- Доброго дня, шановні колеги! Я вдячний за те, що є можливість спілкування та діалогу. Основна мета мого перебування в Харкові - це участь у загальних зборах Академії правових наук України, де я виступив з доповіддю "Європейська конвенція з прав людини". Цей захід співпав з тим, що Верховна Рада (ВР) прийняла рішення 22 жовтня, о 14.30, почати спеціальне засідання, приурочене до 60-річчя прийняття конвенції, яка має винятково важливе значення з огляду на те, що це перепустка до європейскої спільноти. Вкрай важливо було не лише донести бачення ВР ситуації з правами людини і водночас відчути настрої й напрями, в яких працюють науковці, які об'єднуються навколо академії. Спілкування було важливим, бо були цікаві виступи, де пульсувала думка, як нам з'єднати науку з законом і з практикою нашого життя. Тому я запрошую до діалогу й спілкування.

- Зараз на розгляді в Конституційному суді (КС) знаходиться питання про скасування політреформи. Ваше ставлення до цього процесу?

- Складне питання. Є одне уточнення - наразі не розглядається питання про скасування Конституції. Ми можемо говорити зараз виключно про Конституцію зі змінами і доповненнями, які були внесені до неї, в тому числі 8 грудня 2004 р. Я переконаний, що ви ніде не зустрінете посилання на закон № 2222, ви скрізь зустрічаєте тільки посилання на Конституцію. Це цілісний документ. Йдеться не про неконституційність Конституції. Йдеться тільки про те, щоб КС перевірив, наскільки ВР дотримувалася процедурних правил при прийнятті закону про внесення змін до Конституції. Так написано у зверненні депутатів і в поясненні ВР у відповідь на запит КС. Я є прихильником того, щоб не випереджати події і вирішувати проблеми в міру їх появи. Зараз ми говоримо тільки про гіпотетичні, можливі варіанти рішень, які прийме КС. Я вважаю, що КС ухвалить рішення, керуючись, насамперед, розділом XIII Конституції про порядок внесення до неї змін і своїм же рішенням від 1998 р. з приводу практики реалізації конституційного права ВР з приводу внесення змін до КС.

Відзначу, що в Конституції не передбачено механізму прийняття нової Конституції. Чому? Відповідь очевидна і проста. Тому що законодавець виходив з того, що нинішній основний закон буде жити, як мінімум, вічно, але в нього будуть вносити зміни, виходячи з реалій і вимог життя. До речі, якщо вносити зміни може ВР, то зміна Конституції може бути прерогативою народу, тобто - через референдум.

КС, ухвалюючи рішення, буде враховувати і наслідки його прийняття. Якщо б мене питали, як я бачу розв'язання цієї колізії, я б сказав, що КС має очевидні підстави констатувати, що ВР порушила процедуру. КС міг би зобов'язати ВР привести все у відповідність, керуючись розділом XIII Конституції України та відповідним рішенням КС від 1998 р. Таке рішення КС припинить нагнітання пристрастей в Україну. Це дозволило б президентові Віктору Януковичу вимагати від ВР відреагувати, а ВР відчувала б відповідальність, тому що рішення КС підлягають виконанню. На мій погляд, має йтися про системні зміни в Конституції. Я підкреслюю слово "зміни". Тому що в останніх рекомендаціях моніторингової групи ПАРЄ (проект рекомендацій буде розглянуто ВР на початку жовтня) наполягають на змінах до Конституції, але не на новій Конституції.

Енергію треба спрямувати не на гадання на кавовій гущі, а щоб створити відповідальну робочу групу. До неї мають увійти представники інститутів влади (по одному як мінімум), депутати фракцій ВР, а кістяк її склали б експерти в конституційному праві. Група проаналізує, як працює Конституція, які її положення є фактично мертвими, як забезпечити реалізацію імперативних норм прав і свобод людини, які записані в Конституції, але держава їх не виконує.

