У першій декаді травня 2026 року слово «хантавірус» з’явилося в міжнародних заголовках новин з інтонацією, знайомою всім ще з лютого 2020 року: евакуації в захисних костюмах, міністри охорони здоров’я біля трапа літака, координаційні брифінги ВООЗ, відстеження контактів у десятках країн. Однак при ближчому розгляді ситуація виявляється принципово іншою, ніж на початку пандемії коронавірусу. Розбираємося, що це за вірус, звідки взявся нинішній інформаційний шум і наскільки обґрунтовані занепокоєння українців.

Що таке хантавірус

Хантавіруси — це не один збудник, а ціле сімейство РНК-вмісних вірусів, природним резервуаром яких служать дрібні ссавці, насамперед гризуни. Хантавіруси давно відомі лікарям як природно-осередкові інфекції, пов’язані з гризунами. Миші, полівки та щури заражаються хантавірусом ще в дитинстві і потім все життя безсимптомно виділяють вірус із сечею, слиною та фекаліями.

Людина заражається, як правило, інгаляційним шляхом — вдихаючи пил із висохлими виділеннями гризунів у підвалах, сараях, на дачних ділянках, у занедбаних будівлях. Також можливі зараження через пошкоджену шкіру або слизові при контакті з гризунами або предметами, забрудненими їх виділеннями, а також через їжу, забруднену вірусом. 

Клінічно хантавіруси викликають дві різні форми важкого захворювання. Геморагічна лихоманка з нирковим синдромом (ГЛНС) зазвичай починається раптово: з високої температури, сильної слабкості, болю в м’язах і головного болю. Згодом порушується робота нирок. У частини пацієнтів розвивається геморагічний синдром — можливі носові кровотечі, висипання та крововиливи через ураження дрібних судин. Ця форма характерна для Євразії та фіксується в Україні. 24 TV

Друга форма — хантавірусний кардіопульмональний (легеневий) синдром — поширена в Північній і Південній Америці. Саме вона протікає найважче: летальність сягає 30–40%. Збудник цієї форми, що циркулює в Аргентині та Чилі, — вірус Andes («Анди») — має рідкісну для всього сімейства властивість: обмежену здатність передаватися від людини до людини при тісному та тривалому контакті.

Що сталося на MV Hondius

Джерелом нинішнього інформаційного резонансу стало нідерландське експедиційне круїзне судно MV Hondius. Лайнер вийшов з аргентинської Ушуаї 1 квітня 2026 року і прямував через Південну Атлантику із зупинками в Антарктиді, Південній Георгії, Трістан-да-Куньє, Святій Єлені та на острові Вознесіння. На борту перебувало близько 150 осіб — пасажири щонайменше з 19 країн та міжнародний екіпаж. 

Перший відомий органам охорони здоров’я пацієнт захворів 6 квітня і помер на борту судна. Подальший розвиток подій виявив головну проблему: значна частина пасажирів встигла покинути судно і роз'їхатися по різних країнах ще до того, як на борту ввели карантин і почали шукати контакти хворих. За даними компанії-оператора Oceanwide Expeditions, щонайменше 29 пасажирів із 12 країн зійшли з лайнера після смерті першого хворого, коли ніхто офіційно ще не говорив про спалах. 

Станом на 11 травня ВООЗ зафіксувала сім підтверджених лабораторно випадків захворювання. Наявність хантавірусу припускається ще у двох осіб (одна з них померла). Спалах на судні викликаний рідкісним штамом «Андес». Це єдиний відомий вид хантавірусу, що передається від людини до людини. При цьому у ВООЗ наголошують: це не новий Covid-19, загальний ризик для громадського здоров’я залишається низьким. Серед загиблих — подружжя з Нідерландів та громадянка Німеччини. Крім того, 11 травня ВООЗ повідомила про смерть співробітника цивільної гвардії Іспанії, який брав участь в евакуації пасажирів MV Hondius під час спалаху хантавірусу. Причиною смерті став серцевий напад, а не сам вірус.

10 травня лайнер пришвартувався на Тенеріфе, де розпочалася масштабна евакуація: пасажирів розділили на групи за громадянством і направляють чартерними рейсами до Німеччини, Франції, Швейцарії, США, Австралії та інших країн. Вже після евакуації нові випадки зафіксували у Франції та США — в одного з евакуйованих до США — легкі симптоми захворювання, у другого — позитивний тест на хантавірус. Під санітарний нагляд помістили одну людину в Польщі. 

Чому навколо цього стільки галасу

Поєднання факторів зробило спалах медійно гучним непропорційно до його масштабу. По-перше, спрацював тривожний архетип «круїзний лайнер плюс смертельна хвороба», знайомий за Diamond Princess на початку пандемії COVID-19. По-друге, штам Andes — дійсно один із найнебезпечніших серед відомих вірусів: за словами мікробіолога доктора Густаво Паласіоса, за всю історію було зареєстровано лише 3000 випадків зараження специфічним штамом Andes, який зустрічається переважно в Аргентині та Чилі. По-третє, ефективної вакцини та специфічного лікування проти хантавірусу не існує — терапія виключно підтримуюча. По-четверте, пасажири лайнера роз'їхалися по 19 країнах ще до введення карантину, а інкубаційний період вірусу може досягати восьми тижнів, що створює довгий «хвіст» епідеміологічного спостереження. 

