Станом на початок 2026 року за програмою «ВідновиДІМ» було подано понад 1300 заявок. Значна частина з них отримала фінансування, однак точна кількість повністю завершених проєктів коливається в межах 700–800 (за різними звітами). Загальний обсяг виплачених грантів сягнув близько 1,7–2 млрд гривень.

Різниця між поданими і повністю доведеними до завершення заявками — не випадковість і не лише питання фінансування. Значна її частина — це наслідок юридичних помилок, які ОСББ роблять ще до того, як подають документи до Фонду.

«Ретельна підготовка документів — це 90% успіху. Чим краще описані пошкодження та проєкт, тим швидше надається фінансування», — каже Сергій Фесенко, голова наглядової ради благодійного фонду «Спілка волонтерів Харкова», який безкоштовно консультує ОСББ.

SQ розібрався, де саме ОСББ втрачають шанс на фінансування — і що з цим робити.

Помилки починаються ще на етапі створення ОСББ

Найпоширеніша хиба — вважати, що проблеми виникають лише при поданні заявки на конкретну програму. Насправді, за словами Фесенка, перші виклики з'являються значно раніше — при самому створенні об'єднання.

«Хоч і існує типовий затверджений статут Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, все ж таки люди припускаються помилок: використання застарілих або типових шаблонів без адаптації до конкретного будинку та чинного законодавства, помилки у визначенні органів управління та їх повноважень, порушення процедури установчих зборів», — пояснює він.

Часто відсутні належні докази повідомлення співвласників про збори. Неправильно оформлюються списки голосування або протоколи. Все це ставить під сумнів легітимність самого ОСББ — а без легітимного об'єднання жодна програма фінансування недоступна.

Начальник відділу з контролю за діяльністю ОСББ та житлово-будівельних кооперативів Департаменту ЖКГ Харківської міськради Олександр Бєляцький підтверджує це на рівні статистики: у Харкові зареєстровано 1200 будинків ОСББ, житлово-будівельних кооперативів та управителів. Більш ніж 500 із них подавали заявки на відновлення чи ремонти — але не всі заявки доходять до фінансування саме через юридичну неготовність.

Помилки на етапі подання заявки

Друга хвиля проблем виникає безпосередньо при поданні документів до конкретної програми — «ВідновиДІМ», «СвітлоДІМ», «ЕнергоДІМ».

«Суттєвою помилкою є відсутність належним чином оформлених рішень загальних зборів щодо участі в конкретній програмі, співфінансування проєкту, уповноваження правління чи голови ОСББ на подання заявок і підписання договорів», — каже Фесенко.

Говорить він і про інший блок ризиків — недостатню правову підготовку договорів із підрядниками: без чіткого визначення обсягу робіт, строків, відповідальності сторін і порядку контролю виконання ОСББ ризикує отримати неякісні роботи або фінансові втрати без реальних важелів впливу.

Технічні проблеми теж заважають: відсутність технічної документації на будинок, невизначеність меж спільного майна, неврегульовані земельні питання, неприватизовані квартири.

Олександр Бєляцький із міськради зі боку міста підтверджує ту саму картину: відсутність документів на право власності на будинок чи прибудинкову територію, невідповідність даних у Реєстрі пошкодженого майна, складність зі скликанням кворуму на зборах.

«Пропуск строків подання документів, неповний пакет документів, помилки в заявках або невідповідність критеріям відбору, встановленим програмами фінансування, — у сукупності ці фактори призводять до відмов в участі в програмах або затримок у їх реалізації», — резюмує Фесенко.

Ці процедурні бар'єри — не абстракція. Сам Фонд енергоефективності на офіційному сайті програми «СвітлоДІМ» прямо визнає: "найпоширеніші причини відмови пов'язані з неповним пакетом документів або невідповідністю даних» — коли адреса в заявці не збігається з адресою в реєстрах або немає рішення співвласників про залучення допомоги. Показово, що вже у лютому 2026-го Мінрозвитку провело окрему зустріч з ОСББ та управителями щодо якісної підготовки заявок — саме тому, що доопрацювання відхилених пакетів документів забирало в програми більше часу, ніж сама виплата.

