- Зовсім недавно, в липні, Геннадій Хохлов був призначений начальником управління у справах фізичної культури та спорту Головного управління у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської облдержадміністрації. Проте під час інтерв'ю мене не покидало відчуття, що я розмовляю не тільки з керівником обласного масштабу, який недавно вступив на посаду а й, в першу чергу, з щирим і знаючим спортивним уболівальником, ентузіастом фізкультури і спорту. Про масштабні плани з відродження масового спорту та спорту вищих досягнень - в ексклюзивному інтерв'ю Г.Хохлова для ІА "STATUS QUO".
- Геннадію Граціановичу, які напрямки роботи управління наразі для Вас є пріоритетними?
- Пріоритетні напрями були визначені керівництвом Харківської області, коли мене запросили працювати на цій посаді. Головні напрямки - це, по-перше, спорт вищих досягнень, підготовка харківських спортсменів до Олімпіади в Лондоні в 2012 р. і Сочі в 2014 р. Спортсмени, які є кандидатами до збірної України на Олімпіади, будуть взяті під особливий контроль. Зробимо все можливе, щоб вони не відчували браку ні в чому - ні в тренувальних зборах, ні в змаганнях, ні в поїздках на рейтингові міжнародні турніри. Всіляко будемо намагатися покращувати їх побутові умови, допомагати з інвентарем, фармакологією, з інших необхідних для них питань.
Ще один головний напрямок - це масовий спорт. Здоров'я дітей та населення в цілому хвилює всіх, і я впевнений, без фізичної культури і спорту питання це не вирішити. Треба докорінно міняти роботу в районах. Відбулася зміна керівництва обласного відділення Центру фізичного здоров'я "Спорт для всіх", харківська організація якого, на жаль, займала одне з останніх місць в Україні. Плануємо відкрити центри "Спорт для всіх" у всіх районах та містах області. Будемо залучати для роботи в цих центрах нових молодих співробітників. Хочемо ширше використовувати можливості громадськості та органів влади районів. Нам же слід усіляко допомагати, сприяти районним спортивним організаціям в проведенні їх роботи саме через центр "Спорт для всіх".
- А які проблеми вимагають невідкладного рішення?
- Треба приводити в належний порядок стан багатьох спортивних споруд. А десь навіть відновлювати їх функціонування. Ті проблеми, що нам дісталися як би у спадок, частково вирішуються. Приміром, була дитяча спортивна школа "Гарт", що існувала, так склалося, не у відповідності до чинного законодавства. Її довелося закрити. Виникло питання про збереження тренерів, дітей, які там займалися. Спеціалізація школи - фехтування, дзюдо, самбо, легка атлетика. Вдалося знайти спосіб збереження школи - тепер це відділ у складі комплексної ДЮСШ на ХТЗ. І з 1 вересня ці відділли починають працювати! Стояло питання про закриття так званого державного експериментального центру з легкої атлетики - фактично училища з легкої атлетики, що розташоване також у районі ХТЗ. Крім легкоатлетів там займалися боксери, стрибуни на батуті. Це державна організація, яка фінансувалася, природно, з держбюджету. Фінансування припинилося, але завдяки зусиллям міської та обласної влади ми зуміли зберегти цей центр - і займаються там діти, і тренерський колектив. Сподіваємося на стабільне фінансування цього року. Дуже допоміг у вирішенні цього питання заступник міського голови Віктор Анатолійович Христоєв. Існує реальний план щодо зміни структури центру наступного року, приведення документів на нього у відповідність до чинного законодавства.
- Яка подальша доля стадіону "Динамо"?
- Стадіон "Динамо" був в оренді у футбольного клубу "Харків", який на сьогодні практично не існує. Зовсім недавно змінилося керівництво харківського відділення спорттовариства "Динамо". Центральну раду товариства очолив харків'янин, народний депутат Віктор Корж. У нас спільна ідея - зробити стадіон "Динамо" базовим для легкоатлетів. Але для цього необхідно знайти чималі кошти. Треба доводити до ладу бігові доріжки, роздягальні, душові, інші приміщення, обов'язкові при забезпеченні спортивних змагань. І ми обов'язково повинні реконструювати знаменитий динамівський велотрек, на якому виросло стільки чудових майстрів вітчизняного спорту! Сподіваємося вже наступного року розпочати масштабну реконструкцію цього найстарішого харківського стадіону. І, звичайно, інших спортспоруд області.
