Круглий стіл на тему: "Новий закон про вибори: гра за новими правилами"

Модератор Олена Конопля:

Доброго дня! Ми проводимо круглий стіл на тему: "Новий закон про вибори: гра за новими правилами". У нас у гостях: доцент кафедри конституційного права Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого Федір Веніславський, секретар Харківської обласної територіальної виборчої комісії Олександр Коновал, політологи Юлія Біденко й Олександр Фісун, політичний оглядач Денис Азаров, представники політичних партій - Алла Олександрівна Александровська, перший секретар Харківського обкому Комуністичної партії України, від Партії регіонів два представники - Артур Мартін і Вікторія Юрченко, партія "Батьківщина" - Валерій Дудко, ВО "Свобода" - Ігор Швайка, Соціалістична партія Україна - Василь Гончаренко, партія "Фронт змін" - Кирило Храпко, партія "Сильна Україна" - Марія Морозова і партія "Рідна Вітчизна" - Ольга Аврамова.

Наш круглий стіл триватиме півтори години, він транслюється в онлайн-режимі на сайті "STATUS QUO". Прохання до виступаючих - говорити не більше двох хвилин, репліки - одна хвилина. Теми, які ми торкнемося, - перехід до змішаної системи виборів, підвищення прохідного бар'єру до 5%, заборона на участь у виборах блоків, можливість самовисування, відсутності графи "Не підтримую жодного кандидата", можливості фальсифікацій. Завершимо роботу бліц-опитуванням.

Перший розділ. Згідно з новим законом, 50% депутатів пройдуть до парламенту за мажоритарними округами. Хочеться почути думку учасників круглого столу щодо цієї норми, особливо з урахуванням того, що один і той же кандидат може балотуватися і за списком партії, і в окрузі.

Федір Веніславський, експерт з конституційного права:

- По-перше, тип виборчої системи визначається не її результативністю, а політичною доцільністю для тих сил, які знаходяться у Верховній Раді і сподіваються отримати від цієї системи потрібну кількість місць у наступному парламенті. Це біда всіх наших виборчих законів: і минулі, і нинішній закони приймалися саме з цією метою. Що стосується змішаної системи, то на даному етапі вона для України найбільш зручна і універсальна. Можна дискутувати з приводу того, що мажоритарна складова виборчого процесу дозволить задіяти адміністративний ресурс, але це все наслідок політичної культури. В умовах чесних виборів та дотримання вимог законодавства будь-яка виборча система ефективна. Чому для України найбільш ефективна змішана система? Моє глибоке переконання - реальних політичних партій в Україні немає, немає боротьби політичних ідеологій. Чому Блок Юлії Тимошенко так болісно реагував на те, що з їхньої назви буде прибране ім'я лідера? Тому, що виборець голосує за лідера. Люди не знають чітко, чим відрізняються виборчі програми різних партій. Ще не буде конкуренції програм, ідей, впроваджувати чисто пропорційну систему було б помилкою. Все залежить від бажання грати за правилами.

Ольга Аврамова, заступник голови Харківської обласної організації партії "Рідна Вітчизна":

- Я можу погодитися з нашим експертом в тому, що в законі є певний позитив, але при цьому є і негатив. Те, що кожного разу перед виборами в державі змінюються правила гри, негативно позначається на розвитку економіки, соціальних і політичних тенденціях нашого суспільства. Коли ми вносимо різкі зміни - це завжди негатив. Модель, запропонована новим законом, була обіграна на місцевих виборах. Був список, і йшли мажоритарії - теж із цього списку. Так сформували повністю нашу міську та обласну ради. Демократично це чи ні? З точки зору виборців - так, це демократично. Виборець може голосувати і за партію, і за конкретну людину. Якщо ми подивимося пояснювальну записку до закону, то побачимо, що система спрямована на розширення прав виборців. Інший момент - як будуть відігравати політичні партії і як проявить себе держава в цьому процесі.

Валерій Дудко, заступник голови Харківської обласної організації ВО "Батьківщина":

- Закони в державі пишуться не для партій, а для виборця. У чому прогресивність цього закону для виборця? Введення 5%-го бар'єру - це зациклення на тому, що є. Це перший мінус цього закону. Тут кажуть, що це крок уперед. Нічого подібного. Депутати-мажоритарії вже у нас були. І ми побачили потужний адміністративний ресурс, і потужні фальсифікації, і те, що вкидання грошей зумовлювало ситуацію. На сьогодні ми дозволяємо партії, яка при владі, затвердити своїх депутатів і змінити конституційний лад у нашій державі. Крім того, ми прибираємо опозицію з Верховної Ради. Закон прийнятий як вирвана ланка, за рік депутати знову будуть щось складати. Ми 20 років говоримо про Виборчий кодекс, нам треба говорити про сукупність законів, коли округу не будуть "пливти", коли все стане зрозумілим, і тоді ми зможемо говорити про чесність виборів. А в закон потрібно було внести захист бюлетенів, рівнозначність представництва різних партій у комісії і т.д. Але все, що треба, із закону вилучено. Зараз у нас "тушковий підхід" і перекуповування депутатів. Ми не отримали того закону, якого хотілося б.

