У Харкові не планується встановлювати нові пам'ятники Українській повстанській армії. Про це 15 жовтня у прес-центрі інформаційного агентства "STATUS QUO" повідомив голова Харківської міської організації політичної партії "Українська національна асамблея" (УНС) Сергій Потапов. За його словами, встановлення пам'ятників передбачає фінансування цього процесу або з держбюджету, або використовуючи приватні інвестиції бізнесменів. "На жаль, бізнесмени зараз не в тому становищі, щоб мати можливість відкрито висловити свою підтримку УПА", - зазначив Потапов.
Він також повідомив, що цілком можливо в майбутньому нові пам'ятники УПА з'являться, адже політика держави не постійна і може змінитися. Позитивним моментом Потапов назвав уже те, що в Харкові встановлять пам'ятник кошовому отаману Сірку. "Він воював проти багатьох, але Сірко - наш національний герой, і його історична постать не викликає суперечностей у суспільстві", - заявив Потапов.
За його словами, бійці УПА боролися за незалежність всієї України, але активні дії проводили в лісистих регіонах країни, до яких Харківська область не відноситься. У лісах можна сховатися, а на відкритому просторі повстанці приречені на знищення. "Прихильники УПА були і в Харківській області, але справа навіть не в цьому. Адже не завжди пам'ятники ставлять саме там, де жив герой. Наприклад, на пл.Свободи стоїть пам'ятник Леніну", - заявив Потапов.
Він також зазначив, що "Українська національна асамблея" уникає дій, які можуть призвести до розколу України, оскільки сила народу - в єдності. Зокрема, Харківська міська організація УНС вирішила не проводити акції з нагоди 70-річчя створення УПА, а також на згадку про те, що 15 жовтня 1959 р. у Парижі був убитий Степан Бандера. Акції пройшли на батьківщині Бандери, а також у західних регіонах країни. У той же час деякі організації намагаються розколоти народ, заявив Потапов. Зокрема, спрямовану на розкол нації акцію провела громадська організація "Оплот". При цьому були опубліковані відібрані за певним принципом історичні відомості про діяльність УПА.
"Протягом багатьох років у східних областях країни ведеться пропаганда проти українського націоналізму. Примітно, що до інших національностей претензій немає, але наші громадяни чомусь не люблять саме український націоналізм. І провести в нашому регіоні гарний національний захід практично неможливо - моментально вішається ярлик нацизму чи неонацизму. Щоб не розколювати народ за національною ознакою, як це зробив "Оплот", ми порахували, що потрібно дати Україні заспокоїтися і домогтися хоч якоїсь єдності", - зазначив Потапов.
Довідка "SQ". У Харківській організації УНС - близько 20 членів.
УПА була заснована 1942 р. Організацією українських націоналістів (ОУН). За різними даними, УПА діяла переважно на території західних областей України проти польських та радянських партизанів і Червоної армії, а також проти військ рейху. Після 1945 р. зосередилася на боротьбі з радянською владою, використовуючи тактику партизанської війни та індивідуального терору. Продовжувала опір радянській владі до середини 50-х рр. XX ст. Днем створення УПА вважається 14 жовтня 1942 р.
Архітектурно-містобудівна рада Харкові 23 березня затвердила проект пам'ятника кошовому отаману Запорізького війська Івану Сірку. Пам'ятник планується встановити на Бурсацькому узвозі, над входом до станцію метро "Історичний музей". Фігура отамана буде розташовуватися поруч з гарматою. Загальна висота монумента складе 6,3 м, пам'ятник виконають з бронзи, облицювання постаменту з сірого граніту буде повторювати оформлення виходу зі станції метро.
Іван Дмитрович Сірко (нар. близько 1610 р. - розум. 1680 р.) - кошовий отаман Запорізької Січі. За період перебування на посаді отамана провів 54 великих і малих битви. Взяв участь у повстанні Богдана Хмельницького, в походах проти Туреччини та кримських татар. У 1654 р., будучи полковником, не захотів присягнути російському царю і віддалився в Запоріжжі, але вже 1659 р. виступив на боці російського царя проти польського короля. У 1658-1660 рр. - вінницький полковник (за іншими даними, в 1659 р. - полковник Кальницького полку). У 1659 р. за дорученням гетьмана Безпалого здійснив рейд на ногайські улуси. Цей рейд змусив кримського хана Мехмеда IV Гірея піти з України. З 1663 р. протягом 12 років обирався кошовим отаманом Запорізької Січі.
У 1660, 1664-1665, 1667-1668 рр. - полковник Харківського слобідського козачого полку. У 1667 р. здійснив похід на Кафу, взяв місто і спалив його. У 1676 р. Сірко підписав листа запорожців до турецького султана Мехмету IV (зображений на картині Іллі Рєпіна).