- Чи ведеться зараз в області будівництво спортивних об'єктів?
- Спортивні споруди - найболючіше питання. Самі розумієте, це далеко не найперший рядок у бюджеті будь-якого рівня. Тим не менше, керівники нашої області, депутати обласної ради в непростих умовах під час формування бюджету для забезпечення життєдіяльності регіону неодмінно вишукують можливості підтримати фізкультуру і спорт. Ось, тільки що нами отримана доповнена редакція Програми соціального й економічного розвитку Харківської області на 2010 рік, яку прийняла облрада. І, звичайно, в цій програмі присутній розділ "Фізична культура і спорт". Для прикладу: вже цього року заплановані капітальний ремонт басейну в Балаклії і стадіону "Авангард" у м.Змієві, відновлення спортивно-тренажерних майданчиків у всіх районах Харкова, відновлення майданчиків зі штучним покриттям у м.Чугуєві і ціла низка інших ремонтно-відновлювальних робіт з багатьох спортивних споруд області, які заплановані саме на 2010 р. Зауважу, що за останні кілька років в області збудовано 65 сучасних спортмайданчиків із синтетичним покриттям. Також, наскільки мені відомо, обов'язково будуть виділені кошти на ремонт спортивного комплексу "Локомотив" у м.Ізюмі. Що стосується 2011 р., у нас підготовлений перелік об'єктів незавершеного будівництва або ж об'єктів, що підлягають ремонту, - все це ми обов'язково будемо включати до плану фінансування. Дуже сподіваємося наступного року відкрити в районних центрах області ще по одному-два тренажерних майданчики і майданчики зі штучним покриттям. Для вирішення цього питання днями виїжджаємо у Київ, у центральну організацію "Спорт для всіх", де сподіваємося отримати підтримку.
- А які найбільш значущі спортивні будівництва сьогодні в області?
- Найближчим часом у сел. Червоний Дінець намічена здача в експлуатацію сучасного багатофункціонального спортивного комплексу, який побудований на кошти Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування". До комплексу входять ігровий зал, зали боротьби, боксу, тренажерний зал, 25-метровий басейн, сауна, інші приміщення для медико-відновних процедур, баскетбольні майданчики, тенісні корти, повнорозмірне футбольне поле, поле зі штучним покриттям. Поруч розташовані веслова база, гуртожиток на 200 місць, готель на 50 місць, харчоблок - практично справжній центр олімпійської підготовки! Питання в тому, хто буде його експлуатувати? "Шебелинкагазвидобування" не має відповідних спеціалістів і не має в своєму розпорядженні засобів для експлуатації спортспоруд. Значить, цей комплекс нам треба брати на свій баланс, забезпечувати постійне завантаження споруд комплексу спортивними заходами і цим заробляти гроші на його утримання. Тоді ми зможемо забезпечити доступність комплексу для мешканців цього району, в першу чергу, для дітей і молоді.
- Яким, на Ваш погляд, є рівень розвитку фізкультури і спорту в Харківській області порівняно з іншими регіонами України?
- Спорт любить об'єктивні показники. Згідно підсумків минулого року, Харківська область займає одну з лідируючих позицій в Україні. Наприклад, наша обласна школа вищої спортивної майстерності (ШВСМ) посіла перше місце серед таких шкіл по Україні. І училище фізкультури № 1 постійно серед кращих. Загалом, Харківська область за рейтингами в олімпійських та неолімпійських видах спорту постійно знаходиться в першій трійці в Україні. А ось щодо фінансування у сфері фізичної культури і спорту, так би мовити, на душу населення ми займаємо одне з останніх місць у країні. Такий парадокс. Одне з останніх місць по Україні ми займаємо і з забезпечення тренерськими кадрами. При цьому Харківська область, по суті, готує більше за всіх у країні фахівців в області фізкультури і спорту. Нагадаю, в Харкові розташовані два вищі училища і Державна академія фізичної культури.
- Цікаво, скільки всього людей працюють сьогодні у сфері фізичної культури і спорту Харківської області?
