Минулого тижня Верховна Рада, приклавши чимало зусиль, повернула Україні так званий зимовий час. У кінці жовтня країна знову переведе годинники, хоча ще місяць тому здавалося, що маніпуляції зі стрілками залишилися в минулому. Нагадаємо, у вересні парламент уже займався цим питанням - і скасував перехід на зимовий час. Швидко, рішуче і без сумнівів. Чому це було зроблено? Мабуть, тому, що буквально за кілька місяців до цього від переходу на зимовий час відмовилася Росія. В Україні питання доцільності переведення стрілок теж обговорюється давно, але до голосування в сесійній залі ніколи не доходило. Але у вересні, мабуть, вирішивши, що могутній сусід і "старший брат" поганого не порадить, народні депутати наважилися на радикальний крок і сказали своє рішуче "ні" переведенню годинників.
Але тут виявилось, що все не так просто. По-перше, саме зимовий час, який намагалися скасувати, ближче до астрономічного часу України. До того, як два рази на рік почали переводити годинник, країна завжди жила за зимовим часом, а літній був уведений, щоб максимально ефективно використовувати довгий світловий день, який буває в кінці весни і влітку. Крім того, залишившись на літньому часі, Україна дещо дистанціює себе від більшості європейських країн, які будуть двічі на рік переводити годинника, як і раніше. Тобто Європа стрілки переводить, Україна - не переводить, за рахунок цього виходить "плаваюча" різниця в часі, що вимагає як мінімум постійного перегляду графіка транспортного сполучення.
Однак найбільше за повернення зимового часу боролася Західна Україна. Літній час у зимові місяці означає для Закарпаття, Львова та Івано-Франківська початок світлового дня о 9-10 ранку. Медики вважають це шкідливим, а міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога охарактеризував рішення депутатів як крок проти здорового глузду, спробу скасувати закони природи і знехтувати наукою.
У результаті в парламенті з'явився новий законопроект - про повернення зимового часу. Не з першої спроби, але його прийняли. За тиждень країна переведе годинники, а Кабмін повинен вирішити, як жити далі - завжди за зимовим часом або переводити годинник і надалі, - і винести це рішення на суд Верховної Ради.
Вся ця на перший погляд смішна, а насправді сумна історія про спробу встановити в Україні порядок обчислення часу дуже наочно продемонструвала дві проблеми. Перша - люди, покликані займатися законотворчістю, тобто в значній мірі визначати порядок життя в країні, у своїй діяльності цілком можуть не звернути уваги на здоровий глузд. Або як мінімум не взяти до уваги весь спектр можливих наслідків тих чи інших рішень, не зважити плюси і мінуси. Як видно, скасування зимового часу у вересні слідом за Росією пояснюється "політичною доцільністю", а повернення до зимового часу не з першої, а з другої спроби, але в той же день, без широкого обговорення, - простою дезорганізованістю депутатів.
Варто звернути увагу ще ось на що. Переведення годинників, на відміну від більшості законодавчих актів, прийнятих у парламенті, стосується не когось вибірково, а взагалі всіх громадян України. При цьому суспільству ніяк не пояснили необхідність і доцільність ні першого рішення депутатів, ні другого. Якби ж воно було одне, але два взаємовиключних... У підсумку влада через деяку поспішність і очевидну нелогічність своїх дій має репутаційні втрати, яких легко можна було уникнути. А люди сприймають цю ситуацію з поблажливою посмішкою.
Минулого тижня знову нагадав про себе телеканал "Фора". Коли на багатостраждальній "Форі" змінилося керівництво, стало зрозуміло, що канал в ефір повернеться, але буде іншим. Минулого тижня топ-менеджмент каналу зібрав прес-конференцію, на якій розповів про свою нову редакційну політику. По-перше, в.о. гендиректора "Фори" Віктор Мозговий представив нового програмного директора каналу. Ним став Нісон Ройтман, відомий у місті в основному своєю радикальною позицією стосовно бродячих тварин і програм про ЖКГ.