«ВідновиДІМ» також посилив вимоги: з листопада 2025 року учасниками програми можуть бути лише ОСББ із пошкодженнями вартістю понад 1 млн грн, а проєкти відновлення повинні пройти державну експертизу. Для будинку з локальними пошкодженнями вікон чи балконів це означає, що без грамотно зробленого дефектного акта й кошторису заявка технічно навіть не буде розглянута.

Компанія-підрядник «ЄМайбутнє», яка відновлювала будинки в Харкові, підтверджує ще один типовий конфлікт: мешканці нерідко хочуть відремонтувати те, що зношувалося роками, видаючи це за наслідки обстрілів, — але фонд фінансує виключно пошкодження від бойових дій, і без чіткого акта комісійного обстеження це розмежувати неможливо.

Алгоритм: із чого почати голові ОСББ

Фесенко пропонує конкретну послідовність дій для тих, хто планує подаватися на будь-яку програму — «ВідновиДІМ», «Енергодім», міське співфінансування чи щось інше.

  • Перший крок — перевірка установчих і внутрішніх документів ОСББ. Треба переконатися, що статут відповідає чинному законодавству, а всі зміни до нього належним чином зареєстровані. Актуальний склад правління, чинні протоколи зборів, правильно оформлені рішення щодо управління будинком — усе це база, без якої рухатися далі немає сенсу.
  • Другий крок — офіційне рішення загальних зборів про участь у конкретній програмі. Таке рішення має чітко визначати вид програми, обсяг робіт, джерела співфінансування (якщо є) і уповноваження голови або правління на подання заявки, підписання документів і взаємодію з організаторами. Без належної легітимізації цих повноважень участь у програмі може бути неможливою.
  • Третій крок — фінансово-організаційна підготовка: перевірка заборгованості співвласників, наявність резервного фонду, реалістичність збору внесків на співфінансування. У багатьох програмах фінансова дисципліна ОСББ — один із ключових критеріїв допуску.
  • Четвертий крок — технічна та документальна підготовка об'єкта: технічна документація на будинок, визначеність спільного майна, стан мереж і конструкцій. За потреби варто залучати профільних фахівців для проєктно-кошторисної документації.

Практичний алгоритм, який надає Олександр Бєляцький від імені міськради, повторює цю логіку майже дослівно: технічне обстеження й дефектний акт → загальні збори з протоколом → подача заявки через «Дію» або поштою → отримання авансу (у «ВідновиДІМ» до 60% гранту авансом) → виконання робіт → верифікація незалежними експертами → отримання залишку коштів.

Застереження, про які часто забувають

Сергій Фесенко окремо наголошує на кількох ризиках, які ОСББ недооцінюють.

  • Перший — поспішні рішення без юридичного аналізу умов програми. Особливо важливо перевіряти умови співфінансування, строки виконання, відповідальність сторін і порядок використання коштів.
  • Другий — вибір підрядника без перевірки надійності. Законодавство прямо не встановлює обов'язку проводити конкурс при виборі підрядника у всіх випадках, але відсутність конкурентного відбору або обґрунтування вибору створює юридичні ризики: оскарження рішень співвласниками, претензії щодо ефективності використання коштів, ускладнення при перевірках. При цьому окремі програми можуть додатково вимагати конкурсу чи кількох комерційних пропозицій як умову фінансування — тому на практиці варто фіксувати мотивоване рішення щодо вибору підрядника в протоколі, навіть якщо формально це не обов'язково.

«До документів не можна ставитися формально. Навіть невеликі помилки — якщо співвласників неправильно повідомили про збори, або помилки в протоколі, або не було потрібного кворуму — можуть призвести до відмови у фінансуванні або визнання рішення зборів недійсним», — попереджає юрист.

Як виглядає правильна підготовка

Катерина Полуніна, голова ОСББ на 214 квартир на Північній Салтівці в Харкові, пройшла весь цей шлях — і її будинок отримав фінансування без затримок через юридичні помилки.

