У роки СРСР Харківський завод електроапаратури (ХЗЕА) стрімко розвивався, випускаючи спецтехніку та продукцію для космосу. На заводі в три зміни працювало 16 тис.осіб. У роки незалежності України завод почав здавати позиції, втратив ринки збуту. Наприклад, в січні 2007 р. обсяг виробництва заводу становив 614 тис.грн., що на 76,3% менше, ніж у січні 2005 р. За рішенням Кабміну від 27 серпня 2008 р. завод був виключений з переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Була розпочата процедура приєднання заводу до ДНВП "Об'єднання" Комунар "(Харків). При цьому було вирішено, що після приєднання завод повинен бути ліквідований. Минуло майже два роки, перш ніж це рішення почало втілюватися в життя. 3 вересня 2010 р. головою ліквідаційної комісії заводу призначений Сергій Іванов. До нього і звернулося "SQ" з проханням розповісти про те, як буде проходити ліквідація одного з найбільших підприємств міста.
- Коли планується закінчити ліквідацію заводу?
- Вона закінчиться тоді, коли буде реалізовано обладнання, майно та корпусу підприємства, коли ми зможемо погасити в першу чергу заборгованість із зарплати, а в подальшому, відповідно до черговості, інші заборгованості, заявлені й узгоджені з кредиторами. 15 листопада 2010 р. будуть звільнені за скороченням штатів у зв'язку з ліквідацією підприємства близько 400 співробітників заводу. Людей ми не залишаємо без роботи. Приблизно третині працівників заводу будуть запропоновані робочі місця на філії ДНВО "Комунар", яка утворюється на території ХЗЕА, близько 40-50 людей залишаться працювати на заводі для забезпечення ліквідаційної процедури. Близько 70% працівників, які не увійшли до цих двох груп, є соціально захищеними - перебувають на пенсії. Люди працездатного віку, якщо вони самі не знайдуть собі роботу, будуть поставлені на облік у службі зайнятості. Працівники служби зайнятості приїжджали на завод і пояснили людям, що потрібно робити і як стати на облік.
- Навіщо "Комунар" організував цю філію?
- Філія - це структурний підрозділ ДНВО "Комунар". Філії передані декілька корпусів підприємства та необхідне обладнання для виконання держзамовлень за раніше укладеними нашим підприємством контрактами, щоб не допустити зриву замовлень після припинення господарської діяльності ДП "ХЗЕА". Цей підрозділ "Комунара" було створено до відкриття ліквідаційної процедури.
- А які це держзамовлення?
- Зараз є замовлення на виробництво спецтехніки з бронетанкової тематики. Основними замовниками є ДП "Завод ім.Малишева" та КП "Харківське КБ з машинобудування ім.Морозова". До 15 листопада ХЗЕА буде працювати, щоб не порушити терміни виконання держзамовлення. А після 15 листопада готова продукція і незавершене виробництво буде передано філії "Комунара". Не безкоштовно, звичайно. Або замовникам, якщо вони заплатять за цю продукцію.
- З коштів, які заплатить "Комунар", буде погашатися заборгованість із зарплати?
- Ми її почали погашати відразу після початку процедури ліквідації заводу. За вересень, наприклад, було виплачено 1,9 млн.грн. у рахунок погашення заборгованості із зарплати і в рахунок поточної. Заборгованість, в основному, виникла в 2008-2009 рр. і за січень-лютий 2010 р. Зараз вона становить близько 4,5 млн.грн. і зменшується щодня. Вживаються всі заходи для вишукування коштів та недопущення зростання заборгованості. Зокрема, ведуться переговори з нашими замовниками про розрахунки з нашим підприємством за виготовлену і готову до відвантаження продукцію.
Зараз є готова продукція, виготовлена за контрактом, укладеним попереднім керівництвом підприємства з заводом ім. Малишева (на 955 тис.грн.) та з КБ Морозова (на 829 тис.грн.). Найімовірніше, завод ім.Малишева укладе новий договір з філією "Комунара" і гроші, які зараз заборгували нам, потраплять до філії. Але ми їх усе одно отримаємо - не від заводу ім.Малишева, так від філії. З ХКБМ таких проблем немає. Перша виплата ХКБМ призначена на квітень 2011 р., друга - на серпень 2011 р. Ліквідація - це справа не одного року, так що завод до того часу ще існуватиме і зможе отримати ці гроші. Коли гроші за виконані контракти потраплять на рахунок заводу, ми їх направимо на погашення заборгованості із зарплати.
У процесі ліквідації за законодавством дотримується черговість виплат. У першу чергу йде погашення заборгованості із зарплати. Основне завдання зараз - виплата зарплати і забезпечення поточної діяльності підприємства, щоб не нарощувати заборгованість. Ще не зупинено виробництво, потрібно оплачувати і постачання електроенергії, і послуги каналізації. Опалення на заводі відключене.