Ігор Швайка, голова Харківської облорганізації ВО "Свобода":

- З паном Федором як з моїм колегою-юристом я можу погодитися в одному: політичної структуризації нашого суспільства не існує. Але я не погоджусь із тим, що цей закон потрібен. "Свобода" пропонує відкриті партійні списки, коли люди чітко обирають кандидата і його партійну приналежність. Варіантів і підходів є величезна кількість. Напрацювань у політологів у питанні відкритих партійних списків - безліч.
Я не можу зрозуміти, де ті 17 епохальних поправок, ухвалення яких домоглася опозиція. У чому їхнє значення? У тому, що бюлетень буде захищений? Та як підробляли раніше, так і будуть підробляти захищений. Що таке змішана партійна система? Фактично парламент обирається за двома напрямками. Перший - ключовий. Це є 225 мажоритаріїв, які мають прямий телефон керівника Адміністрації президента і в ручному режимі розділяються бюджетні потоки: приїжджає "дядя-депутат", будує церкву, школу чи щось інше - і він є депутатом-мажоритарієм. Друга частина – вибори за списками, причому зі збільшеним партійним бар’єром. Це непогано, але насамперед це є удар по "Свободі". Комуністів цей бар’єр робить залежними, на Народній партії він ставить жирний хрест і робить її сателітом Партії регіонів. Змішана система - це два кроки назад. Меншим злом було б залишити чинний закон із закритими партійними списками, який би так чи інакше приводив до політичної структуризації суспільства. На завершення – знайти 10 відмінностей між програмою "Батьківщини" та Партії регіонів неможливо. Усі говорять про красиве хороше життя.

Василь Гончаренко, перший секретар Харківського міськкому Соціалістичної партії України:

- Сьогодні немає справжньої ідеологічної боротьби. Але все-таки є у нас ідеології, і той же Олександр Олександрович Мороз є не просто лідером, а й носієм соціалістичної ідеології, тому коли люди голосують за Мороза - вони голосують за соціалістів. Що стосується нового закону - безумовно, найдемократичнішим був би закон з відкритими партійними списками. Те, що ми маємо на сьогодні, - це угода між парламентськими політичними партіями, які мріють там залишитися. Це антидемократичний закон, він обмежує можливості цілої ряду виборців з тим розрахунком, що близько 40% виборців залишаться поза процесом, дрібні партії відсіються, і відбудеться перерозподіл голосів між великими політичними силами. Ми сильно не засмучуємося, бо закон послужить об'єднанню лівих сил. Цей процес почався: вже відбулася координаційна рада, 11 партій вливаються до Соціалістичної партії, і ми зміцнюємо свої ряди.

Олександр Фісун, політолог:

- З політологічної точки зору не існує ідеальної виборчої системи і все залежить від тієї мети, якої ми хочемо досягти - збільшення представництва різних партій або ступеня ефективності системи. Ми повинні аналізувати контекст, у якому приймається закон. Ми приймаємо його в умовах напівпрезидентського політичного режиму, фактично - президентської форми правління, і міжнародний досвід показує, що дана система дуже неефективна за умови пропорційного виборчого законодавства. Це призводить до дисфункціональності парламенту і колапсу політичної системи. Ми повинні думати про те, яким чином ліквідувати вузькі місця президентсько-прем'єрської форми правління, і цей закон - один з варіантів вирішення протиріч. Дуже велику роль грає виписаність у законі процедурних моментів і правил. Є побоювання, що змішана система призведе до зниження конкурентності політичного процесу, до домінування однієї політичної сили. Насправді це все під питанням, тому що депутати-мажоритарії мають певну ресурсну автономію. У будь-яких питаннях вони можуть займати незалежну позицію, і формування більшості буде дуже непростим процесом. Раніше купували місця списку, зараз ті, хто відстоює свої бізнес-інтереси, переміститься в мажоритарні округи. Що краще - партійна корупція чи корупція у виборчих округах? У будь-якому випадку ми будемо мати конкурентну політичну систему лише з тією особливістю, що процес формування більшості буде для президента більш легким. Правляча партія плюс більшість мажоритаріїв зможуть забезпечити ефективність функціонування парламенту.

