Член ради Харківської міської організації Націонал-більшовицької партії Володимир Цимбалюк:
- Я хочу озвучити три теми. Це присвоєння імені Богдана Сташинського Молодіжному парку і Харківському університету внутрішніх справ, а також встановлення пам'ятної дошки на будівлі Головного управління СБУ в Харківській області. Друга тема - створення націонал-більшовицького трибуналу. І третя тема - про подвійні стандарти в питаннях свободи слова.
Богдан Сташинський народився 4 листопада 1931 р. у Львівській області. У 20 років він почав співпрацювати зs спецслужбами. У 24 роки він був направлений на нелегальну зарубіжну роботу в Західну Німеччину. У 27-28 років він виконав спецзавдання уряду і ліквідував низку лідерів українських націоналістів і, зокрема, Степана Бандеру. Більш того, він свою роботу не припинив і після так званої втечі зі Східної Німеччини в Західну. Ми вважаємо, що Сташинський - видатна особистість. У зв'язку з цим вважаємо, що країна повинна знати своїх героїв, ми не повинні забувати про тих людей, які боролися за наше світле майбутнє. І ми повинні в міру наших можливостей зробити так, щоб про таких людей знали діти, знало якусь інформацію населення. Тому що так складається ситуація, що ті герої, які реально поклали здоров'я і життя за те, щоб побудувати цю державу, вони чомусь не заслужено забуті.
На що б я ще хотів звернути увагу. Мене дуже засмутила ситуація, яка 20 квітня цього року відбулася в Харківському міськвиконкомі. З таким свавіллям я не стикався року з 2007-го, коли мене як організатора акції, офіційно заявленої, не забороненої судом, до початку акції затримали на вул.Хрещатик у Києві, доставили до райвідділу міліції і протримали 12 годин. І після того, як усі вже почали роз'їжджатися з акції протесту проти маршу бандерівців, мене випустили з райвідділу.
20 квітня цього року відповідно до чинного законодавства був підготовлений лист на ім'я голови Харківської облдержадміністрації (ХОДА) Михайла Добкіна, голови Харківської облради Сергія Чернова та харківського міського голови Геннадія Кернеса, де ми відповідно до ст. 34 Конституції України інформували, що 21 квітня плануємо провести захід з інформування депутатів про нашу ініціативу. У канцелярії ХОДА взяли листа без проблем, у канцелярії облради листа також прийняли без проблем. А ось в канцелярії мера виникли чомусь божевільні проблеми. Дійшло до того, що був викликаний міліціонер, який намагався вирвати у мене з рук відеокамеру, при цьому постійно кричав, що він не офіційна особа, а громадянин України, тому, якщо він, за його словами, не офіційна особа, то я його не маю права знімати. Я всім розіслав відеозйомку, але тільки два видання її розмістили.
Наступного дня, 21 квітня, ми проводили незаборонений судом захід. І міліція протягом 15 хвилин всіляко перешкоджала нашим активістам роздавати звернення депутатам облради. Напередодні представники міськвиконкому мені сказали, що вони нас "порвуть", як хтось там ганчірку. Тому ми, передбачаючи таку ситуацію, змінили тактику проведення заходу. Ми домовилися, і на роздачу звернень вийшли наші дівчата. А для того, щоб створити перешкоди працівникам міліції в протиправних діях, окрім кінокамер, які були задіяні, дівчата взяли своїх дітей. І ось дівчатка зі своїми маленькими дітьми роздавали депутатам звернення. Тому що була "вказівка", що якщо прийдуть молоді люди, схопити і відвезти їх, а після десяти випустити. У підсумку депутати звернення отримали, захід був плідно завершений.
Ми працюємо виключно в рамках правового поля. Склалася така омана, що про всі свої заходи необхідно повідомляти Харківський міськвиконком. А міськвиконком прийняв своє маревне положення, яке чомусь прокуратура досі не опротестувала.
Друге питання - створення націонал-більшовицького трибуналу. Зараз у нас в організації обговорюється питання створення такого трибуналу. Це буде такий собі прообраз громадського суду, який, ми сподіваємося, підтримають і інші громадські організації Харківщини. Цей громадський суд повинен буде вести на постійній основі вивчення, збір матеріалів про злочинну діяльність і колишніх чиновників, і нинішніх чиновників, для того щоб ми не тільки оприлюднили їх протиправні дії, які завдають шкоди харків'янам, але й давали оцінку цим діям. Може, будемо "чорну мітку" вручати, може ще щось. Поки що проект трибуналу в розробці.
Третє питання - про подвійні стандарти. Мені дуже прикро, що в Харкові можуть вільно діяти нелегалізовані в установленому законом порядку громадські організації. Їх діяльність висвітлюється в певних ЗМІ. Причому сам факт участі в нелегалізованих організаціях - це вже факт правопорушення. Такі організації вільно доносять до людей свої ідеї. А наша організація, яка легалізована в установленому законом порядку, навіть за наявності рішення фінансової складової, такої можливості позбавлена. І нам це показала найближча ситуація, яка склалася з "Форою".
