Керівник облуправління Держказначейства Р.Єремейчук: Сподіваюся, що у держбюджеті будуть передбачені кошти на будівництво харківського метро

Цього року бюджет країни б'є рекорди за строками його прийняття: уже четвертий місяць держава живе без головного документа. Наразі без власних бюджетів залишаються міста і села країни. Про те, як Україна та наш регіон живуть без бюджету та яка взагалі ситуація у бюджетній сфері, розповіла в програмі "STATUS QUO" керівник Головного управління Державного казначейства України в Харківській області Раїса Єремейчук.

- Раїсо Арсентіївно, напевно, не всі наші глядачі знають, чим займається Держказначейство. Ви могли б розповісти про його основні завдання?

- Державне казначейство - це урядовий орган у складі Міністерства фінансів України. Основні завдання казначейства передбачені Бюджетним кодексом України, державними бюджетами, а також постановою №1332 про Державне казначейство України. Найголовніші наші функції - казначейське обслуговування державного і місцевих бюджетів. Держбюджет ми обслуговуємо з моменту створення казначейства, тобто з 1995 р., а казначейське обслуговування місцевих бюджетів ми розпочали в 2004 р. Ще одна функція - розрахункове обслуговування розпорядників коштів і одержувачів.

- Розпорядники коштів - це бюджетні організації?

- Так, це бюджетні організації, для яких в органах казначейства відкриті реєстраційні рахунки. Раніше вони обслуговувалися в банках, а зараз для цих організацій рахунки відкриті у нас. Одержувачам коштів надано право на обмежений період виконувати якусь функцію або програму. Це можуть бути не тільки бюджетні, а й іншої форми власності організації. Ще ми виконуємо контрольну функцію: на стадії проплати контролюємо законність і цільову спрямованість витрачання коштів. У нас є така форма в роботі, як відмова: ми можемо не пропустити платіжне доручення і попереджуємо незаконні видатки. Потім контроль робить КРУ.

- Тобто якщо ви виявляєте якісь правопорушення, ви передаєте ці дані до КРУ?

- Ні, не так - ми взагалі не проплачуємо ці платіжні доручення. Наприклад, за перший квартал ми відмовили вже на 11,5 млн.грн. Цю інформацію ми надаємо правоохоронним органам. У нас трапляються різноманітні причини відмови. Справа в тому, що ми можемо проплатити, а потім ці гроші ніколи не повернуться до бюджету. А коли відмовляємо, то кошти просто не пропускаються до незаконного витрачання.

Ще однією нашою функцією є управління наявними коштами державного бюджету. На територіальному рівні ця функція звичайно не діє, тому що управляє коштами держбюджету лише Державне казначейство України. З моменту прийняття на казначейське обслуговування місцевих бюджетів, за нами - звітність абсолютно всіх бюджетів. Ми формуємо звітність, складаємо звітність про виконання держбюджету і передаємо її в Міністерство фінансів України.

- Як на вашій роботі позначається те, що вже кінець квітня, а бюджет країни до цього часу не прийнятий?

- Звичайно, це погано, і не тільки для нас, а для всього народу. Зараз ми працюємо по 1/12, тобто по 1/12 видатків минулого року. Весь перший квартал так працювали. І через те, що не все враховано в 1/12, тому що виросли тарифи і заробітна плата, звичайно, є заборгованість у бюджетних організацій і за комунальні послуги, і за зв'язок. Організації не можуть заплатити. І через те у нас на Харківщині виросла велика кредиторська заборгованість. І в другому кварталі ми знову працюємо по тимчасовому кошторису. Крім того, не можна починати щось ремонтувати, оскільки відповідно до Бюджетного кодексу, якщо не має бюджету, капітальні видатки не проводяться.

- На вашу думку, коли буде прийнятий бюджет?

- Думаю, державний бюджет України буде прийнятий 28-29 квітня. Вже проводяться виплати до Дня Перемоги, у Харківську область на ці цілі надійшло 40 млн.грн., адже всі виплати до Дня Перемоги повинні бути передбачені бюджетом. Чекати, поки зробимо ідеальний бюджет, немає часу - ідеальним він ніколи не був і не буде. А зараз дуже багато моментів, які без прийняття бюджету неможливо вирішувати. Газові домовленості вже є, тому до кінця місяця бюджет повинен бути прийнятий.

- А як проходить бюджетний процес у регіоні? Після того як буде прийнято головний документ країни, як швидко приймуть бюджети всі місцеві органи влади?

- Уже зараз проводяться відповідні роботи. Відомо, що фінансовий план приймається на основі плану соціально-економічного розвитку. Чого хочуть регіони, села - це відомо. А от можливості для реалізації цього, доходи, база вже будуть залежати від того, яка буде дотація, які субвенції передбачені для нашої області. Природно, що ми очікуємо субвенцій на Євро-2012, на будівництво метро. Це все закладено в бюджеті. Тільки кількість коштів поки ще ніхто не може назвати, оскільки їх сума весь час змінюється.

- Як би ви могли охарактеризувати минулий бюджетний рік і як, на ваш погляд, його результати позначаються на нинішній роботі?

- Минулий бюджетний рік був тяжким. Криза відобразилася на виконанні бюджету, а також на нашій роботі. Всі говорили, що казначейство затримує проплату платежів. Але засуджувати в даному випадку лише казначейство не можна.

