Конфликты на земле, в воздухе и под землейЯк головні теми минулого тижня варто виділити розвиток старих і не дуже конфліктів: "на землі" (скандал із 700 га землі біля Харкова), "під землею" (котлован у центрі Харкова) і "в повітрі" (невихід в ефір телеканалів "Фора", "А/ТВК" та новин "АТН").

А розпочався тиждень з візиту до Харкова високого чиновника з УЄФА - для контролю над ходом підготовки до Євро-2012. Харків та інші приймаючі міста з бліц-поїздкою відвідав сам президент Союзу європейських футбольних асоціацій Мішель Платіні. І якщо раніше всі причетні до організації чемпіонату чекали таких поїздок з побоюванням і традиційно отримували батьківський "наганяй" від європейських футбольних чиновників за відставання в темпах і недоробки, то зараз усе пройшло більш гладко. Ще не приїхавши до України, Платіні почав говорити, що всі готові прекрасно, а під кінець поїздки навіть вигукнув "браво!" на адресу причетних до процесу. Випромінював він позитив і в Харкові. Радів, що його вперше у житті запросили відкривати аеропорт (точніше, VIP-термінал, обладнаний у старій будівлі харківського аеропорту), традиційно похвалив стадіон.

Не забув Платіні, правда, тихенько згадати й наші основні проблеми - готелі та дороги. Зробив він це побіжно, як би не сумніваючись, що вони все ж будуть вирішені. І готелів, і рівних доріг за час підготовки до Євро-2012 у Харкові дійсно стало більше, хоча головна "футбольна" магістраль міста - проспект Гагаріна - ще виглядає моторошно. Однак основна причина підвищених градусів оптимізму талановитого спортивного менеджера Платіні, напевно, все ж в іншому. УЄФА завжди розглядав континентальні форуми як серйозний комерційний захід. І організація турніру в Україні - це великий ризик як для УЄФА в цілому, так і для репутації Платіні як президента впливової спортивної організації. Тому гучні оцінки орієнтовані, насамперед, не на українців з поляками, а на європейських уболівальників, від напливу яких і залежить комерційний успіх турніру. Їм намагаються дати недвозначний сигнал: "Приїжджайте на Євро до Харкова (Донецька, Львова, Познані...), тут буде все ок і навіть краще".

До візиту Платіні приурочили одну зі своїх публічних акцій журналісти телекомпанії "АТН". Не задовольнившись переданою раніше до Адміністрації президента відозвою до глави держави про утиски, що призвели до невиходу АТН в ефір, вони попросили президента УЄФА передати такого ж листа особисто президенту. Чи виконав Платіні це прохання, залишилося за кадром, як і відповідь на питання, чи може настати позитивний ефект від таких звернень. У цілому АТН, як і телеканали "Фора" й "А/ТВК", поза ефіром третій тиждень. І з'ясування обставин конфлікту і можливостей його вирішення вже перейшли у повільну стадію. То журналісти проведуть чергову публічну акцію, то спливуть обставини судових розглядів за право власності на канали, то директор "Українських цифрових комунікацій" Максим Цзян заявить, що він, виявляється, нікого не відключав, усе що відбувається - це змова директорів компаній, а всередині самих телекомпаній твориться правове беззаконня.

Розставити хоч якісь акценти в цій заплутаній історії був покликаний візит з Києва представницької делегації з депутатів, медіаекспертів та журналістів. Проте голова профільного парламентського комітету Андрій Шевченко так і не приїхав. А медіаексперти, посилені представниками ЄС і ОБСЄ, поїхали, не додавши в інформаційну картину конфлікту нічого нового і не знайшовши спільної мови з представниками харківської мерії. "Зустріч була плідною. Міський голова надав документи, які свідчать про його абсолютну непричетність до господарської суперечки", - зазначила заступник мера Марина Стаматіна. "Учасники місії не отримали повної інформації про перепони, які роблять неможливою трансляцію каналів... і обурені повідомленням про те, що вони не проявили зацікавленості в документах", - образилися експерти. Загалом, кількість захисників телеканалів за межами Харкова все зростає, а майбутнє цих медіа стає все туманнішими.

