Українська розвідка перехопила документ, у якому, ймовірно, викладено російську стратегію ударів по енергетичній інфраструктурі України. У ньому розглядаються сценарії, які мають призвести до масштабних перебоїв з електропостачанням, опаленням та водопостачанням у великих містах, зокрема в Харкові, йдеться в розслідуванні проєкту «Схеми» («Радіо Свобода»).

Журналісти вивчили копію документа, датованого серпнем 2026 року, та поспілкувалися з експертами, щоб перевірити його зміст. За їхніми оцінками, подібні аналітичні матеріали з’являлися й раніше, а сама тактика ударів по енергетиці не є новою.

Які об’єкти вказані серед цілей

Документ називається «Аналітична довідка “Аналіз енергогенерації та ЖКГ України”». Його автори та початкові адресати невідомі. Частина сторінок у копії, що потрапила до журналістів, відсутня, а метадані змінені.

Як пріоритетні цілі перелічено чотири напрямки:

  • виробництво та передача електроенергії;
  • водопостачання;
  • каналізація;
  • теплопостачання.

Серед об’єктів, які розглядаються в документі, — атомні та гідроелектростанції, теплоелектроцентралі, підстанції, лінії електропередачі та котельні.

Головними містами-цілями названо Київ, Харків та Одесу. До розширеного переліку також увійшли Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон, Полтава, Чернігів, Кривий Ріг, Черкаси, Кропивницький, Львів, Вінниця та Івано-Франківськ.

Скільки озброєння передбачають розрахунки

У довідці наводяться передбачувані кількості озброєння, необхідного для ураження об’єктів енергетики. Ці цифри відображають розрахунки авторів документа, а не підтверджений план майбутніх атак.

  • Атомні електростанції. Для ураження відкритих розподільних пристроїв трьох АЕС — Південно-Української, Рівненської та Хмельницької — у документі вказано по дві ракети «Іскандер» на кожен об’єкт, загалом шість.
  • Гідроелектростанції. Для десяти великих ГЕС розглядається застосування до 25 безпілотників «Молнія», «Герань» або «Дань-Т»/«Бандероль», або трьох ракет «Кинжал» на об’єкт. Загалом у документі фігурують до 30 «Молній» та близько 240 інших ударних безпілотників. Як альтернатива згадуються до 30 ракет «Кинджал».
  • Теплоелектроцентралі. Для ТЕЦ із п’ятьма трансформаторами вказано до 25 безпілотників перелічених типів або три «Кинджали». Окремо розглядається застосування близько 25 авіабомб ФАБ-500 і п’яти ракет «Іскандер-М» на кожну ТЕЦ.
  • Електроподстанції. Для об’єктів із трьома трансформаторами, а також вузлів, що з’єднують енергосистеми України та ЄС, вказано до 15 ударних безпілотників або три «Кинджали» на об’єкт.
  • Об’єкти комунальної інфраструктури. Для об’єктів ЖКГ у документі зазначено 25 авіабомб або п’ять ракет «Іскандер». Для котелень — 20 безпілотників «Герань» або «Дань-Т»/«Бандероль».

Окремо автори попереджають про ризик жертв серед мирного населення під час ударів по котельнях, розташованих у житлових районах.

Чому особливу увагу приділено Києву

У документі детально розглядається енергосистема столиці. Вона описується як розгалужена, проте автори виділяють п’ять підстанцій так званого Київського кільця як вразливі вузли, що забезпечують електропостачання різних районів міста.

Крім того, серед пріоритетних напрямків названо об’єкти на заході України, через які здійснюється імпорт електроенергії з Європи, а також великі гідроелектростанції.

Що кажуть експерти

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко розповів «Схемам», що подібні російські аналітичні матеріали з’являлися щонайменше з 2023 року.

За його оцінкою, нинішній документ не містить принципово нових підходів. Експерт вважає, що це скоріше презентація концепції ударів, ніж готовий бойовий наказ.

Інший співрозмовник журналістів з українського військово-промислового комплексу також охарактеризував довідку як розрахунковий матеріал, а не остаточний план військових дій.

Росія вже давно атакує енергетичну інфраструктуру

За даними Офісу генерального прокурора, з початку повномасштабного вторгнення українські прокурори розслідують 3374 російські удари по 1177 енергетичних об’єктах.

Експерти зазначають, що російські атаки спрямовані на порушення роботи критичної інфраструктури та створення проблем з електроенергією, опаленням і водопостачанням взимку. Україна, у свою чергу, зміцнює захист енергетичних об’єктів і вдосконалює протиповітряну оборону.

Важливо: автентичність і повноту копії, що потрапила до журналістів, слід оцінювати з урахуванням того, що частина сторінок відсутня, автори не вказані, а метадані змінені. Опитані «Схемами» експерти знайомі з подібними матеріалами, але не вважають цю довідку остаточним оперативним планом.