У нас записані норми, що держава забезпечує повністю безкоштовну медицину й освіту, але вона їх не забезпечує. У всіх конституціях немає такої імперативної норми. У них записано, що держава прагне вирішувати ті чи інші проблеми. І як бути з урахуванням того, що наша Конституція забороняє приймати закони, які погіршують соціальне становище людей. Тут дуже складна проблема. Потрібно зробити напрацювання і бути готовими до будь-якого рішення КС. Коли буде над чим працювати, потрібно буде вийти на якісно інший рівень - на конституційну комісію, на раду з громадськістю. А якщо ми будемо зачіпати розділи I і XIII Конституції, то тут ми не обійдемося без референдуму. Отже, треба працювати! Тим більше, що ми всі говоримо, що потрібно ліквідувати двовладдя в державі, гарантувати розвиток самоврядування. Я вже не кажу про необхідність територіально-адміністративної реформи. До цієї теми всі бояться навіть підходити.

І останнє. Зараз багато критиків і оцінювачів того, як приймалися зміни до Конституції. Але давайте подумки повернемося в той період. Були міжнародні посередники, проводилися консультації і засідання круглого столу, і тоді проводилися консультації, як вивести країну з політичного клінчу. Якщо б рішення не приймалися, то був можливий розкол і, по суті справи, руйнація країни. Різні інститути влади в різних регіонах країни приймали різні рішення. І влада, крім ВР, була повністю паралізована. І тоді прийняли не правове політичне рішення, а політико-правове рішення. До речі, коли буде час, я вам розповім, як підписували останні угоди, і які там підписи стоять. Я поставив підпис останнім і у дужках приписав "при вирішенні ВР".

- Прокоментуйте звернення Ігоря Савченка до Вас з приводу зняття Анатолія Гриценка з посади керівника комітету ВР. І ще питання, кого Народна партія висуває кандидатом в мери Харкова?

- У Харкові найближчим часом відбудеться партійна міська конференція, на якій буде ухвалено остаточне рішення. Коли ми зважимо всі "за" і "проти". Моя позиція така - на розсуд регіональної партійної організації. Я нікому, жодній людині не нав'язую списки і жодного партійного списку не перевірю. Я виходжу з того, що у нас є єдина політична лінія, але має бути проведено 25 політичних кампаній. Тому що розповідати про всеукраїнське щастя, я думаю, не варто.

Що стосується листа. Я не тільки лист від І.Савченка отримав. Перед цим до мене зверталися чотири народних депутати, які, до речі, не є членами цього комітету, з аналогічним проханням. До мене також надійшла інформація від першого заступника голови комітету Сергія Гриневецького, який стверджує, що ці "наскоки" позбавлені будь-якого грунту. На перші звернення чотирьох депутатів я написав відповідь, що депутати мають право давати оцінку роботі комітетів і депутатів ВР, але за законом і за регламентом питання про відставку голови комітету можуть поставити голова ВР, депутати цього комітету і сам депутат в силу різних обставин. Виходячи з правових норм, заяви про необхідність відставки А.Гриценека - політична оцінка діяльності голови комітету. У мене до цього депутата немає жодної претензії як до керівника комітету, тому що він завжди доповідає позицію комітету. Я не бачу подальшого розвитку цих подій.

- Уже п'ять років як прийнятий закон про соціальний захист дітей війни. Але діти війни отримують замість 30% надбавки тільки 10%. Чи буде вирішена ця проблема?

- Моя позиція така: якщо держава взяла на себе зобов'язання, то вона повинна ці зобов'язання виконати або пояснити, чому вона їх не виконує. Я вважаю, що потрібно не приймати далі рішень такого роду щодо пільг, а забезпечити виконання того масиву законів, які є. Для цього потрібно провести повну інвентаризацію соціального законодавства країни. Про це я сказав 9 вересня на засіданні Ради регіонів, на якому обговорювалося питання про прийняття держбюджету 2011 р. При розгляді бюджету ми будемо робити все, щоб по максимуму вирішити ті соціальні зобов'язання, які стоять перед країною, але в цьому бюджеті на 2011 р. не буде розділу, який призупиняє дію соціальних законів, або їх реалізація віддається на відкуп Кабміну, як це було раніше за всі роки незалежності України. Таку норму вилучили і в держбюджеті 2010 р.

Якщо виникне необхідність відмовитися від тих чи інших соціальних зобов'язань держави, потрібно вносити окремий закон, публічно його обговорювати й одночасно публічно гарантувати відповідні компенсатори. Я вважаю, що пільги потрібно ввести в пенсії і зарплати. Але це має бути за згодою людей. Хоче людина, їй потрібно ввести в пенсію, а ні - має отримувати пільгу за діючим порядком. Я розумію, що багато людей не згідні з цим і треба враховувати думку людей з цього питання.