Вікторія Юрченко, керівник відділу агітації і пропаганди Харківської облорганізації Партії регіонів:

- Ми чули, що недобре змінювати умови гри. Насправді змішана система виборів - це ще навіть не забуте старе. Ми повертаємося до системи, яка існувала раніше. Люди, обрані в мажоритарних округах, будуть нести персональну відповідальність. У ході дискусії ми чомусь обговорюємо не сам закон, а повертаємося до розмов про фальсифікації, "тушок", про те, що буде після того, як за новим законом люди потраплять до парламенту. Ми повинні обговорювати сам закон і саму систему. Йдеться не тільки про потрапляння до парламенту, а й про персональну відповідальності депутатів, які пройдуть у мажоритарних округах. Такі депутати будуть насамперед піклуватися про інтереси виборців свого округу. Наприклад, Партія регіонів закріпила своїх депутатів Верховної Ради за всіма округами, які існують в Україні. У нас завжди була персональна відповідальність депутатів перед партією. Тепер же виборці зможуть особисто запитати зі свого депутата.

І.Швайка:

- А що вони можуть запитати у свого депутата? Про ухвалення Податкового кодексу? Ні! Відкликати можуть депутата? Ні! Вони можуть запитати про те, як так сталося, що семеро нардепів-регіоналів були на сесії Харківської міської ради, а їх карточки в цей час голосували? Що таке відповідальність у розумінні Партії регіонів?

Артур Мартін, керівник юридичного сектору Партії регіонів:

- Якщо можна, я відповім на запитання. У Партії регіонів практикуються особисті прийоми народних депутатів. Ця робота ведеться і буде продовжуватися. Що стосується змішаної системи - одномандатні мажоритарні округи однозначно необхідні. Це те, що ми чуємо щодня в громадських приймалень, коли громадяни України приходять і просять аудієнції народного депутата, закріпленого за округом. І коли виборець буде голосувати за конкретного депутата в окрузі - буде зворотній зв'язок, буде більш тісна робота.

В.Юрченко:

- З приводу демократичності закону. Хто заважає будь-якій партії виставити в мажоритарних округах конкурентоспроможних кандидатів?

І.Швайка:

- Адміністрація президента і Кабмін будуть розділяти бюджетні потоки на народних депутатів Фельдмана, Святаша, Горіну. Ну, Литвину ще може щось дадуть, щоб не плутався під ногами.

В.Юрченко:

- Що, більше нікому не дадуть?

О.Конопля:

- Давайте передамо слово Аллі Олександрівні і закінчимо цей блок.

Алла Александровська, перший секретар Харківського обкому КПУ:

- Виборчих систем - безліч, можливі різні варіанти. Будь-який закон, і в тому числі закон про вибори, вирішує, насмперед, політичні завдання і відображає політичну ситуацію в країні, інакше не було б тієї ситуації, яка змусила абсолютно всі фракції проголосувати за це рішення. Вибори потрібні, закон потрібен. Він повинен задовольняти вимоги всього суспільства. Дійсно, люди хочуть бачити конкретного депутата. Звичайно, люди не завжди усвідомлюють те, що цей конкретний депутат не вирішить проблем виборця, тому що для якогось рішення потрібно 226 голосів, а не 1. Парламент йде на поводу в очікувань суспільства, а суспільство не дуже чітко уявляє собі наслідки такого рішення. Адже були вже одномандатні округи, і були переходи з фракції до фракції в парламенті. Не буду називати прізвищ, але один депутат від Харківщини був рекордсменом і 32 рази переходив з однієї фракції до іншої. Правильно говорив Федір Веніславський про те, що фракції абсолютно однакові з точки зору ідеології, і депутати, які переходять з однієї фракції до іншої, навіть не переступають через свої переконання. Згадайте об'єднання "За ЄдУ": це було потужне об'єднання, яке розсипалося в парламенті. Яким чином вони відображали сподівання виборців, які голосували за цей бренд? І перестаньте говорити про відкриті списки. Є безліч варіантів відкритих списків. Про що ми говоримо? Ніхто не спромігся детально розписати, які відкриті списки вони хочуть побачити в законі, чому виборцю буде краще від їх впровадження. В цілому, прийнятий закон є компромісним.

О.Конопля:

- У другому блоці ми обговорюємо підвищення прохідного бар'єру до 5%. Наскільки це демократично і доцільно.