- В області 4 тис. 470 штатних фізкультурних працівників. З них 1 тис. 281 тренер, 2 тис. 333 фахівці, зайняті у різних освітніх установах (починаючи з дитячих садів і закінчуючи ВНЗ), 251 методист-інструктор з фізкультури та спорту.
- Скільки в Харківській області ДЮСШ, спорткомплексів, стадіонів, спортмайданчиків?
- На сьогодні в області, включаючи Харків, функціонують 52 стадіони, 29 плавальних басейнів, 930 спортзалів. Працюють 103 дитячо-юнацькі спортивні школи, з них 12 - школи підготовки олімпійського резерву.
- А який відсоток населення області охоплений активними заняттями фізкультурою і спортом?
- Згідно зі статистичними даними, 12,3% населення Харківської області охоплені всіма видами спортивної та фізкультурно-оздоровчої роботи. З власного досвіду, досвіду моїх колег і знайомих можу сказати, що не тільки з кожним роком, місяцем, а навіть з кожним днем цей відсоток збільшується! Рано чи пізно переважна більшість людей починає розуміти, що крім їжі й видовищ, в першу чергу, необхідно все-таки здоров'я. А здоров'я є тоді, коли є активний спосіб життя. Сьогодні близько 90% дорослого населення розвинених країн обов'язково займається яким-небудь видом спорту.
- У нас значно менше ...
- На жаль, знову ми впираємося в проблему "спортивні споруди". Здавалося б, проста річ - велосипедна прогулянка. Скажіть, а де кататися? Добре, що керівництво області та міста активно підтримує плани щодо створення та реалізації програми не тільки велосипедного руху, а й розвитку масового спорту в цілому. Ми бачимо, як активно зараз облаштовуються у дворах спортмайданчики та найпростіші спорткомплекси, тренажерні комплекси. Починають будуватися в місті і велодоріжки. Я впевнений, прагнення людей до здорового способу життя зростає з кожним днем. Треба тільки створювати людям відповідні умови.
- Яким видом спорту займаєтеся Ви самі, члени Вашої сім'ї?
- Я зі спортивної сім'ї. Мої батьки були досить відомими спортсменами, в тому числі і в Харківській області. Тато - лижник, займався також веслуванням, велоспортом. Мама була призером чемпіонатів СРСР з велоспорту, цілком могла б брати участь і у великих міжнародних змаганнях, але вийшла заміж. А мій тато - військовий, і поїхали вони служити на Далекий Схід. Думаю, любителі спорту старших поколінь повинні пам'ятати моїх батьків. Дружина моя займалася легкою атлетикою - стрибки у висоту. Дочка в юності активно займалася плаванням, син пробував себе у багатьох видах спорту. Зараз їх робота зі спортом і фізкультурою ніяк не пов'язана, на жаль. Я сам - лижник, але намагаюся при наявності вільного часу обов'язково піти пограти у футбол.
- Любите футбол?
- А як же! Футбол - це, перш за все, емоції, азарт, колективні дії.
- Яким видам спорту віддають перевагу харків'яни?
- Перш за все, це футбол. Футбол, звичайно, поза конкуренцією у нас і за видовищністю, і за масовістю безпосередньої участі. Також багато людей займається велоспортом і легкою атлетикою. Потрібно тільки, повторюся, створювати людям елементарні умови: щоб було значно більше спеціалізованих бігових та велосипедних доріжок, затишних спортмайданчиків і тренажерних комплексів у дворах. Люблять харків'яни і плавання, але у нас, на жаль, явний брак басейнів. Ні бази для масового захоплення цим видом спорту.
- А "Акварена"?
- Так, є "Акварена", але цього явно недостатньо. У місті масштабу Харкова таких басейнів повинно бути мінімум два десятки.
- Які найбільш проблемні, на Ваш погляд, види спорту, що вимагають невідкладної допомоги не тільки для розвитку, але навіть для елементарного збереження на території області?