Я не сприймаю і вважаю шкідливими всі ці крики про захист людей. Ніхто не знає краще, що потрібно країні, ніж люди, які втратили владу. Коли вони при владі - виходять з економічної доцільності, втратили владу - заявляють про політичні підходи. Не можна в процесі протистояння "валити" країну. Свого часу ми пропонували вирішувати проблему підвищення соціального стану людей підвищенням зарплати. Сьогодні популістські заходи - щось забороняти, регулювати ціни - призведуть до того, що ми будемо мати ажіотаж і зростання корупції. Нас не підтримали свого часу із законопроекту про фіксовану частку зарплати в собівартості продукції. Зараз ця частка становить 8% у середньому по країні, а повинна бути 25%. Не підтримали і погодинну оплату праці.

На превеликий жаль, у нас не є домінуючими в політиці загальні інтереси країни, на першому місці - корпоративні інтереси, які камуфлюються під політичну позицію. Днями знову розглядався закон про дітей війни. Причому ті, хто раніше його "валив", тепер підтримують. А я сказав: давайте виконаємо хоча б те, що вже прийнято. Давайте порахуємо і почнемо серйозну розмову, адже ми ж не можемо допустити інфляції, яка може виникнути через неадекватні виплати. І я, до речі, не згоден з ще одним нововеденням в Податковому кодексі, яке пропонує обкладати податком депозити. Якщо обкладати, я проводив консультації з головою Нацбанку, то потрібно спочатку вирахувати, яка частина річних відсотків пішла на компенсацію інфляції, а вже те, що залишилося, обкладати податком.

- Як Ви оцінюєте проект Податкового кодексу (ПК)?

- Коли я прочитаю ПК, а це заняття не з захоплюючих, тоді й буду висловлювати свою особисту думку. Поки що я читав пояснювальні записки і короткі виклади, а також те, що говорять представники громадських організацій та керівники підприємств. Але я думаю, що близько 70% в ПК позитиву, а інше - проблемні моменти. У мене сьогодні вранці була зустріч з великою групою представників Європейського банку реконструкції та розвитку. Вони висловили занепокоєння з низки проблем, пов'язаних з ПК. Банкіри говорять, що в проекті ПК передбачається деяка централізація, яка зв'язує руки муніципалітетам. Через це можуть виникнути складнощі з залученням інвестицій, у тому числі і від цього банку. Він налаштований дуже серйозно працювати в Україні. Банк готовий давати довгострокові кредити під невеликі відсотки, але ми повинні демонструвати стабільність і, як мінімум, вирішити проблему ПДВ. Тому в мене немає однозначного ставлення до ПК. Ми йдемо на ризикований крок, приймаючи такий закон. Простіше було б жити на тій базі, що вже є. Ми б спокійно прийняли бюджет на наступний рік. Ускладнюється ситуація й тим, що це робиться в період виборчої кампанії. Але у нас залишився ще максимум рік для серйозних перетворень. А далі всі будуть думати про чергові вибори до ВР і президентські.

Я пропоную "поспішати повільно" з ПК. Адже ми вже знову вийшли на черговий новий документ проекту ПК, скасувавши той, який був раніше внесений. А у нас є тільки 1,5 місяці, щоб прийняти новий закон. А потім потрібно прийняти бюджет і подивитися, як будуть взаємодіяти Бюджетний і Податковий кодекси, і вносити зміни до цього документу оперативно. І є ще одна думка - прийняти "короткий" закон, в якому будуть передбачені податкові правила для того, щоб сформувати бюджет. Цю роботу потрібно довести до логічного завершення.

- Звільнено голову Держкомзему Олега Кулінича. З чим пов'язане це звільнення і чи буде Блок Литвина висувати іншого кандидата?

- Призначили на цю посаду колишнього керівника Одеського обласного управління земельних ресурсів, фахівця в цій сфері. Він не є політичним висуванцем. А що стосується першої частини запитання - я не сприймаю ці розмови про квоти. Тому що квоти на цю тему не було.