Олександр Коновал, секретар Харківської облвиборчкому:

- Головне, що правила гри встановлені за рік до голосування. Що стосується 5%-го бар'єру, то когось він потішить, когось засмутить. Але в умовах змішаної системи виборець може обрати представників малих партій, громадських рухів, кандидати яких можуть зосередити зусилля на мажоритарних округах і провести своїх представників до парламенту таким чином. Мажоритарна складова компенсує недолік підвищення прохідного бар'єру.

Марія Морозова, член бюро Харківської міськорганізації партії "Сильна Україна":

- Щодо бар'єру я бачу кілька моментів. Перше: певною мірою обмежується свобода виборця, який хотів би проголосувати за кандидата партії, що не проходить. Друге: ми говоримо про те, що ми шукаємо нові обличчя, проте у зв'язку з цим бар'єром їх не буде. Моя думка: бар'єр - це непогано, бо 192 партії, зареєстровані в Україні, - це погано, це дрібнопартійництво, якого потрібно уникати. Нехай у парламенті краще залишаються великі партії.

Кирило Храпко, голова Харківської міськорганізації партії "Фронт змін":

- Депутати-мажоритарії - це непогано. Але я згоден з колегою в тому, що має бути чіткий інструмент відкликання депутатів. І поки його немає, напевно, єдина альтернатива - це відкриті списки. Що стосується бар'єру - ну, наприклад, можна зробити бар'єр 1%. Це два-три народних депутати. Я сумніваюся, що вони зможуть вирішити якусь проблему виборця. Вони будуть налаштовані або вирішувати свої питання, або кидатися по фракціях. 5% й бар'єр - це компроміс: кілька десятків депутатів уже представляють якусь силу.

Юлія Біденко, політолог:

- Мені трохи незрозуміло, чому змішана виборча система розширює права виборця. Єдине нововведення в цьому законі - це пасивне виборче право, тобто право бути обраним на мажоритарних округах, не вдаючись до допомоги партій. Але, знаючи специфіку теми, ми розуміємо, що мажоритарна система якраз не враховує інтереси більшості виборців, оскільки бути обраною може людина, яка набрала 5-8% на своєму окрузі. Тобто фактично побажання багатьох виборців просто не будуть представлені в парламенті.

Прибравши графу "проти всіх", ми виключаємо з числа виборців тих людей, які ходять на дільниці, щоб виконати громадянський обов'язок, не роблячи при цьому вибору.

В.Дудко:

- Ми втрачаємо голоси. За партію людина не проголосувала, за кандидата, який переміг в окрузі, - теж. Я хотів би, щоб Вікторія Юрченко заявила про те, що не буде фальсифікацій. Прибравши графу "проти всіх", ми зробили велику помилку: ми йдемо до авторитарної форми правління.

О.Фісун:

- Будь-яка виборча система призводить до втрати голосів. Наше завдання - зробити оптимальний дизайн у сучасних українських умовах. Ми маємо унікальний різновид пропорційної виборчої системи, де розмір округу дорівнює всій країні. Таке є тільки в декількох країнах світу. Тому для того, щоб створити більш-менш стабільну дво- або трипартийную систему, необхідно ввести певний виборчий бар'єр. 5% - достатній стимул для того, щоб дрібні політичні сили намагалися об'єднатися. Чим більше пропорційність, тим складніше формуються уряду. Мажоритарна - це та плата, яку треба внести за стабільність і ефективність політичної системи.

О.Аврамова:

- 4-5% - це нормальний стандарт європейських країн. Ми рухаємося до Європи. Якщо проаналізувати міжнародний досвід, то прохідний бар'єр у різних державах - від 2% до 7%: 2% - в Ізраїлі, 7% - у більш великих державах. Для України 4-5% - оптимальний варіант.

О.Конопля:

- Тут присутні журналісти, я теж журналіст, тому мені хотілося б, щоб виступаючі говорили також про конкретні плани і наміри ваших партій. Хочеться запитати в Ольги Аврамової, чи подолає її партія 5%-й бар'єр? Приводьте більше прикладів конкретно по вашій політичній силі.
Наше наступне питання стосується участі у виборах партійних блоків. Тут же можна порушити питання про самовисуванців.

Ф.Веніславський:

- Причина заборони на участь у виборах блоків - не правова, а чисто політична. Я не бачу жодної різниці між політичною партією та виборчим блоком. Входження до блоку дало б партії, яка не може самостійно пройти до парламенту, можливість, отримавши статус парламентської партії, пропагувати, популяризувати свою політичну силу з парламентської трибуни. Що стосується самовисуванців, то ключовий момент полягає в тому, що такий кандидат може запропонувати себе на політичний ринок і незалежно від партійної приналежності претендувати на обрання народним депутатом. Я думаю, що мажоритарна складова виборчої системи дозволить суттєво оновити ті особи, які ми бачимо в парламенті.

