженим. Місто буде змушене повністю перейти на Краснопавлівське водосховище та артезіанські джерела, яких недостатньо для покриття всього обсягу споживання.

Загалом, руйнування або серйозне пошкодження Печенезької дамби (греблі) може істотно вплинути на водопостачання Харкова. Українська влада та «Харківводоканал» мають плани на випадок критичного пошкодження дамби, включаючи перерозподіл потоків та аварійні заходи, але повна заміна основного джерела все одно призведе до перебоїв, зниження тиску в мережі та можливих обмежень подачі води.

Хороша новина. Дамба встоїть

Печенезька дамба (гідровузол) — це комбінована споруда, загальною довжиною гребеня приблизно 2,7 км, висотою гребеня близько 100 метрів. Має протифільтраційне ядро (глинисте або аналогічне), значну товщину і великий запас міцності, типовий для земляних гребель 1950–1960-х років. 

Такі дамби добре «поглинають» енергію зовнішніх вибухів — земля та бетон розподіляють ударну хвилю. 

7 грудня 2025 року дамба витримала 6 ракетних ударів. Було зруйновано дорожнє полотно на гребені, але при цьому рівень води у водосховищі не впав критично, масового скидання або прориву не сталося. Резервуар продовжує працювати в штатному режимі (за даними гідрологів на грудень 2025 — початок 2026).

Взагалі, зруйнувати велику гідротехнічну споруду зовнішніми ракетно-бомбовими ударами вкрай складно. Для порівняння — Каховську ГЕС знищили внутрішнім підривом зарядів величезної потужності (оцінки до 700 кг у тротиловому еквіваленті, спрямованих всередину конструкції).

Для того, щоб серйозно пошкодити дамбу, потрібно не просто розбити дорогу, а пробити водонепроникне ядро і створити канал, який потім розмиє водою (ерозія). Це вимагає багаторазових точних влучень важких КАБів в одну й ту саму вразливу зону (зазвичай у нижню частину або основу земляної частини) + часу на розвиток прориву. Один-два десятки ударів (навіть КАБ-1500) за досвідом попередніх атак недостатньо — дамба витримує. 

Для катастрофічного ефекту необхідні десятки або навіть сотні точних важких бомб у поєднанні з іншими факторами (ослаблення конструкції попередніми ударами, відсутність ремонту тощо). Але це вже масштабна тривала повітряна кампанія, яку сильно ускладнює ППО та оперативний ремонт. 

Ще одна хороша новина. Цього разу дамба взагалі не була пошкоджена

За даними 16-го армійського корпусу ЗСУ, 14 квітня росіяни застосували керовані авіаційні бомби, щоб пошкодити дамбу, але чотири з них впали на землю поблизу гідротехнічних споруд, ще дві — у воду. Тож дамба взагалі не пошкоджена, і жодних аварійних скидів води не відбувається. 

При цьому військові зазначили, що джерелами чуток про проблеми з Печенезькою дамбою є російські пабліки, які є зброєю інформаційно-психологічної війни. Тому закликаємо не вірити подібним чуткам, а тим більше — не поширювати їх.