Жителі України вже понад три роки живуть в умовах хронічного стресу через постійні обстріли, сирени, втрати та невизначеність. Багато хто «заїдає» тривогу, страх і втому — цей механізм психологічного захисту призводить до переїдання. За даними досліджень та думками українських лікарів, війна різко посилила цю тенденцію, перетворивши «комфортну їжу» на одну з найпоширеніших, але шкідливих звичок.

У короткостроковій перспективі переїдання викликає проблеми зі шлунково-кишковим трактом: тяжкість у шлунку, здуття живота, печію, метеоризм, запори або діарею, а також рефлюкс (потрапляння вмісту шлунка в стравохід). Регулярне переїдання розтягує стінки шлунка, порушує моторику та всмоктування поживних речовин, що призводить до дефіциту вітамінів, ослаблення імунітету та підвищеної вразливості до інфекцій. 

У довгостроковій перспективі хронічне переїдання неминуче призводить до ожиріння, яке стає потужним фактором ризику серцево-судинних захворювань: артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, інфарктів та інсультів. Крім того, страждають суглоби, нирки, ендокринна система, а психологічно формується цикл провини та тривоги, що посилює емоційне переїдання. У підсумку переїдання значно знижує якість життя та підвищує ризик передчасної смерті.

Чому стрес змушує нас їсти?

Хронічний стрес підвищує рівень кортизолу — «гормону стресу», який посилює апетит, особливо до солодкого, жирного та висококалорійного. Їжа дає швидкий викид дофаміну і відчуття комфорту, але це тимчасово. У підсумку формується цикл: стрес → переїдання → почуття провини → новий стрес. В умовах війни додаються малорухливість (багато хто працює онлайн або ховається в укриттях), доступність дешевих калорійних продуктів і порушення режиму сну.

Українські дослідження підтверджують цю проблему. В одному з них серед пацієнтів із гастроентерологічними захворюваннями емоційне переїдання діагностували у 32,5 % опитаних — воно безпосередньо корелювало з рівнем тривоги та депресії. У молоді з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) зросли показники емоційного, зовнішнього та неконтрольованого харчування.

Думка українських експертів

Лікар-дієтолог Олександр Кущ прямо пов'язує війну зі зростанням вісцерального ожиріння (жиру навколо внутрішніх органів). «Більшість людей не займається спортом. Плюс зараз додалися стреси через війну. Також варто зазначити, що типовий раціон українців складається з простих вуглеводів — наприклад, картопля, крупи, сало. Якщо ці вуглеводи не витрачати, вони перетворюються на жир», — пояснює він. За його словами, вісцеральне ожиріння особливо небезпечне для чоловіків середнього віку і може призвести до ураження серця, печінки та підшлункової залози.

Ендокринолог Катерина Кирилюк зазначає, що ожиріння в Україні стрімко «молодіє». Одна з причин — переїдання через стрес перед монітором на тлі дистанційної роботи та сидячого способу життя. Це призводить до інсулінорезистентності, гормональних збоїв (у чоловіків — зниження тестостерону, у жінок у менопаузі — прискорення проблем) та зростання ризику серцево-судинних захворювань. (https://tsn.ua/zdorovya/v-ukrayini-strimko-molodshaye-ozyrinnia-likarka-poiasnyla-do-choho-tut-onlayn-robota-3053936.html)

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) фіксує, що психічне здоров'я — головна проблема українців після трьох років війни: 46 % відзначають погіршення саме з цієї причини. Майже 10 мільйонів людей перебувають у зоні ризику психічних розладів, включаючи гострий стрес і ПТСР.

Міжнародний досвід: не тільки Україна

Схожа картина спостерігається й в інших зонах затяжних конфліктів. Дослідження серед студентів коледжу в Ізраїлі (район, схильний до ракетних обстрілів) показало: 37 % респондентів — емоційні їдці. Середній рівень стресу від війни становив 3,2 бала з 5. Жінки, молоді люди та ті, хто незадоволений своїм тілом, частіше заїдали тривогу. Вчені зазначають, що їжа стає способом впоратися з почуттям безпорадності та страху — точно так само, як в Україні.  

Аналогічні механізми описано в дослідженнях, присвячених наслідкам природних катастроф, пандемій та інших воєн: хронічний стрес порушує харчову поведінку, підвищує ризик ожиріння та супутніх захворювань. Головний урок — без втручання проблема лише поглиблюється.

Корисні поради: як не заїдати стрес

Експерти (психологи, дієтологи та фахівці ВООЗ) рекомендують перевірені стратегії, які працюють навіть в умовах війни:

  • Ведіть щоденник їжі та настрою. Записуйте, що і коли їсте, і який був настрій. Через 1–2 тижні ви побачите тригери (сирена, новини, самотність) і зможете їх передбачати.
  • Відкладіть їжу на 10–15 хвилин. Запитайте себе: «Я голодний фізично чи це емоції?» Випийте води, зробіть 5 глибоких вдихів-видихів або пройдіться по кімнаті.
  • Замініть «комфортну» їжу на корисні альтернативи. Замість чіпсів і солодощів тримайте під рукою яблуко з жменею горіхів, йогурт, моркву з хумусом або темний шоколад (1–2 квадратики). Підготуйте такі перекуси заздалегідь — особливо на випадок тривоги.
  • Керуйте стресом без їжі. Практикуйте дихальні техніки (4-7-8: вдих 4 сек, затримка 7, видих 8), коротку медитацію або йогу. Якщо це безпечно — прогулянка або легка зарядка. Фізична активність знижує рівень кортизолу та покращує настрій.
  • Дотримуйтесь режиму харчування. Не пропускайте основні прийоми їжі — це захищає від різких нападів голоду. Обирайте продукти, що містять білок і клітковину (каші, яйця, овочі, бобові).
  • Шукайте підтримку. Поговоріть із близькими, приєднуйтесь до онлайн-груп психологічної допомоги або зверніться до фахівця (багато сервісів працюють безкоштовно або онлайн). ВООЗ та українські програми активно розвивають ментальну допомогу.
  • Будьте добрішими до себе. Не лайте себе за зриви — це нормально в таких умовах. Головне — повертайтеся до корисних звичок.

Війна залишає глибокі сліди не тільки на душі, а й на тілі. Якщо «заїдання» стало звичкою — це не слабкість, а сигнал, що потрібна допомога. Зверніться до лікаря, психолога або дієтолога — сьогодні такі програми є по всій країні та онлайн. Здоров’я — це теж частина нашої загальної стійкості. Бережіть себе та своїх близьких.