"Свобода" в Кегичевке, цены на хлеб и окончание "социального майдана"Минулої неділі, 6 лютого, в Кегичівському районі відбулися повторні вибори депутата Харківської облради, на яких цілком очікувано і з великою перевагою переміг кандидат від Партії регіонів Олександр Колос. Було в цих виборах два цікавих моменти. Перший - до облради не балотувався кандидат від "Батьківщини". З одного боку, здається дивним, що головна опозиційна сила регіону проігнорувала можливість навіть не те щоб поповнити свою нечисленну фракцію в облраді ще одним багнетом (це навряд чи), а принаймні, в черговий раз нагадати про своє існування. З іншого боку, дивного в цьому нічого немає. Справа в тому, що будь-які вибори краще за будь-які соцопитування показують електоральні уподобання. Це ще більш справедливо, якщо вибори повторні, й на кандидатів уже не працює пропагандистська машина, запущена центральними партійними офісами (наприклад, основні телеканали). Якщо б на цих виборах "Батьківщина" отримала скромніший результат, ніж на недавніх місцевих, це свідчило б про реальне падіння рейтингу партії. А демонструвати громадськості втрату електоральних позицій БЮТівцям, звичайно, ні до чого. Тому набагато краще було просто не брати участь у виборах, продовжуючи тішити себе суперечливим твердженням про народну підтримку.

Другий цікавий момент, пов'язаний з виборами в Кегичівському районі, - це те, що майже 10% голосів набрав кандидат від ВО "Свобода" Ігор Швайка. Швайка не має ніякого відношення до Кегичівщини, а значить, мешкнаці району, які віддали йому перевагу, голосували за бренд. За бренд праворадикальної націоналістичної партії. І в районі, який ніколи з націоналістами пов'язаний не був, ця політсила набрала 10%. Це - серйозний сигнал усім великим політичним гравцям про те, що на парламентських виборах 2012 року їм, можливо, доведеться впустити до Верховної Ради правих радикалів.

Минулий тиждень показав, що "Батьківщина" намагається робити щось більш конструктивне, ніж пасіонарні промови Тимошенко. У четвер, 10 лютого, Харків відвідала депутат-БЮТівець Наталія Королевська. Була вона в місті як голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Верховної Ради. Приводи для візиту - формування Ради підприємців при парламенті та презентація законопроекту про спрощену систему оподаткування. У даному випадку українська опозиція займається тим, чим повинна, - розробляє альтернативні варіанти, використовуючи свою присутність у парламенті.

Щоправда, і в цій ситуації є свої "але". Головне - "всенародне обговорення" законопроекту, про який говорила Королевська. Будь-яка спроба "порадитися з народом "чомусь завжди виглядає в Україні профанацією, а якщо йдеться про БЮТ - ще й спробою попіаритися. Адже проблеми малого бізнесу, по-перше, майже однакові для всіх регіонів, а по-друге, були стільки разів озвучені під час скандального прийняття Податкового кодексу, причому не лише підприємцями, але і експертним співтовариством, що їздити по країні з метою дізнатися думку підприємців - затія абсолютно безглузда.

Друге "але" - Наталія Королевська сказала, що ідея Ради підприємців при Верховній Раді народилася під час "підприємницького майдану". Після цих слів стає остаточно зрозуміло, що тур Королевської по Україні - це не що інше, як запізніла спроба БЮТ осідлати протестні настрої підприємців.

Харківська облдержадміністрація минулого тижня продовжувала боротися з підвищенням цін. У понеділок, 7 лютого, виробники хліба й обладміністрація підписали меморандум взаєморозуміння. Пекарі зобов'язалися забезпечувати область хлібом, не допускати необгрунтованого підвищення цін на нього, а якщо воно буде неминучим, інформувати населення та обласну владу не пізніше, ніж за два тижні до такої сумної події. Обласна влада зі свого боку пообіцяла сприяти формуванню регіональних ресурсів продовольчого зерна та підтримки його річного запасу шляхом закупівлі борошна в держрезерві і аграрному фонді і забезпечувати невтручання органів влади у господарську діяльність виробників хліба.

