Мешканці Руських Тишків повертаються додому з-за кордону, бо "вдома все одно краще". Про те, як село жило в окупації та під обстрілами, пише "Слобідський край".

Село Руські Тишки розташоване за 20-ти кілометрів на північ від Харкова. До війни тут проживало близько 1,9 тис. осіб. 

Після початку повномасштабної агресії РФ проти України село окупувала армія РФ.

Мешканка вулиці Садової Оксана, яка пережила окупацію, згадала слова одного з російських військових: "Не можна так добре жити, як ви".

"Вони навіть не розуміли, що тарілки на стовпах - це ліхтарі, щоб вночі освітлювати вулиці", - повідомила жінка. 

У першій половині травня Руські Тишки звільнили ЗСУ. У сільській військовій адміністрації повідомили, що після окупації та російських обстрілів село виявилося розбитим на 90%. Це найбільш постраждалий від агресії населений пункт у Циркунівській громаді. Багато житлових будинків значно пошкоджені або повністю зруйновані. Незважаючи на це, місцеві жителі повертаються додому і залишаються зимувати в пошкоджених будинках.

На вулиці Джерельній розбиті всі будинки. Свій будинок намагається відновити на цій вулиці один місцевий житель - Олексій. У його житло влучив боєприпас 9 травня 2022 року. Дружина Олексія отримала поранення. Через десять днів вона померла в лікарні. 

На вулиці Садовій багато будинків не підлягають відновленню. Але тут живе чимало людей.

Місцевим жителям Світлані та її чоловікові, в якої розбиті будинок і госпбудівлі, допомагають ремонтувати житло волонтери організації "За мирне небо". 

Ще одна місцева мешканка Оксана повідомила, що на Садовій немає жодного будинку, який не постраждав би. Жінка розповіла, що на початку війни було дуже страшно. Обстріли йшли постійно, то до одного сусіда прилетить, то до іншого. У березні були часті обстріли. 16 березня протягом 10 хвилин вулицю сильно обстріляли. Ймовірно, з градів. 

"Одного сусіда поранило, ледь до лікарні довезли. Слава Богу, живий, уже повернувся. Сусідку вбило одразу. Маму мою контузило, онука сусідки контузило. Газовий балон ледь не вибухнув, сусід гасив, якраз сніг був", - розповідає Оксана.

За свідченням жінки, по селу били фосфорною бомбою: усе горіло, а росіяни били "градами", щоб люди не могли загасити пожежу.

Родина Оксани виїхала з Руських Тишків у травні, а після звільнення одразу повернулася. 

Ще один мешканець Руських Тишків Віктор - той самий сусід, якого, за розповіддю Оксани, пораненого відвозили в лікарню, опинився в Бєлгороді. Звідти додому він повертався через Європу. Довелося затриматися в Литві, бо в нього знайшли важке захворювання, зробили операцію. Там же пройшов понад десять сеансів хіміотерапії. Родина приєдналася до нього в Литві. Коли лікування завершилося, Віктор за тиждень оформив документи для отримання пенсії, і вся родина повернулася додому. Однак, виявилося, що в Україні європейські медичні документи не дійсні, тож увесь шлях треба проходити знову. У його будинку вибило кілька вікон, на даху - дірки. Їх поки що залили піною, ремонтувати будуть пізніше.

У громаді працює програма "єВідновлення", за якою надається компенсація за пошкоджене житло. Люди надають необхідні документи, комісія перевіряє інформацію, і далі жодних затримок з отриманням компенсації немає. Проблеми існують із компенсацією за знищене майно, повідомив голова Циркунівської сільської військової адміністрації Микола Сікаленко. Повністю механізм відшкодування саме за зруйноване житло не розроблений, тож наразі мешканці Руських Тишків, де багато руйнувань, отримати компенсацію не можуть.