Минулого тижня губернатор Михайло Добкін і його заступник Юрій Сапронов нагадали всім про майбутні парламентські вибори. До виборів до Верховної Ради залишився приблизно рік. З одного боку, це, звичайно, чимало - за такий час багато чого може змінитися. З іншого боку, підготовка до виборів 2012 р. почалася вже давно, і ті, хто реально розраховує на місця в парламенті, вже зараз повинні думати про проведення виборчої кампанії.

Незважаючи на те що новий закон про вибори ще не прийнятий, ніхто не сумнівається, що нам належить повернення до варіанту десятирічної давності - коли половина депутатів обирається за партійними списками, а половина - за мажоритарними округами. Адже відповідний законопроект уже не тільки розроблений у Кабміні, а й "підчищений" відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, а альтернативні проекти, що з'явилися, Верховна Рада прогнозовано провалила.

У зв'язку з цим особливий інтерес викликає мажоритарна частина виборів, в якій буде вестися не підкилимна боротьба за "тепле місце" в партійному списку, а цілком відчутна особиста боротьба в округах. Ось тільки наскільки вона буде реальною... Юрій Сапронов здивував громадськість заявою, що якщо партія і Добкін вважатимуть за потрібне, щоб він працював на посаді депутата Верховної Ради, то він "візьме будь-який округ і виграє його". Звучить це, звичайно, досить самовпевнено. Однак якими будуть головні складові перемоги на виборах наступного року, якщо відволіктися від особистостей самих кандидатів? Суттєвим моментом, незважаючи на неминуче зниження рейтингів, є підтримка провідної політичної сили, якою в Харківській області залишається Партія регіонів. Окрім того, грає важливу роль грамотна організація та належне фінансування виборчої кампанії.

Все це у Юрія Сапронова є. До Партії регіонів він перейшов з "Нашої України" цілком вчасно, ресурсами для організації кампанії володіє, а у здатність опозиції висунути яскравого опонента або в те, що з'являться серйозні незалежні кандидати, які мають можливість і готові вкладати гроші в сумнівну перспективу депутатства, віриться насилу . Так що депутатом, у разі висунення його кандидатури, Сапронов дійсно може стати.

Ось тут ми й переходимо до головної на сьогодні інтриги парламентських виборів для нашого регіону: хто саме буде балотуватися в поки гіпотетичних, але реально цілком відчутних 14 виборчих округах Харківщини? Поки що це покрито мороком таємниці, хоча, як повідомив 26 жовтня Михайло Добкін, списки кандидатів у депутати від Партії регіонів уже подані до Києва. "Всі вони харків'яни та відомі люди. Але поки не буде рішення партії і кандидатури не будуть висунуті на голосування на з'їзді, я не можу назвати прізвищ", - заявив Добкін.

Особливо цікава фраза губернатора і лідера облорганізації Партії регіонів про те, що кандидатами будуть харків'яни. Адже всі помітили, та й сам губернатор цього не приховував, що в нашому регіоні хочуть балотуватися і починають з цього приводу проявляти активність діючі депутати, раніше ніяк особливо з Харковом не пов'язані, - Валерій Писаренко, Олександр Кузьмук, Віталій Хомутинник... Або фразу "всі вони харків'яни та відомі люди" слід сприймати так, що частина кандидатів - харків'яни, а частина - відомі люди? Поживемо - побачимо. Поки все туманно. Наприклад, чутки про балотування того ж Юрія Сапронова в Київському районі Харкова ходять давно, причому перемежовуються вони з чутками про те, що йти в депутати він усе-таки не буде. При цьому на тому ж окрузі як можливих кандидатів від Партії регіонів різні джерела в партії називають ще двох всім відомих нардепів... Схожа ситуація і по інших округах.

У той же час усі коментатори сходяться в думці, що балотуватися в мажоритарних округах будуть двоє з 14-ти переможців виборів 2002 р. - Дмитро Святаш і Олександр Фельдман. Згадуючи про ті останні мажоритарні вибори, хочеться відзначити, що тоді переможці у всіх округах Харківщини, шестеро з яких були самовисуванцями, дружно написали заяви про вступ до блоку "За ЄдУ" - умовний аналог нинішньої Партії регіонів (тоді вона була лише одним з п'яти учасників правлячої політсили). Членами Партії регіонів були тільки двоє харківських депутатів-мажоритаріїв - Василь Потапов і Леонід Ісаєв. Вони залишаються депутатами і понині, проте їх участь у наступних виборах в округах можна виключити: в силу як втрати зв'язку з регіоном, так і пенсійного віку висуватися вони будуть хіба що за списком партії.

Також із великою впевненістю можна сказати, що не буде балотуватися переможець виборів-2002 у Комінтернівському районі Харкова Михайло Добкін. Про те, що голови облдержадміністрацій не візьмуть участі в плебісциті-2012, заявив 26 жовтня на брифінгу в Тернополі перший заступник голови Партії регіонів Володимир Рибак. Добкін на наступний день цю тезу підтримав, що не дивно: єдиний мінус губернатора порівняно з депутатом - те, що свою посаду можна несподівано втратити, - з лишком перекривають численні плюси, наявні у керівника регіону.

Призначення головним міліціонером Харківщини нового для регіону людини Віктора Козицького неминуче призвело до кадрових струсів. Першим, практично одночасно з призначенням нового начальника, звільнився заступник начальника облуправління міліції - начальник управління кадрового забезпечення Андрій Стародубцев. Минулого тижня втратили свої посади ще три міліцейські керівника. Одним з них став начальник облуправління ДАІ Ігор Швидкий, який пропрацював головним даішником Харківщини шість років.

