24 листопада виповнився рівно рік з того моменту, як Геннадій Кернес офіційно став харківським міським головою. Реально керувати містом він почав раніше, більше півроку обіймаючи посаду в.о. мера після відходу Михайла Добкіна в губернатори. Проте рік на посаді мера - це хороший привід проаналізувати, що з того, що Геннадій Кернес обіцяв харків'янам, було зроблено, а що - ні.
У своїй "інавгураційній" промові рік тому новообраний мер окреслив шість напрямів роботи, якими він збирався щільно зайнятися на цій посаді.
"У Харкові буде зручно і вигідно створювати і вести бізнес, влада буде цінувати працю підприємців, а підприємці будуть поважати владу і відчувати її підтримку"
Цю тему можна визнати однією з проблемних. Геннадій Кернес взявся наводити лад у роботі малого бізнесу залізною рукою. За рік були знесені сотні кіосків та інших торговельних точок, причому робилося це гранично жорстко - часто кіоски зносили разом із товаром, що перебував у них, під протести підприємців (чого варте, наприклад, знесення за допомогою бульдозерів ринку на Одеській). Ніхто не сперечається, що ці торговельні точки мали проблеми з документами, часто просто спотворювали вигляд міста і заважали упорядковувати територію, проте використовувані методи якось погано узгоджуються з тезою "цінувати працю підприємців".
"Докорінно буде переглянута діяльність міського дозвільного центру, який повинен стати реальним "єдиним вікном". Будуть знайдені необхідні аргументи, щоб усі регіональні дозвільні органи забезпечили участь своїх представників у роботі центру"
Тут усе просто: 30 травня Єдиний дозвільний центр у Харкові відкрили. Як і було обіцяно, три десятки дозвільних органів, з якими доводиться стикатися бізнесу, зібрали під одним дахом. Особливих нарікань на роботу нового органу начебто не чутно.
"Я зобов'язуюсь регулярно проводити виїзні прийоми на підприємствах, у мікрорайонах, особисто контролювати роботу всіх міських служб на місцях. Я ніколи не відмовлюся від прямого контакту з городянами"
З різною інтенсивністю, іноді - частіше, іноді - рідше, але міський голова обіцяні зустрічі проводить. Їздить на великі промислові підприємства, спілкується і з мешкнацями мікрорайонів. Насамперед згадуються зустрічі з тими мешканцями "проблемних" будинків, які активно розповідали про свої труднощі. І їх проблеми вирішувалися, підтверджуючи тезу про те, що для подолання комунальних проблем потрібно створити навколо них максимальний суспільний резонанс.
"Ми будемо крок за кроком наводити лад на прибудинкових територіях, робити їх чистими, доглянутими й упорядкованими. Ремонтувати внутрішньоквартальні дороги і тротуари, незалежно від їх балансової приналежності, будемо проводити комплексний ремонт будинків, починаючи від вхідних груп і закінчуючи конструктивом, приведенням до ладу системи життєзабезпечення будинку"
На інтернет-конференції, приуроченій до річниці перебування на посаді, Геннадій Кернес констатував, що виконати цю обіцянку не виходить: у міської влади для масштабного ремонту, наприклад, під'їздів і внутрішньобудинкових комунікацій просто немає коштів. Та й у питанні ремонту доріг акцент зроблений не на внутрішньоквартальні проїзди, а на масштабну реконструкцію основних міських магістралей (насамперед, пов'язаних з підготовкою до Євро-2012, зокрема, проспекту Гагаріна). Краща ситуація з ремонтом дахів і фасадів будинків (оновлення фасадів теж безпосередньо пов'язане з підготовкою до Євро).
"Ми продовжимо програму з установки сучасних і безпечних дитячих і спортивних майданчиків, створення зелених зон, місць прогулянок і відпочинку"
Дитячі майданчики, лавочки і масштабний благоустрій парків - це, без жодного сумніву, одні з пріоритетів у роботі мера Кернеса, те, що він любить і чим активно займається. За рік у реконструкцію парків у різних районах міста було вкладено величезну кількість сил і засобів. А проект реконструкції парку Горького настільки грандіозний і витратний, що починаєш шукати відповіді на запитання про те, чи не краще було ці кошти вкласти, наприклад, в ту ж реконструкцію житлового фонду.