- Хочу навести цитату щодо цих затримок. Голова облради Сергій Чернов наприкінці грудня 2009 р. заявив: "Депутати Харківської облради і представники інших органів місцевого самоврядування області обурені тим, що в Держказначействі затримуються розрахунки. Затримувані кошти слід терміново направити на придбання ліків, оплату харчування в лікарнях, школах, ремонт доріг і на інші потреби. Найбільше обурення викликає той факт, що йдеться не про відсутність коштів на рахунках. Кошти в органів місцевої влади є, але вони затримуються в казначействі".

З чим були пов'язані ці затримки в кінці минулого року?

- Найбільше навантаження на бюджет завжди припадає на грудень. Наприклад, якщо у нас середньоденна кількість платіжних доручень складає протягом року 11,5 тисяч, то 30 грудня у нас було 43,5 тисячі платіжних доручень. Частина їх, припустімо, не була проплачена 29 грудня, але більша частина була надана нам на проплату 30 грудня. Провина в цьому тільки наша? Чи може всіх керівників бюджетних установ? Чому треба було чекати 30-го числа, щоб проплачувати саме 30-го грудня, а не раніше.

Існує технологічна процедура. Виділяються кошти, розпорядник приносить нам розподіл, потім приносить платіжки. Це не просто так - дали кошти і перерахували, як в банку. І нам цей розподіл прийшов 30 грудня вранці, а платіжок у нас не було. Без платіжного доручення ми не маємо права проплачувати. І говорити, що винувато казначейство, - неправильно.

- Минулого року було кілька випадків, коли керівництво країни заявляло про те, що перерахувало кошти на якісь потреби Харкова, скажімо, на компенсацію проїзду пільговиків у міському електротранспорті чи на будівництво харківського метро, а потім виявлялося, що ці кошти або не надійшли, або надійшли із значним запізненням. Що це було - щось пов'язане з політикою?

- Хочу сказати, що кошти по метро надійшли своєчасно. Справа в тому, що кошти виділялися із Стабілізаційного фонду, і вони повинні були піти по розпорядженню Кабінету міністрів. Тоді неправильно були оформлені документи: кошти надійшли своєчасно, але не по постанові Кабміну. Але це не вплинуло на роботу, тому що на той момент, коли кошти вже були на рахунку, актів виконаних робіт, поданих дирекцією юудівництва метрополітену, ще не було. Щодо міськелектротранспорту. Держава компенсує проїзд пільговиків на основі заяви. На момент, коли страйкували працівники міськелектротранспорту, у нас заяви не було. Просто на самому підприємстві існують свої якісь проблеми.

По всім субвенціям, які пов'язані із людьми - чи то субвенція на проїзд, чи то субвенція на субсидії, - все йде по заявам. Як нарахували, так і фінансуєм. На той момент було нараховано всього 300 тисяч гривень. А в них борг по заробітній платі - 8 млн.грн. Але потім міська рада виділила кошти з міського бюджету, і зарплата була виплачена. А з держбюджету і не повинні були надходити кошти, бо заява була всього на 300 тисяч.

- Казначейство працює з багатьма банками. Як відбувається відбір банків?

- У Державному казначействі України є комісія, яка проводить тендер. І ті, хто перемагає в цьому тендері, мають право працювати з бюджетними коштами. Зарплатні проекти можуть розміщатися в усіх банках - це питання виноситься на розгляд установ. А готівка - тільки з тими банками, які виграли тендер.

- Ви очолюєте регіональне управління казначейства з моменту його створення. Скажіть будь ласка, якими якостями потрібно володіти, щоб працювати в казначействі, і якою освітою?

- Бухгалтерською й економічною освітою.

- В Україні 16 тисяч працівників казначейства. А в Харківській області скільки?

- У нас прцює понад 880 чоловік, 86% з них - жінки. Молодь іде до нас працювати. Попрацює людина місяць або два, і одразу видно - буде вона працювати у нас і надалі чи не буде.

- Якось будете відзначати 15-річчя?

- Ми готуємося до нього. Це не державне свято, але для нас це свято. Державне казначейство випускає книгу. Ми готуємо нагороди. Думаю, що облдержадміністрація та обласна рада також нас помітять.

- Чи чекаєте подарунків?

- Сподіваємося, що бюджет буде прийнятий.

Еженедельная информационно-аналитическая передача "STATUS QUO" выходит с декабря 2008 г. на харьковском телеканале Р-1 (ТРК "Регион") по субботам в 21.00, с повтором в воскресенье в 23.00, а также на телеканале "ФОРА" по субботам в 18.00, воскресеньям в 11.00 и 00.30.

Получасовая программа состоит из двух блоков (аналитические итоги недели и интервью с гостем в студии). Программа базируется на информации, опубликованной в ленте новостей информагентства. В производстве программы в основном задействованы журналисты и редакторы ИА "SQ". Съемки программы проходят в пресс-центре "SQ", который после проведенной модернизации используется и как телевизионная студия.

Основная цель программы – освоение ниши региональной телевизионной аналитики, а также расширение аудитории "SQ". Создатели передачи руководствуются принципами, которые являются основополагающими в работе ИА "SQ": объективность, точность, лаконичность и акцентирование внимания на основных региональных событиях и тенденциях.

Видео программы, а также текстовые версии интервью с гостем передачи размещаются на сайте "SQ" по понедельникам.

По вопросам участия в программе, а также по вопросам размещения рекламы обращайтесь по телефонам 715-52-72, 715-52-77, 715-52-66 к Наталье Кузнецовой или Яне Кутиной.

Архив STATUS-QUO - TV