Будинок постраждав від прямих влучань у березні 2022 року: пожежі, пошкоджена покрівля, вибиті вікна, пошкоджені несучі конструкції. У 2016 році ОСББ вже було зареєстроване формально — але фактично не функціонувало. У лютому 2023 року Катерина відновила його роботу.

«Практичну підготовку ми розпочали з консультацій із фахівцями та пошуку підрядника, який мав досвід участі у програмі «ВідновиДІМ», паралельно готуючи необхідні рішення та документи», — розповідає вона.

Будинок на Кричевського після обстрілів, фото надане Катериною Полуніною

Ключовий момент — правильне оформлення рішень і документів разом із підрядником, який супроводжував ОСББ на всіх етапах подачі заявки.

"Якщо говорити про найважливіше, то ключовим було уважно підготувати всі документи та чітко дотримуватися вимог програми», — каже Полуніна.

Це не означає, що обійшлося без опору мешканців — частина співвласників сумнівалася, чи вдасться отримати фінансування, і побоювалась бюрократії. Але завдяки роз'яснювальній роботі більшість підтримала рішення на зборах.

Заявку подали наприкінці 2024 року, схвалення отримали в квітні 2025-го, тобто приблизно за чотири місяці, левова частка яких пішла саме на підготовку і погодження документації. Після позитивного рішення роботи розпочалися вже за два місяці.

Результат: засклені балкони й лоджії, заміна вікон і склопакетів, відновлені перегородки балконів, нові двері до під'їздів, відбудовані сходові марші — і все це без додаткового фінансового навантаження на мешканців, оскільки роботи повністю профінансовані з гранту.

Будинок на Кричевського після відновлення, фото надане Катериною Полуніною

Полуніна говорить про головну психологічну перешкоду, яку бачить в інших ОСББ:

«Найчастіше ідеться про страх. Страх відповідальності, труднощів, страх помилитися або не впоратися. Багатьох зупиняє страх бюрократії. Але головне — зробити перший крок».

Юридична готовність важлива ще й тому, що фінансування самих програм нестабільне. В умовах, коли кожна заявка проходить жорсткіший відбір і чекає довше, юридично бездоганний пакет документів — це не формальність, а реальна конкурентна перевага. ОСББ із чистими документами отримує фінансування швидше за ОСББ, яке має право на ту саму допомогу, але подало неповний або помилково оформлений пакет.

Практичний чек-лист: перевірте це перед подачею заявки

  1. Установчі документи. Статут відповідає чинному законодавству, усі зміни зареєстровані, склад правління актуальний.
  2. Протоколи зборів. Є чинні протоколи загальних зборів, рішення оформлені правильно, дотримано процедуру повідомлення співвласників і кворум.
  3. Рішення про участь у програмі. Чітко визначено вид програми, обсяг робіт, джерела співфінансування, уповноважена особа на подання заявки та підписання документів.
  4. Фінансовий стан. Перевірено заборгованість співвласників, оцінена реалістичність збору коштів на співфінансування (якщо потрібне).
  5. Технічна документація. Є акт комісійного обстеження, дефектний акт, пошкодження зафіксовані в Реєстрі пошкодженого майна через «Дію».
  6. Підрядник. Перевірена репутація підрядника через відкриті реєстри, зафіксовано мотивоване рішення щодо вибору навіть за відсутності формальної вимоги конкурсу.
  7. Договір із підрядником. Чітко прописані обсяг робіт, строки, відповідальність сторін, порядок контролю виконання.

Сергій Фесенко підсумовує:

«Ключовим є попередній юридичний аудит ОСББ, правильне оформлення рішень загальних зборів і комплексна підготовка документів ще до подання заявки на участь у програмі».

Це не гарантує фінансування — рішення все одно залежить від бюджету програми і черги заявок. Але значно підвищує шанси не втратити можливість через технічну помилку, яку можна було уникнути ще на етапі підготовки.