А.Александровська:

- Чи потрібні блоки і чи можуть партії в складі блоків потрапляти до парламенту? Моя відповідь - ні. Практика показала безглуздість утворення подібних блоків. Вони створюються, а потім ми не бачимо партій, які до них входять. Прапори ми бачимо в моменти об'єднань, з'їздів, а потім ми цих партій не бачимо. Ми бачимо ці 198 українських партій? Ось у Харкові, наприклад, має працювати близько 200 прийомних цих партій, щоб людина могла прийти і ознайомитися з позицією партії з того чи іншого питання. Юридичні адреси існують, але партії не працюють. Ми бачимо, як у залі Верховної Ради виступає народний депутат, який говорить, що він представник якоїсь партії, а про цю партію ніхто не чув - її реформували, або у неї інша назва, чи немає вже такої партії. Партії повинні бути відповідальні перед виборцями, перед суспільством. З питання самовисування. Я вважаю, що така норма в законі - це поступка демократичним очікуванням виборців. Люди хочуть побачити нові обличчя, імена, і закон надає таку можливість. Чи спрацює це - подивимося. Було безліч прикладів, коли людина, обрана за одномандатним округом, пройшовши до парламенту, займала зовсім іншу позицію. Тому що немає механізму утримання її на тій позиції, яку вона декларувала, і немає в світовій практиці прецедентів, щоб за зраду своїм передвиборчим обіцянкам депутат був покараний.

Ф.Веніславський:

- Ми знаємо, що є рішення Вищого адміністративного суду за позовом до президента за невиконання своєї передвиборної програми, і позиція суду така, що обіцяти можна все, головне - обратися, а потім можна не виконувати.

О.Коновал:

- Я хотів ще нагадати, що, по-моєму, Шарль де Голль сказав, що виборчі блоки - це обман виборця.

Денис Азаров, політичний оглядач:

- Блоки - це частково обман. Складно зрозуміти, за що голосує виборець, вибираючи блок, де кілька партій з різними лідерами, які намагаються себе якось окремо позиціонувати. Всі пам'ятають НУНС - блок, який був джерелом анекдотів. Що стосується самовисуванців, то цю норму, по-моєму, треба прибрати. Кандидат, який сам себе висунув, потрапляючи до парламенту, у всіх випадках буде до когось примикати. При двопалатному парламенті він міг би зберігати свою незалежність. Але в наших умовах Партія регіонів, розуміючи, що є області в Україні, де вона не настільки популярна, буде висувати мажоритаріїв як самовисуванців, щоб зайвий раз не дратувати своїм партійним брендом виборця Західної України. І потім ці обрані мажоритарії, потрапивши до парламенту, абсолютно спокійно будуть поповнювати фракцію Партії регіонів. І це не буде обманом виборця, тому що кандидат не давав обіцянок нікуди не вступати, входження до фракції - це його право, гарантоване Конституцією. Я думаю, буде не один і не два випадки використання цього механізму. Тому або потрібно відмовлятися від партійності в парламенті і робити його повністю мажоритарним, або не грати в ці ігри, а балотуватися лише від партії, щоб людина бачила, за кого вона голосує.

Ю.Біденко:

- Я не бачу особливої доцільності в скасуванні або навпаки збереженні участі блоків у виборчій кампанії, тому що наша і європейська практика показують, що бувають відповідальні блоки і безвідповідальні партії. З приводу самовисуванців мені ближча концепція Дениса Азарова. Лунала думка, що нинішня виборча система дозволить пройти до парламенту незалежним людям. Але якщо ми звернемося до недавньої політичної історії, до механізму формування регіональних еліт, то можна сказати, що в період 2006-2010 років ми втратили незалежних регіональних політичних гравців. Фактично всі кандидати, які могли б стати незалежними мажоритаріями, вже звикли вибудовувати відносини з політичними партіями. Незалежних людей в парламенті буде вкрай мало. Можна сказати, що і самовисуванців у парламенті буде не так багато.

К.Храпко:

- Скасування участі блоків - це політичне рішення, спрямоване проти одного блоку. Що стосується самовисуванців, тут є проблеми. Мажоритарій, не заявляючи, від якої політичної сили він йде, не несе жодної відповідальності і може примкнути до будь-якої парламентської фракції.