Чому звільнили? Тому що було багато скарг. Зараз до землі вся увага прикута, і люди, які працюють у цій сфері, повинні, напевно, жити "за склом" і постійно бути на виду. Тому що вони повинні розуміти, що при будь-яких їхніх діях звинувачень буде дуже багато. Сьогодні, як ніколи, потрібно дотримуватися закону. Бо ось коли в демократичних умовах, змінюється влада, і те, що зараз сприймається як нормальне рішення, завтра може бути розцінене як порушення закону. Я часто кажу це депутатам, коли вони вимагають від мене розглянути питання, яке суперечить регламенту. Я кажу, сьогодні це так, а завтра може бути стаття за перевищення службових повноважень.

- Зараз знову піднімається питання про російську мову. Як Ви ставитеся до цього питання?

- У мене немає особливої думки з цього приводу, є здоровий глузд і відповідальність. Ніхто не заперечує проти того, що в країні склалася двомовність. І це значить, що потрібно знати і українську, і російську мову, а не так, що знаю російську, а українську - геть. Українська мова - це на наріччя, а повноцінна мова. До речі, сьогодні в Академії наук я показував на історичних документах, що верховенство права і право людини на життя, на забезпечення свого часу було зафіксовано на території України. Потім, у період тоталітаризму, це право було ліквідовано, і все, що було в Україні, оцінюється лише через призму цих 75-80 років.

А тепер з мови. Нам сьогодні потрібно забезпечити той природний консенсус, який складеться. Ніхто ж не тиснув до 2004 р., і у нас склалося природне мовне середовище. Мова завжди проб'є собі дорогу і витримає конкуренцію. Як мінімум, людям старшого покоління потрібно дати можливість спокійно жити, у тому числі в питаннях мови. Простий приклад: в Криму люди старшого віку купують ліки, а пам'ятки та рекомендації викладені українською та англійською мовою. Це по суті знущання над людиною. Вони української добре не знають, а англійської не будуть знати ніколи. Але чому не зробити і російською мовою пам'ятку, і буде все спокійно? Я вважаю, що потрібно дати можливість людині у цьому середовищі жити і користуватися мовою, яка для неї рідна. А державний чиновник повинен знати українську, російську та, бажано, англійську, тому що 98% наукової інформації написано на цій мові. 7 законопроектів у нас є з мовної проблеми у ВР. Ще ми не розглядали їх, а вже йде протистояння. Я розумію, що різні сторони нагнітають пристрасті, щоб закріпити за собою те, що ми називаємо електоратом. Я цього слова не сприймаю, тому що в ньому є щось одноразове.

Я звернувся до Національної академії наук України. Поговорив з її президентом Борисом Патоном. Попросив, щоб подивилися всі документи з точки зору вчених. Тому що в них різні точки зору, наприклад, є такі, що повинна бути тільки українська, а інших не повинно бути. ОБСЄ також цікавиться питаннями мови. Вони проводили дослідження питання забезпечення використання російської мови в Україні, так само як і української - у Росії громадянами Росії. Вони дали рекомендації і Росії, і Україні. І вони теж попросили, щоб ми дали їм проекти законів на експертизу. Я вважаю, що потрібно почекати і розглянути мовні питання після виборів.

- Чи буде БЮТ блокувати або мінувати парламентську трибуну?

- Підстав для блокування найближчим часом не буде. Бо блокування трибуни - це обмеження свободи слова. Я активним блокувальникам кажу: ви заблокували трибуну, вімкнулі телевізор, І засідання не проводитися. Хто переміг? Коли йде засідання, є можлівість довести свою точку зору. У всіх країнах опозиція говорить, а більшість приймає рішення. Але вона пріймає рішення, беручи до уваги те, що говорить опозиція.

- Чи є реальні механізми, щоб стабілізувати ситуацію у вищій освіті?

- Дуже важко створити новий навчальний заклад, а ліквідувати його практично неможливо. На превеликий жаль, на цій сфері, яка повинна бути чистою і світлою, почали робити бізнес по-українськи і наплодили стільки вишів, що сьогодні, до речі, не вистачає студентів. Особливо з урахуванням однієї обставини, на яку ми поки ще не звертаємо уваги. Польща починає активно пропонувати нашим молодим людям навчатися у їхніх ВНЗ, де і якість освіти вище, і ціни розумні.