Мер Харкова Ігор Терехов 11 листопада запропонував не відкладати відновлення прифронтових міст «на після війни» і вже зараз будувати за новими стандартами. Виступаючи на Першій щорічній житловій конференції під егідою Світового банку, він закликав посилити вимоги до укриттів, енергетики, водопостачання та критичної інфраструктури. За його словами, кожен новий об’єкт має бути безпечнішим, автономнішим і технологічнішим за зруйнований.

«Ми маємо будувати не просто житло, а середовище, де люди матимуть тепло, воду, світло та захист навіть у найскладніших умовах», — заявив Терехов.

Мер запропонував зробити Харків майданчиком, де такі рішення будуть відпрацьовуватися, а потім поширюватися на всю країну. Будівельні норми з урахуванням війни вже давно існують в Ізраїлі, Швейцарії, Фінляндії, Сінгапурі та Південній Кореї. Після 2022 року їх почали впроваджувати Польща, країни Балтії та Норвегія. Status Quo з’ясував, чого саме вимагають ці норми — від житлового будинку до лікарні, метро та підстанції.

Ізраїль: броньована кімната в кожній квартирі та лікарня під парковкою

В Ізраїлі з 1993 року жоден новий житловий будинок не отримує дозволу без «мамада» — захищеної кімнати всередині квартири. Цю вимогу запровадили після обстрілів іракськими «Скадами» під час війни в Перській затоці. Технічні норми для мамада встановлює Командування тилу ЦАХАЛ, і саме воно затверджує кожен проєкт.

Мамад — це залізобетонна кімната площею не менше 9 кв. м із вибухозахисними дверима та вікном. Вимоги до дверей і вікна, за словами ізраїльських будівельників, переглядають після кожної війни. У звичайний час це спальня, дитяча або кабінет.

Після ракетних ударів Ірану в червні 2025 року Командування тилу взялося за новий стандарт. Воно дійшло висновку, що більшість загиблих не встигли дістатися до укриття. Нові правила:

  • двері «мамади» повинні показувати, чи зачинені вони до кінця;
  • внутрішні стіни дозволять робити товстішими;
  • двері повинні витримувати кулі: після терактів 7 жовтня з’ясувалося, що стандартні двері від обстрілу не захищають. Для старих дверей дозволять кулестійкі накладки.

Новий стандарт поширюватиметься на нові будинки, а в деяких випадках дозволить модернізувати вже побудовані бомбосховища.

Слабке місце системи — старе житло, побудоване до 1990-х років. У червні 2025 року ізраїльські ЗМІ писали, що захищеної кімнати немає в 56% ізраїльських будинків.

Міністерство оборони та Командування тилу вирішили встановити ще 1000 громадських укриттів і відремонтувати 500 старих.

Лікарня, яка в мирний час — паркінг

Найвідоміший приклад захищеної інфраструктури — підземний госпіталь медичного центру «Рамбам» у Хайфі. Його вирішили будувати після Другої ліванської війни 2006 року, коли лікарня сама потрапила під ракетний обстріл. Комплекс відкрили у 2014 році.

У мирний час це трирівнева підземна парковка на 1500 автомобілів загальною площею 60 тис. кв. м. У разі загрози автомобілі вивозять, і паркінг перетворюється на госпіталь на 2000–2200 ліжок з операційними, пологовим відділенням та діалізом. Споруда розрахована на удар звичайною, хімічною та біологічною зброєю. 28 лютого 2026 року лікарня розгорнула підземний госпіталь за 12 годин. У ньому лікуються пацієнти не тільки «Рамбама», а й ще п’яти лікарень регіону.

В інших ізраїльських лікарнях такі комплекси менші: наприклад, підземне відділення лікарні «Бейлінсон» у центрі країни розраховане на 350 ліжок.

Швейцарія: місць у сховищах більше, ніж мешканців

Швейцарія ще з часів холодної війни будує за принципом «місце в бомбосховищі для кожного мешканця». За підрахунками аналітиків, наразі бомбосховища в країні розраховані на 114 % населення.

Механізм простий. Якщо в громаді не вистачає місць у сховищах, власник нового житлового будинку, починаючи з певної кількості кімнат, зобов’язаний побудувати та обладнати сховище за власний рахунок. Якщо цей обов’язок на нього не поширюється, він сплачує компенсаційний внесок, і на ці гроші будують громадські сховища. Дозвіл на будівництво видають лише після ухвалення рішення щодо притулку. Утримують притулки власники будівель. Як їх будувати, розписано у федеральних технічних інструкціях. У мирний час більшість таких приміщень слугують винними погребами, майстернями та коморами.