В.Дудко:

- Я погоджуся, що це чисто політичне рішення, покликане зруйнувати Блок Юлії Тимошенко.

О.Конопля:

- Давайте поговоримо про відсутність у бюлетенях графи "проти всіх". Наскільки доцільно позбавлення виборців цього права?

О.Коновал:

- На мій погляд, система негативного голосування - це не протест проти системи, а форма соціальної шизофренії. Адже безглуздо ділити відсотки голосів, віддані проти всіх, між партіями, які подолали прохідний бар'єр. Неможливо вибирати за мажоритаркою між реальним живим кандидатом і віртуальним "Василем Противсіх". По суті, це заперечення реального вибору взагалі, це не стільки пошук альтернативи, скільки її заперечення. Не задовольняє жоден кандидат і жодна партія - висувайся сам.

Ф.Веніславський:

- Я не зовсім згоден з такою точкою зору. З одного боку, я не виключаю, що виборця може об'єктивно не влаштовувати жоден із запропонованих кандидатів, і якщо така кількість виборців буде критичною - це показник для влади, що не туди йдемо, не те робимо. Право не голосувати або право нікого не підтримати - це теж позиція. У даному випадку відсутність такої графи в бюлетені є порушенням позиції Конституційного суду.

О.Конопля:

- Юліє, як ви вважаєте, як зміниться явка виборців у зв'язку з відсутністю цієї графи?

Ю.Біденко:

- Я думаю, вона трохи впаде. З приводу цієї графи: вона потрібна, коли вона несе юридичні наслідки - наприклад, за якоїсь критичної позначки, скажімо, 25%, вибори оголошуються такими, що не відбулися і проходять перевибори. Але це дуже дорого. Ще вона потрібна тоді, коли вибори є не тільки правом громадян, а й обов'язком: є держави, в яких громадяни зобов'язані голосувати, і така графа потрібна, якщо людина не підтримує жодного кандидата. У рамках нашої виборчої системи з правової точки зору така графа не є необхідною, але з точки зору соціолога, політолога можу сказати, що ця графа виховує якісь практики політичної участі. Люди, які не підтримують жодного кандидата, можуть проголосувати проти всіх.

О.Коновал:

- В усьому світі є 10-12 держав, у виборчих бюлетенях яких є така графа. Це, наприклад, Зімбабве, Узбекистан і т.д. Нам немає сенсу ставати в один ряд із Зімбабве.

В.Дудко:

- Перше. Графа "проти всіх" дійсно має сенс, коли до закону включена норма про юридичні наслідки. Новий закон, і це його мінус, не визначив відсоток явки виборців, необхідний, щоб визнати вибори такими, що відбулися. У нас усього 25% харків'ян обрали мера міста. А я пам'ятаю 1993 р., коли ми тричі в районі обирали народного депутата. Прибрати "проти всіх" і не визначити поріг - це дуже небезпечно. З одного боку, ми допомагаємо партії, яка набрала більшість, а з іншого - заважаємо виборцю висловити власну думку.

І.Швайка:

- Я не часто погоджуюсь із паном Олександром Коновалом, але тут, власне, хотів би його підтримати, оскільки графа "проти всіх" – це форма перекладання відповідальності з себе на когось іншого. Я нагадаю історію 2006 - 2010 рр. Добкін не став таким після обрання на посаду міського голови - він таким був. Кернес не став абсолютним злом після обіймання цієї посади - він таким був до цього. Але коли розділ "не підтримую жодного кандидата" не тягне за собою переобрання, він ні до чого. А з нашої точки зори два-три послідовних перезавантаження виборчого процесу зробили б колосальну річ: вони б викреслили з виборів бізнесменів від політики, яким не вигідно вкладатися у виборчу кампанію двічі-тричі, оскільки ти не встигаєш відбити вкладені гроші. Вони би залишили в політичному сегменті ідеологічні партії і потужних політичних гравців. Відсутність графи "проти всіх" стимулює людей протестного електорату перейти до нових політичних проектів або доповнити собою партії, до яких вони схильні.

О.Аврамова:

- Я суворо не згодна з Ігорем і Олександром, особливо в тому, що "проти всіх" - це громадська шизофренія. Прибираючи графу "проти всіх", ми додаємо голоси партіям, але при цьому ми повинні поважати людину і Конституцію. Ми позбавляємо громадян права вибору, в тому числі права на протест. Графа "проти всіх" - це нормальне конституційне явище, така графа повинна бути.