Однак фахівці ВООЗ та провідні інфекціоністи раз по раз підкреслюють принципову відмінність від COVID-19. Передача хантавірусу, як правило, вимагає тривалого і тісного контакту — найчастіше між членами сім'ї, партнерами або медичними працівниками. При цьому дружина пацієнта, який перебуває на лікуванні у Швейцарії, не виявляє симптомів, що, за словами представника ВООЗ, підтверджує низьку заразність вірусу. Інакше кажучи, хантавірус Andes — це не респіраторна інфекція, що передається повітряно-крапельним шляхом у громадському транспорті; він вимагає особливих умов контакту, які в звичайному міському житті малоймовірні. 

Чи існує реальна загроза для України

Коротка відповідь: той штам, що спричинив спалах на MV Hondius, в Україні не циркулює і не становить безпосередньої загрози для населення. Усі хантавіруси, які є в Україні, передаються виключно від гризунів до людини. Це класичні для нашого регіону загрози, які були й раніше. 

Більш розгорнута відповідь вимагає розділити питання на дві частини: «звичайний» хантавірус, який давно присутній в українській фауні, та привезений штам Andes.
Хантавірус в Україні існує, але в помірних масштабах. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, в Україні щороку фіксується кілька десятків випадків хантавірусної інфекції. Йдеться про ГЛПС — ту саму геморагічну лихоманку з нирковим синдромом, яку переносить руда полівка. У дослідженні епідеміолога з Сумського університету Олександра Саєнко «Хантавірусна інфекція в європейському регіоні: сучасний погляд на проблему» йдеться про те, що найбільш ураженим цим захворюванням регіоном України є Сумська область; за перші 8 місяців 2025 року там зафіксовано 158 із 160 випадків захворювання в Україні. Природний ареал переносника охоплює лісову та лісостепову зону від Карпат до Сумщини та Харківщини. Усі, хто минулого року в Україні були інфіковані хантавірусами та захворіли, отримали медичну допомогу, і всі одужали. 

Штам Andes в Україні не зареєстрований. На борту лайнера перебували п’ятеро громадян України, ознак захворювання у них не виявлено. Усі вони є членами екіпажу. Одного з них евакуйовано спецрейсом до Нідерландів. Імовірність того, що вірус Andes закріпиться в українській популяції гризунів, епідеміологи оцінюють як близьку до нуля: його природний господар — довгохвостий хом’як, що мешкає в Південній Америці. Цей штам не є природним для нашої території, а вітчизняні лабораторії готові до виявлення будь-яких хантавірусів. 

Російський фейк про «спалах серед ЗСУ»

На особливу увагу заслуговує інформаційний сюжет, що розгортається навколо хантавірусу в російському медіапросторі. Кремлівські ЗМІ розповідають про поширення хантавірусної інфекції в бойових частинах ЗСУ. Однак ці заяви ворога не відповідають дійсності — про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Жодних підтверджень масового спалаху серед українських бійців немає — хантавірусна інфекція трапляється рідко і не передається від людини до людини. До того ж в Україні фіксували лише поодинокі випадки лихоманки через хантавірусну інфекцію. 

Заслужений лікар України, професор-інфекціоніст Ольга Голубовська у публікації в «Фокусі» формулює це прямо: «Сьогодні мені розповіли, що російська пропаганда вже поширює інформацію, що наші військові гинуть від хантавірусу в Сумській, Харківській та Львівській областях. Звичайно, це немислима нісенітниця. Тому що в Україні, ще раз кажу, не циркулює той тип хантавірусу з високою смертністю. Він характерний переважно для Південної та Північної Америки». 

Що харків’янам дійсно варто знати

Хантавірус не становить загрози для регіону, і ймовірність того, що така проблема виникне, наближається до нуля. Проте варто знати основні правила профілактики, які не змінилися за десятиліття і залишаються простими. Міністерство охорони здоров'я України рекомендує уникати контакту з гризунами та їх виділеннями, не чіпати тварин, їх гнізда або екскременти; не піднімати пил у старих або занедбаних приміщеннях — він може містити вірус; замість підмітання прибирати вологим способом; зберігати їжу в герметичних контейнерах; уникати ночівлі під відкритим небом у лісах або місцях, де можуть бути заражені гризуни.

Центр громадського здоров’я категорично рекомендує не підмітати суху підлогу або піднімати пил у місцях, де можуть бути гризуни — це прямий шлях вірусу до легенів. Під час прибирання підвалів, сараїв та дач після зими варто використовувати респіратор та дезінфікуючі засоби. 

Підсумок

Спалах хантавірусу на MV Hondius — серйозна, але локалізована епідеміологічна подія. Це не початок нової пандемії, а рідкісне поєднання небезпечного південноамериканського штаму, замкнутого середовища круїзного судна та глобальної мобільності пасажирів. Українська лабораторна мережа здатна виявляти хантавіруси, а система охорони здоров’я здатна вчасно надати людям допомогу.

Реальні ризики для українців лежать у двох площинах, які ніяк не пов’язані з лайнером. Перша — традиційний природний осередок ГЛПС у лісостеповій зоні, актуальний щовесни та восени; тут діють елементарні правила гігієни при контакті з потенційно зараженими гризунами. Друга — російська інформаційна операція, що використовує малознайому назву вірусу для нагнітання паніки щодо «небойових втрат ЗСУ» у Харківській, Сумській та Львівській областях. Обидві загрози вимагають не паніки, а тверезої оцінки джерел та базової санітарної дисципліни.