- У Харківській області, як і по всій країні, визнані і культивуються понад 120 видів спорту. Природно, у кожному виді спорту існують свої проблеми. Але, звичайно, в першу чергу нас цікавлять проблеми в тих видах спорту, які приносять Харкову міжнародне визнання, медалі. Тобто ті види, які мають традиційний пріоритет розвитку на Харківщині. У першу чергу, це легка атлетика, яку називають королевою видів спорту. Вже відбулися робочі зустрічі з керівництвом обласної федерації легкої атлетики, і намічені скоординовані дії по зміцненню та розвитку бази цього виду спорту.
Плавання. Ви знаєте, незважаючи на те, що в збірній команді України багато харків'ян, спортивних досягнень у плаванні у нас з кожним роком усе менше і менше. Ось, мабуть, ці два види спорту я б назвав такими, що вимагають особливої уваги. Велика проблема з ігровими видами. А адже командно-ігрові види найбільше працюють на імідж своєї області, міста. У нас, за винятком футболу та волейболу, жодна команда з інших видів спорту не має належного матеріально-технічного забезпечення. Останнім часом відмінних результатів домоглися харківські команди з водного поло, регбісти. Але, будемо відверті, держава, на жаль, сьогодні не має можливості фінансувати на належному рівні ігрові види спорту.
- Є вихід з цієї ситуації?
- Звичайно, вихід є. Всі його знають. Треба трохи змінити відповідне законодавство, щоб організації та окремі підприємці мали можливість підтримувати спорт, займатися спонсорською діяльністю. І другий напрям - це експлуатація все тих же спортивних споруд. Потрібні чіткі правила їх комерційної експлуатації, частина коштів від якої повинна йти на утримання команд, які базуються в цих спорудах, а також на розвиток дитячо-юнацького напрямку цього виду спорту.
- У нашій розмові ми якось обходимо стороною зимові види спорту ...
- Я вже говорив, що є лижником, і мені, природно, небайдужі зимові види. Дуже приємно, що керівники Харківської області підтримують їх. Нещодавно віце-губернатор Євген Євгенович Савін був обраний президентом обласної федерації біатлону. Не сумніваюся, що програма відродження біатлону й інших зимових видів спорту в Харківській області буде реалізована. Зараз спільно з Головним управлінням освіти ми визначаємо кількість лижного інвентаря в загальноосвітніх школах області. Наступний етап - формування системи змагань для тих шкіл, де інвентар є або може бути придбаний. Будемо намагатися, щоб представники усіх районів приїхали на базу олімпійської підготовки "Темп", отримали лижі, покаталися під керівництвом фахівців і зрозуміли, що це таке. Обов'язково будемо допомагати з придбанням лижного інвентаря, екіпіровки для шкіл з районів. І, дуже сподіваюся, відродимо обов'язкові заняття лижами в загальноосвітніх школах. З іншого боку, отримаємо стабільну базу для відбору учнів до дитячих спортивних шкіл. Скажу більше: існує міжнародна програма "Повернемо дітей на лижі", яка реалізується Міжнародною федерацією лижного спорту. Ми будемо активно працювати в рамках цієї програми в нашій області. Минулого року в області був проведений невеликий експеримент з навчання дітей гірськолижного спорту. Майбутньою зимою, як вже сказав вище, будемо більш масштабно й інтенсивно навчати хлопців, поводження і з гоночними лижами, і з гірськолижними. Керівники області цю ідею підтримують.
- Чи вважаєте Ви за можливе, а може, необхідним, відродження державної системи спортивного тестування громадян країни, а також дітей і юнацтва? У СРСР, наприклад, існували системи ГТО і БГТО.
- На мій погляд, необхідно, щоб, перш за все, діти і молодь, особливо у навчальних закладах, щорічно здавали нормативи фізичної підготовленості. Якими мають бути ці нормативи? Це робота методична, робота для спеціалістів нашого міністерства і Міністерства охорони здоров'я. Але такі нормативи повинні бути обов'язково. Також вважаю, що слід створити систему тестування, орієнтації і відбору талановитих дітей в певні види спорту. Це дуже об'ємна, кропітка робота, в якій потрібно буде враховувати генетичні, медичні, соціальні та інші показники, в тому числі безпосередньо фізичний розвиток дитини, щоб орієнтувати її на заняття якимось певним видом спорту. Тут не обійтися без стабільної системи виїздів у райони комплексних бригад фахівців. Потрібна постійна робота зі шкільними вчителями фізкультури.