Головна подія минулого тижня - прийняття Податкового кодексу. Враховуючи обсяг документа і кількість поправок, внесених депутатами, детально аналізувати його поки рано. Перші розгорнуті коментарі з приводу Податкового кодексу з'являться тільки цього тижня. Поки можна лише констатувати, що уряд вирішив збільшити податкові надходження. І зроблено це за рахунок малого бізнесу. Механізм єдиного податку та спрощеної системи оподаткування, на думку авторів кодексу, масштабно використовується великим та середнім бізнесом для ухилення від сплати податків, а значить - потрібно радикально змінити правила гри для «єдиноподатників». Те, що при цьому процесі «рубки лісу» полетять «тріски» у вигляді сотень тисяч підприємців, легальну роботу яких новий кодекс зробить невигідною, авторів документа не особливо схвилювало. Зате схвилювало підприємців.
У вівторок, 16 листопада, на пл. Свободи пройшов мітинг проти прийняття нової редакції Податкового кодексу. Організаторами акції виступили профспілка підприємців, Харківський клуб підприємців і Профспілка таксистів Харківської області. За словами одного з лідерів Харківського клубу підприємців Олександра Чумака, в акції, крім харківських підприємців, також брали участь працівники ринків Лозової, Нової Водолаги, Чугуєва, Мерефи. Підприємці тримали плакати "Кодекс Азарова - смерть підприємцям!", "Кабмін - у відставку, кодекс - на смітник!", "Ні податковим репресіям!". У мітингу брало участь не менше 10 тис.осіб, що за масштабами набагато перевершило всі акції протесту, які були в Харкові за останній рік.
Ніяких політичних гасел підприємці не озвучували, прапорів партій теж видно не було - окрім хіба що стягів «Свободи», але її представників на мітингу було всього осіб п'ятдесят. Те, що акція протесту проти прийнятого владою Податкового кодексу обійшлася без участі опозиції, - річ знакова. Це означає, що підприємці не вірять опозиції, вважаючи за краще спиратися на свої профспілки. Можливо, з цих протестів народиться нова політична сила, яка на ділі, а не на словах буде відстоювати інтереси малого бізнесу. Втім, це малоймовірно: великі партії не дозволять такого повороту подій. Найімовірніше, ці протести все ж увіллються в контекст чиєїсь опозиційної діяльності.
Минулої неділі міськвиборчком зареєстрував Геннадія Кернеса обраним мером Харкова. Офіційно Кернес вступить на посаду в цю середу, 24 листопада, на сесії міськради.
Харківська опозиція вибори мера програла по всіх фронтах - і в судах, і на площах. 15 листопада Харківський апеляційний адміністративний суд не задовольнив скаргу кандидата на посаду міського голови від ВО «Батьківщина» Арсена Авакова на відмову суду першої інстанції задовольнити позов до Харківської міської територіальної виборчої комісії. У своїй позовній вимозі Аваков просив суд визнати бездіяльність міськвиборчкому в питаннях належної організації виборів міського голови протизаконною, а також наполягав на проведенні повного перерахунку голосів на виборах мера Харкова та скасування протоколу міськвиборчкому про підсумки виборів міського голови. На думку колегії суддів, доводи позивача були невмотивованими.
Крім того, Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні апеляційної скарги Арсена Авакова до Центральної виборчої комісії (ЦВК) про визнання протиправної бездіяльності ЦВК. Для винесення цього рішення суду знадобилося всього 40 хвилин. Заступник голови Харківської облорганізації ВО "Батьківщина" Світлана Семко заявила, що "далі ніяких судових позовів не буде, і скарги у цій справі більше нікуди подаватися не будуть".
«Харківський майдан» теж закінчився: наметове містечко на площі Свободи припинило своє існування. На засіданні погоджувальної комісії виконкому міськради було прийнято рішення про те, що містечко буде згорнуте "у зв'язку з початком підготовки міста до новорічних свят". У п'ятницю, 19 листопада, рішення погоджувальної комісії підкріпив суд: Харківський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом міськради про неможливість проведення громадських акцій на пл.Свободи в період підготовки і проведення новорічних заходів. У результаті суд виніс рішення, яким заборонив проведення акції протесту проти визнання результатів виборів мера і зобов'язав активістів 20 листопада знести наметове містечко на пл.Свободи. Мешканці містечка почали згортати намети.
Напередодні рішення суду, у четвер, свої намети забрали активісти групи «Прорвемось» та партії «Зелена планета». За словами лідера ініціативної групи "Прорвемося!" Андрія Ільгова, представники цих організацій йдуть з наметового містечка, щоб "продовжити свою діяльність в інших напрямках". "Ми будемо займатися всіма проблемами в Харкові, показувати городянам, як новий мер Геннадій Кернес справляється з ними", - заявив А.Ільгов. За його словами, група "Прорвемося!" зосередить свою увагу на боротьбі з незаконною забудовою лісопаркової зони Харкова, незаконним видобутком піску в сел. Жихар і боргами із зарплати співробітникам КП "Міськелектротранс".
Пояснення це не виглядає переконливим. Можливо, згортання наметів, підконтрольних Ільгова, пов'язане з подіями в Києві. У п'ятницю, 19 листопада, Конституційний суд України (КСУ) визнав відповідними ст.157 і ст.158 Конституції України внесені до Конституції зміни щодо проведення чергових виборів президента, народних депутатів і місцевих рад. Так, КСУ визнав законним проведення чергових виборів до Верховної Ради в жовтні 2012 р. Про те, що Конституційний суд ухвалить саме таке рішення, стало відомо напередодні оголошення вердикту - якраз у той день, коли «Прорвемось» згорнули свої намети. На перший погляд, зв'язки між цими подіями немає, але варто взяти до уваги той факт, що Андрій Ільгов близький до Арсена Авакова. Його навіть називали емісаром Авакова в «Зеленому фронті». А як тільки стало зрозуміло, що парламентських виборів навесні 2011 року не буде, наметове містечко Арсену Авакову стало просто не потрібне: його ефективність у контексті виборів мера була нульовою, тому існування наметового містечка виправдовувалося тільки необхідністю агітації перед парламентськими виборами. До речі, той факт, що інші мешканці наметового містечка легко погодилися його згорнути, може свідчити про те, що харківська опозиція не схильна витрачати сили і кошти на акції протесту за два роки до парламентських виборів.
Отже, опозиція програла майже начисто. «Майже» тому, що певний ефект від їх майданних акцій і судових позовів усе ж таки є: легітимність обрання Геннадія Кернеса в очах громадськості виглядає сумнівною. Напевно, якби соціологи провели заміри антирейтингу зараз, то антирейтинг Кернеса був би набагато вищим, ніж до виборів. Так, Геннадій Кернес стартує в дуже невигідних умовах: ліміт довіри до мера мізерно малий, і навіть його цілком розумні, але непопулярні кроки будуть зустрічатися городянами в багнети. Іншими словами, всякий негатив, пов'язаний з міською владою, буде помножений на антирейтинг мера.
У цій ситуації Кернесу доведеться працювати 24 години на добу, щоб на парламентських виборах Харків проголосував на Партію регіонів хоча б так само, як на місцевих. А головне - він повинен знайти ефективні канали інформування громадськості про діяльність міської влади і розглядати кожен свій крок і крок своїх підлеглих через призму сприйняття його городянами. Зробити це буде складно. Проте Геннадій Кернес за всю свою бурхливу політичну кар'єру довів одне - він може дивувати. Так що ймовірність того, що Кернес буде успішним мером, існує.