Швидкий написав рапорт про вихід на пенсію. Однак можна не сумніватися, що на пенсію його "попросили" - незадовго до цього в пресу просочилася інформація про відсторонення начальника ДАІ від виконання своїх обов'язків. Причини невдоволення керівництва можуть бути різними - можливо, це регулярно трапляються в регіоні важкі ДТП або, наприклад, резонансна історія з болісним звільненням з органів даішника, який погрожував автомобілістам бейсбольною битою. У результаті в керівництві міліції звільнилося ще одне місце, яке зможе зайняти довірена особа нового начальника облуправління.

Вакантними стали і ще два місця рангом нижче: звільнилися начальник Борівського райвідділу міліції Володимир Агєєв і начальник Харківського райвідділу Віталій Сазонов. Агєєв написав заяву про звільнення з посади за власним бажанням, а Сазонов подав рапорт про вихід на пенсію, проте ці ініціативи теж проявлені вимушено. За інформацією джерел у міліції, начальника Борівського райвідділу хотіли зняти з посади через аварію у Боровій, у якій загинув співробітник міліції, а начальника Харківського райвідділу - за порушення дисципліни.

Крім того, Харків може втратити ще одного відомого міліціонера, зараз працює в іншій структурі, - голову Державної податкової адміністрації в Харківській області Станіслава Денисюка. У податковій зараз - глобальна реорганізація (у зв'язку з перетворенням з податкової адміністрації в податкову службу) та кадрові перетасовки. Схоже, потрапив під них і Денисюк. Відповідно до неофіційної інформації, очолювати новоорганізовані служби будуть ті, хто очолив комісії з реорганізації. А в Харкові це перший заступник голови ДПА - начальник управління податкової міліції Андрій Роздайбеда, нещодавно переведений у регіон з Дніпропетровська.

Як повідомив Михайло Добкін, керівництво ДПА України пропонує С.Денисюку очолити податкову адміністрацію в одному з трьох регіонів на вибір. Однак навряд чи це те, чого хоче сам Денисюк: в Україні дуже мало областей, більш привабливих у плані економіки та податків, ніж Харківська, та й амбіції генерала Денисюка навряд чи задовольнить призначення в якийсь регіон, а не в центральні органи до Києва. Михайло Добкін прямо заявив, що він хоче, щоб Денисюк залишився в Харкові, і буде робити все, щоб "переконати керівництво податкової не міняти керівника в області". Так що остаточне рішення стане ще й індикатором ступеня впливу харківського губернатора на рішення центральних органів влади.

Минулого тижня вкотре спливла тема реконструкції стадіону "Металіст". Точніше, проблем з його реконструкцією. Де-юре стадіон урочисто відкрили два роки тому за участю президента Ющенка, прем'єр-міністра Тимошенко та лідера опозиції Януковича. А де-факто добудови та переробки продовжуються досі, УЄФА його готовим до Євро-2012 не вважає, а щодо проблем фінансування та прав власності періодично спалахують скандали.

27 жовтня директор Євро-2012 в Україні Маркіян Лубківський заявив, що нестача фінансування реконструкції "Металіста" з місцевих бюджетів ставить під загрозу проведення матчів Євро-2012. "УЄФА непокоїть, що досі не вирішена проблема енергозабезпечення стадіону, через що неможливо ввести арену в експлуатацію й отримати сертифікат безпеки, а це обов'язкова умова для проведення матчів єврочемпіонату", - підкреслив директор турніру в Україні.

Міські чиновники по черзі почали виправдовуватися і кивати на Київ як на джерело проблем. Директор Департаменту з питань підготовки Євро-2012 міськради Олександр Нечипоренко підкреслив, що міська влада виділить кошти на реконструкцію стадіону "Металіст" у терміни, затверджені графіком. А перший заступник харківського міського голови Олександр Кривцов заявив, що держава за програмою Євро-2012 недодала Харкову більше 500 млн.грн. "Якби ми отримали належні нам гроші з держбюджету, то в свою чергу без проблем би виконали свої обіцянки і досить легко знайшли б ці 9,2 млн.грн., необхідні на завершення робіт на "Металісті", - знайшов винного він.

Не щастить харківському стадіону, що за свою 85-річну історію мав назви "Трактор", "Дзержинець", "Авангард" і "Металіст", побудованому на місці міського кладовища Святого духу. Перебудовувався стадіон після цього багато разів, але все одно залишався вічним недобудом... Хоча якщо говорити про останню реконструкції, розпочату в рамках підготовки до Євро-2012, то тут той випадок, коли у семи няньок дитя без ока.

Реконструюється "Металіста" за гроші державного і місцевих бюджетів, а також коштів інвестора - власника футбольного клубу "Металіст" Олександра Ярославського. Частина приміщень стадіону знаходиться у комунальній власності, частина - продана інвесторові. Звичайно, до початку Євро стадіон, не дивлячись на проблеми і розборки, підготують. І турнір проведуть - зрештою, це всього лише три футбольні матчі. А потім питання типу "хто кому що винен і хто чим володіє" виникнуть знову. Зрозуміло, що футбольний клуб зі стадіону нікуди не дінеться. І керувати спортивною спорудою, найімовірніше, буде ФК "Металіст". Але відчувати себе господарем на "Металісті" Олександру Ярославському не дадуть. Держава після Євро може і здатна "забути" про багатомільйонні інвестиції, а ось місцева влада цього не зробить: уже вони не забудуть ні того, скільки грошей довелося вкласти в стадіон, ні бажання Ярославського приписати всі заслуги в підготовці до турніру собі. І коли потрібно буде знову вкладати кошти в ремонти-переробки-модернізації спортивної арени, знову доведеться шукати крайнього.