Минулого тижня конфлікт з незаконним виділенням землі під Харковом, у якому підозрюються працівники підконтрольних Арсену Авакову структур, несподівано перейшов у площину публічних заяв. Спочатку губернатор Михайло Добкін, розмірковуючи про необхідність наведення порядку в сфері земельних відносин, заявив, що за той час, поки областю керував Аваков, територія земель державних підприємств, що працюють у галузі сільського господарства, скоротилася на тисячі гектарів. "Усі порушення у сфері земельних відносин, виявлені нами сьогодні, відбувалися за потурання Авакова, дуже часто - і за його участю", - додав Добкін і тим самим ще раз показав, що хмари над екс-губернатором продовжують згущуватися, а майбутнє його - туманне. Давно Михайло Добкін, який на загальному тлі українського політичного марнослів'я відрізняється стриманістю і рідко переходить на особистості, не був таким категоричним і прямолінійним. Мабуть, для таких різких заяв є підстави. І потурання, і вже тим більше участь у земельних махінаціях - це в перспективі кримінальна відповідальність. Не так давно начальник слідчого управління облуправління міліції Зіновій Галаван говорив, що в рамках справи про земельні махінації слідчих дій стосовно Авакова не проводилося. Проте відкрито оприлюднені Михайлом Добкіним звинувачення схожі на недвозначний сигнал про те, що слідство дістанеться (якщо ще не дісталося) й особисто до Арсена Авакова.
Аваков не забарився відреагувати на слова Добкіна вкрай емоційною заявою, повною звинувачень і несподіваних визнань. По-перше, виявилося, що - це "особиста помста, вендета" Авакову з боку Добкіна і Кернеса, хоча раніше Арсен Борисович наполягав на політичному підгрунті конфлікту і тиску на місцеву опозицію. По-друге, Аваков натякнув, що, розслідуючи справу про землю, міліція виконує "замовлення Кернеса і Добкіна", більш того, вони "особисто диригують фабрикацією справ проти мене і близьких до мене людей". Жодних фактів, які підтверджують саму фабрикацію справ, і жодних фактів, що спростовують причетність підконтрольних Авакову структур до земельних махінацій, за ті кілька місяців, що триває конфлікт, надано не було. По-третє, Аваков заявив, що така невтішна поведінка Добкіна і Кернеса викликана їх "страхом перед прийдешніми виборами". Навряд чи "прийдешні" вибори, які відбудуться за рік, можуть чимось загрожувати місцевій владі: Харківська область завжди була однією з базових для Партії регіонів і продовжує залишатися нею хоча б тому, що ні місцева, ні центральна опозиція так і не стала альтернативою влади. І поки що ніщо не віщує зміни цієї ситуації.
Проте особливо примітна навіть не суть сказаного Аваковим, а форма. Вже дуже його слова емоційні, різкі, начебто сказані в нападі гніву. Це не виважена заява політика - лідера облорганізації найбільшої в країні опозиційної сили, який розмірковує, як у майбутньому найбільш ефективно вибудувати роботу, виходячи з реалій. Це крик душі скривдженої людини (було б це інакше, текст, ймовірно, з'явився б не в особистому блозі, а на партійному сайті), якій нічого втрачати і яка готова спалити мости. Позаминулого тижня містом поповзли чутки, що Арсен Аваков виїхав за кордон. Начебто він збирається бути у вівторок у Печерському суді Києва на оголошенні вироку Тимошенко. Однак тон опублікованої минулого тижня заяви дозволяє припустити, що до Харкова Арсен Борисович може і не повернутися. А тон заяви Добкіна натякає, що повертатися і не варто.
Якщо все дійсно так, як здається, і Аваков до Харкова не повернеться, то "Батьківщині" треба терміново шукати нове "обличчя" партії на обласному рівні. До парламентських виборів - рік. Звичайно, рейтинг "Батьківщини" на виборах - це в основному рейтинг самої Юлії Тимошенко. Проте хтось повинен представляти партію на місцях, підтримувати її структуру в робочому стані, що потрібно хоча б для самого процесу проведення виборів, і фінансувати регіональну передвиборну кампанію. Якщо Арсен Аваков зникне з харківського політичного небосхилу, то місцевий БЮТ може виявитися дезорієнтованим чисто організаційно.
Минулого тижня Харківська область залишилася без головного міліціонера. Михайло Мартинов, який очолював облуправління міліції з березня 2010 р., подав рапорт про звільнення за власним бажанням, і міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов не зволікаючи його підписав. Мартинов вважався ставлеником Михайла Добкіна, до свого призначення на керівну посаду два роки працював радником Михайла Марковича, який обіймав тоді посаду мера. Минулий місяць харківську міліцію дуже штормило: начальника Київського райвідділу затримали за підозрою у хабарництві, працівників Комінтернівського - за торгівлю зброєю. У результаті за ініціативою Могильова кілька високопоставлених міліцейських чинів позбулися своїх посад, у тому числі начальник міськуправління міліції Микола Фоменко. Однак Мартинов тоді встояв, хоч і отримав службове стягнення. Був його рапорт власною ініціативою або ж генералу натякнули, що варто зробити саме так, - невідомо. Можливо, після гучних і відверто трагічних одеських подій захиталося крісло під самим Анатолієм Могильовим, і він вирішив "дотиснути" деякі ситуації, особливо ті, які пов'язані з дискредитацією всієї правоохоронної системи, так би мовити, зсередини. Під цю хвилю потрапив і Мартинов.