Відразу після підписання меморандуму віце-губернатор Юрій Сапронов повідомив, що здешевшає хліб трьох соціальних сортів. При цьому хлібобулочні вироби інших видів здорожчали. Як пояснив перший заступник голови правління хлібокомбінату "Салтівський" Андрій Жорник, соціальні сорти хліба займають більше 70% виробленої на хлібокомбінаті продукції, тому за рахунок здорожчання решти продукції хлібокомбінат уникне великих втрат. За словами директора ТОВ "Кулиничівський хлібокомбінат" Володимира Мисика, востаннє хліб у Харківській області дорожчав у лютому 2010 р., а з тих пір зросла ціна на борошно, і взагалі, витратна частина збільшилася.

Практика підписання меморандумів, яку взяла на озброєння обласна адміністрація, є правильною і, можливо, себе виправдає. Щоправда, сам факт того, що влада повинна регулювати відносини з бізнесом подібними документами, не може не насторожувати. Справа в тому, що сторони задекларували переважно те, що повинні робити і так, без всяких меморандумів. Обласна влада повинна сприяти купівлі борошна з резервного фонду, забезпечувати дотримання законодавства і захист виробників, попереджати антиконкурентні дії. Підприємці (в даному випадку - виробники хліба) зобов'язані безперебійно забезпечувати городян своєю продукцією і не повинні допускати необгрунтованого підвищення цін. Той факт, що декларування цих обов'язків вимагає додаткового документа, наочно довів: закони, що регулюють в Україні відносини бізнесу і влади і бізнесу і суспільства, або недосконалі, або не працюють.

Минулого тижня отримав продовження скандал із законопроектом "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду", згідно якого соціальні виплати повинні регулюватися не законодавчими актами, а постановами Кабінету міністрів. Ця ініціатива "регіоналів" викликала чергову хвилю всеукраїнських акцій протесту, яку охрестили "соціальним майданом". У п'ятницю, 11 лютого, відбулося засідання координаційної ради з питань соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок чорнобильської катастрофи, в якому взяли участь представники влади, а також громадських організацій чорнобильців, ветеранів, інвалідів і "дітей війни". Губернатор Михайло Добкін пообіцяв присутнім, що запропонує Харківській облраді ухвалити звернення до народних депутатів із закликом не голосувати за цей законопроект, тому що він суперечить статтям 22 і 92 Конституції України та вимогам статей 16, 17, 18 закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії". Крім того, губернатор повідомив, що 1 лютого він надіслав листа на ім'я голови Верховної Ради Володимира Литвина з проханням врахувати пропозиції громадських організацій Харківщини при розгляді законопроекту "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду".

У підсумку керівники громадських організацій прийняли рішення припинити акції протесту. Так, Добкін погасив "соціальний майдан" у Харкові. Слідом за губернатором бажання висловити своє "фе" скандальному законопроекту захотіла міськрада: наступного ж дня з'явилася інформація про те, що депутати Харківської міськради на найближчій сесії розглянуть звернення до Верховної Ради з вимогою відхилити документ.

На перший погляд здається, що обласна і міська влада виявила незвичайну мужність, відкрито виступивши проти генеральної лінії партії (автором законопроекту значиться Кабмін). Однак, найімовірніше, законопроект № 7562 ніколи не буде прийнятий незалежно від того, скільки і яких звернень отримає Верховна Рада від місцевої влади. Щоб у цьому переконатися, досить почитати висновок Головного науково-експертного управління парламенту. У цьому документі законопроект № 7562 піддається вбивчою критиці, після якої вносити його до сесійної зали не вирішиться навіть суперлояльний до президента Володимир Литвин. Загалом, законопроект "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду", ймовірно, просто залишиться взірцем безглуздої законотворчості.

Щоправда, викликає занепокоєння той факт, що цей законопроект взагалі з'явився. Адже його автори на щось розраховували. Наприклад, на те, що ніхто не вчитався в суть документа, замаскованого нейтральною назвою, на те, що громадськість спокійно сприйме знищення системи соціальних пільг, або на те, що експерти не побачать суперечності законопроекту нормам Конституції.