Харківська область на 1-му місці за кількістю зруйнованих об'єктів культури з початку повномасштабного вторгнення РФ.
Масштаби руйнувань в Україні
За , загалом від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено:
- 1640 пам’яток культурної спадщини;
- 2446 об’єктів культурної інфраструктури.
Ці данні не є вичерпними, оскільки майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Отже точний підрахунок кількості пошкоджених пам’яток та закладів культури зараз неможливий.
За наявними даними, з початку повномасштабного вторгнення пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки в таких регіонах:
- Харківська область – 344;
- Херсонська область – 297;
- Одеська область – 182;
- Донецька область – 175;
- Київська область та Київ - 163.
Культурна інфраструктура
Внаслідок обстрілів та бойових дій також постраждали 2446 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 498 — повністю знищено. Тут Харківщина також серед найбільш постраждалих регіонів. Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Сумській та Миколаївській областях.
Серед пошкоджених об’єктів:
- клубні заклади – 1193;
- бібліотеки – 854;
- заклади мистецької освіти – 188;
- музеї та галереї – 136;
- театри, кінотеатри та філармонії – 50;
- парки, зоопарки – 11;
- заповідники – 9;
- цирки – 4;
- кіностудія у Києві.
Результати 2025 року
Тільки у 2025 році в Україні російські війська пошкодили:
- 307 пам’яток;
- 261 об’єкт культурної інфраструктури.
Пошкоджені об'єкти в Харкові та області
За час повномасштабного вторгнення РФ в Харкові та Харківській області було пошкоджено багато значних пам'яток культури та архітектури. Серед них:
- Національний літературно-меморіальний музей Сковороди в селі Сковородинівка – в ніч на 7 травня 2022 року прямим влученням російської ракети практично повністю знищило будівлю музею;
- Куп'янський краєзнавчий музей – повністю зруйнований в квітні 2023 року ракетами С-300; під завалами загинули директор і співробітниця музею;
- Харківський художній музей – будівля (пам'ятка архітектури) постраждала від вибухових хвиль у березні 2022 року, були
- вибиті вікна, пошкоджені фасади та інтер'єри;
- Будівля Харківської обласної державної адміністрації, побудована в 1954 році - 1 березня 2022 року зазнала ракетного удару, в результаті якого центральна частина будівлі була практично знищена;
- Палац Праці (будівля початку XX століття) – сильно пошкоджений від обстрілів центру міста;
- Будинок «Слово» (пам'ятка національного значення, в будинку жили діячі «Розстріляного відродження») – пошкоджений обстрілами в березні 2022 року;
- Бібліотека імені Короленка (одна з найбільших бібліотек Європи) - пошкоджені фасади, унікальні книгосховища і рояль, на якому грав Рахманінов;
- Меморіал жертвам Голокосту «Дробицький Яр» - у березні 2022 року в результаті артилерійського обстрілу було пошкоджено менору-пам'ятник;
- Гора Кременець (Ізюм) – постраждали кам'яні половецькі баби (IX–XIII ст.), унікальні пам'ятки сакрального мистецтва, а також меморіал героям Другої світової війни;
- Меморіал Слави в Лісопарку – отримав пошкодження від неодноразових обстрілів міста;
- Успенський собор - від вибухових хвиль постраждали вітражі, внутрішнє оздоблення та ікони.
- Держпром, пам'ятка архітектури, будівля, яка є одним із символів Харкова – частково пошкоджена внаслідок обстрілу.