Телеканал "Фора" відмовився з ідеологічної складової пускати в прямий ефір дану прес-конференцію. Ця прес-конференція повинна була відбутися ще тиждень тому. Спочатку її відклали на один день, потім на два дні, потім було свято. І ось домовилися зі "Статус-кво" провести прес-конференцію в такому форматі.
Питання: чи мав Богдан Сташинський пряме відношення до Харкова? І чи є сенс увічнювати його пам'ять саме в нашому місті, оскільки більшість харків'ян навіть не знають нічого про цю людину? Може, варто було б провести соцопитування серед людей з приводу перейменування парку?
В.Цимбалюк:
- Так, дійсно, поки ми не володіємо інформацією про те, що Сташинський мав якесь відношення до Харкова. Проте, практика останніх двох десятиліть показала, що відмінність тих чи інших осіб, як правило, не пов'язана з тим, чи мала людина відношення до Харкова чи ні. Є якісь ідеологічні погляди тих чи інших груп харків'ян, які вважають, що та чи інша людина заслуговує, щоб бути увічненим у місті Харкові. І вони ініціюють ті чи інші заходи. Наведу приклад.
Той же Молодіжний парк, який, як відомо, знаходиться на території православного кладовища. Там були поховані видатні люди. Там і зараз стоїть діючий православний храм. Однак це не завадило на православному цвинтарі поставити незаконно... хочу відразу зазначити, незаконно... камінь Української повстанської армії, яка вбивала якраз православних українців, православних священиків. І це не заважає нікому.
Ми вважаємо, що якщо Молодіжний парк носитиме ім'я Сташинського, який ліквідував одного з найстрашніших бандитів 20-го сторіччя Степана Бандеру, то таким непрямим методом ми примусимо національно свідому громаду прибрати з православною території камінь, присвячений бандитам з УПА.
Богдан Сташинський - це унікальна особистість. Ми зараз зробили запити у відповідні архіви Російської Федерації на інформацію про Сташинського. Він дуже в молодому віці виконував серйозні доручення держави.
Ігор Черкащенко:
- Ось з приводу соцопитування. Нещодавно був ролик, медіа-група "Об'єктив" показувала, з якого з'ясувалося, що у них нібито на форумі проводиться таке соцопитування: чи варто присвоїти Молодіжному парку ім'я Сташинського. Але про результати я поки не в курсі, треба зайти на сайт і подивитися.
Питання: Є в міськраді комісія з топоніміки. Вона цілеспрямовано займається перейменуванням вулиць, площ, проспектів, парків. А ви намагалися якимось чином лобіювати свою ініціативу через членів цієї комісії?
В.Цимбалюк:
- 5 квітня від харківської міської організації "НБП" були направлені з цього питання відповідні звернення до губернатора М.Добкіна, голови облради С.Чернова, мера Г.Кернеса і, відповідно, депутатів облради і міськради. 6 квітня ми пікетували сесію міськради. Ми намагалися роздати депутатам звернення, які передали в канцелярію напередодні. Депутати брали ці звернення неохоче. На 26 квітня з міськради ніяких листів поки не надходило. Хоча в принципі за законом звернень громадян вони у 15-денний термін повинні нам дати відповідь або хоча б повідомити, що вони направили кудись наше звернення для опрацювання.
З міста такої інформації не надійшло. Зате надійшла з облдержадміністрації. З управління містобудування та архітектури і з управління внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю надійшли листи. Так ось, управління містобудування нас проінформувало, що цим питанням якраз і займається відповідна комісія з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища, але порадили більше працювати саме з міською комісією.
Управління внутрішньої політики повідомило, що направили наше звернення до управління СБУ Харківської області, до Харківської міськради, до Харківського університету внутрішніх справ та до громадської ради при облдержадміністрації. І після отримання відповідних відповідей вони пообіцяли проінформувати нас про позицію тих чи інших структур.
Ми почекаємо 30 днів, і якщо з міста не надійде ніяких повідомлень, будемо задіювати в цьому напрямку органи прокуратури. Одночасно ми вже почали вести роботу з депутатами міськради, щоб донести до них цю інформацію.
Питання: Як відомо, сім'я Сташинського тісно співпрацювала з організацією українських націоналістів (ОУН). Фактично він перейшов на бік радянських спецслужб, що в принципі було нехарактерно в такій ситуації для нього. І, провівши низку успішних спецоперацій зі знищення лідерів ОУН-УПА, Сташинський у серпні 1961 р. перебіг у західний Берлін. Як вам здається, наскільки взагалі правильно увічнювати в Харкові ім'я людини, яка двічі була перебіжчиком? Знаєте, як зараз у нас перехід з однієї політичної сили в іншу - це цілком нормальне явище. Може, тут можна провести аналогію?
