До поліції звернувся військовий і повідомив, що йому зателефонували невідомі, які, представившись співробітниками служби безпеки банку, запропонували оновити дані та назвати код, що надійшов на телефон через SMS. Після цього невідомі списали з його картки близько 1 млн гривень.

Військовий повірив шахраям, тому що вони повідомили конфіденційну інформацію: прізвище, ім'я та по батькові заявника, номер бригади, в якій він проходив службу, суму, що знаходилася на рахунку, і навіть суму грошового забезпечення, яку він востаннє отримав.

Завдяки оперативному реагуванню оперативників та співпраці зі службою безпеки АТ «Ощадбанк» вдалося заблокувати переказ грошей військового на рахунки шахраїв. Викрадені гроші були повернуті військовослужбовцю.

"Ким би не представився телефонний співрозмовник і які б причини він не називав, ніколи не повідомляйте дані своєї банківської картки, термін її дії, CVV-код, одноразові паролі з SMS, а також дані для авторизації в онлайн-банкінгу. Якщо ви повідомили будь-яку особисту інформацію шахраям - негайно заблокуйте картку, зверніться до банку і зателефонуйте на спецлінію 102", - нагадали в поліції.

У 2025 році в Україні зафіксовано 48 871 кримінальне провадження за статтею 190 КК України («Шахрайство»), що на чверть менше, ніж у 2024 році (близько 65 тис.), але все ще значно перевищує довоєнні показники. Телефонні афери залишаються одним з найпоширеніших видів шахрайства, часто поєднуються із соціальною інженерією, deepfake-голосами та фішингом — за оцінками різних джерел (Нацполіція, Мінцифри, фінансові аналітики), вони призвели до збитків від 1,4 до 1,6 млрд грн тільки за безготівковими операціями, при цьому близько 80% фінансових шахрайств у 2025 році припадало саме на схеми маніпуляції клієнтом (а не прямий злом рахунків), і значна частина починалася з телефонних дзвінків або повідомлень.

Окрема офіційна статистика тільки по телефонних шахрайствах не завжди виділяється, але оцінки вказують на сотні тисяч спроб/інцидентів на рік, з піком у святкові періоди і активним використанням київських кодів (+38044) для маскування під банки або держслужби; за опитуваннями (наприклад, Viber), понад 60–66% українців особисто стикалися з кібершахраями.