Ситуація на Харківському авіазаводі минулого тижня знову стала однією з головних тем новинних стрічок. У середу, 25 травня, пройшла робоча зустріч представників трудового колективу і профспілки ХАЗу з гендиректором підприємства Анатолієм М'ялицею. Тема зустрічі була традиційною - борги із заробітної плати. М'ялиця, який спеціально прилетів на зустріч з Києва, зазначив, що він працює з Кабміном над тим, щоб заводу перерахували гроші, які й підуть на виплату зарплати.
Зусилля директора увінчалися успіхом. У п'ятницю, 27 травня, стало відомо, що на ХАЗ надійшло 14 млн. грн. на погашення боргів із зарплати. За словами губернатора Михайла Добкіна, цього тижня завод отримає ще 56 млн. грн., а частину грошей, виручених від продажу комплектуючих, додасть саме підприємство.
Крім губернатора, з трудовим колективом авіазаводу минулого тижня зустрівся голова Держагентства з управління державними корпоративними правами та майном Дмитро Колесников. Він повідомив, що в закон про державний бюджет України на 2011 р. будуть внесені зміни, і заводу виділять близько 300 млн. грн. Окрім того, за словами Колеснікова, вирішується питання про надання ХАЗу кредиту під туркменський контракт.
Загалом, держава в особі профільного агентства всерйоз стурбована долею авіазаводу. На перший погляд здається, що це є запорукою оздоровлення підприємства. Однак не все так просто. Директор Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку (Харків) Микола Кизим, коментуючи ситуацію на авіазаводі, був налаштований скептично. За його словами, Рахункова палата провела аудит підприємства, і стан ХАЗу характеризується як украй важкий. Окрім того, за словами Кизима, завод практично відсутній на ринку: один-два літаки на рік - це занадто мало, адже провідні компанії світу продають по 350-400 лайнерів. Підраховано, що для рентабельної роботи авіазаводу потрібно продавати мінімум 20 літаків на рік. Ще на ХАЗі є проблема застарілого на 20 років обладнання і втрачених за час фактичного простою кадрів.
Отже, держава інвестує в завод 300 млн. грн., але як скоро окупляться ці інвестиції та окупляться взагалі? На повну модернізацію такого виробництва цих грошей не вистачить. Їх вистачить на те, щоб поповнити оборотні кошти. Але без модернізації обладнання конкурувати із зарубіжними виробниками неможливо. Як і без нових інженерних розробок, яким взятися на ХАЗі нізвідки. Чиновники сподіваються на якісь ринки країн третього світу, де наші літаки АН можуть брати ціною. Звичайно, це важливий чинник, однак його значення трохи нівелюється лізинговими схемами купівлі авіалайнерів, а саме так зазвичай купуються нові літаки. Можливість не вносити всю суму відразу виводить на перший план такі параметри, як місткість, безпека та комфортність. Окрім того, авіабудівні гіганти схильні серйозно поступатися в ціні, якщо вважають ринок перспективним. Так, близько трьох місяців тому російський на поставку восьми далекомагістральних літаків B777 у різній комплектації, крім того, був оформлений опціон ще на вісім лайнерів. Каталожна вартість контракту - приблизно 2,17 млрд. дол. Але «Boeing» запропонував «Аерофлоту» хороші знижки, і росіяни отримають нові літаки на 47% дешевше.
Загалом, у війні за ринок Харківському авіазаводу доведеться дуже непросто, більше того, гарантій успіху, по суті, не дає ніхто: і чиновники, і керівництво ХАЗу проявляють лише стриманий оптимізм, вважаючи за краще конкретним обіцянкам розлогі міркування про роль авіації у формуванні престижу країни. Якщо якась довгограюча стратегія щодо виведення галузі з кризи і існує, то широкої громадськості про неї нічого невідомо, і це не може не насторожувати. У таких умовах вкладати 300 млн. грн. у напівмертве підприємство може собі дозволити тільки держава: лише вона здатна керуватися абстрактними мотивами престижності існування галузі, а не економічною доцільністю. Хоча і питання престижу в даному випадку дуже суперечливе: десятки країн, що не мають своєї авіаційної промисловості, живуть багатші, ніж Україна, престижу на міжнародній арені мають більше, а керівництво цих країн відсутність авіабудування не дуже турбує.
Харківська облдержадміністрація минулого тижня всерйоз перейнялася протипожежною безпекою в супермаркетах. У четвер, 26 травня, віце-губернатор Юрій Сапронов заявив, що в місті є магазини, які протягом декількох років працюють з порушеннями правил пожежної безпеки та не усувають зауваження співробітників МНС. За його словами, через недотримання вимог пожежної безпеки в деяких торговельних мережах виникали пожежі. Сапронов пригадав такі випадки в "Рості", "Дігмі", на майданчиках ТЦ "Барабашово", в магазині "Спортмастер" на пр.Леніна і пообіцяв застосовувати жорсткі санкції до порушників.