- Чи вдалося налагодити співпрацю з місцевою владою?
- Ми працюємо відкрито і знаходимо розуміння наших проблем на всіх рівнях, зокрема, у міськраді. Після наради у в.о. харківського міського голови Геннадія Кернеса місто прийняло у комунальну власність два гуртожитки заводу. Статус житлових будинків отримали ще три гуртожитки (всього у заводу було п'ять гуртожитків - чотири на вул.Клочківській і один - на вул.Космічній).
На наступну сесію міськради буде виноситися рішення про прийняття їх до комунальної власності. Складність у тому, що "Харьковобленего" вимагає, щоб у квартирах поставили лічильники електроенергії і переуклали комерційні договори на постачання електроенергії. Після того, як ми виконаємо вимоги і пройдемо всі погодження, будинки будуть передані до комунальної власності.
Також є підтримка і розуміння з інших питань.
- Чи виставляли вже на продаж якісь корпуси?
- Ні. Спочатку на всю територію в 15 га, яку займає підприємство, потрібно отримати кадастровий номер, без якого ми не маємо права продати жодного об'єкта нерухомості. З шести об'єктів, які вже погоджені з ФДМ, два об'єкти перебувають у податковій заставі. Зараз ведемо переговори з харківською Спецподатоковю про зняття цих об'єктів з-під застави. Будемо звертатися до керівництва ДПА у Харківській області за допомогою, якщо не вийде переконати наших податківців. Поки йде листування й особисте спілкування з цього питання. Як я вже помітив, у процесі ліквідації підприємств дотримується черговість виплат, і податкова зможе отримати заборгованість з податків у третю чергу, за якою б процедурою не йшла ліквідація, чи то за процедурою добровільної ліквідації, як на нашому підприємстві, чи то за процедурою банкрутства. У першу чергу буде погашена заборгованість із зарплати перед трудовим колективом. Так що податкова застава перешкоджає процесу погашення заборгованості, оскільки ми не можемо запропонувати потенційним покупцям і виставити на продаж ліквідне обладнання та об'єкти нерухомості, що знаходяться під заставою.
- А яка заборгованість на заводі зараз?
- Загальна кредиторська заборгованість конкретно ще не визначена. Ми збираємо претензії кредиторів до 8 листопада, і поки ще не всі вимоги заявлені. Коли закінчиться термін пред'явлення кредиторських вимог, складемо реєстр кредиторів, проведемо акти звірок, визначимо розмір заборгованості, частина вимог кредиторів буде не визнана ... Наприклад, нам податкова інспекція виставляє заборгованість приблизно у 7 млн.грн. Але штрафні санкції на 2,3 млн.грн. знаходяться в суді, і на сьогодні на рішення суду, винесене на нашу користь, податковою інспекцією подана апеляція. Ще податкова виставила спірну заборгованість з ПДВ у 800 тис.грн., так що остаточна сума кредиторської заборгованості ще не сформована. Не завершена й інвентаризація всього майна підприємства. Проводиться перевірка КРУ. Отримавши дані інвентаризації та розмір кредиторської заборгованості, ми визначимо свій проміжний ліквідаційний баланс, щоб з'ясувати, чи вистачить нам коштів, щоб погасити наявні заборгованості і претензії кредиторів.
- Як правило, коштів не вистачає?
- З тієї попередньої інформації, що вже є, можна сказати, що у нас вистачить коштів, щоб погасити вимоги кредиторів, хоча все залежатиме від ходу і термінів реалізації, попиту на наше майно, ринкової вартості на обладнання та об'єкти, пропоновані нами для продажу .
Крім реалізації наявного майна, моє завдання вишукувати додаткові кошти. Наприклад, знаходити майно підприємства у третіх осіб, яким воно було передано незаконно або з порушеннями. До питань повернення власності за допомогою буду звертатися до органів прокуратури, які в інтересах держави, сподіваюся, зможуть нам допомогти.
Є у нас проблеми, пов'язані із земельними питаннями. Раніше завод, за рішенням міської влади, для будівництва багатоквартирних житлових будинків відселяв людей з приватних будинків для їх знесення. Підприємству за участь у пайовому будівництві виділялися квартири в різних районах міста, в які відселялися мешканці будинків приватного сектора, що зносився. Через важке становище на підприємстві завод не зміг і не мав можливості розпочати будівництво багатоквартирних будинків для працівників підприємства, і з часом земельну ділянку зайняла інша структура, яка побудувала там супермаркет, не компенсувавши витрати заводу, що виразилися в більш ніж тисячі квадратних метрів житлової площі ... Ми вимагатимемо компенсувати заводу ці витрати, понесені на відселення людей.
