Реформа охорони здоров'я, яку зараз в експериментальному режимі проводять у трьох областях України і в Києві, більше підходить для сільської місцевості, ніж для такого міста з півторамільйонним населенням, як Харків. Про суперечливі моментах реформи 24 листопада розповіла "SQ" заступник харківського міського голови з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення Світлана Горбунова-Рубан.
За її словами, закон "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях і в Києві" Верховна Рада прийняла 7 липня. "Все, що викладено в цьому законі, докорінно міняє систему охорони здоров'я, яка функціонує сьогодні в Харкові", - розповіла С.Горбунова-Рубан.
Відповідно до закону, замість системи поліклінік буде створена система амбулаторій сімейного лікаря. "Закон ставить завдання організувати в районах роботу таких амбулаторій замість поліклінік. У кожній амбулаторії буде працювати сімейний лікар, лікар-терапевт, лікар-педіатр і дві-три медичні сестри. Для кожної амбулаторії потрібно буде підібрати приміщення і перевчити лікарів іншого профілю на сімейних лікарів", - розповіла С.Горбунова-Рубан. За її словами, якщо реформа буде проводитися і в Харкові, місту знадобиться близько 570 сімейних лікарів. Амбулаторії потрібно буде відкрити в кожному районі міста з розрахунку 1 амбулаторія на 2,5 тис. населення. "Приміщенням для амбулаторії може бути трикімнатна квартира, може бути якесь приміщення, виділене КП "Житлкомсервіс", проте воно повинно бути обладнане відповідно до існуючих нормативів", - зазначила С.Горбунова-Рубан.
"Поліклінік згідно з цією реформою не буде. Вони будуть реформовані в амбулаторії, а всіх лікарів вузького профілю - невропатологів, кардіологів, офтальмологів і т.д. - переведуть на роботу в консультативно-діагностичні центи. Все медичне майно та обладнання поліклінік теж перейде в ці центри, які працюватимуть як спеціалізовані лікарняні установи. Тих поліклінік, до яких ми звикли, не буде", - розповіла С.Горбунова-Рубан.
Відповідно до закону, в місті почне працювати центр первинної медико-санітарної допомоги, який буде координувати роботу амбулаторій і укладати договори з сімейними лікарями. Закон передбачає, що сімейні лікарі отримають статус приватних підприємців і будуть самостійно укладати договори з центрами первинної медико-санітарної допомоги, щоб отримати бюджетні гроші, необхідні для обслуговування населення. Відповідно до закону, сімейний лікар буде відповідати за цілу низку питань, якими раніше займалися лікарні та поліклініки, - виписка рецептів, лікарняних листів, зберігання наркотичних препаратів і т.д.
Відповідно до закону, всі медичні установи міста, крім амбулаторій сімейних лікарів та центру первинної медико-санітарної допомоги, будуть передані на баланс області. Закон також реформує роботу швидкої допомоги. Після реформи буде два види швидкої допомоги: екстрена та невідкладна. "Якщо ми сьогодні вчимо людей для виклику "швидкої" набирати телефон "103", то який телефон буде людина набирати після реформи, ми не розуміємо", - зазначила С.Горбунова-Рубан. За її словами, якщо людині стало погано вдома, і погіршення його самопочуття пов'язане з хронічними хворобами, він повинен буде викликати додому сімейного лікаря або невідкладну швидку допомогу. Якщо відбувся якийсь екстрений випадок з жертвами або людині раптом стало погано десь на вулиці, вона повинна буде викликати екстрену допомогу.
В областях, у яких проходить експеримент, думки про реформу неоднозначні. Мер Вінниці стурбований проведенням реформи і заявив, що вона більше підходить для сільських територій, ніж для великого міста. "Дніпропетровськ виконав практично все: вони вже передали все майно в область і рапортують про те, що все йде якнайкраще. Але Дніпропетровськ і Харків - це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. У них на 800 тисяч мешканців - більше 400 будівель та установ охорони здоров'я. У них була дуже розвинена медицина, і все було по-іншому. У нас на 1 мільйон 420 тисяч мешканців Харкова - 123 медичних установи. У нас ніде розміщувати ці амбулаторії. Щоб відкрити 100 амбулаторій, ми повинні купити 100 трикімнатних квартир у різних районах", - зазначила С.Горбунова-Рубан. За її словами, в Донецьку аналогічна ситуація, тому там пішли іншим шляхом - відкрили амбулаторії прямо в поліклініках. Однак у такому випадку в одному будинку будуть працювати установи, які знаходяться на балансі міста і області, що створить плутанину, в тому числі в питанні оплати комунальних послуг.
"Це сільська реформа та сільська форма роботи з населенням - наближення амбулаторії до населеного пункту. Ми поки не знайшли в цій реформі моментів, раціональних для великого міста", - заявила С.Горбунова-Рубан. За її словами, учасники Асоціації міст України вже направили звернення до президента, в якому виклали свої міркування з приводу реформи і висловили пропозиції.
"Безумовно, реформа охорони здоров'я в принципі потрібна. Але потрібно до цього питання підходити обережно, тому що ламати - не будувати", - заявила С. Горбунова-Рубан. За її словами, в тому вигляді, в якому пропонується зараз, реформа може негативно вплинути на багато позитивних моментів міської медицини.