Гнів чиновника в даному випадку цілком зрозумілий, тільки спрямований він трохи не за адресою. Комерсанти завжди прагнули і будуть прагнути мінімізувати витрати, економлячи, в тому числі, і на безпеці покупців. Держава ж повинна ці прагнення приборкувати і змушувати бізнес витрачатися на системи пожежної сигналізації, вогнегасники і негорючі оздоблювальні матеріали. І у держави для цього є механізми. Ті ж чиновники МНС здійснюють перевірки і, більше того, мають повноваження карати порушників, причому не тільки штрафами. Наприклад, керівник органу пожежного нагляду може винести постанову про припинення діяльності підприємства чи припинення експлуатації будівлі. Чому ж органи пожежного нагляду цим правом не користуються? Чому МНС заявляє, що «якщо керівники торгових мереж не усунуть зауваження, ми будемо з цими питаннями звертатися до керівництва облдержадміністрації, щоб вона вплинула на порушників», замість того щоб вплинути на порушників самостійно, використовуючи повноваження, надані законом «Про пожежну безпеку»?
Обладміністрація не вперше виконує невластиві собі функції, пов'язані з правоохоронною діяльністю. Розміщення на білбордах інформації про підприємства, що платять зарплату в конвертах, було своєрідною допомогою податковій інспекції, яка, очевидно, не в змозі сама впоратися з тими, хто мінімізує податковий тягар. Якщо так піде і далі, в ХОДА звернеться міліція з проханням допомогти у припиненні діяльності якого-небудь злочинного угруповання та СБУ з проханням розмістити на білбордах фотографії й анкетні дані шпигунів, які ніяк не даються в руки контррозвідників.
У вівторок, 24 травня, стало відомо, що прокуратура Харкова порушила кримінальну справу у зв'язку з виритим на початку Пушкінській котлованом. Справу порушено за фактом службової недбалості (ст. 367 Кримінального кодексу України). А прокуратура Київського району Харкова направила до суду позов до торговельно-комерційного ТОВ з іноземними інвестиціями "Харків-Москва", яке використовує земельну ділянку на вул. Пушкінській, 2 для будівництва торговельного центру "Світ квітів" та багатоповерхівки з автостоянкою. За даними прокуратури, ділянка була самовільно збільшена на 0,1 га шляхом перенесення огорожі. Крім того, документи на автостоянку, яку планував створити забудовник, не оформлені. Так, міськрада недоотримав 840,5 тис. грн. Ця сума і стала сумою позову, який направлено до Господарського суду Харківської області.
Така активність прокуратури пов'язана тим, що 18 травня міськрада направила звернення прокурору міста Євгену Поповичу з проханням дати правову оцінку ситуації, яка склалася навколо будівництва торговельного центру на початку Пушкінської. Раніше представник фірми «Харків-Москва» Олександр Дукер повідомив, що будівельні роботи на котловані не ведуться з вересня 2009 р. За його словами, для відновлення робіт з будівництва центру необхідно 12 млн. дол., але поки цих грошей немає, і коли вони будуть - невідомо.
Отже, у самому центрі Харкова зяє яма, оточена парканом. Картина ця, звичайно, неприваблива, тим більше напередодні Євро-2012, коли міська влада зайнялася масштабною реконструкцією центру міста. Активність прокуратури в даному випадку гідна всіляких похвал, але навряд чи вона призведе до того, що проблема у вигляді котловану і забору зникне.
У березні цього року міськрада збирався ініціювати скасування дозволу на використання землі, яка була виділена фірмі в 2004 р. терміном на 49 років, якщо фірма-забудовник не призведе будівництво в порядок. Але, по-перше, забудовник приводити будівництво в порядок не поспішає через відсутність коштів, а по-друге, «приведення будівництва в порядок», по суті, не вирішить проблеми: навіть пересунуті паркан залишиться парканом, що спотворює центр міста. Встигнути побудувати щось на цьому місці до початку Євро-2012 уже, мабуть, неможливо. Так що якщо у міської влади є готовність розв'язати цю проблему, скасовувати дозвіл на використання землі все-таки доведеться. І не просто скасовувати, а в терміновому порядку вирішувати, що робити з такою зіпсованою ділянкою землі в центрі міста - засипати котлован і влаштовувати сквер, заливати котлован і влаштовувати ставок з лебедями або зовсім замахнутися на будівництво відкритого басейну. Тим більше подібні прецеденти вже є - достатньо згадати басейн на місці котловану Палацу Рад у Москві. Але на такі радикальні кроки у міської влади навряд чи вистачить рішучості. Тим більше ділянка по вулиці Пушкінській, 2, незважаючи на проблемність, залишається дуже дорогою, а тому, найімовірніше, справа буде тягнутися, поки не з'явиться інвестор, здатний закінчити цей довгобуд.