Ще одна проблема полягає в тому, що заводу нараховується земельний податок на всю територію заводу, навіть на ту, на якій знаходяться викуплені приватними структурами будівлі. Поки землевідведення оформила тільки компанія "Колбі", решта (наприклад, завод "Енергоміра") землевідведення не оформляють і користуються нашою землею. Оформлення земельних ділянок, як я побачив, триває роками, і необхідно вирішити, чи будуть вони самі платити податок на землю або будуть виплачувати компенсацію заводу до отримання держакту на земельну ділянку.
Так, ще. В одному з колишніх гуртожитків заводу ми хочемо перший поверх, де приміщення є нежитловими, залишити за підприємством та вигідно їх продати, а кошти від продажу направити на погашення заборгованості.
- Зараз буде продаватися дуже багато промислової нерухомості (заводу Шевченка, "Протона", а можливо, і заводу ім.Малишева). Чи не позначиться це на ліквідності об'єктів ХЗЕА?
- Я думаю, що не позначиться. У заводу "Протон" нерухомості не так уже й багато, щоб її продаж міг сильно вплинути на ринок, а нерухомість заводу ім.Шевченка не така приваблива, як наша, яка знаходиться в дуже вдалому районі. Вже надходять пропозиції від серйозних комерсантів і фірм, щоб викупити деякі корпуси з обладнанням як готовий бізнес. Зараз саме ліквідне майно - це наш ливарний цех. Як просте виробниче приміщення цей об'єкт коштував би набагато дешевше, ніж готовий виробничий об'єкт.
Окрім ливарного цеху інвесторів приваблює корпус, який знаходиться навпроти харківського заводу шампанських вин. Це триповерхова будівля (висота поверху - 6 метрів) з повноцінним підвалом. Корпус поки в податковій заставі, про проблеми якої я вже розповів. У заставі і корпус № 6, на який уже є кілька покупців.
Шість корпусів, які намічені для продажу, ліквідні.
- Як буде вирішуватися питання інтелектуальної власності?
- Ми звернулися з листом до Національного космічного агентства з проханням вироблення правильного механізму для передачі документації, необхідної для виробництва спецтехніки, на філію "Комунара". Інтелектуальна власність, яка стосується ширвжитку, - на електробритви, обігрівачі або застібку-блискавку, я вважаю, вже нікому не потрібна. Термін дії патенту на корисну модель минув, оскільки становить 10 років.
Я проведу нараду з головним конструктором заводу, на якому буде визначено, що з нашої техніки може представляти інтерес на ринку. В основному - це техніка минулих років. Може, когось зацікавить документація або обладнання для електробритв. У нас є спеціалізовані верстати, створені спеціально для виробництва електробритв. Відзначу, що завод був монополістом в Україні з виробництва електробритв і єдиний завод у СРСР, на якому був замкнений цикл виробництва цієї побутової техніки.
З приводу торгового знаку "Відлуння" скажу, що це серйозний об'єкт інтелектуальної власності. Він має кілька класифікацій. Ми можемо продати право на його використання повністю або за класами - на лічильники або на бритви, наприклад.
У Харкові, до речі, в одному з колишніх корпусів заводу виробляють бритви "Брітекс" і "Новий Харків". Туди пішли працювати люди, які раніше працювали на нашому заводі з цієї спеціалізації. Це конструктори і робітники, в основному з 14-го цеху. Технічну документацію на виробництво деяких моделей електробритв ця структура викупила на заводі приблизно два роки тому. Так що, можливо, вони захочуть купити щось з устаткування або документації.
- Чи збережеться музей заводу?
- З приводу музею нас не залишають у спокої ветерани, так що справа не пущена на самоплив. Музей буде на першому поверсі того корпусу, де зараз заводська прохідна. Ремонтується приміщення під музей, і скоро ми зможемо перемістити експонати з приміщення колишнього музею, що знаходить у відчуженому корпусі. Експонати знаходяться під охоронною сигналізацією, так що всі вони збережені.
Корпус відійде на баланс філії "Комунара", а разом з ним - і музей. Окрім того, що експонати мають історичне значення, в них дуже великий вміст дорогоцінних металів, так що збереження реліквій буде поставлене на високому рівні.
Завод має славну багаторічну історію, пов'язану з космосом і системами управління. Мені відомо, що наступного року, в рік 50-річчя першого польоту людини в космос, в місті планується відкрити алею, присвячену досягненням міста, пов'язаних з космонавтикою. Сподіваюся, що славна історія ДП "ХЗЕА" і його багатотисячного трудового колективу залишиться у пам'яті мешканців міста Харкова, незважаючи на ліквідацію підприємства. Колектив підприємства за всі роки свого існування зробив величезний внесок у розвиток космонавтики.