Не було особливої активності і в розвитку іншого скандалу, який обіцяв стати гучним, - навколо землі під Харковом і затримання у цій справі топ-менеджерів АТ "Інвестор", власником якого є екс-губернатор Арсен Аваков. Саме цю справу, суть якої, якщо коротко, полягає в тому, що фірма "Доро", яку пов'язують з "Інвестором" і яка підозрюється в захопленні ласого шматка землі одразу за межами міста, була одним з основних козирів у боротьбі нинішньої влади з колишнім керівником області, а нині - лідером місцевої "Батьківщини".

Однак резонанс від цієї справи поки що практично ніякий. З боку влади спостерігалися спроби його підігріти, наприклад, заявою Геннадія Кернеса про те, що прокуратура Харківської області подала у цій справі цілих 350 позовів до судів. З протилежного боку особливих спроб захистити затриманих, один з яких - Андрій Переєденко - обіймає гучну посаду голови правління "Інвестора", помітно не було. Була лише невдала спроба адвокатів повернути затриманих на свободу під заставу в сумарні 2 млн.грн. А от жодних заяв про "гоніння на опозицію" і спроб перевести справу в політичну площину не було. А при бажанні це зробити було можна. Хоча Переєденко в політиці особливо не світився, однак кілька разів він фігурував у скандалах, пов'язаних з незаконним прослуховуванням лідерів облорганізації "Батьківщини". Тобто опозиція могла спробувати, наприклад, назвати його затримання помстою правоохоронців. Проте жодної реакції не було взагалі. Сам Арсен Аваков востаннє засвітився на публіці на своєму улюбленому дітищі - фестивалі фантастики "Зоряний міст" - і потім, за чутками, виїхав за кордон. У кримінальній справі, за словами начальника слідчого управління облуправління міліції Зиновія Галавана, він не фігурує. Але те, що у цій кримінальній справі "ще будуть арешти, інші запобіжні заходи, і будуть залучатися нові люди", начальник слідчого управління пообіцяв. Так що далі буде.

Більш голосно цього тижня пролунав старий скандал, у якому, як здавалося, все вже ясно - з приводу величезного котловану, що з'явився кілька років тому в самому центрі Харкова, на початку вул.Пушкінської. Начебто давно стало зрозуміло, що коштів на будівництво там бізнес-центру у забудовника, фірми "Харків-Москва", не знайшлося. І ділянка, обнесена парканом, яка спотворює центр міста, за допомогою втручання різних контролюючих структур та судових тяжб тихо змінить власника, і з ним, нарешті, щось зроблять.

Однак, як виявилося, з таким розвитком подій не згоден директор фірми Олександр (Шмуел) Дукер. На спеціально скликаній прес-конференції він звинуватив у спробі рейдерського захоплення котловану не кого-небудь, а особисто Геннадія Кернеса. Мовляв, усі проблеми фірми "Харків-Москва" через те, що в цій ділянці зацікавлений сам мер. Дукер повідомив, що він написав низку листів до органів влади України та Ізраїлю зі скаргами на дії міської влади.

Геннадій Кернес у своїй звичайній манері вирішив звинувачення проігнорувати. "Я не хочу давати оцінку словами бізнесмена Дукера, тому що в них немає ні логіки, ні правди", - тільки й заявив він. Зате несподівано сильно образився побіжно згаданий О.Дукером депутат і бізнесмен Олександр Фельдман. "Як харків'янина, як голову ізраїльської громади Харкова мене ця ситуація дуже обурила", - заявив О.Фельдман. "Судити треба за справами, а не за словами. Зяюча діра в центрі Харкова не прикрашає місто, тим більше тоді, коли воно приводиться до ладу напередодні Євро-2012. За ті багато років, що ділянка знаходиться у власності О.Дукера, там не з'явилося нічого, крім величезного котловану, через який сповзає частина вулиці Короленка. Звичайно ж, місто хоче мати ефективного інвестора для цієї ділянки", - захищав міську владу О.Фельдман, при цьому додавши, що жодних розмов про можливі претензії на цю ділянку він ні з ким не вів. Хто ж тоді націлився на ділянку землі в "козирному місці", залишилося неясним. Зрозуміло одне - і цей харківський скандал ще матиме продовження.