Хто очолить харківську міліцію, має стати відомо найближчими днями. Серед можливих кандидатів називають екс-керівника місцевого УБОЗу Дмитра Лазарєва, першого заступника начальника міліції Запоріжжя Віктора Козицького та начальника МВС на Південній залізниці Андрія Мельниченка. Дмитро Лазарєв вважається людиною Михайла Добкіна і Геннадія Кернеса. Якщо крісло головного харківського міліціонера займе саме він, це буде свідчити про те, що місцева влада може вплинути на прийняття рішень нагорі. Віктор Козицький має досить багатий послужний список: у міліції він більше 25 років, працював у Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях. Для Харкова він буде сторонньою людиною, "варягом". Зазвичай такі призначення роблять, щоб хоч частково нейтралізувати сформовані схеми і тандеми, створити певну противагу у структурі. Крім того, якщо харківську міліцію очолить Козицький, мабуть, можна буде говорити про якусь тенденцію. Трохи більше року тому обласним прокурором став немісцевий Геннадій Тюрін, кілька тижнів тому першим заступником керівника податкової - начальником податкової міліції був призначений не харків'янин Андрій Роздайбеда, тобто керівні посади в силових і фіскальних органах займають люди ззовні. Призначення Козицького може свідчити про те, що не всім людям у центральній владі подобається та ступінь впливу, яку мають мер і губернатор у регіоні, і їм намагаються когось протиставити. Якщо ж міліцію очолить Андрій Мельниченко, то завдяки яким його якостям відбулося це призначення, тільки належить дізнатися.
Харківська "телевійна", схоже, підходить до свого логічного завершення. Минулого тижня Генпрокуратура за результатами перевірки заявила, що місцева влада не причетна до зникнення з ефіру АТН. Цього варто було очікувати: про те, що твердження про особисте втручання в цю ситуацію Геннадія Кернеса і Михайла Добкіна бездоказові, писалося неодноразово. Ситуація з отриманням АТН санпаспорта, необхідного, щоб запустити релейну станцію і таким чином виходити в ефір, теж застопорилася. Очевидно, що шляхом звернень до всіляких інстанцій - і владних, і, так би мовити, господарських (типу провайдерів, СЕС і так далі) - ситуацію з мертвої точки не зрушити. Схоже, єдиний варіант, за якого можливе відновлення мовлення АТН, - кардинальна зміна редакційної політики.
Проте центральні події минулого тижня, пов'язані з каналами, стосувалися "Фори". У четвер Ірина Рубашко, представившись уже генеральним директором каналу, хоча раніше вона називала себе в.о., заявила, що канал зазнав рейдерської атаки. У п'ятницю у "STATUS QUO" відбулася прес-конференція, присвячена "Форі". На ній виступили Віктор Постольний, який теж представився як генеральний директор каналу, і Віктор Мозговий, який назвався в.о. генерального директора. На прес-конференції пролунало багато висловлених прямо і завуальовано звинувачень і визнань - про неправомірно підписані або недійсні документи та накази, про відсутність на "Форі" компетентних техніків та інженерів, про що йдуть судові розгляди і т.д. Рубашко та Мозговий, два в.о. директора каналу, призначені Постольним "від різних сторін власників", довго сперечалися. Склалося відчуття, що ця прес-конференція була покликана яскраво і наочно проілюструвати раніше оприлюднену версію про те, що причина невиходу каналу в ефір - саме в конфлікті власників і в плутанині, що послідувала за цим. До речі, хто ці власники, широкій громадськості теж стало відомо минулого тижня. За словами Рубашко, з одного боку барикад - Олексій Липчанський, колишній соратник Авакова, а тепер людина з команди Кернеса, його представляють уже відомий Максим Цзян і Костянтин Долженко. З іншого боку - представники підконтрольного Авакову "Інвестора", у тому числі Андрій Переєденко, який знаходиться в СІЗО.
Хто виграє цю суперечку в суді, мабуть, очевидно. Але поки що є два претенденти на право власності - і два виконуючих обов'язки директора (сам Постольний, до речі, пославшись на стан здоров'я і неможливість працювати в настільки напруженій обстановці, написав заяву про звільнення). При цьому Ірина Рубашко виглядає як людина, за керівництва якої "Фора" зниклла з ефіру (на останній прес-конференції неодноразово лунали слова про проблеми каналу в технічній частині і з персоналом). Віктор Мозговий представлений саме як кризовий менеджер, покликаний не мало не багато швидко врятувати ситуацію. Він розповів про свої фундаментальні знання у галузі телекомунікацій, заявив, що є також директором компанії-провайдера, і це допоможе вирішити багатостраждальне питання з передачею сигналу, і пообіцяв повернути "Фору" в ефір до середини листопада. Окремо Віктор Мозговий зазначив, що спеціально створена редакційна колегія проведе конкурс на предмет програмного наповнення каналу, і навіть згадав у цьому контексті новини "АТН": мовляв, якщо редколегія їх схвалить, вони будуть цікаві глядачам і зможуть приносити прибуток - бути їм на "Форі". Який з усього цього можна зробити висновок? Найімовірніше, найближчим часом "Фора" дійсно повернеться в ефір. Але це буде вже зовсім інший канал.