Ройтман розповів про бажання зробити оновлену "Фору" "громадським і народним телебаченням". Для цього, за його словами, буде створена мережа "громадських кореспондентів", що дозволить надавати глядачеві більш конкретну й об'єктивну інформацію. Створенню дійсно народного ТБ, мабуть, повинна посприяти практика запрошення харків'ян до студії. Саме вони, зазначив Ройтман, стануть "головною дійовою особою каналу", а традиційні для ТВ спікери будуть звітувати перед ними про виконану роботу. Чим громадські кореспонденти відрізняються від кореспондентів звичайних, що працюють у будь-якому ЗМІ, і чому отримана ними інформація буде більш об'єктивною, Нісон Менделевич не пояснив.
Проте основне ноу-хау, яке має намір запровадити "Фора", - це відбір програм на конкурсній основі, проведення так званих тендерів. Залишивши осторонь питання про те, хто в Харкові міг би стати суддею такого відбору, тобто адекватно і професійно оцінити що-небудь як потенційно успішний телепродукт, варто зазначити, що в самій по собі ідеї конкурсного відбору нічого поганого немає. Зрештою, конкуренція - це один з чинників розвитку. Однак у даному конкретному випадку, найімовірніше, проведення тендерів не призведе до якогось прориву, появи в програмній сітці каналу продуктів якісно іншого рівня. З тієї простої причини, що їм нема звідки взятися. Найімовірніше, до участі в конкурсі будуть заявлені вже готові проекти звичайного харківського рівня. Безумовно, поява нових цікавих ідей можлива. Але для їх перетворення на якісно інший продукт не в останню чергу потрібні гроші, причому гроші чималі, і конкурсна комісія у цьому питанні ніяк не допоможе. А бажання спонсорів вкладати гроші в масштабні харківські телепроекти поки не видно. Та й звідки йому взятися, адже навіть якщо та чи інша передача буде однозначно кращою на "Форі", причому з великим відривом, їй усе одно буде дуже важко стати прибутковою у силу загального невисокого рейтингу каналу.
Крім того, навряд чи проведення конкурсів приведе до того, що на "Форі" з'явиться контент, несподіваний, так би мовити, з ідеологічної точки зору. Раніше канал був підконтрольний опозиційним структурам, тепер ситуація радикально змінилася, і ця зміна і є запорукою повернення каналу в ефір. Тому загальна концепція оновленої "Фори", мабуть, досить передбачувана.
Віктор Мозговий ще раз пообіцяв, що буквально до середини листопада "Фора" повернеться в ефір, тому вже досить скоро стане зрозуміло, до чого привела ідея проводити тендери для відбору програм. Ця ідея, до речі, суперечить тому, як роблять багато гравців телевізійного ринку зарубіжних країн. Адже за логікою все має бути з точністю до навпаки: не творці того чи іншого телепродукту повинні брати участь у конкурсах, намагаючись таким чином потрапити до ефіру. А канали змушені боротися за якісний контент, у тому числі - купувати програми, тому що саме висококласний контент може зробити канал рейтинговим.
Окремо на прес-конференції було порушено питання про те, які новини можна буде побачити на "Форі". Неодноразово говорилося про "АТН", Мозговий у відповідь нагадав про тендери та розповів, з якими новинними службами він уже провів переговори з прицілом на співпрацю. Як і слід було очікувати, "АТН" серед них не виявилося. А взагалі, вся ця розмова про новини зайвий раз продемонструвала той факт, що з такою редакційною політикою, як зараз, "АТН" не знайдеться місця в харківському ефірі.
І закриваючи тему мас-медіа - ще одна новина. Минулого тижня досить відомий у місті журналіст Сергій Потімков у прес-центрі "STATUS QUO" презентував новий проект - харківське інтернет-телебачення (скорочено - ХІТ). Презентація більше нагадувала не захід для ЗМІ, а зустріч старих друзів і ворогів: відповідей на серйозні питання майже не було, зате було багато ностальгійних спогадів, віршів, гасел та пікірування (іноді теж у віршах). По суті було сказано, що новий ресурс не буде цілком політичним чи соціальним, а відобразить "життя у всій його повноті". Однак очевидно, що насамперед цей проект є спробою створити свого роду ідеологічну альтернативу місцевому телебаченню. Один з його організаторів, вічно протестуючий журналіст Андрій Войцеховський, так і сказав у своєму блозі на новому ресурсі: мовляв, "наші канали - "Фору" й "А/ТВК" - закрили, тому ми йдемо в інтернет".