Крім укриттів для населення, швейцарські норми передбачають захищені командні пункти, приміщення для рятувальних служб, сховища для культурних цінностей та підземні медичні об’єкти.

Підземні госпіталі при звичайних лікарнях

Кантони зобов’язані резервувати місця в захищених медичних закладах для 0,6 % населення. Це підземні госпіталі та медпункти, вбудовані у звичайні лікарні та будинки для людей похилого віку. За даними Федерального фінансового контролю, наприкінці 2018 року їх було 94 госпіталі та 248 медпунктів. Федеральний бюджет витрачає на їх утримання в середньому 2,45 млн франків на рік.

Той самий аудит виявив і проблеми: більшість об’єктів (55 госпіталів і 229 медпунктів) вважалися неактивними, багатьом із них понад 30 років. Повністю готові до роботи сім госпіталів з особливим статусом — у резерві 800 захищених ліжок.

Фінляндія: місто, яке росте всередині скелі

У Фінляндії притулок обов’язково облаштовується в кожній будівлі, площа якої перевищує певну межу, а його вартість входить до кошторису будівництва. Обов’язок власників будувати та утримувати притулки закріплений у Законі про рятувальні служби. У країні понад 50 тис. притулків, вони розраховані приблизно на 90 % населення. За оцінками галузевих фахівців, бомбосховище під новим багатоквартирним будинком обходиться в 1,5–4% від вартості будівництва. Сплачує власник будівлі.

Підземний генеральний план Гельсінкі

Гельсінкі вважається єдиним містом у світі з підземним генеральним планом. З 1960-х років місто викопало в гранітній основі майже 9 млн куб. м. Під землею там понад 400 об’єктів: станції метро, паркінги, склади, спортзали, басейн, церква, дата-центр. Близько 220 км технічних тунелів приховують кабелі, труби тепломережі та водопровід.

Генеральний план резервує місця під майбутні тунелі та об’єкти й вимагає, щоб нові та реконструйовані будинки будувалися з укриттями. Частина тунелів з’єднує захисні споруди між собою.

Великі укриття в мирний час працюють як звичайні міські об’єкти:

  • басейн «Ітякескус», висічений у скелі, у разі загрози осушують, і він перетворюється на укриття на 3800 осіб;
  • кілька станцій метро слугують укриттями цивільної оборони — наприклад, «Койвусаарі», відкрита у 2017 році;
  • одне з найбільших укриттів на 6000 осіб обладнане кафе, дитячим та волейбольним майданчиками й спортзалом.

Дата-центр під одним із соборів Гельсінкі охолоджується морською водою, а тепло від серверів надходить у міську тепломережу.

Сінгапур і Південна Корея: метро та паркінги як укриття

Сінгапур

Сінгапур поєднав два підходи: укриття в кожній квартирі та великі притулки в громадських будівлях. Перші громадські притулки почали будувати в 1983 році, коли укріпили дев’ять підземних станцій метро. З 1997 року згідно із Законом про притулки цивільної оборони у всіх нових будинках і квартирах обов’язково має бути притулок на рівні будинку або поверху. У соціальному житлі (квартирах державної корпорації HDB) такі приміщення з’явилися ще раніше.

Зараз у Сінгапурі понад 590 громадських укриттів — у метро, на нижніх поверхах житлових будинків, у школах, громадських центрах та державних будівлях. 59 підземних станцій метро укріплені так, щоб слугувати укриттями; кожна вміщує від 3 до 19 тис. осіб. Усі притулки, житлові та громадські, будують відповідно до технічних вимог Сил цивільної оборони, а проекти узгоджує та перевіряє будівельний регулятор (BCA).

Станції метро в мирний час перевозять пасажирів. Спеціальний підрозділ цивільної оборони тренується переводити їх у режим притулку вночі, після закриття метро.

Південна Корея

У Південній Кореї налічується близько 17 тис. офіційних укриттів цивільної оборони. Це станції метро, підземні торгові центри та підземні паркінги житлових комплексів, які за згодою власників призначені укриттями. За даними Reuters, більшість із них не розрахована на ядерний, хімічний або біологічний удар.

Перше таке укриття Сеул обіцяє побудувати до 2028 року під житловим комплексом соціального житла. Воно займатиме 2147 кв. м, вміщатиме до 1020 осіб і дозволить протриматися 14 днів. Раз на рік по всій країні проводять 20-хвилинні навчання: за сиреною люди спускаються в укриття, а мер Сеула переходить у підземний захищений центр управління.