"Ми повинні домогтися, щоб Харків став містом, де буде реалізований пілотний проект з будівництва сучасного сміттєпереробного заводу в рамках національного проекту "Чисте місто", який розроблений за ініціативою і під патронатом президента України"
Проектом сміттєпереробного заводу влада також активно займається. Однак просувається він насилу. Спочатку йшли розмови про те, що завод збудують турки. У жовтні підписали меморандум зі словенською фірмою, яка збиралася вкласти в будівництво 25 млн. євро. А буквально днями було заявлено, що фінансувати будівництво заводу може швейцарський банк. Для того щоб цей масштабний проект окупився, міська влада вирішила змінити систему стягнення плати за вивезення сміття. Але про це - трохи нижче.
У цілому рік повноправного керівництва Геннадія Кернеса Харковом запам'ятався масштабними проектами з реконструкції доріг, парків і скверів, благоустрою площ та ринків, реформою у галузі міського транспорту, а також згасанням у місті старих конфліктів (боротьба екологів з вирубкою дерев) і виникненням нових (скандал з відключенням телеканалів).
А кінець року мера ознаменувався ініціативою щодо значного підвищення квартплати. Минулого тижня харків'яни виявили в своїх поштових скриньках спецвипуск міської газети "Харьковские известия" з довгими таблицями, у яких зазначена нова вартість різних послуг, що входять до квартплати, окремо розрахована для кожного багатоповерхового будинку Харкова.
До тарифу входить 11 послуг (раніше їх було 13). Зникли "Очищення сміттєзбірників" (сміттєпроводи у висотках вирішили просто заварити), "Прибирання підвалів, техповерхів і дахів" і "Вивезення та утилізація твердих побутових відходів" (за вивезення сміття харків'яни тепер будуть платити окремо), додалося "Техобслуговування систем зливної каналізації" (тобто водостічних труб). Серед нововведень - різна плата за користування ліфтом у різних будинках. "Це пов'язано з тим, що в будинках установлені різні типи ліфтів, у них різний термін експлуатації, в під'їздах - різну кількість ліфтів", - пояснив директор Департаменту житлового господарства міськради Роман Нехорошков.
Наскільки в середньому підвищиться квартплата (рішення про введення нових тарифів - це поки тільки проект, проте сумніватися у його прийнятті та впровадженні з 1 січня 2012 р. не доводиться) і які будуть її усереднені показники, у міськраді не говорять (може, і не порахували ). Але в цілому тарифи для мешканців різних будинків зміняться дуже по-різному. Плату за прибирання прибудинкової території пропонується встановити в розмірі 0,834 грн. за 1 кв. м загальної площі на місяць (зараз вона становить 0,2 - 0,4 грн.), за техобслуговування ліфтів - 0,09 - 1,3 грн. (було 0,09 грн.), за обслуговування димовентиляційних каналів - 0,014 - 0,127 (було 0,017 грн.). В основному, чим вищий і сучасніший будинок - тим вищі в ньому тарифи. Для мешканців деяких "трущоб" квартплата в цілому може скласти 25 коп. за квадратний метр квартири, для мешканців висоток - до 3 грн.
Прикидки з окремо взятих квартир показують, що комусь доведеться додатково платити по 20-30 грн. на місяць, а комусь - і по 70-80 грн. (без обліку доданого тарифу на вивезення сміття). В абсолютних цифрах умовна сім'я з трьох осіб, що мешкає в трикімнатній квартирі площею 70 кв. м, наприклад, у дев'ятиповерхівці на вул.Дерев’янка, 38 буде платити на місяць 170 грн. квартплати плюс 25 грн. (по 8 грн. 40 коп. з особи) за вивезення сміття, тобто сумарно - майже 200 грн. Зараз така сім'я платить близько 100 грн.
Цікаво, що сім'я, яка мешкає у візуально мало чим відмінній дев'ятиповерхівці по Дерев'янка, 40 заплатить квартплати на двадцять з невеликим гривень більше (тариф 2,751 грн. з кв.м проти 2,429 грн. у сусідньому будинку). Логіка таких підрахунків тарифів відома тільки спецам "Житлкомсервісу" і пояснити причини різниці всім харків'янам, порівняти за таблиці свої тарифи з тарифами аналогічних будинків, їм буде дуже складно.