Новий ресурс - це поки що, звичайно, взагалі не телебачення, а сайт, на якому зібрано відеоматеріал. Чи стане він повноцінним інтернет-телеканалом - покаже час. Тут багато що залежить не тільки від креативності та завзятості його творців, а й від фінансування. Питання про те, хто ж спонсорує новий проект, залишився на прес-конференції без відповіді. Однак головному спонсору опозиційних ЗМІ, Арсену Авакову, будь-які мас-медіа, очевидно, вже не дуже цікаві: ситуація з каналами це продемонструвала досить наочно. Хто міг би досить явно симпатизувати проекту Потімкова і при цьому системно і регулярно допомагати грошима - неясно.
І другий момент. Можливо, всі обставини дійсно складуться дуже благополучно для творців нового проекту, і ХІТ зможе стати якоюсь ідеологічною альтернативою місцевим телеканалам. Однак чи дізнаються про це ті, для кого затівається проект, - користувачі? Ні. В основному тому, що масово люди все ж дивляться звичайні телевізори. І навіть прямі ефіри в інтернеті за кількістю глядачів, а значить, і за популярністю поки що ніяк не зможуть конкурувати з телеканалами.
Минулого тижня перший заступник голови Харківської облдержадміністрації
Володимир Бабаєв був обраний ректором Харківської національної академії міського господарства. Він подавав свою кандидатуру на конкурс, за нього проголосував колектив, і тепер справа лише за рішенням Міністерства освіти. Можна не сумніватися, що кандидатуру Бабаєва затвердять.
Чутки про звільнення одного з віце-губернаторів ходили містом давно, але те, що йдеться про Володимира Бабаєва, все одно виявилося несподіваним. Його характеризують як людину справи. І те, що з 1998 року Володимир Бабаєв був віце-мером, а потім віце-губернатором, незважаючи на декілька змін центральної влади в країні, - зайве тому підтвердження. Найімовірніше, причина відходу Бабаєва з посади заступника губернатора в тому, що в січні йому виповнюється 60 років, а це граничний вік для держслужбовця.
Найближчим часом Харківську облдержадміністрацію чекають кадрові перестановки. Зараз, якщо не рахувати Володимира Бабаєва, який уже майже пішов у Михайла Добкіна - шість заступників: Віталій Алексейчук, Валентин Дулуб, Євген Савін, Юрій Сапронов, Василь Хома та Ігор Шурма. По-перше, хтось із них стане першим заступником голови ХОДА. А по-друге, ще на початку року було анонсоване скорочення віце-губернаторів у рамках другого етапу адміністративної реформи. У більшості глав регіонів Україні повинно залишитися по три заступники - перший зам, просто зам і заступник - керівник апарату. У губернаторів областей, які прийматимуть Євро, - ще заступник з питань Євро (щоправда, ця посада, ймовірно, за пару місяців після чемпіонату теж буде скорочена).
Так що двоє з нинішніх заступників позбудуться своїх крісел. Хто це - з упевненістю сказати не можна. Мабуть, спокійно може почуватися Ігор Шурма. Він - людина, яка прийшла в обласну владу на особисте запрошення Михайла Добкіна, крім того, має хорошу репутацію в своїй сфері. В активі Валентина Дулуба - величезний управлінський досвід, отриманий на різних посадах. Юрій Сапронов відомий бажанням працювати і сміливими масштабними проектами, правда, жоден з цих проектів ще не реалізований. Віталій Алексейчук недавно був відсторонений від керівництва обласною робочою групою з питань раціонального та ефективного використання земель, замість нього призначили Василя Хому. Земельне питання для області зараз украй актуальне, тому таке кадрове рішення може бути показовим. За Євгеном Савіним немає ні гучних невдач, ні яких-небудь відомих ініціатив, тому говорити про його перспективи складно. Як би там не було, найближчим часом ситуація повинна вирішитися.