Польща, Балтія, Норвегія, Німеччина: норми переглядають

Після 2022 року сусіди України по ЄС почали повертати «військові» вимоги до будівельних норм. За зразок найчастіше називають Фінляндію.

Польща

Президент Польщі підписав закон про захист населення та цивільну оборону 17 грудня 2024 року, у польській пресі його називають «законом про укриття». З 1 січня 2026 року підземні поверхи нових багатоквартирних і громадських будівель, а також підземні гаражі мають проектуватися так, щоб слугувати місцями тимчасового укриття.

Вимога стосується будинків, заявку на дозвіл на будівництво яких подали після 31 грудня 2025 року.

Початковий рівень низький: за даними інвентаризації 2023 року місце в будь-якому укритті було менше ніж у 4% поляків. Девелопери оцінюють подорожчання новобудов у 2–5%, окремі прогнози — до 10%. Місцева влада згідно із законом може покривати до 100% витрат на укриття. Польські будівельники вже закуповують у фінів вибухозахисні двері та системи вентиляції. Керівник фінської компанії Temet нагадує, що Фінляндії знадобилося 70 років, щоб досягти нинішнього рівня захисту.

Латвія та Естонія

Раніше Латвія взагалі не регулювала питання притулків у законодавстві. Уряд ухвалив будівельний стандарт LBN 210-25, розроблений за фінським досвідом спільно з асоціаціями інженерів та девелоперів. Він визначає мінімальні вимоги до притулків за рівнями захисту. На проєкти, подані до 31 грудня 2026 року, вимоги не поширюються.

В Естонії нові вимоги до укриттів діють з 1 липня 2026 року. Держава замовила проєкти укриттів для 400 своїх будівель; плани мають бути готові до 1 липня 2027 року.

Норвегія

Норвегія скасувала обов’язкові притулки у 1998 році, після закінчення холодної війни. У січні 2025 року уряд запропонував повернути цю вимогу для будівель площею понад 1000 кв. м — багатоквартирних будинків, шкіл, лікарень. Наразі притулків у країні вистачає приблизно для 45 % населення. За розрахунками уряду, ця вимога додасть до ціни квартири близько 30 тис. крон (приблизно 2560 євро).

Німеччина

Німеччина йде іншим шляхом. У 2007 році федеральний уряд і землі відмовилися від будівництва притулків і перестали утримувати громадські бункери. Зараз у країні 579 громадських укриттів приблизно на 478 тис. місць — це менше 1% населення. За даними Федерального відомства захисту населення (BBK), жодне з них не готове до використання; уряд підтвердив це в липні 2026 року.

20 травня 2026 року уряд затвердив «Пакт про захист населення» — 10 млрд євро федеральних коштів до 2029 року. Їх витратять на техніку для рятувальників, системи оповіщення, резервне електропостачання, стійкі мережі питної води та інфраструктуру технічної служби THW. Нові бункери будувати не будуть: укриттями мають стати підземні паркінги, тунелі та станції метро. Міністр оборони Борис Пісторіус визнав, що притулків для всіх 80 млн мешканців Німеччини ніколи не буде.

Великих будівельних тендерів на спорудження притулків поки що немає — влада складає реєстр. BBK закликав 11 тис. муніципалітетів до кінця 2026 року знайти та повідомити про приміщення, придатні для використання як укриття: підвали шкіл і ратуш, паркінги, тунелі. Разом із землями федеральний уряд створює базу таких місць, її покажуть у додатку оповіщення NINA. У вересні 2026 року міністр внутрішніх справ Олександр Добріндт не назвав термінів, коли проєкт буде готовий. Приміщення не облаштовуватимуть як бункери заздалегідь: держава обіцяє тримати в запасі ліжка та спорядження на випадок тривалого перебування.

Муніципалітети незадоволені. Президент Союзу районів Німеччини Ахім Брьотель підрахував, що на цивільну оборону до 2029 року закладено в 50 разів менше, ніж на військову: 10 млрд євро проти понад 500 млрд.

Інфраструктура: що вимагають ЄС і НАТО

Для електростанцій, водоканалів, лікарень і транспорту єдиного «військового» будівельного кодексу в Європі немає. Вимоги визначаються через стійкість: об’єкт має працювати під час атаки та швидко відновлюватися після неї.