В.Цимбалюк:
- Я б просив вас не зіставляти ту політичну проституцію, яка у нас зараз процвітає, і те, що робив агент Сташинський. Коли йому було 20 років, він навчався у Львівському педінституті. У принципі, він подавав серйозні надії. Він не був реальним перебіжчиком. І, я думаю, ми зможемо вам представити цю інформацію в найближчі місяць-півтора, коли прийдуть відповіді з держархівів РФ. Перший факт дуже серйозний - про нього нічого поганого не казали його колишні товариші по службі.
Питання: Можливо, це просто замовчування?
В.Цимбалюк:
- Ні, є інший нюанс. Я вважаю, що це насправді прокол спецслужби. Якби зараз таке сталося, то, безумовно, Сташинський відбув 8 років в'язниці, він би з чистими документами нікуди не поїхав би. Тобто він би все одно залишився під вічним наглядом і т.д., і т.п. Другий прокол радянської спецслужби в тому, що вони його не засудили. Тобто якщо він перебував на службі і втік, його повинен був засудити військовий трибунал. А його не засудили. Це ще одна обставина, яка показує, що в 1960-ті роки це просто пройшла операція з легалізації одного зі своїх агентів. Тобто для Сташинського була придумана легенда про те, що він тут не може перебувати під контролем КДБ, про те, що він був знаряддям у руках цієї держави. Вони втекли з дружиною-німкенею до Західної Німеччини, там він здався владі, розповів про злочини, які йому ніхто не міг за великим рахунком інкременувати, оскільки все було виконано чисто. Там він відбув покарання, отримав новий комплект документів та поїхав працювати далі в свою країну.
Питання: Знаєте, 8 років відсидіти у в'язниці, щоб легалізуватися, теж якось дивно.
В.Цимбалюк:
- Йому дали вісім років, а відсидів він чотири роки. Тобто насправді, зараз усі це розуміють, була просто легалізація агента. Німецькі спецслужби діяли аналогічно. Для того щоб легалізувати свого агента, вони могли йому й ногу відрізати, аби він був легалізованим. А здоровій людині відсидіти... і не в нашій же тюрмі, а в їх в'язниці... Це немає ніяких проблем. Немає доказів того, що Сташинський зрадив свою країну, нема.
Питання: Розкажіть, будь ласка, докладніше про те, що таке націонал-більшовицький трибунал. Це буде щось громадського суду, який зараз проводять громадські організації "Прорвемося" та інші? Хто буде першими "жертвами" або "підсудними" цього трибуналу? І коли він почне свою роботу?
В.Цимбалюк:
- Я не знайомий з роботою організації, яку ви назвали. Ми зараз тільки розробляємо положення та регламент роботи трибуналу, він повинен діяти як постійний орган. Ми сподіваємося, що люди нас підтримають морально і інформативно. До трибуналу будуть входити тільки члени міської організації НБП. Спектр підсудних трибуналу буде широким - від Василя Третецького (голова Харківської обласної організації Української народної партії - "SQ") до міського голови Геннадія Кернеса.
Питання: НБП у свій час була серйозною організацією в Росії. Там більше 50 політв'язнів за акції прямої дії. Ви плануєте проводити якісь акції прямої дії і т.д.? Чи є в планах що-небудь крім просування ідеї перейменування парку?
В.Цимбалюк:
- Як елемент впливу на владу акції прямої дії - це абсолютно нормально і правильно. Ми теж будемо їх проводити. Наша організація існує з 2003 р. Іноді ми були видні, іноді не були. Але починаючи з 2004-2005 рр., ми взагалі ніякого відношення не маємо до тих людей, яких ви маєте на увазі в Росії. Ви напевно маєте на увазі харків'янина Едуарда Лимонова. У 2004 р. Лимонов теж став "помаранчевим". Ми були в нього на з'їзді, зрозуміли, що він став прислужником великого капіталу: він відмовився від тих ідеологічних позицій, на яких будувалася російська націонал-більшовицька організація. Ми з того періоду однозначно не маємо до них ніякого відношення.
Хочу сказати, що ми перед президентом України піднімаємо одну ініціативу. Зокрема, харківська міська організація НБП направила листа президенту України Віктору Януковичу з проханням присвоїти звання Героя України харківському розвіднику Олександру Святогорова-Зоричу. О.Святогоров-Зорич - легендарна особистість, він родом з Харкова, був розвідником, керував операцією з ліквідації Степана Бандери. Люди повинні знати, що ніхто не забутий і ніщо не забуте. Є також ініціатива за Павлом Судоплатовим, який також повинен бути зазначений. Він багато чого зробив у боротьбі з фашизмом. Під час Другої світової війни Судоплатов керував партизанськими загонами на Західній України. Він брила, знаменна особистість.