Аукцион Фельдмана, акция "Пристыди неплательщика" и монополия больничных аптекСітуація з купівлею органу для філармонії, здається, близька до завершення. Минулого тижня губернатор Михайло Добкін заявив, що цього року на потреби Харкова й області з держбюджету надійде дві субвенції, завдяки яким філармонія отримає в цілому 35 млн. грн. Цих грошей достатньо, щоб добудувати органний зал Харківської філармонії. А сам орган, за словами губернатора, сплатять благодійні фонди Олександра Фельдмана і Юрія Сапронова, а також нардеп Валерій Писаренко. Мер Харкова Геннадій Кернес заявив, що в ході зустрічі керівництва області та міста з виробниками органу було обумовлено, що поки органний зал не добудують, інструмент можна зберігати й у Харкові - в будівлі філармонії. Але остаточне рішення про те, де поки що буде зберігатися орган - у Харкові чи Німеччині, буде прийняте трохи пізніше.

Нардеп і господар "Барабашово" Олександр Фельдман, майже зниклий з новинних стрічок після свого вступу до Партії регіонів, минулого тижня видав одразу два інформаційних приводи. У вівторок, 17 травня, Фельдман пообіцяв виплатити грошову винагороду тому, хто надасть слідству інформацію про паліїв мечеті. Здавалося б, що голові Українського єврейського комітету до проблем харківських мусульман? Однак, по-перше, ця заява цілком корелює із закликами Фельдмана до толерантності і терпимості. А по-друге, Олександр Фельдман не може не розуміти, що з великою часткою ймовірності ті ж громадяни, які вчора спалили двері мечеті, завтра цілком можуть повторити свої піротехнічні експерименти біля дверей синагоги.

І другий інформпривід від Фельдмана - відкриття передаукціонної виставки картин з його колекції. На відкритті потенційні покупці прицінилися до полотен. Геннадій Кернес заявив, що планує придбати на благодійному аукціоні картину для Михайла Добкіна. Крім того, мер має намір купити полотно невідомого художника "Радянський Харків" та передати його до музею Харківської міськради.

Губернатор заявив про бажання придбати три картини. А полотно австрійського художника Михайла Адлена "Дівчинка з лялькою" збирається купити віце-губернатор Юрій Сапронов і, як і Кернес, передати його громадськості. Тільки не в музей міськради, а в музей художній.

Харківська облдержадміністрація минулого тижня продовжила реалізовувати проект, який умовно можна назвати "присором неплатника". У четвер, 19 травня, стало відомо, що назви 10 компаній, що виплачують зарплату нижче встановленого державою рівня, будуть розміщені на білбордах по всій Харківській області. За словами Добкіна, "акція має реальний успіх. Справа не в тому, що люди отримують більше грошей: я думаю, вони і раніше стільки отримували, просто частину грошей їм доплачували в конвертах. Від збільшення офіційної зарплати виграв бюджет, до якого стало надходити більше прибуткового податку".

Акція ця, звичайно, цікава, і цікава, насамперед, тим, що трапитися подібне могло тільки в нашій країні. За логікою речей, яка, напевно, має місце в нудній Європі, якщо влада знає про тих, хто маніпулює із зарплатами з метою скоротити платежі до бюджету, то вона повинна реагувати на це, використовуючи свої повноваження, - штрафувати, саджати до в'язниці і всіляко карати. А якщо цих повноважень немає, то їх треба створювати. З іншого боку, якщо цього не відбувається, то комерсантам, що обходять податкове законодавство, повинно бути абсолютно байдуже, знає влада про їх маніпуляції чи ні. Але не тут то було: виявляється, факт того, що влада знає про "нечесну гру", благотворно впливає на заблукані душі що йдуть від податків. Загалом, кожен іноземець, дізнавшись про цю акцію, довго дивувався б дивним українським законам і нестандартній ментальності українського бізнесу.

Але, тим не менш, іноземці, готові інвестувати в Україну, є. У суботу, 21 травня, з'явилася інформація про те, що недавно пройшли тривалі переговори зі швейцарською фірмою "Euroglass" про будівництво скляного заводу, в результаті яких з майданчиків у 15 районах області основний був обраний Ізюм. Щоправда, за словами ізюмського міського голови Олександра Божкова, який і доніс до громадськості цю благу звістку, в інвесторів "є проекти будівництва цього заводу ще в двох регіонах країни, які зараз розглядаються, і остаточне рішення буде прийняте, коли інвестори отримають більш повну інформацію про інші два майданчики".

Але навіть якщо швейцарські інвестори відмовляться розміщувати скляний завод на території Харківської області, є ще інвестори китайські. За словами Божкова, нещодавно міськрада завершила обробку запиту з Китаю про можливості будівництва скляного заводу на території Ізюмського району. Наступного разу китайська делегація приїде в червні. Загалом, якщо вийде і з китайцями, і з швейцарцями, Ізюмський район з депресивної території може перетворитися на скляну столицю України.

І останнє - в середу, 18 травня, пройшла сесія міськради. На ній не було ніяких несподіваних рішень. Найголовніші обговорювалися давно, і в тому, що вони будуть прийняті, не виникало сумнівів. Йдеться, насамперед, про згоду на розміщення ядерної лабораторної установки на території Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" (ХФТІ). Учасники громадських слухань, що передували цьому рішенню, майже одноголосно проголосували "за", а громадські активісти, які були проти, по суті, так і не змогли нічого протиставити владі.

Друге рішення сесії, гідне згадки, позитивне поза всяким сумнівом, хоча деякі представники опозиції вже побачили в ньому спробу міської влади організувати монополію. Йдеться про створення нового комунального підприємства "Муніципальна аптека міста Харкова", яке повинно продавати ліки в аптечних кіосках, що працюють у медичних установах. Звичайно, з одного боку, утворюється монополія, з іншого - кожна аптека, що знаходиться в лікарні, це сама по собі "маленька монополія". Звичайно, теоретично існує можливість купувати препарати для хворих в іншій аптеці. Але, по-перше, досить часто покупцями є самі хворі, у яких не завжди є можливість шукати, де купити дешевше, а по-друге, дуже часто ліки потрібні терміново. Тому всі дороги, так чи інакше, ведуть до аптеки при лікарні. Так що монополія має місце в усіх випадках. І у всіх випадках було б краще, якби ця монополія працювала на благо громади. Звичайно, керівники КП "Муніципальна аптека міста Харкова" можуть, скориставшись унікальним становищем аптек при лікувальних установах, підняти ціни на ліки, але навряд чи це відбудеться, тому що негативні політичні наслідки такого кроку для міської влади значно перевищать прибутки міськбюджету від діяльності КП.