Сім базових вимог НАТО

На саміті у Варшаві в 2016 році країни НАТО домовилися про сім базових вимог до цивільної готовності:

  1. безперебійна робота влади та критичних державних служб;
  2. стабільне енергопостачання;
  3. здатність впоратися з неконтрольованим переміщенням людей;
  4. стабільні запаси продовольства та води;
  5. здатність прийняти масовий потік постраждалих;
  6. стабільний цивільний зв’язок;
  7. стабільний цивільний транспорт.

У вересні 2026 року НАТО опублікувало оновлену редакцію цих вимог і заявило про вищий рівень амбіцій. Логіка полягає в тому, що армія під час війни залежить від цивільних мереж: енергетики, зв’язку, транспорту, водопостачання.

Директива ЄС щодо критичних об’єктів

У 2022 році ЄС ухвалив директиву щодо стійкості критичних об’єктів (CER). Вона охоплює 11 галузей, серед яких енергетика, транспорт, охорона здоров’я, банківська справа, питна вода та каналізація, цифрова інфраструктура, державне управління та продовольство.

До 17 липня 2026 року країни ЄС мали визначити, які підприємства в них є критичними. Після отримання повідомлення кожне таке підприємство має 9 місяців на оцінку ризиків і 10 місяців на виконання всіх вимог: план стійкості, заходи фізичного та організаційного захисту, повідомлення про серйозні інциденти. Оцінку ризиків потрібно повторювати щонайменше раз на чотири роки. Директива враховує всі загрози — від повені до диверсії та військового удару.

Терміни дотримуються погано. За даними Єврокомісії, 24 країни не встигли транспонувати директиву в національне законодавство до жовтня 2024 року, а в квітні 2026 року законів ще не було у семи. Німеччина ввела в дію свій закон про захист критичної інфраструктури 17 березня 2026 року.

Стандарти щодо вибуху

Окремо існують інженерні норми, за якими розраховують будівлі на вибухову хвилю. У США для військових об’єктів діє стандарт Міністерства оборони UFC 4-010-01: він визначає відступ будівлі від периметра, захист від прогресуючого обвалення та вимоги до скління. У Європі вікна, двері та скло класифікують за стійкістю до вибуху згідно зі стандартами EN 13541 та EN 13123/13124. Захист від прогресуючого обвалення означає, що втрата однієї колони або плити не повинна призвести до обвалення всього будинку.

Україна: укриття згідно із законом, бетон навколо підстанцій та школи під землею

В Україні частина цих вимог уже діє, а з осені 2026 року вони стали суворішими.

Укриття в кожній новобудові

Технічні вимоги до захисних споруд визначають державні будівельні норми ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту». 6 березня 2026 року президент підписав закон № 4778-IX, який зробив укриття обов’язковими для всіх нових житлових та інфраструктурних об’єктів. Закон набрав чинності 8 вересня 2026 року.

Потребу в укриттях тепер закладають у містобудівну документацію всіх рівнів — від генерального плану міста до детального плану території. Новий житловий комплекс, торговий центр або школу не можна спроектувати та ввести в експлуатацію без обладнаного укриття. 15 жовтня 2026 року Кабмін ухвалив постанову № 1288, яка уточнює ці правила; за повідомленнями ЗМІ, вона забороняє забудовникам замінювати обов’язкові укриття «захищеними просторами».

Три рівні захисту енергетики

Для енергооб’єктів Кабмін разом із Генштабом ЗСУ затвердив три рівні інженерного захисту:

  1. габіони (металеві сітки, заповнені каменем) та біг-беги — від уламків дронів і ракет;
  2. бетонні споруди — від ударів дронів, зокрема «шахідів»;
  3. спеціальні споруди — від прямого влучання ракет.

Усі проєкти узгоджують із Генштабом та ДСНС. За даними «Укренерго», до середини жовтня 2025 року захист другого рівня отримали понад половина її об’єктів. Захист підстанцій другої черги планували завершити в першій половині 2026 року. 20 березня 2026 року Кабмін виділив на ці закупівлі 22,06 млрд грн із резервного фонду. Поки тривають роботи, обладнання підстанцій відключають, і споживачі тимчасово залишаються без світла.

Підземні школи

За даними МОН, станом на вересень 2026 року в Україні працюють 124 підземні школи. У них передбачені вентиляція, автономне електропостачання та ігрові зони. Харків одним із перших у країні перевів навчання під землю — спочатку на станціях метро, потім у спеціально побудовані школи. За словами голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, в області вже побудовано 17 підземних шкіл, ще 17 планували завершити до 1 вересня 2026 року. На 2026 рік в області заплановано також 10 підземних дитячих садків.