А.Александровська:

- Не можна на виборах йти на поводу у політично інфантильних людей. Це біда, що партії не хочуть працювати з виборцями, розповідаючи їм про свої програми. Ми, комуністи, йдемо назустріч виборцям, проводимо роз'яснювальну роботу. Ми нічого не втратили від того, що ця графа зникла. Прийди і займи чітку позицію, проголосуй і підтримай ту політичну силу, з якою ти згоден. 198 українських партій дають достатній спектр позицій, щоб людина могла визначитися. Не треба потурати людині - мовляв, графа "проти всіх" - це протестний голос. Протестний голос повинен лунати по-іншому, але не під час виборів, голосуючи "проти всіх".

О.Аврамова:

- Якщо ми не будемо в рамках правового поля нормально задовольняти протест людини, протест колективу, протест народу, то ми отримаємо протест поза правовим полем - починаючи від революції і закінчуючи погромами. Прибираючи "проти всіх", ми порушуємо Конституцію

В.Юрченко:

- Хотіла відповісти на зауваження Ігоря з приводу "хто яким був, той таким і залишився". Всі ми стоїмо на якихось позиціях і такими ж і залишилися. Дуже дивно лунає пропозиція викинути з парламенту всіх бізнесменів та влаштувати два-три перезавантаження парламенту. Ось це інфантильно. Перезавантажувати парламент доти, доки там не залишиться тільки "Свобода"? Це фантастика.

О.Конопля:

- Шановні учасники, у нас залишився один блок. Як ви вважаєте, чи будуть фальсифікації на виборах, якщо так, то які? І залишився бліц-опитування: ваша особиста оцінка цього закону.

О.Коновал:

- Ми всі як виборці зацікавлені в тому, щоб чесно обрати собі гідну компетентну владу. Закон дає можливість провести ці вибори чесно. Чи будуть фальсифікації? Я б хотів задати це питання всім присутнім представникам політичних партій. Ви готові фальсифікувати вибори?

Д.Азаров:

- Слабкий бік цього закону в тому, що він нетямущий настільки ж, наскільки безглузда наша політична система в цілому. Але його сильна сторона - процедурна: процедури прописані дуже детально. Тому навряд чи можна говорити про те, що будуть якісь масові фальсифікації. Може, у когось вистачить розуму обійти обмеження, які прописані в законі, але я не можу припустити, як можна обійти питання зміни місця голосування, яке дуже детально прописане, питання формування комісії або відкликання членів комісії. Ці питання окреслені дуже докладно. Мені здається, що фальсифікацій не буде в тому розумінні, в якому вони були раніше - катання виборців по різних дільницях на автобусах і т.д. Закон цих можливостей не дає. А в цілому ставлення до закону я вже висловив.

Ю.Біденко:

- Що стосується закону в цілому: він повертає нас у політичну систему часів Леоніда Кучми, замішану на сильній президентській владі, на керованій раді. Добре це чи погано? Це знайомо, стабільно і передбачувано. Позитив закону - це його процедурна частина. У мене є досвід роботи тренером для членів виборчих комісій, і я можу сказати, що багато питань, які були проблемними для дільничних і окружних комісій, у цьому законі дозволені. Наприклад, з'явилися поняття "документація", "діловодство", "докази". Краще прописаний механізм оскарження, краще прописана робота зі списком виборців. Тому технічних фальсифікацій не буде. Найімовірніше, ми можемо очікувати напівприказного напряму вибору на тлі загальної апатії та низької явки.

А.Мартін:

- Фальсифікацій не буде. Наша політична сила в Харкові, в Харківській області завжди боролася за те, щоб забезпечити організацію виборчого процесу. Коли справа доходить до формування виборчих комісій, коли потрібно висувати членів комісії, коли потрібно забезпечити роботу комісій, політичні сили, які найбільше кричать про рівне представництво в комісіях членів різних політичних партій, не висувають своїх кандидатур, і дуже часто існує проблема недоформування виборчих комісій . Тому нашою метою є привернути найбільшу кількість зацікавлених людей, виборців до цієї роботи. У цьому законі набагато краще прописані юридичні процедури, в ньому є принципи, задекларовані Європейським союзом, враховані рекомендації Венеціанської комісії. Цей закон розширює права виборця - досить навести приклад з голосуванням за межами країни: тепер такі громадяни матимуть можливість проголосувати за межами України не тільки за партії, а й за мажоритаріїв.

На побоювання того, що якась політична сила буде, не афішуючи цього, висувати самовисуванців, я можу сказати, що Україні не є одноманітним регіоном, і політичні сили, що мають підтримку в Західній Україні, можуть висувати своїх висуванців у Східній Україні. Даний принцип може бути використаний будь-якими політичними проектами. Сподіваюся, що цього не відбудеться, і Партія регіонів буде діяти відкрито в цьому питанні. Для нас висунення від Партії регіонів - це певний знак якості, який повинен забезпечити перемогу.