Пояснюють необхідність підвищення тарифів традиційно - збитками підприємств комунального обслуговування через невідповідність тарифів реальним витратам і злиденною зарплатою їх співробітників. Цікаво, що один харківський блогер підрахував, що при тарифі за прибирання в 0,834 грн. сумарно з його будинку (шестипід'їзна дев'ятиповерхівка) буде зібрано більше 10 тисяч гривень. Кожен двірник обслуговує кілька будинків, і відданих мешканцями грошей цілком повинно вистачити на його більш ніж заможне існування. Звичайно, не всі будинки такі великі. Однак питання щодо прозорості нових тарифів залишаються.
Цікаво також порівняти харківські тарифи з квартплатою в інших великих містах. У столиці квартплату підняли в лютому цього року і зараз вона в середньому становить 2,88 грн. за квадратний метр, якщо платити до 20 числа наступного місяця, і 3,16 грн. - якщо пізніше. Тарифи там теж диференційовані: є будинки, де квартплата - одна гривня з метра, а є - де п'ять. З серпня цього року квартплата в Дніпропетровську в середньому становить 1 грн. 73 коп.; переважно вона піднялася на 25%, для деяких будинків - більш ніж наполовину. У Донецьку з березня квартплата підвищилася в середньому на 70-80%: у невпорядкованому житлі плата зараз становить 0,98 грн. з метра, в багатоповерхівках без ліфта - 1,92 грн., з ліфтом - 2 грн. 50 коп. А ось в Одесі квартплата не тільки не підвищувалася, а навіть трохи знизилася. Зараз її середній показник - 1,32 грн. за кв.м (від 50 коп. до двох з невеликим гривень).
І на закінчення хочеться звернути увагу на одну тенденцію в політико-економічному житті Харкова, яка, схоже, набула вже незворотнього характеру: йдеться про триваючий розвал "імперії" екс-губернатора Харківської області Арсена Авакова. Його бізнес переходить в інші руки, соратники йдуть або потрапляють під кримінальне переслідування, самого екс-губернатора в Харкові, та й в Україні, давно не бачили, а нинішні політичні союзники вже не виражають упевненості в його участі в парламентських виборах.
Минулого тижня стало відомо, що один з найближчих соратників Авакова - голова наглядової ради АТ "Інвестор" Геннадій Гайовий - оголошений у розшук. У будинку Гайового влітку проводили обшук у справі про захоплення 700 га землі під Харковом - тій же справі, за якою уже досить давно сидить у СІЗО Андрій Переєденко, ще одна людина з найближчого оточення Арсена Авакова. Інший соратник екс-губернатора - Юрій Прав, який усі роки його керівництва областю обіймав посаду голови Чугуївської райдержадміністрації, а після переходу до опозиції став одним з лідерів обласної "Батьківщини", - вирішив скласти членство в партії і депутатство в обласній раді і виїхати за кордон .
А на Салтівському хлібозаводі, який був ще недавно одним з найпомітніших активів АТ "Інвестор", змінилося керівництво. Довгий час ще один депутат від "Батьківщини" Андрій Руденко, який керував заводом, на підприємстві більше не працює. Чутки про те, що завод за спиною у Руденка продали "донецьким", які він останні тижні наполегливо не хотів підтверджувати, знайшли матеріальну форму: підприємство, яке є одним з двох основних виробників хліба в Харкові, очолив представник асоціації "Донбасхліб".
Виходячи з усього вищезазначеного не дивно, що в керівництві ВО "Батьківщина" вже набагато менше впевнені в тому, що Арсен Аваков братиме участь у виборах до Верховної Ради. І зовсім уже малоймовірна участь Авакова, який був одним з дуже небагатьох опозиційних кандидатів, здатних створити реальну конкуренцію висуванцям Партії регіонів, у виборах у "мажоритарці". Один з лідерів партії Наталія Королевська, яка відвідала Харків, висловилася досить обережно: мовляв, якщо на те буде добра воля Авакова, він буде тут найбільш гідним кандидатом, проте в Харківській області є кому представляти "Батьківщину" і крім нього.
А на те, що розгром бізнес-імперії Арсена Авакова буде продовжуватися, на своїй інтернет-конференції натякнув Геннадій Кернес. "З володінь колишнього губернатора повернуті десятки гектар землі завдяки спільній роботі Харківської облдержадміністрації, прокуратури та мерії. Були повернуті піонерські табори, а також ККЗ" Україна ", ТЕЦ-3 й інші об'єкти. Зараз проводиться робота ще за кількома об'єктама, які були відчужені незаконним шляхом", - заявив мер.