Новий закон про держзакупівлі не зробить торги прозорішими - юридична фірма ILF

Закон "Про здійснення державних закупівель", який набуде чинності 30 липня, не передбачає істотних змін у процедурі проведення торгів і не здатний серйозно вплинути на механізм закупівель, що склався. По суті, це "формальне" виконання вимог Конституції України. Про це повідомив "SQ" партнер юридичної фірми ILF ("Інюрполіс"), кандидат юридичних наук Сергій Сільченко."Дійсно важливі зміни стосуються сфери державного регулювання і контролю над здійсненням закупівель. Відповідно до закону, функції уповноваженого органу у сфері державних закупівель та органу оскарження тепер будуть виконувати різні структури. На Міністерство економіки покладені завдання нормотворчості, встановлення правил, контролю, а завдання, пов'язані з розглядом скарг, покладаються на Антимонопольний комітет України. Таке рішення є правильним, оскільки з'єднання нормотворчості і контролю в одному органі завжди дає підстави для підозр в непрозорості", - відзначив експерт.

Тим не менш, за словами юриста, застосування "корупційних схем" залишається можливим. Як повідомив С.Сільченко, виходячи з практики, найбільш вірогідним тут може бути неправомірне використання процедури закупівлі в одного учасника, крім того, зловживання правом оскарження дій замовника. У першому випадку вигоду може отримати чиновник, який погоджується на позаконкурсну закупівлю, а в другому - той, хто подає скаргу, який буде прагнути отримати "відкат" за відгук скарги. За словами С.Сільченка, незважаючи на нові обмеження, встановлені законом щодо пов'язаних осіб та недопущення змови при проведенні торгів, узгоджені дії учасників торгів повністю викорінити навряд чи вдасться.

Як зазначив юрист, закон не вирішив проблеми, пов'язані зі сферою застосування. Іншими словами, межі вартостей для застосування закону не змінилися порівняно з колишнім положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Порогова величина для товарів і послуг починається від 100 тис.грн., а для робіт - від 300 тис.грн. Невеликі закупівлі, особливо в сільській місцевості, буде дуже складно здійснювати через недостатню конкуренцію. Тобто, за законом, зробити закупівлю в одного учасника можна лише в тому разі, якщо торги двічі не відбулися через відсутність конкуренції, але це займе досить тривалий час. З огляду на це, а також рівень інфляції в Україні, порогові величини доцільніше було б збільшити.

Як повідомив С.Сільченко, ще одним недоліком закону є збереження норми про те, що умови договору, укладені за результатами закупівлі, не можуть змінюватися. З одного боку, це виключає несумлінну змову переможця торгів і замовника, а з іншого боку, існують товари, ціна яких може істотно коливатися в залежності від сезону, наприклад, продукти харчування. "На практиці я стикався з прикладами, коли ціна на товар протягом року змінювалася по 3-4 рази. В результаті, доводиться розривати договір і проводити нову процедуру закупівлі або ж працювати за заниженими або завищеними цінами", - відзначив С.Сільченко.

Експерт підкреслив важливість прийняття цього документа, існування якого наказано Конституцією, проте відзначив, що закон містить низку недопрацювань, які можуть негативно відбитися на процедурі держзакупівель.