В.Юрченко:

- Ідея фальсифікацій - це основна ідея технологів Віктора Ющенка у 2004 р., коли апріорі, ще до виборів, говорилося про те, що вони будуть сфальсифіковані. Незважаючи на це, божевільних порушень тоді не зафіксували. На моє глибоке переконання, найбільша фальсифікація 2004 р. - це третій тур голосування. Якщо ви очікуєте від нас як від політичної партії відповіді на питання, чи будуть вибори фальсифіковані, від себе особисто можу сказати: я жодного разу не брала участі у фальсифікації виборів, хоча є членом Партії регіонів з 2001 р.

К.Храпко:

- Руслан Князевич, член партії "Фронт змін", член ЦВК, народний депутат, голова парламентської комісії, що розробляла проект закону, зробив все, щоб фальсифікацій не було. Давайте пригадаємо, які були фальсифікації. Коли члени комісії кудись ішли, а потім поверталися з повною урною. У новому законі ці речі прописані. Була проблема в попередньому проекті закону у зв'язку з нормою про те, що комісія може винести три попередження, а потім зняти кандидата. Зараз цього немає. Закон не дозволяє фальсифікувати вибори. З іншого боку, підкуп виборців і членів комісій прибрати законом ніяк не можна. Головне - потрібно, щоб опозиція об'єдналася і захистила результати виборів. Потрібно забезпечити присутність спостерігачів і членів комісій від партій на дільницях, щоб не допустити фальсифікацій.

О.Аврамова:

- На жаль, щоразу, коли проходять вибори, всі говорять про фальсифікації. Що стосується нового закону - він прийнятий, і ми зобов'язані його виконувати, за ним будемо працювати.

І.Швайка:

- Мені дуже смішно слухати, коли Партія регіонів говорить, що фальсифікацій не буде. Мені смішно, коли "тушки" Партії регіонів говорять, що закон – результат компромісу між владою і опозицією. Для чого пишеться парламентський закон? Для того, щоб обрати склад законодавчого органу. Але сьогоднішню провладну більшість цікавить не чесний закон, а потрапляння свого прізвища до складу народних депутатів. Ми впевнені у тому, що фальсифікації будуть. У цьому Партії регіонів будуть допомагати комуністи та партія Литвина. Це є їхня природа. Вони не можуть іти на чесні вибори. Вони ідуть із таким законом, щоб обов'язково домінувати. Наведу хоча б один момент: формування виборчих комісій на дві третини залишається за парламентськими партіями. Наприклад, партії, які входять до блоку НУНС (там було 9 партій, а зараз уже 16-18 партій, назви яких нікому нічого не говорять), мають гарантоване право включення свого члена до комісій. А інші політичні сили - такі, як "Свобода" або кандидати-мажоритарії, - мають право брати участь у жеребкуванні. І лише від волі випадку залежить, потраплять ці люди до складу комісії або ні.

Важливо не як голосують, а як рахують. Наведу один із прикладів. На одних із останніх позачергових виборів у Харківській області в одному із провладних штабів у двох дільничних виборчих комісіях було по одній людині, на яку не було впливу голови комісії. Скандали були, а як їх зам'яти - ніхто не знав. Фальсифікації будуть, їх освятили парламентські партії – "Батьківщина", "Фронт змін", "Наша Україна". На превеликий жаль, вони зробили це задля збереження власних "тушок" у наступному парламенті.

О.Конопля:

- Марія Морозова, "Сильна Україна" має намір брати участь у виборах, у якому форматі?

М.Морозова:

- Розмови про те, що ми вливаємося до Партії регіонів, дуже перебільшені: остаточне рішення ще не прийняте. З'їзд планувався на кінець листопада, і тоді буде видно, як буде далі. Що стосується закону - я не буду нікого ні в чому звинувачувати, скажу тільки, що процедурна частина прописана більш чітко, закон більш прозорий, що знижує можливість фальсифікацій. Але скрізь знайдуться умільці, які знайдуть похибки в законі. Закон не викликав у мене бурхливого позитиву чи негативу, він особисто для мене нульовий, тому що немає особливих критичних або позитивних моментів. Закон прийнятий, поживемо - побачимо.

В.Дудко:

- Фальсифікацій не буде - їх назвуть чистою випадковістю. З'являться реанімації партій на кшталт СДПУ (о), яких реально немає, але їх представники